Методика формування мовленнєвої компетенції у письмі. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика формування мовленнєвої компетенції у письмі.



ТЕМА 11.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПИСЬМІ.

Питання для висвітлення.

 

Терміни до теми і їх тлумачення.

 

1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.

1.1. Роль письма в житті людини і суспільства.

1.2. Зміна ролі письма у навчанні іноземної мови.

1.3. Психологічно - лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення.

2. Формування навичок техніки письма, як складові іншомовного письменного мовлення.

3. Вимоги основних державних документів до оволодіння учнями писемного мовлення.

4. Типи і види вправ для навчання іншомовного писемного мовлення.

4.1. Підготовчі вправи і їх призначення.

4.2. Вправи для формування різних форм писемного мовлення.

5. Письмо як засіб контролю у навчанні іноземної мови.

 

 


Терміни до теми і їх тлумачення.

v Письмо – це неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть; – це графічна форма мови [Ніколаєва, с. 205, 206].

v Писемна продуктивна діяльність/ письмо – користувач мовою, який пише, породжує письмовий текст, призначений для читання одним або кількома читачами [РРЄ, с. 61].

v Текст – це все написане [Ніколаєва, с. 205].

v Текст – є певним відрізком мовлення чи висловлюванням (усним та/або писемним), що стосується специфічної сфери. У процесі виконання певного завдання він стає актом мовленнєвої діяльності і може бути як опорою так і метою, як продуктом так і процесом [РРЄ, с. 10].

v Текст – застосовується для позначення певного мовленнєвого відрізка як в усній, так і в письмовій формі, який користувачі/ті, хто навчаються, сприймають, продукують або якими обмінюються; – це результат процесу мовленнєвої продукції; – це центр будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішня предметна з’єднувальна ланка між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає [РРЄ, с. 93, 97, 98].

v Побудова тексту – знання правил побудови певної спільноти [РРЄ, с. 123].

v Писемне мовлення – це письмо в широкому розумінні терміна – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв’язку; вміння викладати думки у письмовій формі [Ніколаєва, с. 206, 210].

v Вміти писати – це графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінестетичний образи слова з йог значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі [Ніколаєва, с. 208].

v Навчання техніки письма – …полягає у формуванні в учнів графічних/ каліграфічних та орфографічних навичок [Ніколаєва, с. 210].

v Каліграфічні навички – це навички написання букв і буквосполучень як окремо, так і в писемному мовленні [Ніколаєва, с. 210].

v Орфографічні навички – це навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові [Ніколаєва, с. 212].


Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.

V Підходи до ролі

П і ПМ у навчанні

іноземної мови:

  1. Писемне мовлення є ефективним засобом поглибленого вивчення іноземної мови за відсутності іншомовного середовища.    
  2. Писемне мовлення сприяє:   v розвитку відчуття мови, v спонукає до пошуку мовних засобів відповідно до ситуації спілкування, жанру мовлення, v поглиблює знання про соціо-культурні і оціночні конотації слова (його фон), правильну сполучуваність мовних засобів, v розвиває лінгвістичну інтуїцію.  
  3. Письмо є одним із найважливіших каналів пізнання іноземної культури.    
  4. Використання письма має свої методичні переваги: у процесі письма задіяні всі аналізатори, усі види відчуттів, тому воно покращує запам'ятовування під час закріплення лексичних та граматичних навичок.  

 

Письмо супроводжує процеси навчання аудіювання, говоріння та читання, дає змогу залучати до роботи одночасно всіх учнів класу, дає змогу здійснювати індивідуальний контроль їх навичок та вмінь, учить самоконтролю і самокорекції.

 

 

  Засіб навчання.
v У сучасній методиці ПМ:    
    Засіб, спосіб спілкування відповідно до досягнення програмного рівня знань і кінцевою практичною метою.

 

  заповнити нескладну анкету, формуляр чи опитувальний лист;  
v Випускники шкіл повинні вміти:   скласти нотатки і план до прочитаного чи прослуханого тексту, анотацію до прочитаного;  
    написати лист чи привітальну листівку;  
    написати коротке повідомлення, твір (обсягом не менше 22 речень), реферат або есе

 

  Каліграфії.  
v Уміння писати є комплексним і охоплює навички: Орфографії.  
    Побудови письмового висловлювання-композиції (основна частина і кінцівка).  
    Лексичні та граматичні навички.

