Виникнення і розвиток масових комунікацій

 

На ранніх стадіях свого розвитку потреби людини були обмежені. Необхідними були вода, їжа, житло, одяг тощо (фізіологічні потреби), а також безпека. У міру розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, поділу праці та вдосконалення людини як індивідуума суспільства, з'явилася потреба в задоволенні соціальних і суспільних потреб, реалізації себе як особистості.

Історія розвитку людства з доісторичних часів і до сьогодення взаємопов'язана, по-перше, із задоволенням все зростаючих потреб, по-друге, з необхідністю обміну інформацією, яка постійно збільшується в обсягах. Розглянемо основні фактори, що впливають на зростання потреби людини та суспільства в обміні інформацією, еволюцію способів її передачі та зберігання.

1. Мова. Первісна людина потребує спілкування та обміну інформацією. З цією метою вона створює мову жестів. Потреби в передачі інформації збільшувалися; з'явилися глашатаї, скороходи, гінці, які передавали повідомлення, укази, усну інформацію про ту чи іншу подію більшості населення. Однак, така інформація могла передаватися тільки в невеликих обсягах.

В процесі удосконалення і розвитку засобів зв'язку (телеграф, телефон і т.д.), створення електронних ЗМІ (радіо, телебачення, Інтернет) аудиторія значно розширилася. Збільшилися можливості та ефективність впливу на людину, аудиторію, суспільство в цілому. Людство вступило в фазу інформаційного суспільства [2, с. 8].

2. Поділ праці. Спочатку воно відбувається на рівні племені (рибальство, полювання, скотарство, землеробство і т.д.), роду (освоєння окремих ремесел або виконання конкретних робіт) і стає основним фактором потреби в обміні товарами. В даний час на планеті налічується більше 3000 професій, різного фаху, які необхідні суспільству. Отже, збільшилася потреба в обміні, в тому числі і обсяги переданої інформації.

3. Зростання продуктивних сил. Удосконалення знарядь праці, здійснило вирішальний вплив на збільшення видобутку, зростання обсягів виробництва товарів. Водночас відбувалося постійне збільшення обсягів інформації, яку необхідно було запам'ятати та зберегти.

4. Писемність. Потреба передачі інформації, що записується у знаковому вигляді, виникла в глибоку давнину. Археологічні дослідження підтверджують, що це відбувалося на всіх континентах і реалізовувалося в найрізноманітніших формах: ієрогліфи (Китай, Японія), знаковий лист (Єгипет, Північна Америка), алфавіт (Фінікія, Греція, Рим). Для зберігання і поширення інформація використовувалися первісні носії: каміння, метал, дощечки, папірус, пергамент, береста. На стінах громадських будівель Рима розміщувалася оперативна інформація або новини, які були доступні кожному громадянину. Надалі стали з'являтися пересувні інформаційні щити, які перевозилися з одного населеного пункту в інший. З такого виду інформацією могло ознайомитися значне число

громадян, але передана письмова інформація була невеликою за обсягом.

5. Науково-технічний прогрес. У II ст. н.е. у Китаї був винайдений новий вид носія письмової інформації – папір. У VIII ст. папір з'явився у Європі, 1320 року в Німеччині відкрилася перша паперова фабрика. З'явилися перші друковані видання. Справжня революція в друкованому виробництві відбулася із винаходом у 1450 р І. Гутенбергом (Німеччина) шрифту з друкарським верстатом. Після створення шрифту і друкарського верстата час на підготовку друкованої форми значно скоротився, з'явилася технічна можливість оперативного випуску друкованих видань. Так з'явилися періодичні видання. Це, безумовно, розширило коло споживачів інформації. Винаходи в області фотографії підвищили інформативність публікованих матеріалів, посилили зорове сприйняття.

6. Грамотність. Важливим фактором, що впливає на потребу людини в друкованій інформації (газетної, книжково-журнальної), є можливість користуватися цією інформацією, тобто можливість прочитати. Цей фактор безпосередньо впливає на кількість, обсяги, характер періодичних видань. Наприклад, на Русі, де більшість населення було закріпаченим, безграмотним, можливість користуватися друкованими виданнями була практично відсутньою. Протягом століть потреба у газетах була невисокою. З розвитком капіталізму, особливо після скасування у 1861 р. кріпосного права, збільшився приплив селян до міст. Фабрикам і заводам потрібні були грамотні робітники, які, в свою чергу, хотіли і могли купувати друковану продукцію. Певну роль в справі народної освіти зіграла православна церква. В кінці XIX в. по всій Україні відкриваються церковно-парафіяльні школи, де діти всіх станів отримують можливість навчатися грамоті. Формується система народної освіти.

7. Політика. Вона здавна здійснює найсерйозніший вплив на тематику, зміст і обсяги інформації, виправдовуючи відомий вислів: політика – це концентроване вираження економіки. Саме політика стала першопричиною створення та розвитку історичних типів журналістики в боротьбі за політичну владу більшості країн Європи. Політичні фактори стали основою затвердження за Івана III світської публіцистики; при Івані Грозному – складання «куранти», в які переписувалися новини із зарубіжних періодичних видань (вперше випускається своєрідний дайджест).

8. Ідеологія. Періодичні видання завжди були важливим засобом впливу на читача в боротьбі за владу. Ця боротьба посилювалася при переході від однієї формації до іншої. Ідеологічний фактор впливав на розвиток і тематичний зміст періодичних видань з часів кардинала Ришельє, англійської буржуазної революції. Ідеологія була, є і залишається головним аргументом в боротьбі за підтримку виборців, захист національних інтересів будь-якої держави. В умовах ринкового регулювання ідеологічний вплив з боку державного апарату виявляється практично на всі редакції ЗМІ. Існує механізм зворотного впливу. Ідеологічна значимість редакцій ЗМІ в сучасному суспільстві настільки велика, особливо в частині формування громадської думки, що вони стають зброєю влади і капіталу [2, с. 9].

Таким чином, основними факторами, що вплинули на зростання потреби людини і суспільства в обміні інформацією, є мова, поділ праці, зростання продуктивних сил, писемність, науково-технічний прогрес, грамотність, політика та ідеологія.