Позолотити (підсолодити) пілюлю

Пілюля — попередник сучасних таблеток. Це лікарська речовина у формі ґудзика чи кульки.

Донедавна не існувало різноманітних смакових добавок, ароматизаторів і харчових барвників, які могли б зменшити неприємний смак ліків, тому аптекарі інколи покривали пілюлю солодкою речовиною красивого золотистого кольору, намагаючись обманути вередливих пацієнтів, насамперед дітей. Проте навіть приваблива пілюля не втрачала гіркоти, через що стала символом прикростей, образи («піднести пілюлю»).

Звідси й походить вислів «позолотити (підсолодити) пілюлю» — зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь образу, неприємність.

Показати на двері

В українській міфології двері символізують межу між світами і слугують оберегом від злих духів. Коли хтось помирав, двері, як і вікна, відчиняли навстіж, щоб душа покійника могла вільно вийти. Якщо в хаті траплялася сварка, господар часто показував на двері і людина повинна була вийти за межу.

Отже, фразеологічний вираз «показати на двері» означає вигнати, прогнати когось.

Покласти зуби на полицю

У мові є чимало фразеологічних жартівливих зворотів, пов’язаних із зубами: зуби надворі тримає (облеслива людина, яка любить шкірити (виставляти) зуби у награній усмішці); єдиним зубом треба їсти (ощадна, скупа їжа) та ін.

Давній український вислів «покласти зуби на полицю» мовці також сприймають як жартівливий. Під час голоду зуби виявляються не потрібними, бо нічого жувати, тому їх «відкладають» на полицю. Дехто з мовознавців стверджує, що спочатку в цьому звороті йшлося про зуб’я в інструменті для розчісування пряжі. Їх клали на полицю, коли нічого було прясти. А коли немає роботи, доводиться голодувати. Унаслідок такого смислового перенесення фраза «покласти зуби на полицю» набула сучасного значення — голодувати, недоїдати, мати мало їжі.

По своєму пір’ю

Кожен птах має не тільки своє пір’я, а й свої особливості. Кажуть, що у півня є пір’їна, яка крутиться, коли йому потрібно прокинутися, а також на зміну погоди. За повір’ям, якщо в гусака вирвати навхрест три пір’їни, то він загине. А от голубиного пір’я не клали в подушку, щоб не боліла голова; пір’ям павича не прикрашали ікони, бо вважали його поганим птахом.

Загалом птахів поділяли на чистих (прихильних до людини) і нечистих. Наприклад, орел — цар птахів і господар небес, журавель — птах сонця, дятел — птах небесного вогню, жайворонок — птах, який приносить весну на ниви та поля, синиця — вісниця добра. До нечистих птахів належали ворона, крук, одуд, сич, сорока, яструб, горобець.

У деяких прислів’ях і приказках ідеться про пір’я птахів, зокрема «птаха видно по пір’ю, а пана по халявах», «пташка красна своїм пір’ям, а людина знаннями», «страшне перо не в гусака, а в дурака» та ін.

Значення фразеологічного вислову «по своєму пір’ю»: відповідно до власних уподобань, можливостей або потреб.

Посилати по рушники

В українців рушник — символ злагоди, подружньої вірності, працьовитості, гостинності, надії, прощання. Його біле полотно і кожен елемент орнаменту мають глибоке значення.

Рушник відігравав ключову роль в оздобленні капищ, храмів, культових місць; ікони в церквах і хатах завжди прикрашали рушниками; традиційний хліб-сіль підносили на рушнику. З ним приходили в дім породіллі, ним благословляли дітей на самостійне життя, його давали в далеку дорогу, використовували під час будівництва оселі.

Рушники були невід’ємним атрибутом весілля: ними пов’язували молодих, старостів, сватів, прикрашали гільце, вистеляли дорогу від порога до стола; перший танець молоді танцювали на рушнику. Готуючись до одруження, дівчина вишивала декілька видів рушників. Якщо вона давала згоду на шлюб під час сватання, підносила старостам на тарелі два рушники, складені навхрест. Тому вислів «посилати по рушники» означає просити руки дівчини у неї та її батьків, сватати.