 

Воно формується поступово протягом усього шкільного курсу паралельно з вивченням граматичних одиниць і супроводжує писемне мовлення як вид мовленнєвої діяльності і інші види МД в якості засобу контролю і опори при монологічному говорінні.


V Писемне

Мовлення

  В лінгвістиці   Книжний стиль мовлення.     В психології   Складний процес, в якому відбувається співвідношення мовленнєвих звуків, букв і мовленнєвих рухів, які здійснює людина.   Сугубо монологічне мовлення, оскільки відсутня ситуація спілкування і безпосередній контакт між учасниками.   Процес передачі думки в графічній формі.         В методиці Об’єкт оволодіння учнями графічною і орфографічною системами іноземної мови для фіксації мовного і мовленнєвого матеріалу з метою його кращого запам’ятовування і в якості допоміжного засобу для оволодіння усним мовленням і читанням, оскільки письмо з ними тісно пов’язано.   Базою письмового мовлення є усне мовлення.   Письмо пов’язано з мовленням самим механізмом породження, що просліджується від замислу (що сказати) через відбір необхідних засобів мови (які потрібні слова, як їх поєднувати та інше).   В процесі письма (як і при читанні) встановлюється графемно-фонемні відповідності: v При письмі – від звуків до букв – кодування змісту. v При читанні – від букв до звуків – декодування змісту.

 

Графічним кодом

  Міжмовна інтерференція ü більшість букв першої групи хоч і пишуться однаково з українськими літерами, але називають і читають інакше (особливо це стосується англійської мови). ü латинська графіка, як і кирилиця, існує в друкованому та рукописному варіантах.     Внутрімовна інтерференція ü у деяких графем в друкованому і рукописному варіантах спостерігаються суттєві розбіжності між обома варіантами, що негативно впливає на процес оволодіння іншомовною графікою.

 

 

 
 


v Етапи формування

Каліграфічних навичок

  ü написання окремих літер алфавіту іноземної мови відповідно до типології українського та латинського алфавітів: спочатку літери першої групи, потім літери другої групи, наприкінці — літери третьої групи. Однак послідовність введення букв автори підручників подають по-різному залежно від потреб спілкування, методичних цілей, та методичної концепції авторів підручників;
  ü перехід від написання окремих літер до типових буквосполучень: нім. ch, ck, sch, st, pf; ie, eu, ee; англ. sh, wh,th; фр. аu, oi, ui, ph.
  ü написання окремих слів, речень; списування слів, словосполучень, речень;
  ü проведення звуко-буквеного аналізу слів, що є проміжною ланкою між графікою та орфографією.

 


 
 


v Групи вправ для формування каліграфічних навичок:

  ü на написання елементів букв за зразком, декількох рядків певної букви, окремих друкованих літер прописом;
  ü на ретельне виписування надрядкових букв, наприклад: b, d, t, h, І; підрядкових букв, наприклад: q, g, p, j, у; рядкових букв, наприклад: а, і, п, т, w, r;
  ü на списування слів, речень, текстів.
 
 


v Приклади вправ на формування каліграфічних навичок:

  ü написати слова великими літерами (на швидкість): нім. Tisch — TISCH; Mug — KLUG; англ. stamp — STAMP; teacher — TEACHER;
  ü записати букви в алфавітному порядку (на швидкість): D, s,A, е, w, п, т, К, b, с, F, v, о, Т, z;
  ü виписати слова у стовпчик в алфавітному порядку і прочитати їх (на швидкість): англ. grow, him, sea, again, visit, spend, life, think, often, Dad, friend; нім. das, ist, Uta, cssen, Tante, Opa, Mutter, Kino, Hut, Bruder, wollen;
  ü виписати з тексту всі слова, які пишуться з вели­кої літери, або всі іменники, дієслова (на швидкість).

Послідовність етапів

роботи по формуванню орфографічної компетенції.

  · засвоєння типових, регулярних звуко-буквених відповідностей за правилами читання та письма;   · ознайомлення з правилами читання. Вивчаючи правила читання голосних у різних позиціях і поєднання приголосних, що передають певний звук, учні одночасно засвоюють і зворотні зв'язки — букво-звукові;   · вправляння в записуванні слів, речень.
 
