Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Окуповані райони Донецької та Луганської областейСодержание книги
Поиск на нашем сайте
На окупованих територіях Донецької і Луганської областей здійснюється цілеспрямована політика жорсткої русифікації, якій окупанти намагаються надати вигляду «об’єктивних процесів». У листопаді 2015 року терористична організація «ДНР» провела так звані «парламентські слухання» «Українська мова як друга державна: актуальність, проблеми та доцільність». У підсумкових рекомендаціях заходу прямо визнається факт цілковитого витіснення української мови з публічної сфери, який, утім, окупанти пояснюють «зменшенням актуальності» української мови та «зниженням попиту» на українську освіту, друковані видання тощо. Автори рекомендацій анонсують низку «проблем в сфері зайнятості, пов’язаних з перекваліфікацією та працевлаштуванням осіб, професійна діяльність яких пов’язана з викладанням, вивченням та використанням української мови». Де-факто українську було ще в 2015 році витиснуто зі сфери діловодства, комунікацій, медіа, реклами на всіх окупованих територіях Донеччини і Луганщини, і в 2016 році у цих сферах безроздільно панувала російська мова. Попри «державний» статус української мови в окупованих анклавах, формальне становище української мови в освіті впродовж року значно погіршилося. Слідом за повсюдним переведенням навчання в школах на російську мову розпочато наступ на українську мову як предмет. Ще на початку 2016 року один з лідерів бойовиків Денис Пушилін заявив, що в майбутньому українську мову буде зведено в шкільній програмі до рівня факультативу й вона вивчатиметься на рівні з іншими іноземними мовами. Зрештою в 2015/16 навчальному році зі шкільної програми зникла українська як окремий предмет. Відтепер дітей навчають «мові народів Донбасу» та «літературі народів Донбасу». Виглядає на те, що в більшості випадків навчають таки української, вписуючи від руки в дужках «укр.». Відповідно до зниження статусу зменшилась і кількість годин на вивчення української мови у школах. В 2016/17 навчальному році кількість годин на вивчення української мови та літератури на окупованій території Донеччини скоротилась утричі. Якщо в 2015 році на ці предмети відводилося від 3 до 4 годин на тиждень, то з 1 вересня 2016 року на обидва предмети відводиться всього 1 година, або по 22,5 хвилини на тиждень.
З метою припинити навчання дітей за українськими підручниками окупанти вирішили створити власні шкільні підручними з української мови, буцімто «позбавлені ідеологічних змістів». Такі підручними у вересні 2016 року з’явилися на окупованій частині Донеччини, а у листопаді – на окупованій частині Луганщини. Тим часом учителів української мови почали перекваліфіковувати на вчителів російської мови. Лише в одному місті Луганську з вересня 2015 по травень 2016 року як мінімум 80 вчителів української мови пройшли курси перекваліфікації на вчителів російської мови та літератури і отримали відповідні посвідчення. Окупанти стверджують, що у них «бракує викладачів російської мови і літератури, щоб працювати в школах». 1 листопада 2016 року з’явилося повідомлення, що подібну перепідготовку в окупованій частині Донеччини пройшли 300 вчителів української мови. РОЗДІЛ 4 УКРАЇНСЬКА МОВА У РІЗНИХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ (за матеріалами державної статистики) Освіта Загальна середня освіта залишається одним зі значних факторів утвердження української мови. Частка шкіл, в яких навчання здійснюється українською мовою, становила 91,8% від загального числа шкіл у 2014/15 навчальному році і 91,9% у 2015/16 навчальному році (без урахування окупованих територій). Ця частка коливається від 100% у Рівненській області до 56% у контрольованій частині Донецької області. Докладніше з даними по кожній області можна ознайомитися в таблиці 1.
Таблиця 1. Кількість та частка шкіл з українською мовою навчання по кожній області
Зважаючи на скорочення кількості шкіл через політику їх укрупнення, що торкнулася перш за все сільської місцевості, загальна кількість шкіл з українською мовою навчання скоротилася більш ніж на 200. Проте скоротилося водночас і число шкіл з іншими мовами навчання, а також число шкіл з навчанням кількома мовами (не лише через їх закриття, але й через перехід окремих шкіл на українську мову навчання). У підсумку частка шкіл з українською мовою навчання не зменшилася, а навіть зросла, хоча й дуже незначною мірою (менш ніж на 0,1%).
Таблиця 2. Кількість шкіл за мовами навчання
У школах, де навчання в усіх класах ведеться українською мовою, навчалися у 2014/15 навчальному році 84,49% школярів (без урахування окупованих територій), а в 2015/16 навчальному році – 84,85%. У школах з російською мовою навчання навчалися понад 6% учнів, у «змішаних» школах (переважно з російською і українською мовами навчання) – понад 8%.
