Бухгалтерська оцінка в системі формування вартості підприємства.

 

На сьогодні оцінка вартості підприємства як окремого товару потребує вдосконалення, що в першу чергу обґрунтовується значними розбіжностями між значеннями ринкових та бухгалтерських оціночних показників.

Ринкова оцінка вартості підприємства базується на концепції вартісно-орієнтованого менеджменту підприємства та включає різні фундаментальні основи створення вартості (стратегія, організаційна структура, вимірники), використовує різні вимірювальні інструменти (наприклад, економічна додана вартість, ринкова додана вартість, додана вартість акціонерів тощо). У більшості випадків оцінка ринкової вартості підприємства здійснюється шляхом її максимізації.

У свою чергу, бухгалтерська оцінка підприємства у більшості випадків передбачає використання показників історичної собівартості, що обґрунтовується вимогами достовірності та інформаційної впевненості, проте, як результат, призводить до відхилення балансової вартості як окремих статей, так і балансу підприємства у цілому, від ринкових показників. На сьогодні система бухгалтерського обліку є не готовою забезпечити зростаючі потреби користувачів обліковою інформацію про вартість підприємства, що зумовлено як об’єктивними факторами (особливостями історичного формування системи обліку, орієнтованої на забезпечення збереження майна підприємства, а не його вартості; історичною орієнтацією оціночного інструментарію, що повинен забезпечувати надійність результатів вимірювання, а не прогнозну здатність), так і суб’єктивними факторами (неготовністю вчених у сфері бухгалтерського обліку переорієнтувати свої дослідження на потреби користувачів; нездатністю регуляторів системи обліку побудувати адекватну потребам користувачів модель національної системи бухгалтерського обліку). Внаслідок дії цих факторів частка облікової інформації в структурі всієї інформації, що використовується для управління підприємством, зокрема, для управління його вартістю, має тенденцію до скорочення.

Таким чином, потреби користувачів бухгалтерської інформації в умовах розвитку сучасних управлінських систем передбачають необхідність удосконалення системи обліку в широкому розумінні (управлінського та фінансового) в частині інформаційного забезпечення управління вартістю підприємства. Відомо, що бухгалтерський облік передбачає суцільне відображення усіх господарських операцій.

Відповідно, можливі операції із таким специфічним товаром, як підприємство, за його вартістю також слід відображати в системі бухгалтерського обліку. Проте підприємство як товар має специфічні характеристики корисності і вартості. Перш за все, як будь-який товар, підприємство повинне володіти корисністю для покупця, споживчою вартістю. Як і в будь-якого іншого товару, корисність підприємства реалізується через використання або споживання. Основа корисності підприємства як товару – здатність приносити дохід власнику через задоволення вимог осіб, зацікавлених в його функціонуванні. Вона виявляється лише через процес використання. Тому операції з підприємством як зі специфічним товаром, що відображаються в системі обліку, також повинні оцінюватись та відображатись із врахуванням цієї специфіки.

Основними специфічними властивостями підприємства як товару, що впливають на відображення його вартості в системі бухгалтерського обліку, є:

· ініціативна поведінки керівництва підприємства;

· зовнішнього середовища, що стосується підприємства, вартість якого визначається;

· результати функціонування підприємства, що утворюються під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників.

У даній дихотомії зовнішні (ринкові) чинники мають превалюючі ролі, що має бути обов’язково враховано при розробці облікового забезпечення системи управління вартістю підприємства, зокрема, при обранні методу оцінки вартості підприємства.

Як наслідок, в бухгалтерському обліку ринкова вартість підприємства виступає зовнішньою, відносно системи обліку, категорією, що співвідноситься із балансовою вартістю, яка формується на основі бухгалтерських даних. Для відображення цієї різниці в чинній системі обліку призначений рахунок 19 “Гудвіл”, де відображається як позитивна різниця, що утворюється при придбанні – “Гудвіл при придбанні”, так і негативна – “Негативний гудвіл”.

