Завдання 2. Спинномозкові та стовбурові рефлекси, які мають клінічне значення.

Теоретичні відомості. Більшість рефлексів, які мають важливе значення для самозбереження, підтримання положення тіла, швидкого відновлення гомеостазу, здійснюються на основі "швидкодіючих механізмів" з мінімальною кількістю нейронів. Наприклад, сухожильні рефлекси здійснюються на основі двонейронних рефлекторних дуг. У природних умовах сухожильні рефлекси виконують захисну функцію і спрацьовують при значному розтягненні сухожилля (удар по м'ячу, висіння на турніку тощо), коли виникає небезпека ушкодження суглобів. Сухожильні рефлекси являють собою значний інтерес і для клініки в якості тесту на функціональний стан організму загалом та локомоторного апарату зокрема. Крім того, враховуючи сегментарний характер спинномозкових рефлексів, їх нерідко використовують для діагностики локалізації ураження нервової системи.

З метою оцінки функціонального стану нервових центрів стовбура мозку досліджують позні, вестибулярні (пальцево-носова проба, статичне балансування) та зіничний рефлекси. Стовбурові рефлекси, переважно, мають надсегментарний характер і вимагають участі великої кількості м'язів.

Хід роботи. Виконуючи роботу відпрацювати методику відтворення найголовніших сухожильних рефлексів спинного мозку, наведених на рис. 2.3.

 

В

Г

Б

А

 

Рис. 2.3 – Методика відтворення деяких сухожильних рефлексів людини, які мають клінічне значення.

А – згинально-ліктьовий рефлекс, Б – розгинально-ліктьовий рефлекс, В – колінний рефлекс, Г – ахіловий рефлекс.

Дослідження стовбурових рефлексів.

1) Зіничний рефлекс. Для дослідження прямої зіничної реакції досліджуваного садять лицем до вікна і долонями, або спеціальними щитками, закривають йому очі. Після цього різко прибирають руки (щитки) і відмічають звуження зіниць на інтенсивне освітлення очей. При визначенні співдружньої реакції зіниць одне око закривають так, щоб на нього не падали прямі промені, але була б видима зіниця. З другим оком проводять пряму зіничну реакцію.

2) Пальцево-носова проба. За командою досліджуваний відводить руку убік, заплющує очі і витягнутим кінчиком вказівного пальця торкається кінчика носа. При проведенні проби слід звернути увагу на те, що цей цілеспрямований рух в нормі здійснюється чітко та плавно, незважаючи на участь в ньому понад 30 м'язів. Послідовність м’язових скорочень програмують відділи головного мозку, зокрема мозочок.

3) Статичне балансування. Піддослідному пропонують прийняти нестійку позу: встати таким чином, щоб одна ступня своїм носком торкалась п’ятки опорної ноги (ступні повинні бути розташовані на одній прямій. Після того, як досліджуваний зайняв належне положення він заплющує очі і здійснює пробу, яку припиняють коли піддослідний втрачає стійкий стан. Норма для людей зрілого віку: чоловіки – 60 сек., жінки – 30 сек.

Дослідити найважливіших спинномозкові та стовбурові рефлекси людини, що мають клінічне значення. Зробити висновки про стан нервових центрів, які контролюють досліджені рефлекси.