Інтеграційні стратегії економічного розвитку

Глобальна регіональна стратегія включає в себе систему методо­логічних підходів, які утворюють концептуальні основи розвитку різнорівневих ре­гіонів з метою їх оптимального і збалансованого розвитку. Ефективність глобаль­них регіональних стратегій визначається системою соціально-економічних показ­ників, серед яких провідними є: валовий регіональний продукт (GSP), зіставлений з чисельністю населення в регіоні та відповідними національними та інтеррегіональними показниками, рівень доходів населення, рівень безробіття, темпи еконо­мічного зростання та ін.

До основних моделей інтеграційного розвитку регіонів відносять:

1)ліберальна, а потім і неоліберальна моделі (максимальний захист ринків та концепцій для координування економічної діяль­ності, функції держави обмежені, вплив на господарську діяльність регіонів не менш складний, ніж регулювання макроекономічних пропозицій);

2)кейнсіанські та неокейнсіанські регіональні підходи (базувалися на використанні моделі економічного зростання Харрода-Домара (Harrod-Domar growth model), що розглядала три головні проблеми: а) можливість стійкого зростання; б) ймовірність стійкого зростання за умови повної зайнятості; в) стійкість гарантованого темпу росту. Згодом до складу цієї загальної теорії був включений технічний прогрес. Чільне місце в цій теорії посідають інвестиції. Уряди країн мо­жуть сприяти розвиткові своїх депресивних регіонів шляхом надання грантів, зниження рівня оподаткування, запровадження «податкових канікул», прямих дотацій та трансфертів, однак права віддавати «прямий наказ на інвестування» вони позбавлені);

3)неокласич­ний напрямок (наголос робиться на стабільність системи);

4)неокласичний синтез (досліджує регіональну нестабільність, яка є невід'ємною рисою капіталістичної економіки).

Сучасні регіональні стратегії дуже важко класифікувати і підігнати під єдиний шаблон. У наш час окрім традиційного залучення інвестицій і відповідних регіональ­них заходів існує кілька вельми важливих стратегічних напрямків, на які варто зве­рнути особливу увагу:

1) використання переваг економічного регіонального росту для розв"язання місцевих соціальних проблем та підняття доходів населення до середнього рівня поЄС;

2) застосування планових моделей економічного нівелювання на локальному, субрегіональному, регіональному та мегарегіональному рівнях;

3) впровадження «поступової» моделі адаптації регіонів крайг-кандидатів на вступ до ЄС на соціальному, економічному та ментальному напрямках;

4) просторовий розвиток європейських міст в умовах глобалізації з обов'язко­вою деконцентрацією виробництва.

 

Аграрна цивілізація – тип світової цивілізації, який охоплює найбільший часовий період розвитку людства, для якого характерними є: домінуючий вид ви-ва – с/г, переважання ручної праці та земельний тип власності.

Англо-саксонська економічна модель – визначається нижчим рівнем соціальних гарантій, більш широкими правами роботодавців у наймі та звільненні працівників, високою диференціацією заробітної плати, укладенням колективно-договірних угод на рівні фірми, а не галузі чи регіону. Водночас, перевагами цієї моделі є більш високі темпи зростання, активність у створенні нових робочих місць, зниження рівня безробіття. Практика свідчить, що найбільш успішним втіленням цієї моделі є США. Недоліками цієї моделі є поляризація суспільства та збільшення бідності у суспільстві.

Асоціативний (об’єднуючий) експортно-орієнтований розвиток – тип соціально-економічного розвитку, який грунтується на інтеграції в міжнар торгов звязках; -участі всієї ек-ки в міжнар звязках, не зрертається увага на внутр ринок, протекц. заходи лише короткостр для молодих галузей(Швейцарія- кін.18ст.);

Асоціативно-дисоціативний (роз’єднуючий) розвиток - тип соціально-економічного розвитку, який грунтується на тому, що спочатку розвив-ся експ сектор, потім заміщ-ся імпортні продукти нац-ми (Канада, Австралія); -більш високий рівень держ втручання. Тут виділ-ть 4 підтипи: а)країни, де переважають базові товари, і їх експортують; б)споч базові товари, але дуже швидко заповнюють переробл-ми сг товарами;с) сировина, перероблені і доповнені товари; д)...+послуги(транзитна торгівля, трансп-ні перевез-ня).

