Феномен праймінгу та праймінг-ефекту 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Феномен праймінгу та праймінг-ефекту



 

Поняття праймінгу використовується в психології досить давно, проте єдиного розуміння даного явища до сьогодні не сформовано.

У психологічній літературі можна знайти кілька спроб визначення поняття «праймінг»: це «процес активації та актуалізації вже існуючої установки, яка може привести до спотвореної інтерпретації наданої ситуації».

Одним із важливих підстав для розуміння роботи прайму є його здатність покращувати (позитивний прайм) або погіршувати (негативний прайм) людський стимул. Для пояснення ефектів негативного праймінгу будуються невеликі моделі «поміток» у пам'яті, а для пояснення позитивного прайму – теорії типу моделі складеного ключа. Найбільш поширеними є активаційні моделі, що базуються на уявленнях про семантичні мережі і принципи поширення активації. Відповідно до теорії лексичної переробки А.Коллінза і Е.Лофтус, інформація про слова і їх значення зберігається у двох роздільних мережах: в одній знаходяться фонетичні та орфографічні ознаки слів, а в іншій, семантичній, − поняття, які вони позначають. Зв'язки між мережами активуються так само легко, як і всередині мережі.

Праймінг може мати різну тривалість – від десятої долі секунди до кількох місяців. Тривалість залежить від типу прайму і основного завдання.

Таким чином, праймінг-ефекти, пов'язані з несвідомими етапами переробки інформації. Увесь шлях розвитку психології в двадцятому столітті наголошує на тому, що для того щоб пояснити усвідомлюваний досвід, потрібно вийти за його межі [11, с. 16].

У більшості досліджень, які ґрунтуються на експериментальній парадигмі праймінгу, виявляються локальні ефекти впливу несвідомої інформації на ефекти усвідомлення. Однак, до цього часу психологічна наука не має точних знань про залежність праймінг-ефекту окремого несвідомого стимулу від попереднього, що впливає на формування певних праймінг-ефектів. Як і раніше, спірним є трактування про вплив попереднього несвідомо сприйнятого стимулу (прайму) на наступний. Багаторічні дискусійні питання про неусвідомлено виявлені закономірності інформаційного масиву на усвідомлювану когнітивну діяльність та роль соціального оточення на формування праймінгу мають безсумнівне практичне значення. Розуміння цих суперечностей зможуть сформувати певні рекомендації і виробити стратегії надання допомоги людям з порушеннями когнітивних процесів, а також допомогти в психологічній роботі з поведінковим компонентом особистості.

«Праймінг» (від англ. дієслова «to prime» - інструктувати заздалегідь, давати попередню установку і т.п.) - явище імпліцитної пам'яті, яке являє собою або (а) зміну швидкості чи точності рішення задачі (перцептивної, розумової або мімічної), що спостерігається після пред'явлення інформації, пов'язаної зі змістом або з контекстом цього завдання, але не співвідноситься прямо з її метою і вимогами, або (б) підвищення ймовірності спонтанного відтворення цієї інформації у відповідних умовах. Оскільки праймінг, незалежно від намірів людини, може вплинути на рішення задачі як позитивно, так і негативно, цей феномен традиційно відноситься до класу мимовільних і неусвідомлюваних впливів на рішення задач [7, с. 8].

У вітчизняній психології єдиного аналога терміна «priming» досі не вироблено. У роботах вітчизняних дослідників і в перекладних виданнях можна зустріти такі варіанти перекладу даного терміна, як «передналаштування», «підказка», «підготовка» [3, с. 11].

У світовій психологічній літературі для опису цього явища реально використовується два поняття:

• «праймінг» − вплив, який несе за собою більш точне або швидке вирішення задачі щодо цього ж або подібного впливу, або методичний прийом, в якому подібний вплив є ключовим фактором. Для опису цього явища доречним є поняття «передналаштування».

• «праймінг-ефект» − результат застосування даного методичного прийому в експерименті або непередбаченого впливу в повсякденному житті, досить адекватно передається терміном «попередній ефект».

Праймінг – відносно нове явище, тому практично не вивчене.

Поступово праймінг почали розуміти як процес активації та актуалізації директиви або установки, що вже існує і яка може привести до викривленої інтерпретації ситуації, що сприймається на даний момент. Це явище не змінює, а посилює установки, що були створені раніше.

Засурський Я.Н., який з точки зору психології вивчав це явище, вважає, що праймінг – це процес актуалізації установки, для опису якого доцільно пригадати поняття «передбудови» [8, с. 12].

Фалікман М. називає праймінгом, по-перше, саме вплив, наслідком якого є більш точне або швидке рішення задачі по відношенню до цього чи подібного впливу; по-друге, методичний прийом, при якому подібний вплив є ключовим фактором [18, с. 4].

Праймінг, за Г. Мельником, це явище імпліцитної пам’яті, що являє собою або зміну швидкості чи точності рішення задач, які простежуються після пред’явлення інформації, пов’язаної зі змістом чи контекстом задач, але не співвідносної з їх метою та вимогами; або підвищення ймовірності спонтанного згадування інформації у створених умовах [9, с. 25].

Оскільки праймінг може вплинути на рішення завдання як позитивно, так само й негативно, незважаючи на наміри індивіда, цей феномен віднесено науковцями до класу мимовільного та невідчутного впливу на рішення задач. За це праймінг позначають як ефект «троянського коня»: він, як і міфологічний образ, має «доброзичливу» оболонку, за якою ховається «недоброзичлива» начинка. Так, зовні безпечна інформація, яку поглинає індивід, може мати у собі прихований вірус, що спроможний у певних умовах виявитися та м’яко, але впевнено вплинути на свідомість, поведінку, прийняття того чи іншого рішення. На подібні явища звертав увагу Д. Рашкофф [15, с. 32].