 


2.3.2. Труднощі засвоєння орфографії слів, які обумовлюються особливостями графемно- фонемних відповідностей ІМ, як вивчається:

  · відсутність кількісної адекватності між звуком і буквою: нім. [і:] — Nina, sie, Ziehen, ihr; [k] — Kind, Chor, Zucker; [f] — Fahne, Vater, Physik; англ. [з] — bird, her, learn:
· полісемія букв, тобто одна буква може передавати декілька звуків: нім. v — [f] (Vater), [v] (Vase); s — [s] das, [z] (Hase); англ. s — [s] (see), [z] (was);фр. S- [ S](Sac), [z](usa)
  · відсутність звучання у «німих» букв. Наприклад, у німецькій мові буква h після голосного не читається, а лише позначає його довготу: Kuh, fahren, stehen. В англійській мові не вимовляють букву е у словах з умов-но відкритим складом: take, late, line, а також h у буквосполученні gh: high, eight, bright;у фр. Мові кінцева ніколи не вимовляється.
  · подвоєння голосних як показник довготи в німецькій мові (Теє) та подвоєння приголосних як показник короткості в англійській: нім. Mutter; англ. Holland, middle.фр.мова- носові звуки (in, en,an,im).

Для подолання труднощів необхідна цілеспрямована робота по навчанню графемно-фонемними відповідностями і врахування принципів орфографічної системи іноземної мови

 

При навчанні орфографії необхідно враховувати:

 

v Різну орфографічну трудність написання слова із-за розбіжностей звучання і написання.

v Однотиповість труднощів, градація труднощів з точки зору об’єднання слів у певні групи, за критерієм однотипності і співвіднесеності орфографії і звернення:

V Основна школа

  Подальша робота по формуванню орфографічних навичок при засвоєнні нових слів, що досягається завдяки широкому використанню запису: учні записують слова, речення, щоб краще їх запам’ятати     Виконується цілий ряд вправ, які спрямовані на засвоєння лексико-граматичного матеріалу     Формуються уміння робити нотатки, складати план, заповнювати анкету, писати листа, повідомлення, автобіографію, писати твори в межах визначення сфер спілкування

 

 
 


V Старша школа

  Подальша робота по використанню письма як засобу для засвоєння лексико-граматичного матеріалу  
  Формування уміння складати план, тези, лист, твір відповідно до визначених сфер спілкування

 


Писемний продуктивний

Вид мовленнєвої діяльності

  Загальне писемне мовлення     Творче письмо     Доповіді і твори (есе)

 

 

Писемне спілкування як інтерактивний вид мовленнєвої діяльності   Загальне писемне спілкування  
  Листування  
  Записи, повідомлення, заповнення анкет/бланків  

 


Уміння (результати) учнів в комунікативному виді мовлення в формі писемного продуктивного виду діяльності і писемному спілкуванні як інтерактивному виді мовленнєвої діяльності узагальнено в наступній таблиці.

Характер письмових текстів

 

1. Прагматичного характеру v Привітальні картки, телеграми
v Записки (членам сім’ї, друзям)
v Вивіски (на домах, службових приміщеннях)
v Етикетки (на товарах)
v Оголошення – інформації (пошук роботи, прийом на роботу)
v Меню
v Реклами
v Запрошення
v Особисті листи (ділові, подяки, скарги і інше)
v Заяви
v Атвобіографічні дані
v Характеристики
v Заповнення анкети
v Рецепти
v Щоденники
2. Навчального характеру v Диктанти
v Словники
v Резюме, тези
v Твори
v Повідомлення
v Перекази
v Розповіді

V Види переказів

  Короткий письмовий переказ фабульного тексту     Детальний переказ прочитаного/почутого тексту     Переказ тексту від іншої особи

 

v Підготовча робота до написання переказу   Методично правильно підібраний текст  
  Методично правильне пред’явлення тексту v Прослуховування тексту іноземною мовою, при цьому вчитель цілеспрямовано фіксує увагу тих, хто слухає, на змістовно значущі факти (місце дії, час, персонажі) шляхом інтонацій, повторень і інше v Перевірка розуміння змісту тексту за допомогою питань, перекладу і інше v Складання плану тексту (при цьому бажано повторити необхідні ключові слова і вислови) v Повторне прослуховування тексту і написання переказу (при цьому в ході написання учні можуть користуватися словником або консультуватися з вчителем) v Перевірка твору, робота над помилками, критичний аналіз в класі. Кращий твір зачитується у класі