Аутсорсинг – передача організацією визначених бізнес-процесів або виробн функцій на обслуговування інший компанії, яка спеціалізується на даних областях. На відміну від послуг сервісу та підтримки, які мають разовий, випадковий характер, на аутсорсинг передаються зазвичай функції по профес підтримці безперебійної працеспроможності окремих систем та інфраструктури на основі довгострокового контракту (не менше 1 року).

Вартісна економічна рівновага - вид економ рівноваги, який має два виміри: внутрішній (співвідношення між головними ліквідними засобами: СДР, квота країни в МВФ, золото) і зовнішній (матеріально-речовий склад продукту або світового товарообороту), зв’язок між якими здійснюється за допомогою цін та валютного курсу.

Вашингтонський консенсус (ВК) — тип макроеконом політики, яку ряд економістів рекомендують застосовувати в країнах, які відчувають фінанс та економ кризу..«Вашингтонський консенсус» включає набір з 10 рекомендацій: підтримка фіскальної дисципліни (мінімал дефіцит бюджету); пріоритетність ох здоров’я, освіти і інфраструктури поміж державн видатків; зниження граничних ставок оподаткування; лібералізація фінанси ринків для підтримки реальної ставки по кредитам на невисокому, позитивному рівні; вільний обмінний курс націонал валюти; лібералізація зовн торгівлі (за рахунок зниження ставок імп мита); зниження обмежень для ПІІ; приватизація; перегулювання економіки; захист прав власності; Термін «ВК» був введений амер економ. Дж. Вільямсоном в 1989 р.

Вертикальна інтеграція - інтеграція у виробництві, що виникає тоді, коли виробник приймає рішення виготовляти кілька проміжних виробів, необхідних підприємствам системи. В.і. стає міжнародною, коли інтернаціональна компанія виробляє сировину, комплектуючі вироби або інші компоненти в одній або більше компаній-учасниць, розміщених в інших країнах.

Відмежований розвиток - тип соціально-економічного розвитку, який спирається на динаміку внутр ринку, масове споживання, прив. унвестиції; -держ сектор відіграє допоміжну роль(Бельгія,Франція,Австрія кін.19ст.

Віртуальна компанія (ВК) - це організація, яка орієнтована на випуск конкретного продукту і створена на основі об»єднання виробничих можливостей і ресурсів, які надаються іншими об’єктами на договірних умовах у заздалегідь визначеному обсязі і на фіксований час.

Внутрішній лаг - проміжок часу між моментом економічного потрясіння і моментом прийняття відповідного заходу щодо поліпшення економічної ситуації з боку держави.

Всесвітні цивілізації - тип цивілізації за просторовою ознакою, що характеризується планетарними масштабами.

Глобалізація – процес всесвітньох економ, політичн, культурн інтеграції та уніфікації. Основним наслідком цього є: світовий поділ праці, міграція в світових масштабах капіталу, людських та виробн ресурсів, стандартизація законодавства, економ та технолог процесів, а також зближення культур різних країн. Це об’єктивний, історичн процес, який носить системний хар-р, тобто задіяні всі сфери життя суп-ва.

Глобальна економічна рівновага - стан, за якого кількість населення та обсяг капіталу залишаються незмінними, а між силами, що впливають на їх зміни, підтримується стійкий баланс.

Глобальна економічна система – комплексна мережа економічних систем із сильною взаємозалежністю та ефективними взаємозвязками. Являє собою сукупність елементів світової економіки з властивими кожному із них характеристиками; у процесі дії елементів світової економіки виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи.

