Тема 1. Культура мови і культура мовлення

Завдання та запитання для самоперевірки

1. Розкрийте зміст понять «культура мови» та «культура мовлення».

2. Визначте комунікативні ознаки культури мовлення.

3. Яку роль виконують словники у професійному мовленні?

4. Назвіть основні типи словників.

5. Яку роль відіграють словники в підвищенні мовленнєвої культури.

6. Охарактеризуйте мовленнєвий етикет спілкування.

Завдання 1. Перепишіть речення, добираючи з дужок найточніше слово. Вмотивуйте свій вибір.

1. Біологічний та соціальний чинники посідають чільне місце у структурі (людини, особистості, персони). 2. У порту стояло багато різних (суден, посудин). 3. На думку більшості вчених, освіту (майбутнього, майбуття, прийдешності) характеризуватимуть дистанціоналізація, комп’ютеризація, вседоступність і уніфікованість. 4 У нього щодня були якісь (спішні, екстрені, шпаркі, термінові) справи. 5. Поняття тексту в лінгвістиці (товмачать, трактують, тлумачать) по-різному. 6. Метали при нагріванні розширюються, а при охолодженні (ущільнюються, скорочуються, стискаються). 7. (Помисли, думоньки, погляди) О. Потебні мали великий вплив на розвиток мовознавства. 8. На сьогоднішньому засіданні кафедри (мовили, говорили, балакали) про результати зимової сесії.

Завдання 2. Запишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово.

1. В акціонерному товаристві посада голови правління (виборча, виборна). 2. Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують (виборні, виборчі) комісії. 3. Мій товариш охоче виконує різні (громадські, громадянські) доручення. 4.(Громадський, громадянський) мотив є одним із провідних у творчості В. Сосюри. 5. Між студентами та викладачем були дружні (відношення, відносини). 6. На сьогоднішньому занятті ми вчилися визначати типи синтаксичних (відношень, відносин). 7. Дівчина була в скрутному матеріальному (стані, становищі). 8. Катря була в поганому (стані, становищі) і не могла йти далі. 9.Незнайомою дорогою ми добиралися до міста за (покажчиками, показниками). 10. (Покажчиком, показником) культурного й освітнього рівня людини є мова. 11. Наші (музичні, музикальні) смаки не збігалися. 12. Т.Г. Шевченко був дуже (музикальною, музичною) людиною і чудовим співаком. 13. Цієї весни посівна (компанія, кампанія) була тривалою. 14. Я працюю в страховій (компанії, кампанії). 15. У його (уяві, уявленні) поставали сині озера та несходимі ліси. 16. Фотографії не давали (уяви, уявлення) про справжнє мистецтво художника.

Завдання 3. Прочитайте речення. Знайдіть випадки неправильного вживання слів. Що зумовило появу цих помилок? Відредагуйте речення і запишіть їх.

1. На слідуючій неділі ми будемо здавати іспит. 2. Постійно читаючи цей журнал, можна дізнатися багато цікавого з області зоології. 3. Ювілярові вручили вітальну адресу. 4.«Лунна соната» Бетховена – один із найулюбленіших класичних творів мого приятеля. 5. Студенти добре засвоїли нову тему, про що свідчили їхні вірні відповіді на поставлені викладачем запитання. 6. На цій дільниці росла гарна картопля. 7. Я рахую, що не треба вмішуватися в особові справи колег по роботі. 8. На протязі дня я мушу забрати на пошті грошовий перевод. 9. Білети на концерт відомого співака швидко розкупили поклонники. 10. Наш однокурсник став дипломатом престижного конкурсу. 11. Тетянка не прийшла на заняття із-за хвороби.

Завдання 4. Виправте недоречні тавтології та плеоназми. Правильні варіанти запишіть.

1. Я віддав товаришеві свою особисту книжку. 2. У грудні місяці потрібно подати річні звіти. 3. Праця наших працівників не залишиться не поміченою. 4. З вулиці було чути крик дитячих голосів. 5. Давай зустрінемось о вісімнадцятій вечора. 6. Ми завжди пам’ятаємо і не забуваємо Шевченкові слова. 7. Фонетичними засобами української мови можна передати крики тварин і птахів, звуки машин, механізмів, течію води та інші шуми довкілля. 8. У своєму творі письменник відтворив тогочасні суспільні процеси.