Інший рушник, найкрасивіший і найдорожчий, дівчина вишивала, щоб стати на нього з милим у церкві під час шлюбної церемонії. Звідси походить інший фразеологізм — «стати на рушнику», тобто взяти шлюб, одружитися.

Початок кінця

Вислів приписують французькому дипломату Талейрану, хоч сам він, почувши це, здивувався. Улітку 1813 року, після декількох поразок наполеонівської армії, престиж імператора Наполеона значно похитнувся. З вуст в уста передавали фразу, що це «початок кінця». Нині її вживають, коли очевидна початкова фаза розвалу, втрати когось чи чогось, занепаду.

Починати з азів

Будь-яку нову справу починають із найпростішого — основи, без якої неможливе просування далі. Вивчення мови теж починають з алфавіту. Аз — перша літера старослов’янської абетки. Звідси і вислів «починати з азів», тобто від самого початку, з елементарного.

 

Посіяти зуби дракона

У мовлення цей фразеологізм, як і багато інших, прийшов із давньогрецьких міфів, зокрема про героя Кадме. Оракул (божество, що пророкувало, а також жрець, котрий це пророцтво витлумачував) наказав Кадме піти за коровою, яку він зустріне при виході з храму, і там, де вона ляже, заснувати місто. Корова привела Кадме до джерела, що охороняв дракон. Убивши змія, герой розкидав його зуби й засіяв поле. Із зубів виросли воїни і кинулись на героя, але він шпурнув у середину камінь, і вони перебили один одного. На основі цього міфу і виник фразеологізм «посіяти зуби дракона», який найчастіше вживають у значенні: посіяти ворожнечу, розбрат, смуту.

Потьомкінські села

Цей іронічний вислів має історичне походження. Коли російська імператриця Катерина ІІ у 1787 р. уперше їхала до Криму, князь Потьомкін, бажаючи показати, як «процвітає» щойно приєднаний край, наказав спорудити на берегах Дніпра декоративні села, палаци, фортеці, понасаджувати парки, які через декілька днів загинули. Селяни, які зустрічали імператрицю, були одягнені в добротний одяг. Показова бутафорія мала «справжній» вигляд, однак приховувала злиденну реальність.

У переносному значенні вислів «потьомкінські села» означає окозамилювання.

Пранці б тебе з’їли

Фразеологізм «пранці б тебе з’їли» («пранці б тебе побили») належить до заборон, табу. Пранці — народна узагальнена назва венеричних хвороб. Походженням це слово пов’язане із Францією, оскільки побутувала думка, що венеричні недуги поширилися саме з цієї країни. У Густинському літописі є такий запис за 1483 р.: «Явися в Польщі новая немощь, глаголемая Франца…». Приголосного звука [ф] первісно не існувало у фонетичній системі української мови, тому у словах іншомовного походження його замінювали на інші звуки: [п], [х], [т] тощо.

Пранці б тебе з’їли — побажання зла, хвороби, загибелі.

Працює як каторжний

Каторга в сучасному розумінні — покарання за злочин, яке полягає в позбавленні волі, поєднаному з важкими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. Слово «каторга» тюркського походження, що означає «човен». Так називали вантажні чи бойові галери — великі веслові судна. Веслували на них десятки засуджених, яких приковували до палуби на час відбування покарання. Ця робота була вкрай важкою, і нерідко каторжники гинули під палючим сонцем від перенапруження та виснаження.

Отже, працює як каторжний — працює дуже тяжко, надмірно, багато.

Предтеча

Вислів «предтеча» має біблійне походження. Так називали Іоанна Хрестителя. Іоанн, син праведних Захарії та Єлизавети, з юних літ жив у пустелі, проводячи час у пості і молитві. Одяг він носив із верблюжої вовни і підперезувався шкіряним поясом, а їжею його були акриди (комахи завбільшки з дитячий палець) і дикий мед.