Головні міжнародні пропорції - мільйони і мільярди економічних зв'язків, що здійснюються між її контр­агентами за певний проміжок часу. Здебільшого вони проявляють­ся на світ ринку, в окремих сферах світового господ, в сукупності міжнар екон відносин. Головними між­народними пропорціями, які характ стан, закономірності та тенденції світ господарства, є співвідношення: між попитом і пропозицією на світовому ринку; в окремих сферах світового господарства формуються міжгалузеві й внутрішньогалузеві нату­ральні чи вартісні пропорції між добувними й обробними галузями промисловості тощо

Горизонтальна інтеграція - об'єднання підприємств, організацій (виробничих, будівельних) за спільними підприємницькими інтересами з урахуванням виробничої спеціалізації з випуску однотипної продукції на базі подібності технології і впровадження спільної стратегії збуту.

Горизонтальна корпорація - це приклад організації, де внутрішні та зовнішні горизонтальні зв'язки є важливішими параметрами ефективності, ніж традиційне вертикальне управління (субординаційні зв'язки); головна особливість - поступове скорочення кількості завдань, зумовлених внутрішніми чинниками, та спрямованість на найповніше задоволення інтересів замовника; таке підприємство створюється радше навколо процесів, ніж завдань і має небагато рівнів ієрархії.

Градуалізм – наукова течія (прояв еволют підходу до вивчення економіки), прибічники якого вивчають шляхи та закономірності поступового переходу економ системи із одного стану в інший – без катаклізмів, які виникають при застосуванні напр. методів шокової терапії, для стабілізації економіки країн, які переживають фінанси-економ кризу, небезпечні темпи інфляції.

Гранична рівновага - ступінь економ рівноваги, який передує кризовим явищам у світовому господарстві.

Дематеріалізація виробництва - процес зниження ролі матеріального ви-ва та зсув акценту на сферу духовного багатства; становить одну з основ формування економічної єдності світу.

Демонополізація економіки – процес розвитку конк-ції та ринк відносин. В його основі лежить наступне: повний демонтаж адміністрат-командної системи, тих складових, які сприяють збереженню монопол відносин; зміна виробн структури на основі розукрупнення та диверсифікації існуючих виробництв; формування організац і правового механізму виявлення і подолання монополізму в економіці.

Диверсифікація виробництва є однією з поширених форм його організації за умов розвиненої ринкової економіки і гострої конкуренції продуцентів на ринку; полягає в одночасному розвитку багатьох технологічно не зв'язаних між собою видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту виробів, що їх виготовляє підприємство.

Дискурс дивелопменталізму - вид економ дискурсу пов’язаний з особливостями розгортання господарських процесів у країнах, що розвиваються; в основі – проблема розвитку і вибору шляху, що скорочує розрив між розвиненими країнами і країнами що розвиваються.

Дисоціативний державно-капіталістичний розвиток - тип соціально-економічного розвитку, який грунтується на внутр р-ку; -високому розвитку держ сектору(інвестув у машинобуд, військову т.); -сильній держ влада- сталева влада(Японія, Росія)

Дисоціативний державно-соціалістичний розвиток - тип соціально-економічного розвитку, який притаманний ізольованим кр(росія, китай, куба), СРСР внаслудок революцій, війн

Довгі хвилі Кондратова – Шумпетера - якщо пов'язати теорію Кондратьєва з Інн.ною теорією Шумпетера то можно дійти висновку, що: 1) підйомові хвилі довгого циклу передують пожвавлення в сфері технічних винаході; 2) початок підйому хвилі довгого циклу збігається з широким застосуванням винаходів у промисловості; 3) Інн. з однієї галузі імігрують в іншу, тобто мають ланцюжковий характер. Остаточний висновок який можна зробити проаналізувавши ці дві теорії полягає в наступному: ек. кризу в країні треба долати шляхом створення і впровадження Інн., а також використання досягнень науково-дослідних розробок.

Другий технологічний уклад - поява та використання парового двигуна

Еволюція - поступовий розвиток сутності при збереженні її якості в процесі кількісних змін.

Економіка знань - економіка, що заснована на знаннях, які продукують нові знання, і використовують їх як основний чинник економічного зростання.

Економічна безпека - це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво важливими інтересами в даному контексті розуміють сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку тощо.

Економічна матерія - першооснова, яка об’єднує всі складові економічного буття і розвитку в єдине ціле.

