У разі неподання (ненадсилання) документів для реєстрації громадського об'єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об'єднання не вважається утвореним.

На підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадського об'єднання, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.

ПИТАННЯ № 114 «СТАДІЇ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ»

Провадження по справах про адміністративні правопорушення складається із чотирьох стадій:

1) порушення справи про адміністративне правопорушення;

2) розгляд справи про адміністративне правопорушення й винесення в справі постанови;

3) оскарження (або внесення подання) постанови в справі про адміністративне правопорушення (виникає в тих випадках, коли особа, притягнена до адміністративної відповідальності, або потерпілий не згодні з винесеним у відношенні них постановою).

4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення полягає в складанні протоколу уповноваженою на те особою або представником громадської організації. До них відносяться посадові особи виконавчих органів сільських, селищних рад, органів внутрішніх справ, органів транспорту, суспільні інспектори охорони природи й ін. Перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, наведений у ст. 255 КУпАП.

Наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи, причому протокол повинен бути складений уповноваженою особою з дотриманням певним, установленим законом форми. У противному випадку справу про адміністративне правопорушення не може бути почато.

У протоколі повинні вказуватися: дата й місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, що склали протокол; відомості про особистість порушника; місце, час здійснення й суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для порушення справи.

Протокол підписується особою, його що склала, і особою, що зробила адміністративне правопорушення. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами.

У випадку відмови особи, що вчинила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

У деяких випадках, прямо передбачених законом, протокол про адміністративне правопорушення не складається. Ці випадки вичерпно визначені в ст. 258 КУпАП. Але якщо правопорушник заперечує стягнення, що накладається на нього, то протокол про адміністративне правопорушення складається.

Перша стадія провадження по справах про адміністративні правопорушення закінчується з моменту направлення протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. До нього повинні додаватися й всі інші матеріали про правопорушення (пояснення свідків, протокол вилучення речей і т.п.).

 

Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення й винесення в справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування в справі й дає правову оцінку діям особи, що зазначена в протоколі як правопорушник.

Одержавши матеріали справи, компетентний орган (посадова особа) готує його до розгляду. При цьому він вирішує: чи відноситься до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складені протокол і інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи, про час і місце його розгляду; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, потерпілих, їхніх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, як правило, по місцю його здійснення. При розгляді Справи орган (посадова особа) з'ясовує: чи було зроблено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його здійсненні; чи підлягає воно адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяна майнова шкода; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд господарського суду, громадській організації, трудового колективу, а також з'ясовує інші обставини, що мають значення для правильного порушення справи.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк від дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення й інших матеріалів справи. Скорочені строки розгляду справи - одна доба, трьох-, п'яти- і семиденний строк - установлені законодавством про адміністративні правопорушення для деяких видів правопорушень.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову в справі. Постанова виконавчого органу селищної, сільської ради в справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Винесення постанови і її форма врегульовані в ст. 283 КУпАП.

Якщо при рішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення адміністративними комісіями, виконавчими органами селищних, сільських рад, районними (міськими) судами (суддями) одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнового збитку, то в постанові в справі вказуються розмір збитку, що підлягає стягненню, порядок і строк його відшкодування.

Постанова в справі повинна містити рішення про вилучені речі й документи (якщо таке вилучення проводилася), а також вказівка про порядок і строк його оскарження.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні, підписується головуючим на засіданні й секретарем цього органу.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадові особи, крім КУпАП і інших нормативних актів загального характеру, керуються також положенням про органи, представниками яких вони є (наприклад, Положенням про адміністративні комісії й ін.). Своє рішення вони оформлюють шляхом винесення постанови або роблять запис про міру стягнення на протоколі про адміністративне правопорушення. Таке право надане, наприклад, начальникові райвідділу міліції або його заступникові.

Після розгляду справи орган (посадова особа) виносить у відповідності зі ст. 284 КУпАП одну з наступних постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КУпАП; 3) про припинення справи.

Якщо ж була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, то вона оголошується негайно по закінченні розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, у відношенні якої вона винесена. Копія постанови в той же строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. У випадку, якщо вона надсилається, про це робиться відповідна помітка в справі.