Камінь за пазухою тримати (лежить)

Вислів набув поширення у XVII ст., коли польська шляхта захопила українське Правобережжя, а на Лівобережжя зазіхала російська імперія. Між поляками та московитами тримався формальний мир, хоча обидві держави щомиті були готові до нападу сусідки. Польський літописець Л. С. Мацієвич у своїй праці навів приказку: «З москалями дружи, а камінь за пазухою держи». Вона збереглася в польському, українському та російському фольклорах.

У сучасному мовленні фразеологізм «камінь за пазухою» вживають, коли йдеться про приховані лихі наміри, нещирість, підступність і лицемірство.

Канути в Лету

У грецькій міфології Лета — містична річка забуття, що текла в підземному царстві Аїда. Ковток води з неї примушував людину забути про земне життя.

«Канути в Лету» означає назавжди зникнути, піти в непам’ять, пропасти безслідно.

Катюзі по заслузі

Ще кілька століть тому слово «катюга» у приказці звучало як «котюга» (від слова кіт). Проте і катюга (кат), і котюга (кіт) часто-густо схожі своїми ділами: вони роблять капості, шкоду, і за це їм перепадає. Така гра слів дала початок фразеологізму «катюзі по заслузі», що означає: за кожну провину, шкоду, злочин буде покарання.

Кинути камінь

Вислів походить із Євангелія. Фарисеї привели до Ісуса Христа жінку, яку викрили в перелюбі і, за тодішніми законами, хотіли привселюдно забити камінням. Та милосердний і справедливий Христос відповів їм: «Хто з вас без гріха, — нехай перший кине в неї камінь».

У сучасній мові фразеологізм «кинути камінь» означає осуджувати, ганьбити, звинувачувати.

Китайський мур (стіна)

У ІІІ ст. до нашої ери, щоб боронити внутрішній Китай від нападу кочових орд, було побудовано велику стіну: завдовжки майже 4 тис. кілометрів, заввишки — від п’яти до десяти метрів, а завширшки сім метрів. Зводили її кілька століть. Кожний шостий житель Китаю брав участь у будівництві. Залишки цієї стіни досі збереглися.

Фразеологізм «китайський мур (стіна)» вживають у багатьох мовах світу у значенні нездоланної перешкоди, неприступного захисту, наглухо закритого доступу, відокремлення.

Кінець світу

В останній книзі Біблії (Апокаліпсисі, чи Одкровенні Іоанна) ідеться про друге пришестя Ісуса Христа й появу Антихриста, про боротьбу між ними, тисячолітнє царство Ісуса, Страшний суд і кінець світу, про встановлення вічного царства Ісуса Христа і праведників. У ній напророчено, що другому пришестю передуватимуть великі біди, війни і катастрофи.

Вислови «страшний суд» і «кінець світу» вживають у перебільшених описах чогось, особливо при жартівливо-іронічному зображенні сварки, безладдя, стихійного лиха.

Кований на всі чотири (копита)

Раніше так казали про коня. Підкований не на два, а на чотири копита, він міцно тримався на слизькій дорозі.

Тепер фразеологізм «кований на всі чотири (копита)» вживають у значенні: досить обізнаний у будь-якій справі, дуже досвідчений, бувалий, який упевнено тримається.

Козел відпущення

Виникнення цього фразеологізму сягає в глибину сторіч і описане в Біблії. У давніх євреїв існував особливий обряд. У день відпущення гріхів брали двох козлів і, кинувши жереб, одного з них кололи, приносячи в жертву Богові. А другого, провівши над ним певну церемонію, що означала покладання на нього всіх гріхів єврейського народу, відводили в пустелю для відпущення гріхів.

Отже, у переносному значенні «козлом відпущення» називають людину, на яку постійно звалюють чужу провину; яка незаслужено несе відповідальність за гріхи інших.

Колесо фортуни (щастя)

За давньоримським міфом, Фортуна — це богиня сліпого випадку (щастя або нещастя). Люди уявляли її з крилами і зав’язаними очима. Стоїть вона на колесі, що весь час обертається. В одній руці Фортуна тримає кермо — символ того, що вона керує людською долею, а в іншій — ріг достатку, благополуччя, який дарує своїм обранцям.

Нині широко вживають вислів «колесо Фортуни». Він означає непостійність, мінливість долі, адже на зміну щастю приходить нещастя, удачі — невдача; нічого постійного в житті немає.