Враховуючи існування відмінностей між цими двома видами вартостей, можна визначити ступінь відхилення між ними, який відображатиме рівень неадекватності чинної системи бухгалтерського обліку потребам користувачів облікової інформації стосовно вартості підприємства:

 

ВП = БВ * РНСБО,

 

де ВП – вартість підприємства;

БВ – балансова вартість;

РНСБО – рівень неадекватності чинної системи бухгалтерського

обліку.

 

РНСБО – це перевідний коефіцієнт, який дозволяє співставити ринкову та балансову вартість підприємства, який має значне прикладне значення. Розрахувавши значення цього показника на конкретному підприємстві шляхом ділення його ринкової вартості на балансову, можна визначити, наскільки система бухгалтерського обліку підприємства та обраний в результаті використання механізму облікової політики підприємства набір варіантів ведення обліку відповідають поглядам аналітиків ринку капіталу. Цей показник розкриває існуючі диспропорції між поглядом на результати діяльності підприємства на основі прийнятої на підприємстві облікової методології та на основі аналізу очікувань ринку.

Якщо розглядати загальні потенційні можливості системи бухгалтерського обліку щодо повного визначення вартості підприємства (щоб показник РНСБО дорівнював 1), то, на нашу думку, дане завдання ніколи не зможе бути досягнуто. Це пояснюється як зовсім іншою цільовою орієнтацією системи бухгалтерського обліку, яка використовувалась при розробці даної системи, починаючи від Луки Пачолі, так і економічною сутністю показника “ринкова вартість”. Виходячи із останньої, бухгалтерський облік не може повною мірою достовірно визначати ринкову вартість через такі причини:

· неможливість врахування всіх ринкових очікувань (прогнозних оцінок) сторін-учасників, які зацікавлені у визначенні такої вартості. В основі бухгалтерського обліку покладено поняття факту господарського життя – дій або подій, що відбулись в минулій господарській діяльності підприємства. Як наслідок, до складу конвенційного предмета бухгалтерського обліку планові або прогнозні факти не включаються. А на сьогодні загальноприйнятим серед дослідників є підхід, за яким управління вартістю є розривом між поточною і майбутньою вартістю підприємства, яка на сьогодні не відображається в системі бухгалтерського обліку;

· існування підприємства як окремої організаційної структури, що знаходиться в пошуках загальної мети, з одного боку, свідчить про наявність емерджентних властивостей, не притаманних жодній із підсистем підприємства. А з іншого, також свідчить про існування синергетичного ефекту від об’єднання ресурсів, які підприємство має в своєму розпорядженні. Виходячи з цього, можна говорити, що навіть в разі справедливої ринкової оцінки всіх активів підприємства, сумарна вартість даних активів буде нижча за ринкову вартість підприємства в цілому. Слід відмітити, що окремим українськими дослідниками робляться спроби розрахунку синергетичної вартості капіталу підприємства, однак наявні дослідження базуються на застосуванні непрямого методу оцінки, що передбачає використання ринкової вартості в якості основи, вже від якої визначається різниця між балансовою вартістю. Тому на сьогодні визначити вартість синергетичного ефекту прямим способом через застосування бухгалтерського оціночного інструментарію залишається неможливо.

Висновки. Використання показника РНСБО у практичній діяльності вітчизняних підприємств дозволяє одержати такі переваги: включення показника РНСБО в систему показників, що використовуються для аналізу результатів управління підприємством, дозволяє створити передумови для визначення шляхів і необхідності удосконалення системи управління вартістю на підприємстві (зміна облікової політики підприємства, зміна балансової політики підприємства, зміна оціночної політики підприємства, зміна політики капіталізації активів підприємства, зміна амортизаційної політики тощо); показник РНСБО може використовуватись для проведення компаративного аналізу рівня вартісної орієнтації систем обліку різних підприємств. Результати такого компаративного аналізу можуть використовуватись зацікавленими користувачами, наприклад, інвесторами, стосовно прийняття інвестиційних рішень.