Власне з поняттям праймінгу активно працюють Дж. Брайант, С. Томпсон. Вони наголошують, що праймінг – популярний напрямок наукових досліджень медіавпливу, який базується на вивченні психологічних принципів обробки інформації за допомогою когнітивних структур [3, с. 257]. Він може мотивувати настрої, поведінку людини, викликаючи певні дії-відповіді та реалізується для пересічного реципієнта як ефект праймінгу, тобто результат використання медіа впливу на повсякденне життя людини, наслідок ефекту попередності [3, с. 283].

Почепцов Г. у своїй праці [14] докладно описує праймінг, а також особливості його дії, провідні причини та наслідки. Він розрізняє, наприклад, крайнє виявлення праймінгу, це так звані праймінг-імітації, тобто настрої, вчинки, які навіяні певною інформацією (рекламою, фільмами і т.п.), які є патологічним виявом ефекту праймінгу [14, с. 19].

Праймінг-ефект можна визначити як якісну (наявність/відсутність) або кількісну (швидкість, точність) зміну параметрів реакції чи дії людини у відповідь на іншу появу об'єкта в порівнянні з первинним виглядом [18, с. 4].

У зарубіжних дослідженнях одним із найбільш ґрунтовних є визначення праймінг-ефекту як «зміни здатності упізнати об'єкт або згадати інформацію про нього» [3, с. 291].

В якості прайму може виступати окрема ознака об'єкта (наприклад, колір, розмір) або його предметне значення. Ефект праймінгу має місце незалежно від намірів людини і ступеня усвідомленості пред'явленої інформації.

У поясненнях явищ праймінгу застосовуються різні теорії - як локального рівня, так і глобального. Вчений Романов А.А.. за цілим рядом ознак відносив праймінг до явищ неусвідомлюваної установки. Зокрема, в його уявленнях про праймінг підкреслюється провідна роль системи пам'яті, тоді як поняття установки співвідноситься з формуванням готовності діяти в певному напрямку. Пізніше, багатьма авторами розроблялася мережева теорія, що включає принципи поширення активації, дозволяє пояснити велику кількість праймінг-ефектів.

До сьогодні вчені намагаються пояснити ефект праймінгу в руслі соціальної психології, розглядаючи його як один з аспектів феномену пам'яті. На їх думку, представляючи мозок у вигляді складної мережі провідників, що з'єднують уявлення, думки, почуття і поняття, пам'ять можна визначити як загальну структуру цієї мережі. Окремі думки або почуття, що зберігаються в пам'яті індивіда, згадуються та асоціюються з новою інформацією. Ці уявлення можуть стимулювати інші думки, пов'язані з ними, і впливати на поведінку людини. Однак, оскільки праймінг відбувається без участі свідомості, він відрізняється від феноменів пам'яті, пов'язаних з довільним накопиченням інформації [17, с. 47].

Ефект праймінгу можна розмежувати на види і підвиди за різними ознаками, наприклад, розрізняють: перцептивний (на основі зовнішніх ознак об'єкта) та семантичний (на основі значення) праймінг, асоціативний (прайм і цільове слово пов'язані високою частотою поширення в одному контексті) та семантичний (прайм і стимул відносяться до однієї категорії). В останньому випадку передбачається, що звернення до одного елементу категорії активує інші елементи тієї ж категорії. Крім того, відомі ефекти міжмодального праймінгу, що інтерпретуються як свідчення єдності семантичної системи, через яку працює Прайм. В окрему класифікацію праймінг-ефектів виділяється емоційний праймінг, в якому прайм або цільовий стимул виявляються емоційно забарвленими. Зазвичай цей ефект проявляється в тому, що швидше орієнтуються об'єкти тієї ж емоційної валентності, що і попередній їм прайм.

Отже, стисло підсумовуючи провідні розмірковування, що були присвячені праймінгу, відзначимо, що всі дослідники тлумачать праймінг як наслідок медіавпливу на масову свідомість та наближають його до пропаганди. Він «працює» з культурною пам’яттю. Праймінг характеризується як явище, націлене на соціальну активність пересічного реципієнта стосовно тієї директиви, яка подається в медіатексті і пропонується для подальшого масового сприйняття та підтримки аудиторією.

Потрібно додати, що праймінг – це не просто один з виявів пропаганди та традиційного маніпулювання свідомістю. Він подібний скоріше спокусі, чим і відрізняється від усталених видів пропаганди, бо дає глядачеві примару вибору: реагувати, сприймати ту чи іншу інформацію або ігнорувати її. Праймінг має за мету «м’яке» втручання у свідомість, закладення тих директив, які потрібні для прийняття певних рішень. Про це пише, зокрема, Е. Шестакова [21]. І коли глядач може не прийняти якусь певну форму чи модель поведінки, що демонструється йому в тому чи іншому тексті, то це не означає, що ефект праймінгу не був досягнутим. Він реалізується через різноманіття однотипних програм, коли примара вільного вибору здійснюється за допомогою зіставлень, розмірковувань, асоціацій на задану тему, тобто за допомогою праймінгування масової свідомості [21, с. 11].

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 680; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.133.71 (0.011 с.)