Економічна парадигма – є похідною від технологічної, але звертає увагу на відносини, завдяки яким людина спілкується з природою, технікою, між собою. Це гіпотеза о структурних змінах в економіці в результаті швидкого розвитку нових технологій (комп’ютерних, інформаційних).

Економічна рівновага ключове поняття, що розкриває закономірності макрорівневого розвитку господарства в національному і світовому масштабі.

Економічне зростання просте збільшення реального ВВП нації в даному періоді порівняно з іншими.

Економічний дискурс сукупність правил та істин, які дають можливість індивідам зорієнтуватися в економічному просторі і часі на відповідній стадії суспільно-економічної еволюції.

Економічний розвиток це здатність економіки, що тривалий час перебувала в стані відносної статичної рівноваги, створювати імпульси й підтримувати сталі річні темпи приросту ВВП на рівні від 5-7% і вище.

ЕКОСОР (Економічна і Соціальна Рада) - головний орган з координації економічної діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН. має такі функції і повноваження: обговорює міжнародні економічні й соціальні проблеми глобального і міжгалузевого характеру і розробляє рекомендації щодо політики з цих проблем для країн-членів і для системи ООН; проводить дослідження, складає доповіді, розробляє рекомендації з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї, членам Організації та зацікавленим спеціалізованим установам; заохочує держави до дотримання прав людини і основних свобод для всіх; скликає міжнародні конференції і розробляє для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції; веде переговори зі спеціалізованими установами відносно домовленостей, угод, що стосуються взаємовідносин цих установ з ООН; погоджує діяльність спеціалізованих установ через консультації з ними і надання рекомендацій; надає послуги і допомогу (за ухвалою Генеральної Асамблеї) членам ООН, а також спеціалізованим установам на прохання останніх; консультує відповідні неурядові організації з питань, які входять до її компетенції.

Експортоорієнтована стратегія винайдена ще меркантилістами, які рекомендували постійно дотримуватися привила: “продавати іноземцям щорічно на більшу суму, ніж купувати у них ”. Хоча й вона передбачала обмеження на ввезення іноземних товарів, акцент усе ж таки робився на форсуванні експорту.

Екстенсивний тип економічного зростання це історично первісний шлях розширеного відтворення. У цьому випадку розширення обсягів виробництва відбувається за рахунок трьох факторів: (а) основного капіталу (фондів); (б) робочої сили; (в) матеріальних витрат (природної сировини, матеріалів, енергоносіїв).

Євроатлантична інтеграція є визначальним чинником як зовнішньої, так і внутрішньої політики держави, зміцнює безпеку та позитивно впливає на відносини України з іншими державами, передбачає глибокі внутрішні реформи, цільове просування до критеріїв членства в ЄС та НАТО.

Загально-історична парадигма поступальний розвиток відносин між людьми, з природою, технікою, відбувається формування матеріальних основ людського суспільства

Західні цивілізації - цивілізації, в яких виникає само підтримуюча економіка, правова держава, демократичний громадський устрій, громадянське суспільство, розвинені системи життєзабезпечення. Принцип усвідомлення волі, тверезе раціональне осмислення дійсності і одночасна орієнтація на духовну суть буття.

Зовнішній лаг проміжок часу з моменту прийняття рішення відносно будь-яких заходів до появи його результатів.

Зовнішньоекономічна стратегія передбачає вибір географічного середовища, в якому найбільш органічно досягається реалізація економічних інтересів. Ключове завдання — забезпечення відповідно до світових стандартів та критеріїв оптимальних параметрів відкритості економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави, забезпечуватиме тісніше поєднання внутрішньої та зовнішньої економічної політики.

