Проблеми застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Проблеми застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні



 

Заміна радянської системи бухгалтерського обліку на «західний» зразок задекларована в 1994 році відомим Указом Президента України. Як і більшість вітчизняних реформ, реформа національної системи бухгалтерського обліку супроводжувалась запозиченнями закордонних ідей та підтримкою. Не зважаючи на те, що в Україні на той час існувала потужна науково-практична школа радянського бухобліку, західними донорами було прийнято рішення про проведення бухгалтерських реформ так би мовити з «чистого аркуша». Очевидно, що на таке рішення Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) спонукало два фактори: специфіка українського інституційного середовища та розгортання аналогічного проекту в країнах Середньої Азії.

Співпраця USAID, інших проектів та Мінфіну України започаткувала кардинальні реформи національної системи бухгалтерського обліку, результатом яких стало прийняття в 1999 році Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та цілковита переорієнтація нормативного забезпечення національного обліку на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (згодом міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)).

В подальшому Україна чітко дотримувалася визначеного ст. 1 вищезгаданого Закону курсу на МСФЗ. З останнього – прийняття в 2007 році Розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні.

Разом з тим, слід погодитися з І.Бєлоусовою, що сьогодні замало формально виконувати норми чинного законодавства. Важливо визначитись з перевагами того чи іншого підходу у питанні застосування МСФЗ.

Напевно, сьогодні ніхто не може дати однозначної відповіді на питання чи вирішить «українські бухгалтерські проблеми» застосування замість П(С)БО в якості національних стандартів – МСФЗ. Рівно, як і навпаки. Очевидна як теоретична, так і практична складність цієї проблеми та необхідність широкої наукової дискусії перед прийняттям нових та тим більше кардинальних правових рішень з цього приводу.

На рис. 2.1 зображено рівні відповідальності професійних та державних інституцій за стан та розвиток бухгалтерського обліку як в світовій, так і в національних площинах. Без сумніву, що в умовах глобалізації першим рівнем такої відповідальності мають бути міжнародні інституції. Сьогодні на цьому рівні є реальні успіхи завдяки зусиллям Комітету (Ради) з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB). Ця Рада, як правонаступниця Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (що працював протягом 30 років до 2001 року) ставить собі за мету створення стандартів, які зможуть застосовуватись компаніями в будь-якій країні світу. Організаційно, виконанню цього завдання на національному рівні сприяє і розширення представництва членів міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) та покладання на останніх певних місіонерських функцій в своїх країнах.

Рис. 2.1. Існуючі рівні та ланцюг відповідальності інститутів за ефективність /дієвість/ національних бухгалтерських реформ

 

Проте, в сьогоднішніх умовах стратегічна доктрина запровадження в світі МСФЗ потребує переосмислення. Серед причин такого висновку західні експерти відзначають нездатність МСФЗ попереджувати та, тим більше, запобігати світовим економічним кризам; сприяння в «грі в доходи»; проблеми оцінки та не розкриття низки суттєвої інформації, що породжує світову та національні проблеми асиметрії інформації та багато іншого.

Слід визнати, що сьогоднішнє керівництво бухгалтерських інституцій першого (міжнародного) рівня прикладає максимум організаційних зусиль для виправлення цих недоліків через координацію роботи та встановлення тісних зв’язків з організаціями, що використовують МСФЗ та додатково регламентують звітність як то Міжнародна організація Комісій з цінних паперів та з регуляторами-розробниками національних стандартів бухгалтерського обліку в розвинутих країнах.

Проте, в цій справі є свої складності. Наприклад, США, декларуючи ще в 2002 році адаптацію GAAP до МСФЗ сьогодні ініціюють реформування МСФЗ під норми GAAP, власне нормативне та інституційне середовище. Поясненням цього з практичної точки зору є перегляд США бухгалтерської доктрини: від інструменту корпоративної безпеки до складової національної безпеки. Отже, в глобальному бухгалтерському середовищі «правила гри» встановлюють представники сильніших економік, компанії яких і фінансують роботу Рівня I. Проте, виходячи з останніх змін в світовій економічній політиці, збільшенню критичної маси представників різних країн в МФБ є надія, що ідеологія МСФЗ буде в найближчий час змінюватись і під їх впливом.

В основі таких змін ми бачимо потребу перегляду вектору першочергового забезпечення МСФЗ інтересів транснаціональних корпорацій розвинутих країн на запити і потреби сталого розвитку всієї світової економіки під егідою ООН (рис. 2.2). Останнє вимагає від міжнародних бухгалтерських інститутів розробки нової теоретичної платформи МСФЗ. На наш погляд в основі такої платформи могла б бути парадигма бухгалтерського обліку сталого розвитку та інституціональна теорія бухгалтерського обліку.

Конференція ООН, що відбулася в Ріо-де-Жанейро в 1992 році визнала Концепцію сталого розвитку домінантною ідеологією людства в XXI ст. Сьогодні законодавство зі сталого розвитку мають всі розвинуті країни. В Україні також підготовлено Стратегію та Законопроект «Основні засади сталого розвитку України на 2010-2020 роки» [5]. Сталий розвиток – це процес розбудови світу та держав на основі узгодження та гармонізації соціальної економічної та екологічної складових, змін в підходах до експлуатації ресурсів, напрямку капіталовкладень, технічного розвитку та інституціональних змін, з метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь.

