![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Окуповані райони Донецької та Луганської областейСодержание книги
Поиск на нашем сайте
На окупованих територіях Донецької і Луганської областей здійснюється цілеспрямована політика жорсткої русифікації, якій окупанти намагаються надати вигляду «об’єктивних процесів». У листопаді 2015 року терористична організація «ДНР» провела так звані «парламентські слухання» «Українська мова як друга державна: актуальність, проблеми та доцільність». У підсумкових рекомендаціях заходу прямо визнається факт цілковитого витіснення української мови з публічної сфери, який, утім, окупанти пояснюють «зменшенням актуальності» української мови та «зниженням попиту» на українську освіту, друковані видання тощо. Автори рекомендацій анонсують низку «проблем в сфері зайнятості, пов’язаних з перекваліфікацією та працевлаштуванням осіб, професійна діяльність яких пов’язана з викладанням, вивченням та використанням української мови». Де-факто українську було ще в 2015 році витиснуто зі сфери діловодства, комунікацій, медіа, реклами на всіх окупованих територіях Донеччини і Луганщини, і в 2016 році у цих сферах безроздільно панувала російська мова. Попри «державний» статус української мови в окупованих анклавах, формальне становище української мови в освіті впродовж року значно погіршилося. Слідом за повсюдним переведенням навчання в школах на російську мову розпочато наступ на українську мову як предмет. Ще на початку 2016 року один з лідерів бойовиків Денис Пушилін заявив, що в майбутньому українську мову буде зведено в шкільній програмі до рівня факультативу й вона вивчатиметься на рівні з іншими іноземними мовами. Зрештою в 2015/16 навчальному році зі шкільної програми зникла українська як окремий предмет. Відтепер дітей навчають «мові народів Донбасу» та «літературі народів Донбасу». Виглядає на те, що в більшості випадків навчають таки української, вписуючи від руки в дужках «укр.». Відповідно до зниження статусу зменшилась і кількість годин на вивчення української мови у школах. В 2016/17 навчальному році кількість годин на вивчення української мови та літератури на окупованій території Донеччини скоротилась утричі. Якщо в 2015 році на ці предмети відводилося від 3 до 4 годин на тиждень, то з 1 вересня 2016 року на обидва предмети відводиться всього 1 година, або по 22,5 хвилини на тиждень.
З метою припинити навчання дітей за українськими підручниками окупанти вирішили створити власні шкільні підручними з української мови, буцімто «позбавлені ідеологічних змістів». Такі підручними у вересні 2016 року з’явилися на окупованій частині Донеччини, а у листопаді – на окупованій частині Луганщини. Тим часом учителів української мови почали перекваліфіковувати на вчителів російської мови. Лише в одному місті Луганську з вересня 2015 по травень 2016 року як мінімум 80 вчителів української мови пройшли курси перекваліфікації на вчителів російської мови та літератури і отримали відповідні посвідчення. Окупанти стверджують, що у них «бракує викладачів російської мови і літератури, щоб працювати в школах». 1 листопада 2016 року з’явилося повідомлення, що подібну перепідготовку в окупованій частині Донеччини пройшли 300 вчителів української мови. РОЗДІЛ 4 УКРАЇНСЬКА МОВА У РІЗНИХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ (за матеріалами державної статистики) Освіта Загальна середня освіта залишається одним зі значних факторів утвердження української мови. Частка шкіл, в яких навчання здійснюється українською мовою, становила 91,8% від загального числа шкіл у 2014/15 навчальному році і 91,9% у 2015/16 навчальному році (без урахування окупованих територій). Ця частка коливається від 100% у Рівненській області до 56% у контрольованій частині Донецької області. Докладніше з даними по кожній області можна ознайомитися в таблиці 1.
Таблиця 1. Кількість та частка шкіл з українською мовою навчання по кожній області
Зважаючи на скорочення кількості шкіл через політику їх укрупнення, що торкнулася перш за все сільської місцевості, загальна кількість шкіл з українською мовою навчання скоротилася більш ніж на 200. Проте скоротилося водночас і число шкіл з іншими мовами навчання, а також число шкіл з навчанням кількома мовами (не лише через їх закриття, але й через перехід окремих шкіл на українську мову навчання). У підсумку частка шкіл з українською мовою навчання не зменшилася, а навіть зросла, хоча й дуже незначною мірою (менш ніж на 0,1%).
Таблиця 2. Кількість шкіл за мовами навчання
У школах, де навчання в усіх класах ведеться українською мовою, навчалися у 2014/15 навчальному році 84,49% школярів (без урахування окупованих територій), а в 2015/16 навчальному році – 84,85%. У школах з російською мовою навчання навчалися понад 6% учнів, у «змішаних» школах (переважно з російською і українською мовами навчання) – понад 8%.
