Тема 3. Правове регулювання і порядок виконання попереднього

Ув’язнення під варту.

Питання для самостійного вивчення

1. Соціально-правове призначення попереднього ув’язнення під варту.

2. Цілі і задачі тримання під вартою.

3. Підстави і принципи тримання під вартою.

4. Загальна характеристика законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють тримання під вартою.

5. Місця тримання підозрюваних і обвинувачуваних під вартою.

6. Строки тримання під вартою.

7. Підстави і порядок прийому до слідчого ізолятору осіб, обвинувачуваних і підозрюваних у вчиненні злочинів.

8. Правове положення осіб, які тримаються під вартою.

9. Особливості правового статусу жінок, які тримаються під вартою, і неповнолітніх.

10. Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення підозрюваних і обвинувачуваних під час тримання під вартою.

11. Поняття і цілі режиму в слідчих ізоляторах.

12. Основні вимоги забезпечення ізоляції підозрюваних і обвинувачуваних.

13. Розміщення їх у камерах і роздільне тримання.

14. Засоби забезпечення режиму в слідчих ізоляторах.

15. Заходи безпеки, їх зміст і правове регулювання.

16. Порядок надання побачень, одержання посилок і передач, покупка продуктів харчування і предметів першої необхідності, подача заяв і скарг.

17. Залучення до праці й організація виховної роботи з особами, які тримаються під вартою.

18. Правове регулювання тримання в слідчих ізоляторах засуджених до позбавлення волі, які працюють по господарському обслуговуванню.

19. Порядок переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, із слідчих ізоляторів у виправні установи.

20. Підстави і порядок звільнення осіб, які тримаються під вартою.

 

Тема 5. Класифікація, розподіл, прийняття та облік засуджених до позбавлення волі на певний строк.

Питання для самостійного вивчення

1. Класифікація засуджених до позбавлення волі.

2. Визначення виду установи, де повинні відбувати покарання засуджені.

3. Розподіл засуджених за видами установ виконання покарань.

4. Прийняття засуджених в кримінально-виконавчу установу.

5. Облік засуджених в установах виконання покарань.

Перелік основних термінів та понять до теми

Класифікації засуджених до позбавлення волі на певний строк; критерії класифікації засуджених; категорії засуджених; роздільне тримання; розподільча і апеляційна комісії; індивідуальні і персональні наряди; направлення засуджених до місця відбування покарання; прийому засуджених у виправні установи; етапи прийому; особова справа засудженого; наряд на етапування; шляховий список; облік засуджених; облікові апарати; види і форми обліку засуджених; облікові картки засуджених; відомість про наявність і пересування засуджених.

Питання до самостійної роботи

1. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі на певний строк.

2. Значення класифікації засуджених для досягнення цілей покарання.

3. Критерії класифікації засуджених.

4. Комісія з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі.

5. Апеляційна комісія.

6. Направлення засуджених до місця відбування покарання.

7. Категорії засуджених до позбавлення волі на певний строк.

8. Вимоги роздільного тримання засуджених по видах виправних установ і видам колоній.

9. Принцип відбування засудженим до позбавлення волі всього строку в одній виправній установі.

10. Поняття, правові основи прийняття засуджених у виправні установи.

11. Етапи прийняття.

12. Документи, необхідні для прийому засуджених.

13. Поняття і значення обліку засуджених.

14. Організація діяльності спеціальних відділів установ виконання покарання.

15. Види і форми обліку засуджених.

16. Документи обліку.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття кримінально-виконавчої політики, її основні принципи та місце у боротьбі зі злочинністю.

2. Кримінально-виконавче право України: предмет, метод і система норм.

3. Поняття, структура, задачі і форми кримінально-виконавчого законодавства України.

4. Принципи кримінально-виконавчого права.

5. Наука кримінально-виконавчого права.

6. Поняття, зміст, види і структура норм кримінально-виконавчого права.

7. Кримінально-виконавчі правовідносини та їх особливості.

8. Система та види покарань, пов'язаних з позбавленням волі.

9. Система та види покарань, не пов'язаних з позбавленням волі.

10. Установи і органи держави, які виконують кримінальні покарання, їх основні завдання.

11. Структурні дільниці кримінально-виконавчих установ.

12. Взаємодія установ і органів, які виконують покарання, з судами і іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю.

13. Додержання законів при виконанні покарання, способи його забезпечення.

14. Контроль за діяльністю установ і органів, які виконують покарання.

15. Основні міжнародні акти щодо рішень пенітенціарних проблем і прав засуджених.

16. Характеристика Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими.

17. Характеристика Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

18. Поняття правового статусу осіб, засуджених до кримінальних покарань.

19. Політичні права і свободи засуджених до позбавлення волі.

20. Соціально-економічні права і свободи засуджених до позбавлення волі.

21. Особисті права і свободи засуджених до позбавлення волі.

22. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі та її критерії.

23. Розподіл та направлення засуджених до позбавлення волі в установи
виконання покарань.

24. Облік засуджених в установах виконання покарань.

25. Основні засоби виправлення засуджених, їх характеристика.

26. Правові основи регулювання режиму в місцях позбавлення волі та засоби його забезпечення.

27. Основні функції режиму в місцях позбавлення волі.

28. Підстави і порядок одержання засудженими до позбавлення волі посилок, передач, бандеролей, одержання і відправлення грошових переказів, листування.

29. Правова природа, підстави і порядок надання засудженим побачень, телефонних розмов з родичами.

30. Правові підстави і порядок витрачання грошей засудженими для купівлі продуктів харчування і предметів першої потреби.

31. Правові підстави і порядок зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі.

32. Застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, позбавлених волі.

33. Правове регулювання і організація праці засуджених до позбавлення волі.

34. Правові підстави, значення і задачі виховної роботи з особами позбавленими волі.

35. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання осіб, позбавлених волі.

36. Участь громадськості у виправленні засуджених.

37. Правове регулювання, суть комунального та матеріально-побутового забезпечення осіб, позбавлених волі.

38. Медично-санітарне забезпечення осіб, позбавлених волі та його організація.

39. Організація і порядок звільнення засуджених з місць позбавлення волі.

40. Підстави і порядок звільнення у зв'язку з амністією.

41. Правові підстави і порядок звільнення засуджених до позбавлення волі у зв'язку з помилуванням.

42. Праві підстави і порядок звільнення засуджених до позбавлення волі у зв'язку з винесенням судом ухвали або постанови про звільнення через хворобу.

43. Правові підстави і порядок звільнення у зв'язку з винесенням судом ухвали про умовно-дострокове звільнення.

44. Забезпечення трудового і побутового улаштування осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

45. Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду.

46. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення волі за рівнями безпеки.

47. Виховні колони для неповнолітніх та їх особливості.

48. Порядок і умови виконання покарання у виправних установах для жінок.

49. Правова природа, підстави і порядок застосування попереднього ув'язнення під варту.

50. Призначення і задачі слідчих ізоляторів, підстави і порядок прийому ув'язнених в них.

51. Організація режиму в слідчих ізоляторах, засоби його забезпечення.

52. Правове становище осіб, які утримуються в місцях попереднього ув'язнення.

53. Підстави ізолятора.

54. Правова природа, порядок і умови виконання покарання у виді тримання військовослужбовців в дисциплінарному батальйоні.

55. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження військовослужбовців по службі.

56. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.

57. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціальною звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

58. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді арешту.

59. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт.

60. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.

61. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

62. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посада або займатися певною діяльністю.

63.Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у виді обмеження волі.

64. Правове регулювання, порядок і умови виконання покарань у виді конфіскації майна.

65. Правове регулювання, порядок і умови виконання звільнення від покарання з випробуванням.

 

 

КРИМІНАЛІСТИКА

Навчальна дисципліна Криміналістика вивчає механізм вчинення злочину, визначає можливості отримання, дослідження і використання інформації про злочин під час розслідування та розробляє для цього методи і засоби. Вона складає основу формування знань і навичок професійної діяльності юристів. Сьогодні криміналістика – це самостійна галузь спеціальних юридичних наукових знань, котра має свій предмет, систему, науково обґрунтовані прийоми та методи розв’язання наукових і практичних завдань.

Метою навчальної дисципліни є:

- формування знань з загальних положень криміналістики, криміналістичної техніки, експертизи, тактики та методики;

- оволодіння практичними техніко-криміналістичними, тактико-криміналістичними та методичними навичками розслідування кримінальних правопорушень.

У результаті вивчення дисципліни «Криміналістика» студенти повинні знати:

– предмет криміналістики, місце криміналістики в системі юридичних наук;

– систему криміналістики, характеристику складових елементів системи криміналістики;

– закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою;

– завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства;

– поняття, сутність та класифікацію методів криміналістики, критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві;

– поняття криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності, наукові засади криміналістичної ідентифікації;

– поняття та класифікацію ідентифікаційних ознак, вимоги до них;

– поняття і сутність ідентифікаційного поля та ідентифікаційного періоду;

– види та форми криміналістичної ідентифікації, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації;

– поняття, сутність і наукові засади криміналістичної діагностики;

– поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки, правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів;

– особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об’єктів: місця події, трупа, речових доказів, живих осіб;

– особливості застосування судового відеозапису, його види, методи, прийоми і засоби;

– предмет, систему і завдання трасології, наукові засади трасології;

– види та характеристику слідів людини, транспортних засобів, знарядь злому і інструментів;

– поняття судової балістики, її наукові засади, види та характеристику об’єктів балістичного дослідження;

– поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів;

– поняття письма, письмової мови та почерку, ознаки письмової мови і почерку, їх класифікацію та ідентифікаційне значення;

– види підробки документів, ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення;

– правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами;

– метод словесного портрету, загальні вимоги та методика його складання;

– поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві;

– поняття, сутність та види судових експертиз, систему судово-експертних закладів України;

– поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них, правила і тактика отримання зразків;

– поняття криміналістичної тактики, її систему та завдання, взаємозв’язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою;

– поняття та класифікацію криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки;

– поняття і сутність планування розслідування, принципи планування розслідування, особливості окремих видів планування розслідування;

– поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів;

– поняття та сутність тактичного рішення слідчого, умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень;

– поняття, сутність та види слідчих ситуацій, компоненти слідчих ситуацій;

– тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій;

– поняття, сутність і завдання криміналістичної методики, принципи та джерела криміналістичної методики;

– структуру видової методики розслідування злочинів;

– поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів;

– особливості розслідування окремих видів злочинів.

Уміти:

- кваліфіковано проводити аналіз отриманої інформації про злочини;

- висувати версії на різних етапах розслідування злочинів;

- здійснювати заходи з організації та планування розслідування злочинів;

- проводити відповідні заходи щодо організації взаємодії слідчих та оперативних підрозділів під час розслідування;

- проводити відповідні слідчі (розшукові) дії з метою виявлення, вилучення, фіксації та вилучення слідів злочинів;

- використовувати техніко-криміналістичні засоби для фіксації інформації, отриманої під час проведення слідчих (розшукових) дій.