Бюджетне субсидіювання та його види.

Бюджетне субсидіювання – передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги. Існує 3 види бюджетного субсидіювання: - бюджетні субсидії – перерахування коштів з одного бюджету іншому для надання йому фінансової допомоги. може бути цільовою і знеособленою. Цільові бюджетні субсидії виділяються під певні видатки чи програми і не можуть використовуватись не за призначенням. Знеособлені субсидії для бюджетів, що їх отримують, являють собою звичайні доходи і тому можуть використовуватись на будь-які цілі. - бюджетні субвенції - різновид цільової субсидії, яка передбачає участь у фінансуванні певних заходів і програм бюджету, що її видає, та бюджету, що її отримує. Бюджетні субвенції мають цільовий характер, що зумовлено безпосередньо їхньою суттю. Як правило, вони виділяються з бюджету розвитку, а не на фінансування поточних витрат. - бюджетні дотації – виділення коштів з бюджету вищого рівня для збалансування бюджетів нижчого рівня. Бюджетна дотація видається саме для покриття тих видатків, на які не вистачає доходів і, як правило, в розмірі, який визначається як різниця між видатками і доходами. Як інструмент впливу, бюджетні дотації значно слабкіші, ніж бюджетні субсидії, й особливо бюджетні субвенції.

Склад і структура бюджетної системи України.

 

Бюджетною системою України є – сукупніть окремих її ланок, юридично пов”язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам.

 

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Бюджет Автономної Республіки Крим об?єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.До місцевих бюджетів належать обласні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет об?єднує області обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.Бюджет району містить районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. В свою чергу селищні та сільські бюджети створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.Бюджет міста, яке має районний поділ, об?єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

 

Закон "Про бюджетну систему України" визначив її склад (стаття 2). Вона включає Державний бюджет, Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські.

Місцеві бюджети в Україні поділяються на два види: централізовані регіональні і бюджети базового рівня самоврядування і самофінансування. До централізованих відносяться обласні, районні і міські в містах з районним поділом. До бюджетів базового рівня відносяться бюджети міст обласного і районного підпорядкування без районного поділу, бюджети сіл і селищ. В містах з районним поділом фактично до базового рівня відносяться і централізований - міський бюджет, і бюджети районів. Специфічною ознакою бюджетної системи України є те, що в селах, які не мають власних Рад народних депутатів, самостійні бюджети не утворюються. Тобто, якщо одна Рада об`єднує два чи більше села, то для них створюється єдиний бюджет.

Система доходів бюджету.

доходи бюджету - це частина фінансових ресурсів, що створюються в процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються в бюджеті на основі правових норм для виконання державою (місцевим самоврядуванням) своїх функцій1. Доходи бюджету можна класифікувати:
I. За рівнями бюджетної системи - доходи, які повністю зараховуються до державного бюджету; доходи, які повністю зараховуються до місцевих бюджетів, та доходи, які розщеплюються на частини, котрі зараховуються до державного і місцевих бюджетів.
II. За групами, підгрупами та видами відповідно до класифікації доходів бюджету. Доходи бюджету поділяються на такі групи - податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та офіційні трансферти.
III. За періодичністю зарахування - систематичні та разові доходи.
IV. За змістом - доходи загального фонду бюджету та доходи спеціального фонду бюджету.
V. За призначенням територіального формування - власні доходи, закріплені доходи бюджетів та регулювальні доходи бюджетів.
VI. За методами формування бюджету доходи бувають від прямого вилучення доходів з державного сектору економіки; від державних угідь, майна і послуг; від перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків.
VII. За джерелами формування - зовнішні і внутрішні. Формування зовнішніх доходів бюджету відбувається за рахунок надходжень від міжнародного перерозподілу фінансових ресурсів, а внутрішніх - від перерозподілу фінансових ресурсів у межах держави.
VIII. За обставинами надходження в бюджет - звичайні і надзвичайні доходи.
Надходженнями до бюджету є доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів. Джерелами фінансування бюджетного дефіциту є кошти, що надходять лише в тимчасове користування на поворотній основі - державні позики. Сюди також належить використання грошової емісії.

У системі доходів бюджету особливу роль відіграють офіційні трансферти. Їх можна розділити на дві групи: внутрішні й зовнішні. Внутрішні, або бюджетні, трансферти відображають перерозподіл коштів між окремими ланками бюджетної системи. Будучи доходами одного бюджету, вони одночасно є видатками іншого, а тому з позицій бюджету держави в цілому не є доходами. Зовнішні трансферти, наприклад гранти та дарування від юридичних і фізичних осіб даної країни чи з-за кордону, є реальними доходами. Однак це доходи разового і випадкового характеру, які не відіграють відчутної ролі.