Сприйняття світових ідей сталого розвитку в національних середовищах є ефектом інституціональної правонаступності – одним із головних теоретичних досягнень інституційної теорії і може слугувати неформальною інституційною основою побудови оновлених МСФЗ під патронатом ООН (рис. 2.2).

 

Рис. 2.2. Запропонований ланцюг впливу та рівні відповідальності професійних, державних та наддержавних інституцій на розвиток бухгалтерського обліку та професії бухгалтера

 

З іншої сторони, на відміну від нині діючої концепції імплементації МСФЗ (особливо в країни, що розвиваються), інституціональна теорія бухгалтерського обліку базується на концепції адаптування МСФЗ під національні інституціональні середовища. Одним із ключових призначень нової теорії є, також, відпрацювання критеріїв такого адаптування та певної стандартизації роботи бухгалтерської інфраструктури ООН і національних регуляторних органів з бухгалтерського обліку та розвитку професії бухгалтера (рис. 2.2).

Доцільність застосування інституціонального підходу обґрунтовується і в рекомендаціях Світового банку щодо політики України у сфері бухгалтерського обліку та аудиту: «…стратегії не повинні розроблятись та впроваджуватись без належної оцінки спроможності країни щодо реалізації таких стратегій (в плані як інституціональної можливості, так і ресурсів)».

В Україні питаннями застосування МСФЗ займається Методологічна рада з бухгалтерського обліку Мінфіну, хоча як зображено на рис. 2.1, у країні є можливості для залучення до цього процесу і інших інституцій з Рівнів II та IIІ.

Розроблені та прийняті Мінфіном України національні П(С)БО мають за чинним законодавством не суперечити МСФЗ. Як вже зазначалось, в Україні є різні погляди на оцінку рівня виконання цих вимог. Ми підтримуємо позицію В.М.Пархоменка, що нині діючі П(С)БО в усіх суттєвих аспектах відповідають М(С)ФЗ, тим більше, що розробка більшості із них патронувалась іноземними проектами (Рівень I рис. 2.1). Нашій позиції не суперечать висновки і Світового банку, який хоч і стверджує: «Порівняльний аналіз свідчить про те, що існує ряд розбіжностей між двома системами стандартів», проте зводить ці розбіжності лише до двох позицій: запізнення внесення змін до П(С)БО у зв’язку зі змінами в МСФЗ; розкриття інформації в деяких П(С)БО «є не такими суворими» як в МСФЗ.

Більшою проблемою для України Світовий банк вважає недотримання суб’єктами господарювання вимог П(С)БО, що потребує активізації державної та громадської роботи на III рівні відповідальності (рис. 2.1).

Слід звернути увагу на рекомендації Світового банку щодо оновлення законодавства в частині встановлення вимог застосування МСФЗ на «суспільно важких підприємствах» України. До таких Світовий банк відносить лістингові компанії, що відповідають вимогам ЄС та відзначає, що останні сьогодні вже складають звітність за МСФЗ паралельно зі звітністю за П(С)БО. Віднесення Світовим банком до цієї категорії інших вітчизняних публічних акціонерних товариств, на наш погляд є спірним і можливе лише після виконання ними вимог нового Закону України «Про акціонерні товариства», тобто з 2011 року. Не можна погодитись і з рекомендаціями світового банку щодо законодавчого надання права вибору решті підприємств (крім малих та середніх) застосовувати П(С)БО чи МСФЗ. Справа в тому, що науково-обґрунтованим є лише підхід складання, подання та обробки фінансової звітності за категоріями підприємств на єдиній методологічній основі. Такою основою можуть бути або МСФЗ, або національні П(С)БО. Звичайно, що в інтересах національної економіки краще застосовувати П(С)БО тим більше, як ми з’ясували суттєвих розбіжностей між ними немає.

З вищенаведених досліджень можна зробити такі висновки.

Проблема вибору застосування МСФЗ чи П(С)БО вітчизняним підприємствам не є важливим чинником подолання економічної кризи в Україні. Тим більше, ця проблема не може розглядатись причиною зміни чинного законодавства з бухгалтерського обліку, оскільки, національні П(С)БО в усіх суттєвих аспектах відповідають МСФЗ, чим витримуються діючі законодавчі вимоги та рекомендації міжнародних організацій.

Враховуючи прогнозовану зміну організаційно-теоретичної доктрини МСФЗ, державним органам України, її науково-професійній спільноті потрібно активніше залучатись до цього процесу, посилюючи своє представництво та позиції в інституціях міжнародного рівня.

Основою запровадження МСФЗ в Україні має бути концепція їх адаптування під національне інституційне середовище з врахуванням посилення ефекту інституціональної правонаступності в глобальному світі. Останнє сприятиме еволюційній гармонізації та зведенню до нуля розбіжностей між П(С)БО та МСФЗ.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.203.87 (0.012 с.)