Таблиця 3. Частка учнів по закладах за мовами навчання, % («змішані» школи – в окремій колонці)
У розрізі областей картина виглядає так (див. таблицю 4). Отже, звична для більшості країн Європи ситуація, коли всі 100% школярів навчаються офіційною мовою держави, існує лише в Рівненській області. В інших областях цей відсоток нижчий. У чотирьох областях України освіту в школах з державною мовою навчання здобувають менше 2/3 школярів. Це Донецька (36%), Одеська (46%), Луганська (50%), Харківська (65%). Більше того, як видно з наведених у таблиці даних, в 11 областях частка учнів, що навчаються в таких школах, знизилася. В Одеській області, наприклад, таке зниження сягнуло 0,5%. Таблиця 4. Кількість та частка учнів, що навчаються в школах з українською мовою навчання по областях
Загальна частка учнів, що здобували освіту українською мовою (включно з українськими класами змішаних шкіл), становила 89,3% в 2014/15 навчальному році і 89,5% – у 2015/16. Як бачимо, зростання мінімальне. Але, якщо проаналізувати ситуацію в розрізі областей, то побачимо, що в 5 областях є навіть зниження частки учнів, що навчаються українською. Це Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська, Харківська області. Ця тенденція є тривожною і потребує належного аналізу та реакції.
Загалом за часткою учнів, що навчаються українською мовою, регіони України можна поділити на кілька умовних груп: 1) Всі чи майже всі учні навчаються українською. Частка перевищує 99% – Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області. У Рівненській області українською мовою, як уже зазначалося, навчаються 100% школярів. 2) Українською навчається домінуюча більшість учнів. Частка від 90 до 99% – Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Сумська області та м. Київ. 3) Значна кількість учнів навчається іншими мовами. Частка тих, хто навчається українською, від 75 до 90% – Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Херсонська, Чернівецька області. 4) Частка учнів, що навчаються українською мовою, нижча 75%. Це Одеська (69%), Луганська (65%) і Донецька області (58%). При цьому, як зазначалося вище, в двох із цих трьох областей – Одеській і Донецькій – і без того низька частка учнів, що навчаються українською, є тенденція до подальшого зниження.
Таблиця 5. Кількість учнів, що навчаються українською (включно зі «змішаними» школами)
Викликає тривогу й той факт, що частка першокласників, які навчаються українською мовою, упродовж двох останніх навчальних років була нижчою, ніж частка учнів в цілому, хоча розрив цих показників і скорочується. Це означає, що перші класи, які починають навчання не українською мовою, програмують якщо не погіршення мовної ситуації в школах, то принаймні її консервацію. Особливо негативним є той факт, що ця тенденція формується за рахунок 7 областей, де частка школярів, що навчаються українською мовою, і без того доволі низька. Це Донецька, Закарпатська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська та Херсонська області. В Донецькій області, наприклад, частка першокласників, що навчалися українською в 2015/16 н.р., становила 56,6%, що на 1,6% менше, ніж частка серед усіх школярів цієї області. В Одеській області цей розрив становить 1,1%, у Харківській – 1%.
Таблиця 6. Частка учнів, що навчаються українською
Слід зауважити, що реальна мовна ситуація в закладах освіти взагалі, і в школах зокрема, відрізняється від статичних даних. У багатьох формально українських школах, особливо на Сході та Півдні країни, виховна робота, а почасти і навчальний процес де-факто здійснюється російською. Ще гірша ситуація в закладах позашкільної освіти (особливо в музичних і спортивних школах), де русифікація як у навчальному процесі, та і в мовному режимі закладів, є тотальною і створює реальні перешкоди для позашкільного навчання державною мовою. Держава має перейти до реального контролю за ведення навчально-виховного процесу в закладах освіти тією мовою, яка офіційно визначена документами цих закладів і фігурує у статистичній звітності. Це стосується всіх рівнів і типів освіти – від дошкільної до вищої.
У 2014 році, за офіційними даними, в дошкільних навчальних закладах навчалося українською мовою 93,8% дітей, у 2015 році – 94,2%. У Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській і Чернігівській областях 100% дітей виховувалися в дитсадках українською мовою. У місті Києві – 99,9%. Найнижча частка дітей, що виховувалися в дитсадках українською мовою, – у Луганській області (59%). Разом з тим варто відзначити, що порушення мовного статусу дитсадків мають системний і масовий характер. На жаль, офіційна статистика не відображає масштабу фактичного ведення виховного процесу російською мовою у багатьох формально україномовних дитсадках.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-16; просмотров: 543; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.93.209 (0.009 с.) |