Сучасні тенденції розвитку масових комунікацій

 

За останні кілька десятиліть нові комунікаційні технології стали причиною численних змін у повсякденному житті. Уже, починаючи із 1980-х років, в наше життя надійно увійшли електронна пошта, відеоконференції, голосові повідомлення, голосова пошта та інші сучасні комунікаційні технології.

У 1990-ті роки ми повною мірою відчули на собі вплив Internet, який надав нові можливості для зв'язку та спілкування людей як між собою, так і з всесвітньою базою даних, тим самим докорінно змінив наше життя. Нові технології змусили нас змінити традиційні уявлення про процеси масової комунікації. В останні роки традиційні форми медійної комунікації, що мають величезну різнорідну і анонімну аудиторію (наприклад, телебачення і радіо) поступово стали об'єднуватися, а часто просто затьмарюватися іншими формами комунікації, аудиторія яких має більш широкі можливості для зворотного зв'язку і набагато більше «влади користувача».

Стрімкий розвиток науки і техніки за останні два десятиліття призвів до появи нових цифрових та інформаційно-комп'ютерних технологій, які активно та успішно впроваджуються у багатьох напрямках суспільного життя, в тому числі і у сфері комунікації. Їх використання призвело до зміни традиційних засобів масової комунікації (ЗМК) та сприяло появі нових, раніше не існуючих каналів поширення інформації. Під засобами масової комунікації прийнято розуміти канали, способи, матеріальні носії, «пристосування» для фіксування, зберігання та поширення інформації для масової аудиторії [7, с. 33].

ЗМК пов'язані не тільки із технічним процесом отримання, зберігання і передачі інформації, але й із технологіями уявлення та поширення інформації. Основними ЗМК у сучасному суспільстві, є ЗМІ – це газети, радіо, телебачення. Інформаційна революція змінила їх, зміст медіапродукції, медіасередовища, сприяла появі принципово нового засобу комунікації – Інтернету.

Історично першим засобом масової комунікації була друкована преса, яка довгий час була лідером за популярністю і масштабами поширення з усіх мас-медіа. Навіть поява радіо не змінила її статус у цій сфері. Проте, ситуація стала стрімко змінюватися з появою телебачення. На початку новинного телемовлення новинні сюжети виходили в ефір з 2-о і 3-денною затримкою. Однак з появою цифрових камер і супутників зв'язку новини стали передаватися набагато швидше. Сьогодні рівень технологій такий, що журналістам не треба обробляти свій матеріал, а досить мати апаратуру із виходом на супутникову передачу інформації. Настав час новин в режимі реального часу, або, як ще кажуть, період «живих новин».

Переглядаючи ефір телевізора, можна дізнаватися про події абсолютно в той час, коли вони відбуваються в тій чи іншій точці світу. Телеглядачі стають фактично очевидцями подій. Проте, технологічний розвиток електронних ЗМІ сприяє виникненню ситуацій інформаційних ризиків для органів влади всіх рівнів, які втратили монополії на виробництво та розповсюдження інформації. Сьогоднішні новини поширюються миттєво, доходять до найвіддаленіших куточків країни, у влади часом просто не залишається часу на прийняття зважених рішень, їм доводиться мати справу з такими ситуаціями, в яких їхні опоненти отримують інформацію швидше, ніж органи влади [5, с. 64].

Останнім часом в діяльності ЗМІ наростає тенденція заміни традиційного «широкого мовлення» на «вузьке». Завдяки масовому поширенню цифрових технологій, кабельного та супутникового телебачення стало можливим завантаження сотень каналів. Цифрові технології дозволяють передавати і зберігати в кілька разів більше інформації, ніж старі аналогові форми. До того ж цифровий формат робить можливим інтеграцію або конверсію стислої інформації в комп'ютерні системи та їх подальше застосування. На підставі цього ми можемо приєднатися до думки про те, що майбутнє належить «вузькому мовленню», тобто все більш глибокій спеціалізації телепослуг. Це підтверджується багатьма факторами. Вже сьогодні, наприклад, для любителів спорту функціонує не один канал. Такими ефірними каналами є «Спорт», кабельними – «Футбол», Ефективно працює ефірний цілодобовий інформаційний канал «112», «ЕспресоTV». Мета створення таких каналів – передавати глядачам найоперативнішу інформацію з усіх регіонів країни 24 години на добу. В ефірі представлені головні світові новини, інформація про життя в Україні у вигляді включень програм регіональних державних телерадіокомпаній, а також новини спорту, культури, високих технологій, спеціальні репортажі та власні розслідування. Інноваційність сучасного телебачення проявляється у виникненні не властивих йому раніше функції. Сьогодні за допомогою телебачення можна вибирати і купувати різні товари. Так, наприклад, існує спеціалізований канал «Shopping TV», де рекламують і наочно, на конкретних прикладах, демонструють можливості різних предметів побуту, тренажерів, пристроїв, які можна придбати. Характеристики нових технологій дозволяють нам вийти за межі традиційної масової комунікації. Цю нову область називають транзактною медійною комунікацією.