Золоте правило - при визначенні норми заощаджень критерієм повинна бути максимізація добробуту суспільства, тобто якнайбільше споживання. Р.Солоу сформулював “золоте правило”, яке вико­нується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації) s: МРК = s.(не уверена)

Індикатори стійкого розвитку поділяють на три основні групи: соціальні; економічні; екологічні. Соціальний індикатор об'єднано в п'ять агрегованих блоків, як-те боротьба з бідністю, демографічна динаміка, сприяння освіті, підготовці кадрів та поінформованості суспільства, захист здоров'я населення, сприяння стійкому розвитку поселень. економічні індикатори об'єднані в три основні групи: економічний розвиток; зміна характеру споживання;фінансові ресурси і механізми. Найбільша кількість індикаторів зосереджена в екологічному розділі - 55, які розбиті на п'ять підрозділів: водні ресурси; земельні ресурси; інші природні ресурси; атмосфера; відходи.

Індустріальна цивілізація ґрунтується на застосуванні машин і механізації виробничих систем. Створені працею людини засоби виробництва, передусім механічні знаряддя праці, стали основними формами багатства суспільства. Індустріальна цивілізація розірвала натуральну структуру господарювання, що існувала протягом тисячоліть і зробила панівною товарну форму виробництва та обігу.

Інноваційна теорія економічного розвитку зростання національного добробуту залежить від ефективної підтримки інноваційного процесу країни, який обумовлює постійну структурну перебудову національної економіки на новому технологічному базисі. Центральним пунктом такої політики є створення правових стимулів та інституційних умов для розвитку інноваційного під1 приємництва.

Інститути – спеціальниі види соціальних структур із потенційними змінами цілей і переваг агентів(державні, підприємства, банки, страхові компанії, інвестиційні фонди...)

Інституційні підходи до економічного зростання - комплекс заходів, які спрямовані на прискорення ринкових перетворень, економічне зростання за рахунок аналізу впливу інституційних структур на економіку. Поряд з економічними методами аналізу застосовують історичний, правовий, соціологічний, біхейвористський інструментарій.

Інтелектуалізація виробництва як засіб підвищення його ефективності. Ці системи мають базувати свою роботу на знаннях. Джерелом знань є потік інформації від об’єкта керування, навколишнього технологічного середовища та аналіз роботи систем. Такі системи здатні “навчатися”. Їх робота імітує “свідому” поведінку людини, яка діє цілеспрямовано в навколишньому середовищі в умовах, що швидко змінюються. Розрізняють системи, що навчаються і самонавчаються. Перші – це такі, що додатково отримують інформацію зовні. Другі в процесі навчання не отримують інформацію зовні.

Інтенсивний тип економічного зростання - економічне зростання, за якого приріст виробництва здійснюється за рахунок застосування досконаліших факторів виробництва, технологій та організацій.

Інформаційна економіка (термін що розповсюджений у 1970-ті - 1980-ті роки). Інша назва мережна економіка. Економіка, в котрій більша частина ВВП забезпечується діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань, і більше половини зайнятих беруть участь в цій діяльності

 

Концепція ендогенного зростання моделі економічного зростання, які використовують явища, що існують усередині економічної системи, такі як споживання; інвестування; діяльність уряду

Концепція техніко-економічної парадигми виходить з того, що технологічні зміни відбуваються відносно швидко і випереджають зміни в інституційній структурі держави, яка є більш інертною через притаманний їй консерватизм інтересів і підтримці суб'єктивної віри "в старі добрі часи". Період, за який відбуваються кардинальні зміни в соціально-економічній структурі, і є періодом становлення техніко-економічної парадигми, яка відповідає новим принципам управління в різних сферах, що стають загальновизнаними для чергової фази розвитку. Це становлення має лаг 48-68 років, що відповідає довгостроковому коливанню "довгої хвилі Кондрат'єва".

Ліцензійно-субпідрядна модель виробництва під "зонтичною" корпорацією форма організаційної гнучкості, що характеризується міжфірмовими зв'язками. Дозволяє великим корпораціям розширити межі свого ринку, шляхом розповсюдження власних технологій та продажу ліцензій невеликим фірмам в інших регіонах країни або в інших країнах

Локальна інтеграція – інтеграція на регіональному рівні. У сучасному світі діє безліч міждержавних економічних організацій, які представляють широкий спектр форм локальної міжнародної інтеграції- ЄС, АСЕАН, АТЕС...

