Критерії вибору тем наукового дослідження

Забезпечується її актуальністю та науковою новизною для розвитку певних знань, направлених на вирішення практичних питань економіки

Передбачає спеціалізацію наукової установи, наявність кадрів із профілю роботи, існування відповідної матеріально-технічної бази

Визначається для забезпечення обсягів витрат і визначення джерела фінансування, розміру коштів, рентабельності розробки для наукової установи, а також для забезпечення необхідних умов впровадження результатів дослідження.

Вузькі, чітко окреслені теми

Незалежність від поточної кон’юктури

Необхідність урахування розгляду фундаментальних законів і категорій, відображення реалій і вимог життя, актуальність і фундаментальність макро- і мікроекономічних проблем.

Урахування своїх власних сил, можливостей, здібностей та уподобань

Можливість отримання необхідної інформації

Ретельне опрацювання наукової літератури

Добровільність

Усвідомлення задач і труднощів

Застосування достатньо обґрунтованих аналогій

 

Вимоги до теми наукового дослідження

 

Актуальність, важливість, суспільна потреба у розв’язанні проблеми в даний час. Оцінка актуальності теми визначається авторитетними вченими, великим науковим колективом, більш високим економічним ефектом (стосовно прикладних тем).

Вирішення нової наукової задачі. Тема в такій постановці ніколи не вирішувалась і на даний час не розробляється, тобто дублювання виключається. Дублювання теми (розробок) дозволяється, наприклад, коли замовники доручають розроблення однакових тем конкуруючим колективам для вирішення важливих проблем у стислі строки.

Наукова новизна. Результати дослідження повинні бути науковими, тобто принципово новими. Все, що вже відоме, не може бути предметом наукового дослідження.

Економічна ефективність. Тема повинна бути економічно ефективною. Будь-яка тема прикладних досліджень повинна давати економічний ефект. На стадії вибору теми дослідження очікуваний економічний ефект може бути визначений орієнтовно.

Значущість. Дослідження, які визначають престиж вітчизняної науки або складають підґрунтя для прикладних досліджень, або направлені на удосконалення суспільних та виробничих відносин.

Очікуваний економічний ефект.

Відповідність профілю наукового колективу. Забезпечує підвищення теоретичного рівня розробок, якість та економічну ефективність, скорочення терміну виконання дослідження.

Здійсненність або впровадженість. Оцінка можливості завершення теми у плановій термін і впровадження у практику.

Чіткість формулювання загальних задач замовниками

Перспективність. Оцінюється за допомогою математичного методу та методу експертних оцінок. Математичний метод базується на використанні показників, які визначають перспективність досліджень.

 

 

Найбільш часто в прикладних темах застосовують показник перспективності К^’_п, в основі якого лежить економічні показники:

 

 

,

 

 

Де V_р- річний обсяг продукції, впровадженої після освоєння теми, од.;

С_од- вартість одиниці продукції, грн.;

Р_н- ймовірність наукового успіху;

Р_в- ймовірність впровадження наукових розробок;

Т- тривалість практичного впровадження;

В_д- загальні витрати на наукове дослідження, грн.;

В_осв- витрати на дослідне та промислове освоєння, грн.;

В_р- щорічні витрати на виробництво продукції, грн.

Чим вищий показник перспективності К^’_п, тим більш перспективною є тема, що планується для розробки.

 

Показник перспективності К^’’_п теми:

 

 

,

 

 

Де Е_заг –загальний очікуваний економічний ефект;

В_д- загальні витрати на наукове дослідження, грн.;

Р_р – ймовірність ризику.

 

Р_н, Р_в, Р_р – прогностичні величини, визначаються на основі наукових прогнозів.

Метод експертних оцінок – полягає в оцінці планованої теми спеціалістами-експертами. Кожному експерту видається оцінна балова шкала, за допомогою якої визначаються бали по темі.

Після відповіді експертів результати обробляються.

 

Етапи планування наукової роботи

Перелік основних проблем в їх логічній послідовності. Складається на основі загального уявлення про предмет дослідження, ознайомлення з літературою, лекціями, консультацій спеціалістів тощо. Попередній план дослідження- це конкретизація робіт з обраної теми: період виконання робіт, витрати на джерела фінансування, результати дослідження, місце впровадження, прогнозований соціально-економічний ефект. На стадії попереднього плану визначаються приблизні строки виконання теми та окремих її розділів. Логічно складений план – одна з найважливіших умов успіху в роботі. Тому бажане обговорення планів роботи в наукових колективах, на кафедрах, у лабораторіях, узгодження планів студентських робіт із керівниками теми. Календаризація роботи дисциплінує виконавця і є однією з основ організації наукового дослідження.

Розробляється на основі роботи над темою, необхідний для нагромадження матеріалу, продумування теми, підвищення рівня інформованості виконавця. Уточнений план має певні відмінності від попереднього плану дослідження: корекція підрозділів теми; відокремлення підрозділів. Уточнений план є основою для розробки робочої програми.

(Складається після уточнення теоретичних передумов, історії питання, вивчення літературних джерел і результатів практичної діяльності) – висування та обґрунтування робочої гіпотези, шляхи отримання результатів, етапи виконання роботи, терміни виконання етапів дослідження, виконавці робіт. Індивідуальний план роботи складається кожним виконавцем роботи на ту частину роботи, яка йому визначена в плані. Графік виконання робіт складається на основі робочого плану з урахуванням індивідуальних планів окремих виконавців. Робоча програма– це останній етап перед початком дослідження в цілому, фактор чіткої організації роботи, її своєчасного і успішного завершення. Робоча програма містить: детальну проблематику теми, розділи, основні і проміжні завдання; робочі гіпотези і можливі висновки з них. Робоча програма точно орієнтує на збирання певного матеріалу, виходячи з конкретної задачі дослідження.

Уточнене формулювання теми; стан питання та обґрунтування обраного напрямку роботи; зміст, об’єкти і методи дослідження; етапи роботи із зазначенням змісту і терміну завершення кожного етапу (календарний план роботи); виконавців із зазначенням видів, змісту та обсягів роботи кожного з них; форму подання результатів дослідження та форму їх впровадження Складові програми наукового дослідження: задача дослідження, загальний зміст, науково-практичне значення, задум, принцип вирішення, методика дослідження, обсяг робіт, термін виконання.

 

 

 

Питання для самоперевірки

1. Поняття наукової проблеми.

2. Вимоги до теми наукового дослідження.

3. Основні напрями наукових досліджень у сфері торгівлі на сучасному етапі розбудови економіки України.

4. Критерії вибору теми наукового дослідження.

5. Актуальність теми розробок.

6. Принципи формування мети та завдань дослідження.

7. Поняття наукової новизни і практичної цінності роботи.

8. Методика розробка програми і календарного плану наукових досліджень.

9. Типова структура наукової роботи.

 

«На скільки б старанно та ретельно ви