Перелік питань для підготовки до екзамену з навчальної дисципліни «криміналістика»

1. Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою.

2. Поняття, завдання та види кримінальної реєстрації. Наукові і правові засади криміналістичного обліку.

3. Особливості пред’явлення для впізнання осіб, предметів, трупів.

4. Система криміналістики. Загальні та окремі завдання криміналістики.

5. Поняття, сутність та види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.

6. Особливості початкового етапу розслідування злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

7. Закони розвитку науки криміналістики.

8. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванню вбивств.

9. Особливості початкового етапу розслідування грабежів.

10. Місце криміналістики в системі юридичних наук.

11. Поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.

12. Криміналістична характеристика грабежів.

13. Види і характеристика методів науки криміналістики.

14. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них.

15. Особливості початкового етапу розслідування розбійних нападів.

16. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики у кримінальному судочинстві.

17. Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів.

18. Тактика слідчого експерименту. Сутність, значення та підготовка до проведення. Фіксація ходу та результатів.

19. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації.

20. Ідентифікація особи по голосу (фоноскопічна експертиза): сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи.

21. Тактика огляду місця події.

22. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності.

23. Метод словесного портрету. Загальні вимоги та методика складання.

24. Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація.

25. Поняття, види та форми криміналістичної ідентифікації.

26. Огляд місця події: підготовка, учасники, етапи огляду місця події, прийоми огляду.

27. Поняття, сутність і завдання одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб. Підготовка до такого допиту. Тактичні прийоми допиту.

28. Об’єкти криміналістичної ідентифікації. Процес ідентифікаційного дослідження.

29. Криміналістичне дослідження письма та почерку. Особливості підготовки матеріалів до призначення почеркознавчої та авторознавчої експертиз.

30. Можливості та завдання використання допомоги населення у боротьбі зі злочинністю. Форми та методи залучення громадян до участі в розслідуванні злочинів.

31. Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.

32. Поняття письмової мови та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.

33. Криміналістична характеристика розбійних нападів.

34. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні вбивств.

35. Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення.

36. Поняття, завдання та об’єкти пред’явлення для впізнання.

37. Поняття та сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень.

38. Правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами.

39. Поняття криміналістичної характеристики злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками.

40. Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення.

41. Поняття, сутність, завдання та види огляду.

42. Особливості проведення слідчих (розшукових) дій при розслідуванні грабежів.

43. Особливості призначення комісійної і комплексної експертиз.

44. Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв’язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою.

45. Поняття, функції та елементи криміналістичної характеристики злочинів.

46. Особливості проведення слідчих (розшукових) дій при розслідуванні вбивств.

47. Особливості окремих видів планування розслідування.

48. Особливості проведення слідчих (розшукових) дій при розслідуванні розбійних нападів.

49. Поняття, ознаки та класифікація холодної зброї.

50. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні грабежів.

51. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні розбійних нападів.

52. Використання науково-технічних засобів при огляді; фіксація результатів огляду; зміст та форма протоколу огляду.

53. Поняття та класифікація криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки.

54. Криміналістична характеристика вбивств.

55. Система опису ознак зовнішності людини. Засоби та методи фіксації зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини.

56. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування.

57. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

58. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

59. Поняття, сутність і види пред’явлення для впізнання. Підготовка до пред’явлення для впізнання.

60. Основні елементи криміналістичної характеристики злочинів.

61. Особливості огляду трупа; значення і використання даних огляду трупа для встановлення особи загиблого та з’ясування інших обставин розслідуваної справи.

62. Характеристика основних тактичних прийомів проведення допиту.

63. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та слідчі версії при розслідуванні вбивств.

64. Особливості виявлення, фіксації та вилучення слідів людини.

65. Поняття, значення та види допиту. Етапи проведення допиту та їх характеристика.

66. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

67. Види та характеристика слідів пострілу.

68. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості.

69. Типові слідчі ситуації і напрями розслідування злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту на початковому етапі.

70. Види та характеристика слідів людини.

71. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розслідуванні злочинів.

72. Поняття, джерела, завдання та структура криміналістичної методики розслідування.

73. Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним.

74. Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації.

75. Особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

76. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування розбійних нападів.

77. Поняття, сутність та види освідування. Мета і правила освідування.

78. Структура видової методики розслідування злочинів.

79. Особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об’єктів: місця події, трупа, живих осіб.

80. Поняття, завдання та види слідчого експерименту.

81. Криміналістична характеристика грабежів.

82. Судова фотографія: види, методи, прийоми.

83. Поняття, сутність та види обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби пошуку.

84. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування вбивств та їх характеристика.

85. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Галузі криміналістичної техніки.

86. Тактика слідчого експерименту. Сутність, задачі та види.

87. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та слідчі версії при розслідуванні розбійних нападів.

88. Особистий обшук: підстави, тактичні особливості проведення.

89. Поняття і завдання освідування особи. Порядок проведення освідування особи. Фіксація ходу та результатів освідування особи.

90. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів проти безпеки руху і експлуатації транспорту.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС

Адміністративний процес — це узагальнена назва нормативно регламентованої діяльності публічної адміністрації щодо реалізації владних повноважень. Її зміст полягає у застосуванні процесуальних норм у випадках, коли виникає необхідність врегулювати відносини матеріальними нормами адміністративного права.

Дисципліна Адміністративний процес відноситься до циклу дисциплін професійної та практичної підготовки, які посідають провідне місце у професійній підготовці юристів, та є однією з профілюючих дисциплін.

Метою дисципліни є набуття та поглиблення знань щодо правових основ, сутності та особливостей суспільних відносин у сфері розгляду та вирішення суб’єктами владних повноважень адміністративних справ та діяльності адміністративних судів по розгляду адміністративно-правових спорів.

Предмет дисципліни: сукупність адміністративно-процесуальних правовідносини, що виникають у зв’язку із здійсненням публічного управління, наданням адміністративних послуг, застосуванням заходів адміністративного примусу та оскарженням дій та рішень публічної адміністрації.

Кожний факт конкретного адміністративного провадження матеріалізується у формі адміністративної справи.

Виділення адміністративного процесу в окремий спеціальний навчальний курс обумовлено, по-перше, необхідністю опанування студентами змісту процесуальних форм, у яких знаходить вираз адміністративне право; по-друге, з’ясуванням його зв’язків з теорією держави і права, конституційним правом, цивільним правом, цивільним процесом, кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінолоією, трудовим правом та іншими.

Згідно вимог освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

- сутність адміністративного процесу;

- елементи та ознаки адміністративного процесу;

- мету, завдання, функції та принципи адміністративного процесу;

- функції, компетенцію та повноваження суб’єктів адміністративного процесу;

- нормативно-правові акти, якими регулюються адміністративно-процесуальні правовідносини;

- специфіку адміністративно-процесуальних норм та відносин;

- особливості здійснення окремих видів конфліктних (у справах про адміністративні проступки, по скаргам громадян та ін.) та неконфліктних (нормотворчі, установчі, з надання адміністративних послуг та ін.) проваджень.

Уміти:

- вірно визначати мету та завдання адміністративного процесу та його окремих проваджень;

- застосовувати нормативно-правові акти у сфері адміністративного процесу та спрямовувати свою діяльність у відповідності до їх вимог;

- дискутувати, аргументовано обстоювати свої думки та переконання, правильно оцінювати, вибирати та аналізувати інформацію з різних джерел, робити правильні та обґрунтовані висновки;

- використовувати знання про статус, функції, компетенцію та повноваження суб’єктів адміністративного процесу та особливості окремих проваджень.

ОСНОВНОЮ НОРМАТИВНОЮ БАЗОЮ КУРСУ Є:

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. (зі змінами) // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української РСР – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.

4. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

5. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

6. Про державну службу: Закон України від 17.11.2011 р. № 4050-VІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

7. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. № 2939-VІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

8. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 р. № 2297-VІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

9. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 р. № 5203-VІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

10. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. № 3166-VІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

11. Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 р. № 4572-VІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

12. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02.2014 р. № 794-VІІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

13. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VІІ // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

14. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

15. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

16. Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

17. Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Адміністративна послуга ― 1) юридичне оформлення суб’єктом публічної адміністрації результатів розгляду справи, яка виникла за зверненням фізичної, юридичної або іншої колективної особи щодо реалізації своїх прав, свобод, законних інтересів; 2) результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб’єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Адміністративна справа (справа адміністративної юрисдикції) — 1) форма об’єктивізації (зовнішній вираз, матеріальна оболонка) будь-якого питання, яке вирішується шляхом застосування норм адміністративного права і прийняття владного рішення компетентним суб’єктом; 2) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який основі законодавства здійснює владні функції.

Адміністративна юрисдикція — 1) у широкому розумінні це юридично оформлене право компетентного суб’єкта здійснювати свої функції щодо об’єктів, структур, сфер. Наприклад: юрисдикція України щодо штучних островів; реєстрація банку в юрисдикції, де він фактично не знаходиться; 2) у вузькому розумінні це підсудність (підвідомчість) справ.

Адміністративне судочинство — 1) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішенню публічно-правового спору, у якому однією зі сторін є суб’єкт владних повноважень; 2) діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

Адміністративний процес — це узагальнена назва нормативно регламентованої діяльності публічної адміністрації щодо реалізації владних повноважень.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Звернення громадян — викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Провадження (адміністративне) — розгляд і вирішення справи (однорідної сукупності справ) компетентним суб’єктом; сукупність процесуальних дій компетентного суб’єкта, які здійснюються у межах справи з метою її вирішення.

Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Публічна адміністрація — 1) сукупність органів, які утворюються для здійснення (реалізації) публічної влади; 2) система організаційно-структурних утворень, які на законних підставах набули владних повноважень для реалізації публічних інтересів.

Публічне управління — цілеспрямований, владний, в рамках правових установлень і обов’язковий для виконання вплив уповноважених суб’єктів на суспільну систему з метою її удосконалення відповідно до публічних інтересів. Як правило, такий вплив здійснюється публічною адміністрацією шляхом прийняття управлінських актів.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Стадія провадження (адміністративного) — складова частина провадження; відносно самостійна сукупність процесуальних дій, які вирішують локальні завдання в межах провадження (наприклад, порушення справи).

Суб’єкти адміністративного процесу – це носії прав і обов’язків по реалізації процесуальної діяльності у сфері публічного управління, які здатні реалізовувати надані права та виконувати покладені обов’язки щодо процесуальної діяльності.

Суб’єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва теми	Всього годин
Лекції	Семінари	Практичне заняття
1.	Поняття адміністративного процесу.
2.	Провадження за зверненнями громадян.
3.	Провадження в справах про адміністративні проступки.
Всього

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. (зі змінами) // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

4. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 47. – Ст. 256.

5. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 р. № 5203-VІ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 32, Ст. 409.

6. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посібн. / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.

7. Загальне адміністративне право [Текст]: підручник / [Гриценко І.С. та ін.]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Юрид. ф-т. - Київ: Юрінком Інтер, 2015. - 565 с.

8. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 544 с.

9. Адміністративне судочинство: підручник. – вид. 2, переробл. і доповн. / За заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К.: Істина, 2011. – 304 с.

10. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник. / За ред. О.В. Кузьменко. — К.: Атіка, 2007. — 416 с.

11. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник — К.: Літера ЛТД, 2002. — 287 с.

12. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. — 495 с.

13. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. — К.: Атіка, 2005. — 352 с.

14. Кузьменко О.В. Курс адміністративного процесу: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 350 с.

15. Курс адміністративного права України: Підручник. / Колпаков В.К., Кузьменко О.В., Пастух І.Д., Сущенко В.Д. (спец. ред.). – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 780 с.

16. Миколенко О.І. Адміністративний процес та адміністративна відповідальність в Україні: навчальний посібник / О.І. Миколенко. – Харків: ТОВ «Одіссей», 2010. – 368 с.

17. Миколенко О.І. Теорія адміністративного процедурного права: монографія / О.І. Миколенко. – Х.: Бурун Книга, 2010. – 336 с.

18. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 367 с.

 

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