Локальні цивілізації - поліфакторне утворення, в якому взаємодія на різних етапах його еволюційного розвитку різні фактори поза дією одного монофактора

Макроцивілізації - новий тип розвитку цивілізації(людства), якому притаманні значні інтеграційні процеси між цивілізаціями(ЄС, СНД...), створення надцивілізаційних інститутів, уніфікація законодавства

Маржиналістський підхід до економічного зростання ґрунтується на гіпотезі паралельної і спрямованої в одному напрямі дії факторів. Ця ідея дає змогу визначити граничний внесок капіталу, праці, землі у продукт національного виробництва.

Матеріально-речова економічна рівновага продукт індустріальної цивілізації, її найвищого, сучасного етапу. Вона передбачає дотримання певних пропорцій у світовому масштабі між головними галузями сучасного виробництва: промисловістю і сільським господарством, видобувними й обробними галузями промислового виробництва, між різними видами транспорту, між сферою виробництва та інфраструктурою тощо.

Мережева економіка (ЄС) середовище, в якому будь-яка компанія чи індивід, що перебувають у будь-який точці економічної системи, можуть контактувати легко й з мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією чи індивідом з приводу спільної роботи.

Мережеве підприємство це специфічна форма підприємства, система засобів якого складена шляхом перетинання сегментів автономних систем цілей

Моделі "підтягнутого виробництва " базувалися на економії витрат шляхом автоматизації, комп’ютеризованого контролю над робочими, на вимогах максимальної віддачі від співробітників, економії на виробництві, на тотальному керування якістю.

Модель сталого розвитку економічна теорія, яка акцентує увагу на забезпеченні такого господарського зростання, яке дає змогу гармонізувати інтенсивну експлуатацію природних ресурсів, зростання населення планети та екологічних змін, що супроводжують ці явища.

Модель структурних трансформацій була запропонована амер. економістом Ченері. В ній суттєво розвинуто поняття структури шляхом розгляду трьох її складових: загальноекономічної, індустріальної, інституціональної. Ця модель описує систему засобів і механізмів, за допомогою яких поступово створюється нова галузева і територіальна структура економіки, а також формується нова структура динамічних ринків, відбувається серія інституціональних змін у політичній, економ і правовій сферах, трансформується структура зайнятості і соціально-професійного складу населення, споживчого попиту, зовнішньої торгівлі.

Модернізація 1) це процес переходу від традиційного аграрного до сучасного індустріального суспільства. Вивченням цього процесу займається модернізаційна теорія; 2) Удосконалення, поліпшення, відновлення об'єкта, приведення його у відповідність із новими вимогами й нормами, технічними умовами, показниками якості. Модернізуються в основному машини, устаткування, технологічні процеси.

Мультинаправлена мережева модель форма організаційної гнучкості, що характеризується міжфірмовими зв'язками, була введена в життя дрібними і середніми підприємствами, для розширення власних можливостей та закріплення позицій на ринку.

Мультинаціональне кейнсіанство – експансія і завоювання світових ринків конгломератами корпорацій, що розраховують на зростаючий попит в швидкоіндустріалізованому світі

Наздоганяючий (відкладений) розвиток економічна стратегія, що має на меті подолати відставання країни за рівнем розвитку

Невідділиме знання - знання, яке неможливо відокремити від його носія - індивіда або наукового колективу. При цьому в поняття невіддільне знання входить не тільки сума засвоєних індивідуумом або колективом наукових знань, але й позитивний досвід застосування таких знань на практиці.

Неокласична модель вільного ринку (неокласична контрреволюція) пройшла апробацію в розвинут країнах у 80-х р. 20 ст. у США, ВБ, Канаді, ФРН. Суть полягає в стримуванні пропозиції, лібералізації економ, приватизації підприємств, скороченні державних витрат тощо. Активними провідниками цієї моделі є головні міжн валютно-фінанс інституції – МФВ та група Світового банку, ЮНКТАД. Ядром некласичної концепції є положення про необхідність нагромадження капіталу за рахунок створення відповідних для збільшення надходж внутр та зовн заощаджень та інвестицій.

