Психолого-лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення.

 

v Психолого-лінвістичні особливості ПМ		v ПМ є вторинною формою комунікації, яка спирається на графічний, а не слуховий канал зв'язку.
	v ПМ відбувається за відсутності співрозмовника, спільної ситуації з адресатом, безпосереднього контакту і зворотнього зв'язку, ПМ має монологічний характер порівняно з діалогічністю усного мовлення.
	v ПМ має стійку вмотивованість. Його мотив і задум залежать від суб’єкта письма, а не від реплік партнера по комунікації.
	v ПМ не містить додаткових, позамовних, пара-лінгвістичних засобів спілкування, типових для усного мовлення (жести, міміка, інтонація, наголос, паузи). Для вирізнення нової або важливої інформації в писемному тексті використовують поділ на абзаци, підкреслення, шрифтові виділення.
	v ПМ вимагає суворого дотримання мовних норм, граматичної і стилістичної правильності.

 

Потреба в правильному розумінні майбутнім читачем тексту й отримання адекватної, бажаної реакції на своє повідомлення вимагає від автора обґрунтованості, логічної послідовності і зв'язності писемного висловлювання. Це відображається у лінгвістичному оформленні повідомлення.

 

		Усвідомлення і вдосконалення всіх операцій пов'язаних із висловлюванням своїх та чужих думок;
v Писемне мовлення уможливлює		Автоматизування набутих навичок мовлення;
		Відшліфування відчуття мови;
		Підвищення рівня володіння усним мовленням.

 

 

V Писемне Мовлення		В лінгвістиці	Книжний стиль мовлення.
	В психології	Складний процес, в якому відбувається співвідношення мовленнєвих звуків, букв і мовленнєвих рухів, які здійснює людина.   Сугубо монологічне мовлення, оскільки відсутня ситуація спілкування і безпосередній контакт між учасниками.   Процес передачі думки в графічній формі.
	В методиці	Об’єкт оволодіння учнями графічною і орфографічною системами іноземної мови для фіксації мовного і мовленнєвого матеріалу з метою його кращого запам’ятовування і в якості допоміжного засобу для оволодіння усним мовленням і читанням, оскільки письмо з ними тісно пов’язано.   Базою письмового мовлення є усне мовлення.   Письмо пов’язано з мовленням самим механізмом породження, що просліджується від замислу (що сказати) через відбір необхідних засобів мови (які потрібні слова, як їх поєднувати та інше).   В процесі письма (як і при читанні) встановлюється графемно-фонемні відповідності: v При письмі – від звуків до букв – кодування змісту. v При читанні – від букв до звуків – декодування змісту.