Вторичный спонтанный пневмоторакс

Причины вторичного спонтанного пневмоторакса

-Патология дыхательных путей:

-Хроническая обструктивная болезнь легких

-Муковисцедоз

-Астматический статус

-Инфекционные заболевания:

-Пневмоцистная пневмония

-Некротизирующий пневмонит

-Интерстициальные болезни легких:СаркоидозИдиопатический пневмосклерозГранулематоз ВегенераЛимфангиолейомиоматозТуберозный склероз

Заболевания соединительной ткани:Ревматоидный артрит (чаще приводит к пиопневмотораксу)Анкилизирующий спондилитПолимиозит и дерматомиозитСклеродермия

Лечение пневмоторакса заключается в эвакуации воздуха из плевральной полости и предотвращении рецидива. При пневмотораксе небольшого объема можно ограничиться наблюдением, можно аспирировать воздух через катетер, и сразу же удалить его. Оптимальным методом лечения пневмоторакса является дренирование плевральной полости. Для предупреждения рецидивов проводят хирургическое вмешательство на легком либо через торакоскопический доступ, либо путем торакотомии. Выбор доступа зависит от объема пневмоторакса, тяжести клинических проявлений, наличия постоянной утечки воздуха в плевральную полость и того, является ли пневмоторакс первичным или вторичным.

Расправление легкого При первичном спонтанном пневмотораксе небольшого объема (менее 15% гемиторакса) симптоматика может быть минимальной.

Первичный спонтанный пневмоторакс значительного объема (более 15% от объема гемоторакса) или прогрессирующий пневмоторакс можно вести следующим образом: либо провести аспирацию воздуха через обыкновенный внутривенный катетер большого диаметра, или же дренировать плевральную полость. Простая аспирация воздуха из плевральной полости эффективна у 70% больных при первичном спонтанном пневмотораксе умеренного объема. Если пациент старше 50 лет, или аспирируется более 2,5 литров воздуха, то этот метод вероятнее всего закончится неудачей.

Если все в порядке, то есть через шесть часов после аспирации воздуха в плевральной полости нет, то пациента можно выписать на следующие сутки, но только в том случае, если его состояние стабильно и он в случае необходимости сможет быстро добраться до больницы.

При первичном спонтанном пневмотораксе можно также выполнить дренирование плевральной полости, при этом дренаж оставляют на сутки и более.

 

 

3.Гнійно-запальні захворювання середостіння. Етіологія. Особливості протікання. Засоби дренування верхнього та нижнього середостіння.

 

Медіастиніт - це гнійне запалення клітковини межистіння.

Розповюдженість: Частіше за все виникає після операцій на серці (приблизно у 1% прооперованих пацієнтів). Зважаючи на велику кількість кардіологічних хірургічних втручань загальна кількість хворих з медіастинітом може бути досить велика. Практика показала що тільки в 15-20% випадків медіастиніт діагностують при житті хворого.

Інфікування клітковини межичтіння відбувається ззовні при пораненнях або оперативних втручаннях, а також з внутрішніх органів. Можливо розповсюдження флегмони шиї в межистіння. Запальний процес веде до важкого інтоксикаційного синдрому і порушення функції органів грудної порожнини.

Класифікація медіастинітів (А.Я. Іванов): А) за етіологією і патогенезом I Первинні чи травматичні при пораненнях межистіння без ураження його органів при пораненнях межистіння з ураженням його органів при пораненнях межистіння, що комбінуються з пораненням легень і плеври післяопераційні при ушкодженнях стравоходу (інструментальних та сторонніми тілами) II Вторинні контактні метастатичні з відомими джерелами інфекції метастатичні з невідомими джерелами інфекції Б) За поширеністю 1. гострі гнійні та негнійні лімфаденіти середостіння з залученням у запальний процес навколишньої клітковини множинні та поодинокі абсцеси середостіння флегмони середостіння зі схильністю до обмеження прогресуючі В) За характером ексудату та виду збудника серозні гнійні гнилісні анаеробні гангренозні туберкульозні Г) За локалізацією Передні верхні з розташуванням вище III міжребір’я нижні, донизу від III міжребір’я всього переднього відділу середостіння II Задні 1. верхні з розташуванням вище V грудного хребця 2. нижні з розташуванням нижче V грудного хребця 3. всього заднього відділу середостіння III Тотальні Д) За клінічним протіканням Гострі Хронічні 1. первинно хронічні 2. вторинно хронічні

Інтоксикаційним синдром. Болі за грудиною. Порушення функції органів грудної клітки. Ознаки запалення над рукояткою грудини.

-Скарги хворого, анамнез захворювання (травми, перенесені оперативні втручання, запальні процеси). -Загальний огляд хворого (набряк вен шиї, утруднене дихання). -Розширення тупості межистіння. -Рентгенологічно – розширеня тіні межистіння. -Ознаки ураження органа, який спричинив медіастиніт.

Диференційну діагностику необхідно проводити з: -флегмоною шиї. -запаленням легень. -емпіємою плеври. -новоутвореннями межистіння. -туберкульозом.

Якнайшвидше поставити правильний діагноз з використанням сучасних інструментальних методів обстеження. Треба пам’ятати, що це потенційно летальне захворювання. Невідкладне оперативне втручання – дренування межистіння. Перевага віддається внеплевральним методам дренування (якщо можливо). В післяопераційному періоді треба проводити інтенсивно антибіотикотерапію і дезинтоксикаційну терапію.

 

Середостіння (лат. mediastinum') - простір між лівим і правим плевральними мішками. Спереду воно обмежене грудиною (sternum), ззаду грудним відділом хребта (лат. columna vertebralis pars thoracica), знизу - діафрагмою (лат. diaphragma), верхня межа утворена апертурою грудної клітки (лат. apertura thoracis superior).

Середостіння умовно ділять на верхнє і нижнє. Межа проходить: спереду у місці переходу рукоятки грудини у тіло; ззаду на рівні міжхребцевого хряща між 4 і 5 грудними хребцями.

У верхньому середостінні розташована вилочкова залоза, права і ліва плечеголові вени, верхня частина верхньої порожнистої вени, дуга аорти і її гілки, частина трахеї, верхня частина стравоходу, нерви.

Нижнє середостіння ділиться на переднє, заднє і середнє. У передньому (між тілом грудини і передньою стінкою перикарду) розташовані внутрішні грудні артерії, вени і білягрудинні лімфатичні судини. В середньому розташоване серце із своїми судинами. Заднє (між хребтом і задньою стінкою перикарду) містить грудну частину аорти, непарну і напівнепарну вени, нерви, стравохід, лімфатичні вузли.