Неоколоніальна модель залежності розглядає зростаючу взаємозалежність країн світу як односторонню колишніх колоній від метрополій та інших розвинутих країн.

Непослідовна макроекономічна політика (політика “свободи дій” або “свободи ініціативи”) означає, що уряд і Національний банк дають оцінку економічних проблем у кожному конкретному випадку, у послідовності їх виникнення, і в кожний даний момент дискреційно підбирають необхідний тип політики. Тому таку політику також називають дискреційною

Нетократ у набагато меншому ступені індивідуаліст, ніж буржуа. Для нетократа більше підійшла б назва "дивідуаліст". Він скоріше прагне бути частиною успішної групи людей (і, тому, прагне до успіху для свого "віртуального племені", своєї network), чим домагатися успіху поодинці.

Німецько-японська економічна модель - модель партнерства, довгострокового зростання, гармонізації інтересів(Німеччина, Франція, Японія). Окремо всередині можелі виділяють японську модель- м. Наздоганяючого типу, вертик і горизонт унтеграція.

Ноосферизація економіки зводиться до поки ще не до кінця усвідомлених змін у політичній економії націй. Так, окремі дослідники вважають, що еволюція політичної економії капіталізму проходить такі етапи: економіка товару (основна частка доданої вартості (ДВ) виникає на рівні товару); економіка відносин (ДВ генерується на рівні економічного проекту); економіка менеджменту (головний актив компанії — якість менеджменту); економіка послуг (ДВ за рахунок якіснішого обслуговування клієнта). І, нарешті, економіка Знання, що базується на інтелектуальному й людському капіталі, де ДВ виникає в процесі генерування та промислового використання знань. Створення вартості, котра як політекономічна категорія стає дедалі нематеріальнішою, в економіці Знання пов’язане з радикальними змінами в суспільстві й у моделях ведення бізнесу.

Ноосферно-космічна цивілізація гетерогенною системою, у якій досить відчутні "родимі плями" попередньої епохи, взаємодіють різні способи виробництва і суспільно-економічні форми. Досягнення певного ступеня гомогенності стане можливим внаслідок ко-еволюції різних економічних систем, що складають основу нинішньої цивілізації. Покликана не лише вирішити найгостріші проблеми і суперечності попередньої епохи, а й накреслити шляхи подальшого розвитку людства

Оболонкова компанія це компанія, яка передає частину бізнес функцій, перш за все на контрактній основі, стороннім підрядникам, а сама зосереджується на трансакційній складовій бізнесу. Вона визначає, що виробляти, скільки, кому і як реалізувати, вона функціонує на основі аутсорсингу.

Організації - це організація (підприємств), що зареєстрована в установленому порядку і одним з основних напрямків діяльності якої є обслуговування населення. Має відповідний сертифікат на право виконання відповідних видів робіт. Організацією може бути самостійне підприємство (експлуатант).

П’ятий технологічний уклад включає появу мікроелектроніки, комп’ютерною техніки, Інтернет, мобільний зв’язок.

Переваги міжнародних виробництв - власності, розміщення виробництва та інтерналізації. Додаткові переваги пов'язані зі спільним використанням активів та з трансакційними діями.

Перший технологічний уклад, з нього почалася епоха сучасного економічного зростання, механізація текстильної промисловості

Послідовна макроекономічна політика (“політика твердого курсу” або “гра за правилами”) припускає завчасний вибір заходів, що можуть бути початі в тій чи іншій ситуації і який визначає практичні кроки уряду і Національного банку. “Твердий курс” означає, що заходи уряду і Національного банку із зміною держвидатків, податків і грошової маси обмежуються кількісними рамками обраних цільових орієнтирів, що не можуть бути змінені відповідно до поточної економічної кон'юнктури.

Поствашингтонський консенсус (ПВК) - економічна програма МФВ і МБРР для країн-отримувачів їхніх кредитів. Набір вимог ВК поступово змінювався, перетворюючись в ПВК, в якому до попередніх існуючих складових додаються такі, як підвищення ефективн націонал фінанси ринків, активна підтримка конкуренції в країні і боротьба з монополіями, досягнення «прозорості» компаній, боротьба з інфляцією в розумних межах, сприяння економ зростання і підвищення ефективн державних інститутів.

