Тема 4. Буття світу та людини в античній філософії

 

1. Космоцентризм давньогрецької філософії. Різновиди моністичних вчень у

досократівській філософії. Поняття Космосу, Хаосу, Архе та Лоґосу.

2. Атомістичне вчення Демокріта.

3. Класична антична філософія. Онтологічний дуалізм Платона та Аристотеля.

4. Етична проблематика в елліністичній філософії. Епікуреїзм. Стоїцизм.

Основна література

1. Аристотель. Метафизика. СПб.: Алетейа; К.: Эльга, 2002. Кн. І. С. 29–68; Кн. ХІІ. С. 375–404.

2. Аристотель. Політика. К.: Основи, 2000. C. 15–34.

3. Платон. Федр // Діалоги. К.: Основи, 1999. С.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 4.

5. Сенека. Моральні листи до Луцілія // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 93–101.

 

Додаткова література

1. Аврелій Марк. Наодинці з собою. Роздуми. Львів: Літопис, 2007. Кн. ІІ. С. 36–41; Кн. IV. С. 49–59.

2. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 1993. C. 129–140.

3. Платон. Держава. К.: Основи, 2005. 255 с.

4. Тихолаз А.Г. Геракліт. К., 1995.

5. Чижевський Д. Антична філософія. Кіровоград: [Б. в.], 1994. С. 44–53.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому суть космоцентризму давньогрецької філософії?

2. Яка філософська школа вперше вводить поняття “буття” і “небуття”? Який їхній зміст?

3. Розкрийте взаємозв’язок ідей і матерії в онтологічному вченні Платона?

4. Які чотири першопричини буття, за Аристотелем?

5. Яка проблематика епікуреїзму та стоїцизму? Чим вона зумовлена?

 

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте таке твердження: Філософія Геракліта – дуалістична, бо за першооснову всього сутнього він бере Вогонь-Логос.

2. Обґрунтуйте або спростуйте таке твердження: Платон у розумінні буття стоїть на позиції здорового глузду, вважаючи, що істинне буття має світ речей.

Тема 5. БУТТЯ БОГА, СВІТУ ТА ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ

ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

 

1. Витоки середньовічної філософії. Основні ідеї патристики А. Августина.

2. Теоцентризм схоластичної філософії. Філософія Т. Аквінського.

3. Полеміка навколо універсалій: реалізм і номіналізм.

4. Гуманізм культури доби Відродження. Пантеїзм філософії Н. Кузанського та Дж. Бруно.

 

Основна література:

1. Бруно Дж. Философские диалоги. М.: Алетейа, 2000. 320 с.

2. Кузанский Н. Об ученом незнании. Соч. В 2-х т. М., 1979. Т.1.

3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 5.

4. Святий Августин. Сповідь // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 102–123.

 

Додаткова література

1. Кондзьолка В. Історія середньовічної філософії. Львів: Світ, 2001. С. 229–245.

2. Коплстон Ф. История средневековой философии. М.: Энигма, 1997. 512 с.

3. Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків: Підручник. К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2007. С. 617–629; С. 647–665.

 

Питання для самоконтролю

1. Які духовно-теоретичні джерела середньовічної філософії?

2. Які ідеї розвивали в неоплатонізмі?

3. Чому середньовічну філософію називають “схоластикою”?

4. Які головні етапи розвитку середньовічної схоластики?

5. Які риси гуманізму доби Відродження?

 

Теми есеїв

1. Обґрунтуйте або спростуйте твердження: Основна філософська проблематика Середньовіччя – гносеологічна, вона вилилось у полеміку щодо універсалій.

2. Чи можна стверджувати, що світогляд доби Відродження космоцентричний через те, що ця доба культивує античне ставлення до світу людини, світоглядною характеристикою якого є космоцентризм?

Тема 6. ПРОБЛЕМА СУБСТАНЦІЇ ТА АБСОЛЮТУ

В НОВОЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ

 

1. Поняття субстанції. Дуалізм Р. Декарта. Пантеїзм Б. Спінози. Монадологія Ґ. Ляйбніца.

2. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. П. Гольбах. Д. Дідро. Ж. Ламетрі.

Матеріалістичне вчення Л. Фоєрбаха (ХІХ ст.).

3. Панраціоналізм філософського вчення Ґ. Геґеля. Поняття Абсолюту. Ідеалістична діалектика та її принципи.

4. Ірраціоналістичне тлумачення Абсолюту Ф. Шелінґом і А. Шопенгавером.

Основна література

1. Геґель Ґ. Феноменологія духу // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 141–167.

2. Декарт Р. Метафізичні розмисли // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 124–140.

3. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 6.

 

Додаткова література

1. Гусєв В. Західна філософія Нового часу. К., 2000.

2. Лейбниц Г. Монадология // Сочинения: В 4 т. М.: Мысль, 1982. Т.1. С. 413–429.

3. Спиноза Б. Этика // Избранные сочинения: В 2 т. М.: Политиздат, 1957. Т.1. С. 359–618.

4. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Мн.: Харвест, 2005. 848 с.

Питання для самоконтролю

1. У чому суть дуалістичної онтології Р. Декарта?

2. Яку онтологічну позицію обстоював Б. Спіноза?

3. Який принцип класифікації монад у Ґ. Ляйбніца?

4. Яка структура філософської системи Ґ. Геґеля?

5. Які принципи розкривають суть ідеалістичної діалектики?

Теми есеїв

1. Порівняйте розуміння Абсолюту в філософії Ґ. Геґеля та Ф. Шелінґа.

2. Обґрунтуйте або спростуйте, що філософія А. Шопенгавера як і Ґ. Гегеля –

панраціоналістична.