Завдання 2. Дослідження показників зовнішнього дихання методом спірометрії.

На практиці використовується два види спірометрів – сухі та водяні (рис. 8.1-8.2) Водяний спірометр складається з двох циліндрів: зовнішнього (1) та внутрішнього (2). Зовнішній заповнюють водою до мітки "рівень води" на склі оглядового віконця (3). Внутрішній занурений у воду догори дном і врівноважений поплавцем (4). До нього прикріплена шкала з діленнями, градуйована до 7000 см³. Через резиновий шланг (5) зі скляним наконечником виконують видих повітря у внутрішній циліндр. Циліндр заповнюється повітрям і піднімається догори. За шкалою навпроти лінії "рівень відліку" визначають результат. Після кожного вимірювання з внутрішнього циліндра випускають повітря, для чого відчиняють пробку (6).

Крім вказаного вище водяного спірометра, для вимірювання легеневих об’ємів використовують сухі спірометри. Перевагою цього приладу є портативність та зручність у роботі. Сухий спірометр являє собою повітряну турбінку, яка обертається видихуваним повітрям. Обертання турбінки через кінематичний ланцюг передається стрілці приладу. Для зупинки стрілки після закінчення видиху спірометр містить гальмівний пристрій. Величину видихуваного повітря визначають за шкалою приладу (1). Шкалу можна обертати, що дозволяє встановлювати стрілку на "0" перед кожним вимірюванням. Видих повітря з легень здійснюють через мундштук (2).

Для визначення дихального об’єму (ДО) досліджуваний робить 5-6 видихів у спірометр (намагаючись дихати спокійно). Встановлюють за шкалою об’єм видихуваного повітря і ділять його на число видихів. Після з'ясування частоти дихання людини можна визначити хвилинний об’єм дихання (ХОД=ДО×ЧД).

В подальшому дослідженні обстежуваний після максимального вдиху робить максимальний видих у спірометр. По шкалі спірометра визначають ЖЄЛ. Точність буде вище, якщо вимірювання зробити кілька разів (за основу беруть максимальне значення). При багаторазових вимірюваннях необхідно щоразу встановлювати шкалу спірометра у вихідне положення.

 

Рис. 8.1 – Водяний спірометр.

1 – зовнішній циліндр, 2 – внутрішній циліндр, 3 – скляне оглядове віконце, 4 – балон з повітрям для врівноважування внутрішнього циліндра у воді, 5 – резиновий шланг, 6 – пробка.

Рис. 8.2 – Сухий портативний спірометр.

1 – шкала приладу, 2 – змінний пластмасовий мундштук.

Для визначення резервного об’єму видиху (РОВид) досліджуваний після спокійного видиху затримує дихання і видихає повітря, що залишилось у легенях в спірометр. По шкалі визначають РОВид. Повторюють вимірювання і обчислюють середню величину показника. В подальшому обчислюють величину резервного об’єму вдиху (РОВд) за формулою 8.10:

РОВд, л = ЖЄЛ, л - (ДО, л + РОВид, л) (8.10)

Зареєструвати показники зовнішнього дихання в положенні спокою та після фізичного навантаження. Розрахувати належні показники зовнішнього дихання, як це вказано в завданні 1. Записати одержані результати до таблиці (табл. 8.1). Пояснити отримані результати.

 

Таблиця 8.1 – Показники зовнішнього дихання при різних функціональних станах організму.

Показники зовнішнього дихання	Індивідуальна норма	Фактична величина
спокій	навантаження
ЧД, вид/хв
ДО, мл
ХОД, л/хв
АВЛ, л/хв
МВЛ, л/хв
РВ, л/хв
ЖЄЛ, л
ЖП, мл/кг
РОВд, л
РОВид, л
КВЛ
ЗО, л
ФЗЄ, л
ЗЄЛ, л

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Діагностичне значення показників зовнішнього дихання.

2. Порівняльна характеристика методів спірометрії та спірографії.

3. Будова водяного та сухого спірометра.

4. Дайте визначення основних показників зовнішнього дихання.

5. Назвіть показники зовнішнього дихання, які характеризують рівень анатомічного розвитку дихального апарату.

6. Які показники зовнішнього дихання характеризують метаболічну активність організму?

7. Як визначити ЖЄЛ, ДО, РОВд, РОВид методом спірометрії?

8. Особливості показників зовнішнього дихання у тренованих людей.