Зміст поняття транзактний означає зміну ролей, тобто, перехід до таких міжособистісних комунікаційних відносин, в яких кожна сторона може по черзі виступати в ролі одержувача або передавача інформацію. Іншими словами, комунікаційними транс-діями можуть обмінюватися багато користувачів. Будь-яка людина або організація можуть звертатися до безлічі інших людей.

До нових медіа-технологій відноситься інтерактивне телебачення, що з'явилося в результаті зближення телевізора з комп'ютером. Найбільш активно і успішно ці технології розвиваються в США, Японії. Нові можливості дозволяють глядачам отримувати додаткову інформацію зі спортивною статистикою або біографічними даними. Телеглядачі можуть в реальному часі брати участь в ігрових шоу. Інші інтерактивні технології дозволяють кіноглядачам вибирати сюжетні лінії. Інтерактивні кабельні системи дозволяють спортивним уболівальникам вибирати різні ракурси камер, що показують спортивні змагання. Ще більші можливості для двосторонньої комунікації має Інтернет. Як принципово новий засіб масової комунікації, він володіє такими характеристиками, як інтерактивність, відкритість, відсутність часових і просторових обмежень, віртуальність. З технологічної точки зору інтерактивність є двосторонньою, з діалоговою взаємодією в режимі реального часу.

З позицій теорії комунікації інтерактивність виділяється як один з трьох (комунікація, інтеракція, перцепція) взаємопов'язаних аспектів спілкування. При цьому комунікативна сторона полягає в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, а й діями; перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття та пізнання партнерами один одного через спілкування і встановлення на цій основі взаєморозуміння. Ідея інтерактивності означає відмову від розуміння комунікації у термінологічних відносинах «суб'єкт-об'єкт». В інтерактивній комунікації одержувач повідомлення є таким же повноправним учасником комунікації, як і його відправник. Можна сказати, що Інтернет є не просто каналом, а цілим комунікаційним середовищем, яке носить відкритий для всіх характер. Відкритість означає, що Інтернет руйнує монополію медіаіндустрії, забезпечуючи прямий доступ до політичної та іншої інформації, відкриває перед громадськістю та кожною людиною можливість створювати інформацію, використовувати і обмінюватися нею вільно та відкрито, з урахуванням своїх власних інтересів. В Інтернеті держава ніяк не регламентує правила і обмеження для розміщення інформації. Ще однією важливою характеристикою Інтернету є його масштабність, або безмежність. Комунікаційне середовище не має просторових меж і, об'єднуючи інформаційні поля різних держав, є світовим середовищем спілкування. Безліч людей можуть взаємодіяти незалежно від свого місця розташування, миттєво встановлюючи контакти з різних куточків планети. Власне кажучи, миттєвість отримання і поширення інформації є ще однією важливою характеристикою цього середовища комунікації. Інтернет дозволяє здійснити масове перенесення людьми своєї інформаційної активності в режим он-лайн [9, с. 97-98].

Важливою характеристикою нового комунікаційного середовища є віртуальність. Нове комунікаційне середовище сприяло появі нових засобів масової комунікації - Інтернет-ЗМІ, блогів, електронних скриньок, чатів. Центральне місце в інтернет-просторі займають інтернет-ЗМІ, зокрема, бібліотеки та бази даних, довідники, презентаційні матеріали, каталоги і пошукові системи. Вони володіють всією сукупністю класичних ознак, необхідних для віднесення їх до складу ЗМІ. По-перше, вони мають свою соціальну нішу, яка відрізняється від аудиторії «старих» ЗМІ за цілим рядом показників. По-друге, в Інтернеті у ЗМІ з'явилися нові можливості в швидкості та оперативності оновлення своєї інформації, при більш гнучкому підході до фіксованої періодичності. По-третє, інтернет-ЗМІ мають глобальне поширення. По-четверте, зони інформаційної уваги цих ЗМІ відрізняються як універсалізмом, так і граничною спеціалізацією, яка обслуговує інтереси певних складових аудиторії. По-п'яте, в Інтернеті розширюються змістовні можливості ЗМІ для виконання таких функцій, як інформаційна та розважальна. При цьому вони є оригінальними, оскільки наділені тільки їм притаманними особливостями, що виділяють їх з усієї медіасистеми: по-перше, гіпертекстуальності, яка надає унікальні можливості як виробникам, так і споживачам медіапродукту. Першим – підвищити якість інформації, зокрема, повноту та достовірність, другим – читати текст не тільки лінійно, як на папері, але і переглядати його глибокий зміст, скориставшись альтернативними джерелами, самостійно брати участь в інтерпретації фактів; по-друге, мультимедійністю, тобто можливістю передачі повідомлень в різних знакових системах – вербальної, графічної, звукової, фото, відео, анімаційної. На сьогоднішній день використання мультимедіа має серйозні обмеження через низьку пропускну спроможність каналів; по-третє, інтерактивністю, тобто багатостороннім інформаційним обміном із споживачем, причому як з окремими представниками, так і з аудиторією в цілому.