Постіндустріальна цивілізація - цивілізація, в якій домінує інформаційне виробництво з інтелектуальним характером праці та інтелектуальною власністю.

Постіндустріальне суспільство - суспільство зорієнтоване на розвиток людини, як найвищої цінності та базується на інтелектуальній та творчій праці

Постмодернізм 1) світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізмові. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних. 2) являє собою скоріше умонастрій, інтелектуальний стиль. Як тип ментальності постмодернізм - це гіперрефлексія, що виникла в умовах релігійно-філософського вакууму, дискредитації ідеологічних концептів, тотального релятивізму, надвиробництва предметів негайного споживання.

Початкова інтеграція – це сфера побудови інститутів, яка є продуктом співпраці національних еліт

Принцип "п'яти нульових величин " передбачає відсутність крупних збоїв в загальному процесі виробництва і розподілу, за допомогою використання наступних принципів: нульова дефектність деталей, нульова несправність верстатів, нуль запасів, нуль затримок, нуль паперової роботи.

Прогрес розвиток по висхідній лінії, удосконалення в цьому процесі, перехід від нижчого до вищого, від простого до більш складного.

Регіональна економічна рівновага стан в якому економічний розвиток регіонів позитивно впливає на всю систему в цілому

Регрес перехід від більш високих форм розвитку до нижчих, рух назад, зміни до гіршого; протилежність прогресу.

Релевантна інформація - інформація, актуальна для конкретної задачі, мети і період часу.

Розвиток тривала та надтривала за становленням і функціональною тривалістю, закономірна по причинах, рушійних силах, природі і характеру чітко спрямована часі і просторі необмежена зміна матеріальних та ідеальних суб’єктів.

Синхронні цивілізації - цивілізації, що об’єднані за часовим факторам, існують в межах одного часового простору.

Система міжнародного виробництва як елемент глобальної економіки викристалізовується нині на основі взаємодії трьох найголовніших процесів: міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, спільної інвестиційної діяльності й спільного під підприємництва. Найвиразніше тут проявляється роль ТНК, спільних підприємств, вільних економічних (експортних) зон тощо.

Системна інтеграція це автоматизація бізнес-завдань замовника за допомогою створення автоматизованої або телекомунікаційної системи, комплексно інтегрованої з уже наявними системами замовника відповідно до описаних потреб замовника, стану його інфраструктури, перспектив розвитку бізнесу в цілому і внутрішніх технічних політик і бізнес-процесів.

Скандинавська модель являє собою систему взаємопов'язаних факторів, жоден з яких не можна вилучити, не порушуючи всю соціально-економічну конструкцію. Основа цієї моделі полягає у "соціальній домовленості" між організованим робітничим рухом і великим капіталом.

Соціалізація людини процес набуття людиною певних навичок, вмінь та знань необхідних для виживання в певному соціумі, включає також знання традицій, законів та культурних засад.

Соціокультурна парадигма - парадигма, в якій вказується на тісний зв'язок цивілізації та культури, який досить часто ототожнюється. Зокрема, цивілізація співвідноситься не просто з культурою, а з її піднесенням та падінням.

Спецнократія - це новий тип організації, заснованої на взаємодії між групами професіоналів в організації; означає зміну ієрархічної пірамідальної структури управління компанією на структуру типу холдингу, яка координує роботу багаточисельних тимчасових робочих груп, що розвивають та зупиняють свою діяльність відповідно до темпів змін навколишнього економічного середовища.

Сталевий шлях - економічна політика держави, що базується на пріоритетному розвитку важкої промисловості, тобто промисловості категорії А.

Стратегічний альянс співробітництво між компаніями, яке характеризується погодженим управлінням, загальними вигодами і створенням нової цінності для обох (усіх) партнерів.

Стратегія «блакитних океанів» спроба аналітичного наближення, базованого на авторському переконанні, що ефективні стратегії повинні відрізнятися від тих, до яких