Коли Іоаннові виповнилося 13 років, Господь повелів йому йти в долину річки Йордан сповістити всім людям про скорий прихід Спасителя і про те, що слід приготуватися до Його зустрічі через покаяння та хрещення. Іоанн почав проповідувати. Давно вже Бог не посилав єврейському народові пророків, тому, почувши про появу пророка Іоанна, народ звідусіль збирався послухати його. Хто вірив словам пророка і каявся у гріхах, тих він хрестив у річці Йордан, занурюючи у воду і кладучи свою руку на голову зануреного. Тому Іоанна назвали Хрестителем. Він був провісником приходу Хреста і підготував людей до його зустрічі, тобто був предтечею.

Тепер слово «предтеча» вживають у двох значеннях: особа, яка йшла попереду і своїми діями підготувала шлях, умови для діяльності інших, попередник, провісник; явище, подія, що підготували умови для наступних подій або передували іншим явищам чи подіям.

Прийшов, побачив, переміг

Це слова римського політичного діяча і полководця Гая Юлія Цезаря. Розгромивши ворогів в Італії, він вирушив на схід, зміцнив свою владу в Єгипті, а в Малій Азії блискавично розбив війська царя Фарнака. Про перемогу Цезар послав у сенат звіт із трьох слів: «Прийшов, побачив, переміг».

Нині вислів полководця використовують у двох значеннях: прямому — блискавично досягти успіху та іронічному — не розібравшись, зробити висновки.

Прикласти руку

За часів Київської Русі багато людей були неписьменними або малописьменними. Замість підпису вони прикладали руку: легенько пофарбувавши палець чи кілька пальців, притискали їх до паперу. Як і почерк, відбитки рук дуже різняться, адже в природі немає двох осіб, у яких би візерунок тонких ліній на пальцях точнісінько повторювався. Тому відбиток пальців на папері вважали не тільки рівноцінною, а й надійною заміною підпису. Коли людина мусила ставити на документі відбиток пальця чи кисті руки, це і називали «прикласти руку».

У сучасному розумінні такий вислів означає взяти участь у чомусь, бути причетним до чогось.

Принцеса на горошині

Походженням цей фразеологізм завдячує однойменній казці Г.-Х. Андерсена. Один королевич захотів одружитися із справжньою принцесою. Для цього серед усіх дівчат він шукав найтендітнішу і найделікатнішу, влаштовуючи їм випробування: претендентка мала переночувати в палаці на ліжку, застеленому 12 матрацами і 12 перинами, під які принц потай поклав горошину. Більшість принцес її не відчуло, і лише одна вранці поскаржилася, що й на хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшно муляло, і вона натерла синці на всьому тілі. Саме її королевич обрав за наречену.

Фразеологізм «принцеса на горошині» вживають тоді, коли йдеться про людину розніжену, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі.

Притча во язицех

Вислів походить із Біблії (Псалми, 44:14): «Зробив Бог вас притчею во язицех, предметом покивання головою в чужоземців».

У сучасному мовленні фразеологізм «притча во язицех» розуміють як предмет розмов, сенсацію; те, що стало загальновідомим, про що всі жартома або з осудом говорять.

Прокатати на вороних

Фразеологізм пов’язаний із голосуванням. У давнину на виборах у скриньки з іменами претендентів кидали кульки — бали (звідси і слово «балотування»). Білі кульки означали «за», чорні — «проти». А оскільки раніше чорний колір (переважно масть коней) називали вороним, та за чорними кульками для голосування також закріпилася ця назва.

Прокатати на вороних — означає проголосувати за якусь особу чорними кульками, тобто провалити на виборах.

Прокрустове ложе

В одному з грецьких міфів розповідається про розбійника Полипемона на прізвисько Прокруст, що в перекладі означає «розтягувач». Усіх, хто до нього приходив, він укладав на своє ліжко. Розбійник відрубував ноги тим, для кого це ліжко було коротким, а для кого довгим — розтягував ноги.

Фразеологізм «прокрустове ложе» характеризує надумане мірило, під яке насильно підганяють факти дійсності.