Найчисленнішими інтернет-ЗМІ є електронні газети. Їх буває два види: видання, що існують тільки в Інтернеті (наприклад, www.gazeta.ru), і видання, що мають як традиційну, так і веб-версію. Їх об'єднують такі особливості вони постійно і дуже швидко оновлюються, гарно ілюстровані, у них немає, як правило, закінчених статей. Матеріал закінчується тоді, коли закінчується подія. Крім того, електронні газети видаються у форматі гіпертекстової розмітки, яка дозволяє швидко знаходити необхідні матеріали. Сьогодні всі великі місцеві та центральні газети мають своє представництво у Всесвітній комунікаційній мережі.

Відносно новим явищем в українському медійному інтернет-просторі є телевізійні інтернет-канали. Телевізійні інтернет-канали являють собою як самостійні, що існують тільки в мережі проекти (це в основному спортивні канали), так і інтернет-аналоги ефірним каналам (наприклад, www.ren-tv.com). Перевага інтернет-каналів в тому, що вони надають можливість не тільки прочитання телевізійні новини, але і переглянути фотографії та відеосюжети.

Ще одне інноваційне явище в галузі засобів масової інформації – це веб-радіо. У суспільстві веб-версії радіостанцій починають конкурувати з традиційним радіо. Переваги Інтернет-радіомовлення в тому, що глобальна мережа дає можливість проникнути туди, куди радіосигнал не доходить, або трансляція цього сигналу є економічно невиправданою. Інтернет дозволяє створити віртуальний клуб шанувальників радіостанції, дає можливість обговорювати різні теми. Найбільш популярним стало веб-радіо, яке працює в інформаційно-розважальному форматі. Такий сайт дозволяє слухати радіо в прямому ефірі, містить звукові архіви, інтерактивний інструментарій, новини і рекламу. Окрім можливостей для масового поширення інформації, Інтернет відкриває великі можливості для колективної комунікації, для оперативного обговорення широкого кола тем, актуальних проблем.

Поділ новин на тематичні групи призвело до створення інтерактивних електронних конференцій (дискусійних груп), доступних звичайному користувачеві та дозволяють підтримувати тематичне листування між учасниками. Один з різновидів такої форми комунікації називається блогом. Він являє собою доступну для всіх бажаючих особисту сторінку користувача Інтернету. Її вміст – це регулярно додані замітки за темами, які формуються автором блогу. Домінуючою є політична тематика, оскільки, привертає увагу великої кількості користувачів мережі. Іншою формою колективної комунікації є IRS (Internet Relay Chat) - інтерактивна система, яка підтримує дискусії в режимі реального часу. За допомогою IRS в одній дискусії можуть брати участь одночасно десятки людей з різних куточків світу [17, с. 204].

Отже, технічну основу сучасних ЗМІ складають цифрові та комп'ютерні технології. Масове поширення Інтернету породило нові форми масової політичної комунікації, які характеризуються глибокою інтерактивністю, відкритістю, відсутністю просторових, часових обмежень. Поряд з традиційними ЗМІ широке поширення та популярність отримують інтернет-ЗМІ: інтернет-газети, інтернет-телебачення, інтернет-радіо.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, в результаті дослідження, ми дійшли висновку, що масова комунікації пройшла довгий шлях розвитку від появи простої мови людини до інформаційного суспільства. Кожній стадії розвитку людства були властиві свої особливості розвитку засобів і способів удосконалення масової інформації, вони формувалися разом із розвитком науки, техніки. Засоби масової інформації активно впливають на суспільство, незалежно від свого роду і виду діяльності та є потужним маніпулятором людської свідомості.

Велику роль в житті сучасного суспільства відіграє масова комунікація як особлива форма соціальної взаємодії. У першу чергу масова комунікація є «обміном соціально значущою інформацією між людьми незалежно від їх місця розташування і соціального статусу. Масова комунікація являє собою поширення інформації серед чисельної аудиторій з метою інформування та надання визначеного впливу на оцінки, думки і поведінку людей. Таке явище у психологічній науці прийнято називати праймінгом.