Таблиця 3. Частка учнів по закладах за мовами навчання, % («змішані» школи – в окремій колонці)
У розрізі областей картина виглядає так (див. таблицю 4). Отже, звична для більшості країн Європи ситуація, коли всі 100% школярів навчаються офіційною мовою держави, існує лише в Рівненській області. В інших областях цей відсоток нижчий. У чотирьох областях України освіту в школах з державною мовою навчання здобувають менше 2/3 школярів. Це Донецька (36%), Одеська (46%), Луганська (50%), Харківська (65%). Більше того, як видно з наведених у таблиці даних, в 11 областях частка учнів, що навчаються в таких школах, знизилася. В Одеській області, наприклад, таке зниження сягнуло 0,5%. Таблиця 4. Кількість та частка учнів, що навчаються в школах з українською мовою навчання по областях
Загальна частка учнів, що здобували освіту українською мовою (включно з українськими класами змішаних шкіл), становила 89,3% в 2014/15 навчальному році і 89,5% – у 2015/16. Як бачимо, зростання мінімальне. Але, якщо проаналізувати ситуацію в розрізі областей, то побачимо, що в 5 областях є навіть зниження частки учнів, що навчаються українською. Це Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська, Харківська області. Ця тенденція є тривожною і потребує належного аналізу та реакції.
Загалом за часткою учнів, що навчаються українською мовою, регіони України можна поділити на кілька умовних груп: 1) Всі чи майже всі учні навчаються українською. Частка перевищує 99% – Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області. У Рівненській області українською мовою, як уже зазначалося, навчаються 100% школярів. 2) Українською навчається домінуюча більшість учнів. Частка від 90 до 99% – Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Сумська області та м. Київ. 3) Значна кількість учнів навчається іншими мовами. Частка тих, хто навчається українською, від 75 до 90% – Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Херсонська, Чернівецька області. 4) Частка учнів, що навчаються українською мовою, нижча 75%. Це Одеська (69%), Луганська (65%) і Донецька області (58%). При цьому, як зазначалося вище, в двох із цих трьох областей – Одеській і Донецькій – і без того низька частка учнів, що навчаються українською, є тенденція до подальшого зниження.
Таблиця 5. Кількість учнів, що навчаються українською (включно зі «змішаними» школами)
Викликає тривогу й той факт, що частка першокласників, які навчаються українською мовою, упродовж двох останніх навчальних років була нижчою, ніж частка учнів в цілому, хоча розрив цих показників і скорочується. Це означає, що перші класи, які починають навчання не українською мовою, програмують якщо не погіршення мовної ситуації в школах, то принаймні її консервацію. Особливо негативним є той факт, що ця тенденція формується за рахунок 7 областей, де частка школярів, що навчаються українською мовою, і без того доволі низька. Це Донецька, Закарпатська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська та Херсонська області. В Донецькій області, наприклад, частка першокласників, що навчалися українською в 2015/16 н.р., становила 56,6%, що на 1,6% менше, ніж частка серед усіх школярів цієї області. В Одеській області цей розрив становить 1,1%, у Харківській – 1%.
Таблиця 6. Частка учнів, що навчаються українською
Слід зауважити, що реальна мовна ситуація в закладах освіти взагалі, і в школах зокрема, відрізняється від статичних даних. У багатьох формально українських школах, особливо на Сході та Півдні країни, виховна робота, а почасти і навчальний процес де-факто здійснюється російською. Ще гірша ситуація в закладах позашкільної освіти (особливо в музичних і спортивних школах), де русифікація як у навчальному процесі, та і в мовному режимі закладів, є тотальною і створює реальні перешкоди для позашкільного навчання державною мовою. Держава має перейти до реального контролю за ведення навчально-виховного процесу в закладах освіти тією мовою, яка офіційно визначена документами цих закладів і фігурує у статистичній звітності. Це стосується всіх рівнів і типів освіти – від дошкільної до вищої.
У 2014 році, за офіційними даними, в дошкільних навчальних закладах навчалося українською мовою 93,8% дітей, у 2015 році – 94,2%. У Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській і Чернігівській областях 100% дітей виховувалися в дитсадках українською мовою. У місті Києві – 99,9%. Найнижча частка дітей, що виховувалися в дитсадках українською мовою, – у Луганській області (59%). Разом з тим варто відзначити, що порушення мовного статусу дитсадків мають системний і масовий характер. На жаль, офіційна статистика не відображає масштабу фактичного ведення виховного процесу російською мовою у багатьох формально україномовних дитсадках.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-16; просмотров: 539; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.112.91 (0.012 с.) |