Поняття про об’єкт і предмет наукового дослідження

Поняття про об’єкт і предмет наукового дослідження

 

 

 

6. Класифікація об’єктів наукового дослідження.

 

 

Емпіричні

Штучні

 

Для вибору в досліджуваному предметі головної якості досліджують сукупність однотипних об’єктів, визначають їх подібність, яка відповідає цілям дослідження.

Доведення в наукових дослідженнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

Теза	Аргумент	Форма (демонстрація)
Твердження, яке підлягає доведенню	Положення, яке використовується для доведення даної тези. Аргументи є твердженнями, які визначають істинність тези, тому їх називають основами доведень. У формальних доведеннях вони називаються посилками. Як аргументи можуть виступати твердження, істинність яких доведена раніше (теореми, закони та інші наукові положення), аксіоми, визначення і твердження, які містять достовірну інформацію про конкретні факти.	Спосіб зв’язку аргументів між собою, а також із тезою. Демонструє логічну послідовність переходу від доведення до тези.

 

 

Софізми

Паралогізми

Ненавмисні логічні помилки, яких припускаються під час доведення

Навмисні неправильні міркування. Мета софізму – представити неправду як істину шляхом надання логічно бездоказовому міркуванню начебто логічної правильності.

 

 

 

Доведеннями і спростуваннями в економічних дослідженнях є тільки ті, істинність яких може бути підтверджена розрахунками, відповідними документами, складеними на основі перевірених даних, а також отриманими шляхом проведення експерименту.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть принципи організації науково-дослідницької діяльності та дайте їх коротку характеристику.

2. Поняття методології наукового дослідження.

3. Класифікація методів наукового дослідження

4. Спеціальні методи дослідження, які використовуються в дослідженнях проблем торгівлі.

5. Методи планових розрахунків та обґрунтувань.

6. Науково-дослідна робота як цілеспрямований процес пізнання.

7. Стадії економічного дослідження та їх характеристика.

8. Роль та значення наукової гіпотези в наукових дослідженнях.

9. Поняття про об’єкт наукового дослідження.

10. Методи вибору та характеристика об’єкта дослідження.

11. Доведення в наукових дослідженнях.

 

 

«Число гіпотез, що пояснюють дане явище,

Обернено пропорційне обсягу знань про нього».

Теорія Едінгтона

Тема 3. Вибір, обґрунтування теми науково-дослідної роботи

Поняття наукової проблеми.

 

 

Науковий напрям

Проблема Тема   Питання складна наукова задача, яка охоплює значну сферу дослідження і має перспективне значення

Це наукова задача, яка охоплює певну галузь, сферу наукового дослідження. Частина наукової проблеми, яка охоплює одне або декілька питань дослідження.

Невеликі наукові задачі, що стосуються конкретної сфери наукового дослідження

 

 

 

Об’єктивні		Суб’єктивні
Актуальність, новизна, перспективність	Освіта, життєвий досвід, інтереси, здібності, схильності науковця, зв’язок дослідника з тим чи іншим колективом і науковим керівником, характер професійної діяльності.

 

 

 

Теоретичні		Методологічні		Організаційні
Стосуються дослідження, концепції теорії даної науки щодо її наукових законів, розробки аксіоматичних знань	Стосуються методів даної науки, що застосовуються в процесі вивчення її об’єктів	Стосуються організації досліджень з даної науки і застосування її результатів у практичній діяльності.

Формулювання проблеми Сутність проблеми Розробка структури проблеми

Постановка (вибір) проблем наукового дослідження

Формулювання основного питання (проблеми) на основі аналізу протиріч досліджуваного напряму та окреслення очікуваного результату

Протиріччя між науковими фактами і їхнім теоретичним усвідомленням, між конкуруючими науковими теоріями

Виділення теми, підтем, питань. Виявлення орієнтованої сфери дослідження з кожної теми.

Обґрунтування актуальності проблеми Складання структури проблеми Висунення декількох заперечень і на основі аналізу, методом послідовного наближення, виключення заперечень на користь реальності даної теми

Означення умовним кодом теми, підтеми, питання

 

При виборі наукового напряму важливо відрізняти псевдонаукові від наукових проблем.