Завдання 5. Визначте доречність використання в наведених реченнях іншомовної лексики.

1. Ринок споживчого кредитування диференційовано за типом товарів: кредитування житла, послуг, меблів, автомобілів, комп’ютерної та побутової техніки. 2. На мітингу превалювала молодь. 3. Надзвичайно важливим чинником консолідації нації є те, що під час виборів усі політичні сили, які пройшли в парламент, висловилися за підтримку євроінтеграційного курсу України. 4. На завершальному етапі змагань футбольна команда нашої школи зазнала фіаско. 5. Кардинальне питання розбіжностей між учасниками дискусії загальними зусиллями було зведене нанівець. 6. Дівчина конфіденційно розповіла подругам про свою недавню пригоду. 7. Серед сучасних оперних співаків багато майбутніх мегастар світового рівня. 8. Ідентичні рішення були ухвалені на загальних зборах усіх трудових колективів. 9. На прогулянці з нами стався екстраординарний прикрий казус. 10 Важливий напрямок застосування мережевих технологій у науці – організація роботи віртуальних дослідницьких лабораторій.

Завдання 6. Поясніть і виправте помилки у вживанні виділених слів.

1. У брудних м’яких шатах він ішов вулицею міста. 2. До мене сьогодні мають прибути гості зі Львова. 3. Ми відзначили, що відра стояли неповні. 4. Пісня звучала гарно, але не підходила до амплуа співака. 5. Здалеку було видно, що в полі трудилися люди. 6. Наша подорож пройшла на високому рівні. 7. В Індії водиться рослина калір-канда, з’ївши один-два листочки якої людина почуває ситість упродовж тижня. 8. Велосипед брата перейшов у моє розпорядження. 9. Наша група розпочала роботу в напрямі підготовки до «Студентської весни». 10. На відпочинок ми потратили значну кількість часу. 11. Твоя основна функція – прибирати в квартирі. 12. Сергій і Петро були запеклими друзями, з ними часто траплялися різні страшно веселі пригоди.

Завдання 7. Розширте тему кожного речення, використавши різноманітні мовні засоби.

1. Цього року літо видалося спекотним, а осінь холодною. 2. На галявині ріс розлогий дуб, якому, мабуть, вже кількасот років. 3. Київ– одне з найдавніших міст України, але завжди виглядає молодим. 4. Мова – це не лише засіб спілкування, а й скарбниця національної духовності та культури. 5. Твори Т. Шевченка, сповнені любові до рідного народу, ніколи не втратять своєї актуальності.

Завдання 8. Напишіть:

а) вітання викладачеві з нагоди дня народження;

б) розмову двох друзів по телефону;

в) розмову двох сусідок у крамниці.

Завдання 9. Усно змоделюйте мовну ситуацію, в якій можуть бути використані мовленнєві вислови:

Скажіть, будь ласка…

Будьте ласкаві пояснити…

Дозвольте запитати…

Поясніть, будь ласка…

Допоможіть, будь ласка…

Завдання10. Утворітьмваріантимзвертань. Громадянин, добродій, вельмишановний, високоповажний, достойний,

пан...

Ігор Ігорович, Марія Василівна, Олег Петрович, Любов Іванівна, Павло Григорович, Надія Якимівна, Сергій Володимирович, Марта Ярославівна, Тарас Сильвестрович.

Завдання 11. Розіграйте діалоги:

Прийняття на роботу: директор – молодий спеціаліст.

На вулиці: приїжджий – місцевий житель.

У кабінеті начальника: начальник – підлеглий.

Завдання 12. Відредагуйте діалог.

– Добрий день, пан. Будь ласка, проходьте. Ви, Микола Сидоренко? Чи не так? Прохаю вас заповнити анкету.

