Завдання 3. Метод електроенцефалографії.

Теоретичні відомості. Електроенцефалографія – метод графічної реєстрації коливань потенціалів з поверхні шкіри голови. Зареєстрована ЕЕГ відображає сумарну постсинаптичну активність кіркових нейронів і визначається функціональним станом нервової тканини. Порушення кровообігу, гіпоксія або глибокий наркоз призводять до пригнічення біоелектричної активності кори великих півкуль.

Характер біоелектричної активності залежить від нервової імпульсації по специфічним аферентним каналам від сенсорних систем, а також від підкіркових утворень (ретикулярної формації стовбура мозку і таламуса).

В умовах повного спокою та відсутності подразників у людини реєструють спонтанну електричну активність головного мозку, основними компонентами якої є два види ритмічних коливань потенціалів: a- та b-хвилі (рис. 2.4).

a-ритм характеризується частотою 8-13 Гц і виникає у людини при виключенні зорової аферентації (в темноті або при заплющених очах в стані спокою). Амплітуда a-хвиль не перевищує 50-100 мкВ. Найбільша регулярність та амплітуда a-ритму реєструється в тім'яній області кори на межі з потиличною. b-хвилі домінують в ЕЕГ людини в активному стані, інтенсивній фізичній та розумовій роботі, емоційному напруженні, здійсненні орієнтуючих та умовних рефлексів. b-ритм складається з швидких хвиль з частотою 14-100 Гц. Амплітуда b-хвиль не перевищує 5-10 мкВ. Найкраще b-ритм виявляється в лобних областях кори.

	А		Б

 

Гострокінцеві хвилі

Варіант пароксизмальних хвиль 2 Гц

Судомний спайковий розряд

Пароксизмальні хвилі 3 Гц

 

Рис 2.4 – Основні форми електроенцефалограми.

А – різні типи хвиль у здорової людини. Б – приклади пароксизмальних потенціалів, які зустрічаються, головним чином, у епілептиків.

 

ЕЕГ здорової людини може містити й інші типи хвиль (рис. 2.4). J (тета) ритм складається з ритмічних повільних хвиль з частотою 4-7 Гц і амплітудою 100-150 мкВ. Даний ритм виявляється при нестачі кисню, незначному наркозі або ураженнях кори великих півкуль. d (дельта) ритм характеризується частотою коливань 0,5-3,5 Гц з амплітудою 250-300 мкВ. Такі хвилі виявляються під час глибокого сну, глибокому наркозі та крайньому емоційному напруженні.

Реєстрація ЕЕГ широко застосовується і в умовах клініки. На рис. 2.4 наведені пароксизмальні потенціали, які спостерігаються у хворих епілепсією. При травмах головного мозку, наркозі або ендогенній інтоксикації (комі) спостерігаються інші генералізовані зміни ЕЕГ – уповільнені та нерегулярні хвилі і т.п. Місцеві зміни ЕЕГ часто виникають при пухлинах. Нарешті електроенцефалограму у суперечливих випадках використовують як критерій констатації смерті. При цьому реєструється, так звана, ізоелектрична електроенцефалограма.

Хід роботи. У досліджуваного ЕЕГ реєструють в стані спокою при заплющених очах. Під час аналізу електроенцефалограми звертають увагу та амплітудні та часові характеристики зареєстрованих хвиль, на підставі чого визначають їх тип. Подальший аналіз проводять згідно методики, запропонованої Малкіним (1978), яка виділяє 4 типи електроенцефалограми у людей з різними властивостями вищої нервової діяльності та електричною активністю кори. З цією метою визначається a-індекс (відсоток часу домінування хвиль a-ритму).

Висновок про належність обстеженого до певного типу проводять за наведеними нижче ознаками: I тип – добре сформований a-ритм (a-індекс > 60%), коливання амплітуди 40-120 мкВ [пізнавальні процеси добре розвинуті; люди емоційно стійкі, здатні до самостійного прийняття рішень]. II тип – лабільний a-ритм невисокої амплітуди (40-50 мкВ) та чітко виражений b-ритм (a-індекс £ 50%) [низький рівень розвитку пізнавальних процесів; характерна емоційна нестабільність, високий рівень тривожності та інтовертованості з погіршеною адаптацією, що пов’язано з хронічним домінуванням збудження]. III тип – недостатньо сформований a-ритм; чітко виражена тета-активність. IV тип – вкрай низька амплітуда біотоків (до 15-30 мкВ), a-ритм практично відсутній або зустрічаються поодинокі редуковані a-хвилі. Особи, що відносяться до III та IV типів мають характеристику, аналогічну ІІ типу. До патологічних змін ЕЕГ в стані спокою відносять спайк-розряди та пароксизмальні потенціали.

Проаналізувати ЕЕГ та визначити види хвиль електроенцефалограми та величину a-індексу. Віднести ЕЕГ досліджуваного до певного типу (за Малкіним).

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поясніть, чому у відповідь на подразнення шкіри жаби кислотою виникає рефлекс згинання.

2. Чому зникає цей рефлекс після видалення з лапки шкіри, після блокади нерва новокаїном та руйнування спинного мозку?

3. Яке клінічне значення мають спинномозкові рефлекси?

4. Схарактеризуйте рефлекторну активність стовбурових нервових центрів.

5. Поясніть механізм утворення кривої електроенцефалограми?

6. Вкажіть види та ознаки нормального і патологічного ритму електроенцефалограми.

7. Схарактеризуйте типи ЕЕГ за Малкіним.

 

 

Лабораторна робота № 3.

 

Тема: Дослідження функціонального стану зорового аналізатора.

Мета: Ознайомитись з методами оцінки функціонального стану периферичного та центрального відділів зорового аналізатора людини.

 

Теоретичні питання

1. Класифікація сенсорних систем.

2. Закони Вебера-Фехнера.

3. Функціональна структура ока.

4. Поняття акомодації та її порушення.

5. Зорові нервові центри.

6. Методи дослідження зорового аналізатора.

 

Навчальні завдання