 

Вибір проблеми дослідження обґрунтовується, насамперед, її актуальністю.

 

 

 

 

Вибір теми наукового дослідження – важливий етап роботи, від якого значною мірою залежить її успіх.

Визначеність

Послідовність

Несуперечливість законам

Можливість використання результатів дослідження проблеми як істини для подальшого пізнання дійсності, вивчення і вирішення проблеми

 

 

Питання для самоперевірки

1. Поняття наукової проблеми.

2. Вимоги до теми наукового дослідження.

3. Основні напрями наукових досліджень у сфері торгівлі на сучасному етапі розбудови економіки України.

4. Критерії вибору теми наукового дослідження.

5. Актуальність теми розробок.

6. Принципи формування мети та завдань дослідження.

7. Поняття наукової новизни і практичної цінності роботи.

8. Методика розробка програми і календарного плану наукових досліджень.

9. Типова структура наукової роботи.

 

«На скільки б старанно та ретельно ви

Четвертий закон перевірки

Класифікація інформації

За ступенем новизни		нова	Відображає новизну запропонованого рішення теоретичної або практичної задачі
релевантна	Раніше використовувалась в прототипі. Опис прототипу має стосуватися лише тієї частини досліджуваної теми, яка дозволить виявити відмінні риси запропонованого рішення
За літературними джерелами	офіційна	Містить достовірні економічні і соціальні показники
Спеціальна література	Монографії, підручники, навчальні і практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-практичних семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, періодичні видання (газети, журнали)
Джерела наукової інформації	Книги	Підручники, навчальні посібники, монографії
Періодичні видання	Журнали, бюлетені, збірники наукових праць, каталоги і прейскуранти
Переклади іноземної науково-технічної літератури; матеріали науково-технічних та виробничих нарад
Дисертації, автореферати
Виробничо-технічна документація організацій	Звіти, акти прийому робіт тощо
Нормативні документи	Стандарти, будівельні нормативи та правила, технічні умови, інструкції, тимчасові вказівки; нормативні таблиці тощо
Патентна документація	Патенти, винаходи
Звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; інформаційні видання	Збірники науково-технічної інформації, аналітичні огляди, інформаційні листки. Експрес-інформація, виставкові проспекти тощо
Вторинні документи	Реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали тощо
Матеріали об’єктів дослідження		Планово-облікова документація	Перспективні і поточні плани підприємства, бізнес-плани, бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність підприємства (об’єднання, галузі в цілому)
За хронологією	Для групування джерел інформації за часовими періодами (роками)
За тематикою	Для групування джерел інформації за однорідністю тематики
За географією	Вітчизняні, зарубіжні

 

 

Наукова комунікація – це обмін інформацією між особами, обумовлений проведенням наукових досліджень.

 

 

Види наукової комунікації

Робочий		Інформаційний прямий		Інформаційний непрямий		Інформаційний опосередкований
Обмін між вченими одного наукового підрозділу (НДІ, лабораторії, відділу, кафедри)	Обмін інформацією на наукових конференціях	Листування, обмін публікаціями	Обмін інформацією через спеціальну наукову літературу, сучасні технічні засоби комунікації

Як джерело інформації.

Довідковий фонд

Головна картотека		Містить перелік усіх опублікованих і неопублікованих документів, які зберігаються у довідково-інформаційній системі
Алфавітний каталог	Слугує для пошуку інформації і ДІФ за прізвищем автора, укладача, назвою першоджерела
Систематичний каталог	Призначений для підбору інформації з різних галузей знань
Реєстраційна картотека	Мастить відомості про журнали, збірники, бюлетені, які зберігаються в даному ДІФ
Картотека опису винаходів	Містить патенти і авторські свідоцтва
Картотека стандартів	Містить нормативні документи: стандарти, норми, технічні умови (ТУ), тимчасові вказівки та положення.

Види записів

Виписки		Короткий (або повний) виклад змісту окремих фрагментів (розділів, параграфів, сторінок) інформації
Анотація	Стислий виклад змісту першоджерела
Конспект	Детальний виклад змісту інформації

 

Хронологічний