Гармонізація з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

С.Ф. Голов зазначає: «Мета максимального зближення національних стандартів фінансової звітності з міжнародними вданий момент є однією з найважливіших. Стандарти визначають головним чином методи оцінювання і підходи до подання інформації у фінансовій звітності».

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності носять рекомендаційний характер. Головне, що ними унормовується, це загальноприйняті принципи ведення обліку і формування звітності. Об’єктами унормування є методи оцінювання активів, капіталу і зобов’язань, підходи до формування і обсяги інформації фінансової звітності.

Як відомо, КМСБО підготував та видав 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО), частину з яких переглянуто і ліквідовано. На сьогодні діє 29 МСБО. З 2004 року РМСБО підготовлено та видано 8 МСФЗ. Міжнародні стандарти зіграли, без сумніву, величезну роль у гармонізації бухгалтерського обліку та звітності у світовому масштабі, в тому числі, і в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року затверджено «Програму інформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів». Результати виконання урядової Програми є втішними. Розроблено, прийнято та запроваджено в практику:

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV;

— План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Міністерством фінансів України від 30.11.99 р. №291;

— Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену Міністерством фінансів України 30.11.99 р. №291;

— 34 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Слід добавити ще успішне реформування бухгалтерського обліку в банківській сфері та в бюджетних установах України.

Зусилля урядових та професійних організацій України в реформуванні бухгалтерського обліку та звітності схвально сприймаються експертами міжнародних організацій, за винятком тих, які визнають тільки пряме впровадження МСФЗ. Національні стандарти бухгалтерського обліку враховують більшість вимог міжнародних стандартів.

Звичайно, на сьогоднішній день є певні невідповідності та відмінності П(С)БО від МСФЗ. Немає сумніву в тому, що слід продовжувати гармонізацію бухгалтерського обліку в Україні на основі МСФЗ. Але ми повинні чітко визначитись з поняттям відповідність.

Відповідність — це, в першу чергу, і головним чином відповідність, узгодженість концептуальних основ принципів обліку, а не всіх без винятку положень і правил. Не повинна йти мова про повне пряме запровадження тексту ССФЗ. Тим більше, що міжнародні стандарти бухгалтерського обліку постійно змінюються, доповнюються, ліквідуються або невиправдано ускладнюються. Формування інформації, її зіставленість залежить, як відомо, від стабільності порядку ведення бухгалтерського обліку.

Слід зауважити в цьому аспекті, що одна з найбільш розвинених в економічному відношенні країн, а саме США, не перейшла на МСФЗ. США використовують свої, національні стандарти обліку (GAAP US), що розробляються Радою із стандартів фінансового обліку (FASB).

Як слушно зазначив професор В. Жук, «У процесі вжиття заходів з наближення GAAP US до МСФЗ останні піддаються більшому редагуванню на основі GAAP US… Це пояснюється певною недовірою до задекларованою високої якості МСФЗ, оскільки вже надто часто до них вносяться зміни».

Як свідчать реалії останніх років, очікується ближчим часом внесення змін до МСФЗ з метою їх узгодження з GAAP US, що означатиме посилення конвергенції між двома глобальними системами бухгалтерського обліку. За цих умов для України важливо розвивати свої бухгалтерські школи для прийняття участі в процесах конвергенції продовжуючи зусилля для гармонізації обліку і звітності на основі МСФЗ.

Гармонізація бухгалтерського обліку та звітності в Україні з Директивами ЄС. Цей напрямок гармонізації обліку і звітності є важливим для України в контексті прийнятого курсу на Євроінтеграцію.

2. Гармонізація у сфері бухгалтерського обліку країн-членів ЄС здійснюється директивно. Рада Міністрів ЄС приймає законодавчі акти (директиви та регламенти), які регулюють бухгалтерський облік і є обов’язковими для застосування країнами—членами ЄС. На сьогодні бухгалтерський облік та фінансова звітність ЄС регламентуються наступними директивами:

— Четверта Директива «Форма та зміст річного фінансового звіту компаній» (1978 р.);

— Сьома Директива «Вимоги до підготовки консолідованої фінансової звітності та методи підготовки» (1983 р.)

Зазначені директиви ЄС встановлюють мінімальні вимоги до подання, оцінки та розкриття інформації в річній фінансовій звітності компаній та консолідованій звітності. Законодавчі акти України в частині бухгалтерського обліку та звітності узгоджені з вимогами Четвертої Директиви ЄС. Проте на порядку денному стоїть питання гармонізації директив ЄС та Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

3. Гармонізація обліку усередині країни. Мова йде про узгодження фінансового обліку та звітності з податковим обліком та податковою звітністю.

В усіх країнах світу податкова система впливає на організацію національної системи бухгалтерського обліку, але по-різному в різних країнах світу. Але найбільшого впливу податкової системи зазнав за останні роки бухгалтерський облік України, де виокремлюють, так званий, податковий облік.

Як зазначає Л. Ловінська, «Відсутність чіткої, суворо регламентованої системи обчислення податкового прибутку — є однією з умов тонізації економіки…». Доходи і витрати, обчислені для фінансового прибутку (за даними бухгалтерського обліку), відрізняються від доходів і витрат, обчислених для визначення податкового прибутку. Це призводить до виникнення, так званих, податкових різниць.

Потрібна глибока гармонізація і, навіть, уніфікація бухгалтерського (фінансового) та податкового обліку. Великі сподівання для вирішення зазначеної проблеми покладаємо на новий Податковий кодекс України, прийнятий Верховною Радою України у грудні 2010 року.