Тема 3. Провадження в справах про адміністративні проступки.

Практичне заняття – 2 години

План.

1. Поняття провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктного провадження).

2. Заходи процесуального примусу в адміністративно-деліктній сфері.

3. Суб’єкти адміністративно-деліктного провадження.

4. Стадії адміністративно-деліктного провадження.

Теми рефератів, доповідей

1. Захисник у провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

2. «Суб’єкт» та «учасник» провадження у справах про адміністративні правопорушення.

3. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

Література

1, 3, 6, 7, 10, 14, 16

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До суб’єктів розгляду справ про адміністративні правопорушення не належать:

- суди загальної юрисдикції;

- об’єднання громадян;

- органи виконавчої влади;

- органи місцевого самоврядування.

2. До колегіальних суб’єктів розгляду справ про адміністративні правопорушення не належать:

- апеляційні суди;

- органи внутрішніх справ;

- адміністративні комісії;

- виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад.

3. У випадку, якщо справа про адміністративне правопорушення не віднесена до відання конкретного суб’єкта адміністративної юрисдикції, вона розглядається:

- судом (суддею);

- органами внутрішніх справ;

- органами прокуратури;

- адміністративною комісією.

Які існують види адміністративно-деліктних проваджень?

- звичайне і надзвичайне;

- спрощене і ускладнене;

- звичайне та спрощене;

- конфліктне і неконфліктне.

Який з наведених принципів не притаманний адміністративно-деліктному провадженню?

- принцип сполучення диспозитивності й імперативності;

- принцип охорони інтересів держави і особи;

- принцип оперативності та економічності;

- принцип аналогії права та закону.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Адміністративне затримання.

2. Адміністративний процес і предмет адміністративного права.

3. Види звернень громадян.

4. Види постанов по справі про адміністративні правопорушення.

5. Види проваджень у сфері публічного управління.

6. Виконавче провадження.

7. Вилучення речей і документів.

8. Вимоги до звернення громадян.

9. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння.

10. Дозвільні провадження в діяльності ОВС.

11. Доставлення порушника.

12. Завдання адміністративного судочинства.

13. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення.

14. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

15. Зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення.

16. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

17. Компетенція адміністративних судів.

18. Конституційне забезпечення права громадян на звернення.

19. Контрольно-наглядові провадження в діяльності ОВС.

20. Ліцензійні провадження в діяльності ОВС.

21. Нормотворчі провадження.

22. Обставини, що виключають провадження в справі про адмі­ністративне правопорушення.

23. Оскарження в адміністративному порядку.

24. Оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

25. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення.

26. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

27. Особистий огляд і огляд речей.

28. Перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення.

29. Поняття адміністративного позову.

30. Поняття адміністративного провадження.

31. Поняття адміністративного процесу.

32. Поняття адміністративного судочинства.

33. Поняття адміністративно-деліктного провадження.

34. Поняття адміністративної справи.

35. Поняття та види адміністративного оскарження.

36. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

37. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

38. Правове регулювання діяльності з надання адміністративних послуг.

39. Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

40. Провадження з легалізації і видачі дозволів (ліцензій).

41. Провадження по заохоченню і стимулюванню.

42. Провадження по заявам (клопотанням) громадян.

43. Провадження по пропозиціям (зауваженням) громадян.

44. Провадження по скаргам громадян.

45. Процесуальні документи справи про адміністративні правопорушення.

46. Реєстраційні провадження.

47. Розгляд справи про адміністративне правопорушення.

48. Система адміністративних судів.

49. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.

50. Строки адміністративного затримання.

51. Строки в адміністративно-деліктних провадженнях.

52. Суб’єкти проваджень в сфері надання адміністративних послуг.

53. Суб’єкти розгляду адміністративно-деліктних справ.

54. Судове оскарження дій та рішень суб’єктів владних повноважень.

55. Тимчасове вилучення посвідчення водія.

56. Установчі провадження.

57. Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення, їх права і обов’язки.

58. Характеристика Кодексу адміністративного судочинства України.

59. Характеристика контрольно-наглядових проваджень.

60. Широке і вузьке розуміння адміністративного процесу.

 

 

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Навчальна дисципліна Основи охорони праці є нормативною дисципліною, обсяг навчального часу для вивчення дисципліни визначений на підставі Закону України «Про охорону праці», Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.

Навчальна дисципліна Основи охорони праці надає студентам знання, уміння, здатності (компетенції) для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на об’єктах господарської, науково-освітньої та іншої діяльності, формування відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці при виконанні службових обов’язків.

Мета вивчення дисципліни: формування у студентів певного рівня знань з правових та організаційних питань охорони праці, фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії та безпеки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

- основні вимоги державних та відомчих нормативних актів з охорони праці;

- структуру, повноваження та обов’язки державних органів щодо охорони праці;

- основні причини виникнення нещасних випадків, професіональних захворювань та отруєнь;

- шляхи зниження напруженості трудового процесу у сфері професійної діяльності юристів;

- методичне забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці серед працівників організації (підрозділу);

- основи гігієни праці та виробничої санітарії,

- загальні вимоги з техніки безпеки, електро та пожежної безпеки в установі (організації);

- методи аналізу виробничого травматизму та професійних захворювань і отруєнь.

Уміти:

- ефективно використовувати положення нормативно-правових документів з охорони праці в своїй діяльності;

- володіти основними методами збереження здоров’я та працездатності службового персоналу;

- ефективно виконувати функції і повноваження з охорони праці на робочому місці, у службовому колективі;

- проводити заходи з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності;

- організовувати діяльність у складі первинного службового колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

- підтримувати робочі місця в межах вимог санітарних норм і гігієни праці.