– Дякую вас. Тепер я постановлю вам кілька питань.

– Чи довго Ви робили на фірмі “Криниця”? Чому вирішили змінити місто праці?

– Два місяця. Я залишив минулу роботу у зв’язку з зміненням основного напрямку діяльності фірми, так як внаслідок цього я не міг би підвищувати свій фаховий рівень.

– Чому ви обрали саме нашу кампанію?

– Я рахую, ваша організація має самі великі перспективи.

– Скажіть, будь ласка, які три головних риси характеризують вас у якості бізнесмена?

– Думаю, що це надійність, відповідальність, ліберальність.

– Ви по вдачі лідер?

– Очевидно, да, через те що легко наладжую контакти з людьми.

– Гаразд. Зараз я можу запропонувати вам роботу з нами. У вас хороші відзиви з попереднього міста роботи. Яку заробітну плату ви рахуєте еквівалентною вашій роботі?

– Еквівалент 500 доларів у місяць.

– Гадаю, ми почнемо з 450 доларів у час випробного терміна, а через три місяця переглянемо розмір вашої зарплатні.

– Я надіюсь відшукати тут сприйнятні для фахового росту умови.

ТЕМА 2. C ПІЛКУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання та запитання для самоперевірки

1. Розкрийте зміст понять «спілкування» та «комунікація».

2. Назвіть критерії виокремлення видів спілкування.

3. Чому під час спілкування, крім словесних, послуговуються невербальними засобами?

4. Назвіть мімічні ознаки різних емоційних станів.

5. Яка роль належить дистанції (відстані) у спілкуванні?

6. Назвіть основні етапи спілкування.

 

Завдання 1. Прочитайте текст, наведіть свої міркування щодо ролі спілкування у професійній діяльності.

Найвиразніше людина виявляє себе під час виконання професійних обов’язків. Від її знань та вміння робити свою справу, від культури поведінки, вміння говорити, слухати часто залежать результати професійної діяльності – одного із основних видів людського спілкування. Професійна діяльність неможлива без наявності контактів (постійних чи тимчасових), без обміну інформацією з метою успішного вирішення завдань. Спілкування є вагомою складовою професійної діяльності. Існує думка, що в нашій країні майже 80 % проблем будь-якої організації виникає внаслідок неефективного спілкування. Д.Рокфеллер стверджував, що «вміння спілкуватися з людьми – це товар, який можна купити так, як ми купуємо цукор або каву. І я заплачу за це вміння більше, ніж за щось інше на світі».

Спілкування, персональні контакти є одним із важливих параметрів, за яким журнал Foreign Policy визначає рівень глобалізації країни. У першу п’ятірку найглобалізованіших країн за цим показником увійшли Ірландія, Швейцарія, Швеція, Сінгапур та Нідерланди. Україна в цьому списку посідає 42 місце з 65 країн, що брали участь у рейтингу (Л.Г.Чайка).

Завдання 2. Прочитайте текст, випишіть синоніми до слова ввічливість.

Ввічливість – основа фахового спілкування

В Україні завжди високо цінувалася ввічливість у ставленні до людей. Про це, зокрема, свідчить чимало слів на позначення цієї якості: ввічливий, вихований, ґречний, запобігливий, люб’язний, обхідливий, поштивий, привітний, уважний, чемний, шанобливий. Цю низку синонімів суттєво доповнюють слова, запозичені з інших мов: галантний, делікатний, коректний, куртуазний, тактовний тощо. Головним у цій низці є слово ввічливий. Інші синоніми називають різні відтінки ввічливості.

Ввічливість – це чемність, дотримання правил пристойності у вчинках і в мовленні, вияв вихованості. Це основа етикетної поведінки, невід’ємна ознака нормальних взаємин між людьми.

