Завдання 1. Розрахунок належних показників зовнішнього дихання.

Показники зовнішнього дихання є досить індивідуальними, що ускладнює розроблення узагальненої норми, яка могла б застосовуватись для оцінки дихальної системи людей різного віку, статі та конституції. Враховуючи це на практиці широко використовується розрахунковий метод визначення належних показників зовнішнього дихання.

1. Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) – максимальний об’єм повітря, який можна видихнути після максимального вдиху. Належну життєву ємність легенів (нЖЄЛ) розраховують за формулами 8.1-8.2:

для чоловіків:

нЖЄЛ, л = (зріст, см ´ 0,052) - (вік ´ 0,022) - 3,60; (8.1)

для жінок:

нЖЄЛ, л = (зріст, см ´ 0,041) - (вік ´ 0,018) - 2,68. (8.2)

Обчислену належну величину ЖЄЛ приймають за 100%, а фактичну, одержану під час дослідження (фЖЄЛ), виражають у процентах до належної. Відхилення фЖЄЛ від нЖЄЛ у здорових людей, як правило, не перевищує ± 10-15%. У спортсменів фЖЄЛ більша за належну.

2. Дихальний об’єм (ДО) – об’єм повітря, який людина вдихає або видихає при спокійному диханні. Належна величина ДО становить близько 15% НЖЄЛ.

3. Резервний об’єм вдиху (РОВд) – максимальний об’єм повітря, який можна вдихнути додатково після спокійного вдиху. Належна величина РОВд становить близько 50% НЖЄЛ.

4. Резервний об’єм видиху (РОВид) – максимальний об’єм повітря, який можна видихнути додатково після спокійного видиху. Належна величина показника становить близько 35% НЖЄЛ.

5. Залишковий об’єм (ЗО) – об’єм повітря в легенях, після максимального видиху. Вважають, що в нормі залишковий об’єм становить 25% величини ЖЄЛ у тренованих людей і 30% – у нетренованих.

7. Функціональна залишкова ємність (ФЗЄ) – об’єм повітря в легенях, що залишається після спокійного видиху. Вона дорівнює сумі залишкового і резервного об’ємів (формула 8.3):

ФЗЄ = ЗО + РОВид. (8.3)

8. Загальна ємність легенів (ЗЄЛ) – об’єм повітря в легенях після максимального вдиху. Для розрахунку показника використовують формулу 8.4:

ЗЄЛ = ЖЄЛ + ЗО (8.4)

Хвилинний об’єм дихання (ХОД) – об’єм повітря, який проходить через легені за 1 хв. Його розраховують, підсумовуючи дихальні об’єми (ДО) за 1 хв спокійного дихання (формула 8.5):

ХОД мл/хв = ЧД ´ ДО, (8.5)

де ЧД - частота дихання (в нормі 14-16 вдих/хв), ДО - дихальний об’єм, мл.

Величина ХОД залежить від ряду факторів: фізичного навантаження, вмісту СО₂, нестачі О₂ у повітрі, що вдихується. Збільшення легеневої вентиляції спостерігається при підвищеній потребі організму в кисні і може відбуватися шляхом поглиблення дихання або збільшення його частоти.

9. Альвеолярна вентиляція легенів (АВЛ) – об’єм вдихуваного повітря, який надходить до альвеол за 1 хв. Для визначення потрібно знати дихальний об’єм, величину “мертвого простору” і частоту дихання. “Мертвий простір” – це простір повітроносних шляхів, у яких не відбувається газообмін. Величина його в середньому 150 мл. АВЛ визначають за формулою 8.6:

АВЛ = (ДО - МП) ´ ЧД (8.6)

9. Коефіцієнт вентиляції легенів (КВЛ) – це відношення об’єму повітря, що надійшло в легені при вдиху, до об’єму повітря, який вже знаходився в цей час у легенях. КВЛ характеризує частину альвеолярного повітря, що поновлюється (вентилюється) за один дихальний цикл. Обчислюється за формулою 8.7:

(8.7)

10. Життєвий показник (ЖП) – відношення ЖЄЛ до маси тіла. Обчислюється за формулою 8.8:

ЖП = ЖЄЛ, мл / маса, кг (8.8)

11. Максимальна вентиляція легенів (МВЛ) – об’єм повітря, який може пройти через дихальну систему протягом 1 хв при максимально інтенсивному диханні. Досліджуваний повинен дихати як можна глибше та частіше. Величина МВЛ залежить від індивідуальних властивостей досліджуваного і тому її слід виражати не лише в абсолютних цифрах (л/хв), але і у процентах до належної величини. Належна величина МВЛ (нМВЛ) розраховується за формулою 8.9:

НМВЛ = 0,5 ´ НЖЄЛ ´ 35, (8.9)

де НЖЄЛ - належна величина життєвої ємності легенів, 35 - максимальна частота дихання здорової людини.

12. Резерв вентиляції (РВ) розраховують за різницею між МВЛ і ХОД: РВ = МВЛ – ХОД