 

v Переказ на початковому етапі   Переказ прочитаного тексту, що має цілий ряд переваг по відношенню до аудитивного тексту: v Участь зорового каналу v Можливість читати текст з урахуванням індивідуального темпу читання v Можливість звернути увагу на структуру тексту, виділення окремих слів і інше v Можливість перечитати речення, які не зрозумілі з першого читання

 

Види рефератів

  Реферати-резюме, які включають основні відомості з головної теми тексту, який реферується     Реферати-конспекти, які містять відомості про основні положення першоджерела     Реферати оглядові (за змістом декількох джерел)

 

v Анотація – короткий виклад основної думки тексту, в ній передається тематика оригіналу. Зміст вихідного тексту

передається своїми словами, що дозволяє забезпечити певну ступінь абстрагування і узагальнення змісту

вихідного тексту

         
   
 
 
   


Види анотацій

Довідкові анотації Коротка справка про новий текст, публікацію  
Рекомендації-анотації Коротка справка і рекомендації до використання тексту, який анотується

 


Письмо

    Як мета Навчання техніки читання         Навчання писемному мовленню             Як засіб   Для навчання мовного матеріалу   Лексики     Граматики       Для формування мовленнєвих умінь і навичок   Читання       Аудіювання       Письмо       Для контролю   Мовних знань і вмінь       Мовленнєвих вмінь

 


ТЕМА 11.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПИСЬМІ.

Питання для висвітлення.

 

Терміни до теми і їх тлумачення.

 

1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.

1.1. Роль письма в житті людини і суспільства.

1.2. Зміна ролі письма у навчанні іноземної мови.

1.3. Психологічно - лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення.

2. Формування навичок техніки письма, як складові іншомовного письменного мовлення.

3. Вимоги основних державних документів до оволодіння учнями писемного мовлення.

4. Типи і види вправ для навчання іншомовного писемного мовлення.

4.1. Підготовчі вправи і їх призначення.

4.2. Вправи для формування різних форм писемного мовлення.

5. Письмо як засіб контролю у навчанні іноземної мови.

 

 


Терміни до теми і їх тлумачення.

v Письмо – це неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть; – це графічна форма мови [Ніколаєва, с. 205, 206].

v Писемна продуктивна діяльність/ письмо – користувач мовою, який пише, породжує письмовий текст, призначений для читання одним або кількома читачами [РРЄ, с. 61].

v Текст – це все написане [Ніколаєва, с. 205].

v Текст – є певним відрізком мовлення чи висловлюванням (усним та/або писемним), що стосується специфічної сфери. У процесі виконання певного завдання він стає актом мовленнєвої діяльності і може бути як опорою так і метою, як продуктом так і процесом [РРЄ, с. 10].

v Текст – застосовується для позначення певного мовленнєвого відрізка як в усній, так і в письмовій формі, який користувачі/ті, хто навчаються, сприймають, продукують або якими обмінюються; – це результат процесу мовленнєвої продукції; – це центр будь-якого акту мовленнєвого спілкування, зовнішня предметна з’єднувальна ланка між тим, хто продукує, і тим, хто сприймає [РРЄ, с. 93, 97, 98].

v Побудова тексту – знання правил побудови певної спільноти [РРЄ, с. 123].

v Писемне мовлення – це письмо в широкому розумінні терміна – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв’язку; вміння викладати думки у письмовій формі [Ніколаєва, с. 206, 210].

v Вміти писати – це графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінестетичний образи слова з йог значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі [Ніколаєва, с. 208].

v Навчання техніки письма – …полягає у формуванні в учнів графічних/ каліграфічних та орфографічних навичок [Ніколаєва, с. 210].

v Каліграфічні навички – це навички написання букв і буквосполучень як окремо, так і в писемному мовленні [Ніколаєва, с. 210].

v Орфографічні навички – це навички написання слів у відповідності до правил використання письмових знаків у кожному конкретному слові [Ніколаєва, с. 212].



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 484; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.79.135 (0.124 с.)