Ще великий князь Володимир Мономах (1053 – 1125) у славетному «Поученні», звертаючись до своїх дітей, радив: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати», «бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не проминути ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити». Подібно міркували люди в інші часи та в інших краях. Іспанський філософ ХVІІ ст. Бальтасар Грасіан писав: «Грубість шкодить усьому, навіть справедливому і розумному, люб’язність усе скрашує: позолотить «ні», підсолодить істину, підрум’янить навіть старість. У всіх правилах важливо «як»…». Оце «як» - як сказано, написано, поглянуто, відреаговано, як сидимо, вітаємось, їмо, жестикулюємо тощо – для культури спілкування має першорядне значення. Дуже часто саме від нього залежить успіх чи неуспіх контактів між людьми (Я. Радевич-Винницький).

Завадння 3. Прочитайте прислів’я. Письмово розкрийте зміст одного з них.

1. Говорити і не думати – це те саме, що стріляти і не цілити.
2. Шабля ранить тіло, а слово – душу.
3. Умієш говорити – умій слухати.

Завдання 4. Прочитайте текст, випишіть у два стовпчики гендерні особливості спілкування, доповніть їх не названими в тексті.

Характер мовленнєвого спілкування, його стратегія, стиль, тональність великою мірою залежить від гендерних і комунікативних статусів учасників спілкування. Як засвідчує спостереження за живою мовною практикою, комунікативна поведінка жінок експресивна, надто емоційна, не завжди послідовна. Українські жінки значно краще аналізують емоції, настрій людини за мімікою і виразом обличчя, ніж чоловіки. Вони здатні розрізняти не менше десяти емоційних станів співрозмовника: сором, страх, відразу тощо. Чоловіки ж переважно зауважують один стан – антипатію. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і спрямовують її, виявляючи зацікавленість (тоді підтакують) або ж бажаючи змінити тему (тоді промовисто мовчать). Жінки вдвічі частіше вживають умовну форму, а в п’ять разів – слова, що виражають оцінку повідомлюваного (напевно, очевидно, можливо, сподіваюся, слід гадати, безперечно тощо). Мовленню жінок властиві часті застереження, докладні пояснення, вибачення, незавершеність початих думок.

У зорових контактах теж спостерігається певна відмінність між статями: жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки прямого погляду уникають.

Гендерні особливості спілкування виразно виявляються у компліментах, які традиційно адресують чоловіки жінкам (За М. Стахів).

Завдання 5. Про який емоційний стан свідчать подані нижче мімічні ознаки:

1) відкритий рот, кутики губ опущені, очі розкриті й блищать, брови зближені до перенісся;

2) рот закритий, кутики губ підняті, очі примружені, брови підняті догори;

3) рот відкритий, широко розкриті очі, тьмяні, обличчя статичне.

Завдання 6. Розкрийте значення таких висловів:

Хочеш пізнати людину – дивись їй у вічі.

Очі – дзеркало душі.

Завдання 7. Запишіть навпроти кожного прикладу загальноприйнятої міміки її значення.

а) примруження ока –;

б) широко відкриті очі –;

в) кліпання повіками –;

г) підняття брів –;

ґ) зближення брів до перенісся –;

д) усмішка з одночасним примруженням очей –.

Завдання 8. За поданим зразком розкрийте значення фразеологізмів.

1. Пройняти когось поглядом. 2. Очі рогом лізуть. 3 Мозолити очі. 4. Очі горять. 5 Очі розбігаються. 6 Очі грають. 7. Кидати очима (стріляти очима). 8. Як гляне, аж трава в’яне. 9. Очі сиплять іскрами.

Зразок: Пройняти когось поглядом – пильно дивитися.

Завдання 9. Назвіть, що означають такі жести:

а) потирання долонь;

б) підсвідоме розслаблення комірця або потирання шиї;

в) прикривання рота рукою;

г) руки схрещені на грудях.

Завдання 10. Поясніть ненормативність слів і словосполучень. Запишіть нормативний варіант.

Зустрівся з Михайлом Федоренко, бажаю усього самого кращого, давайте поспілкуємося, на слідуючій неділі, відношення у колективі, вибачте мене.

Завдання 11. Проведіть статусно-рольову гру «студент-викладач».

Завдання 12. Укладіть словничок сленгізмів, якими найбільше послуговуються студенти Вашого вищого навчального закладу.