Тема 10. Проблеми гносеології в сучасній філософії

 

1. Гносеологічний оптимізм діалектико-матеріалістичної філософії.

Кореспондентна істина.

2. Гносеологічний релятивізм прагматизму. Інструменталістська істина.

3. Аналітична інтерпретація наукового знання. Принцип верифікації

та його еволюція.

Основна література

1. Джемс В. Прагматизм // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 235–256.

2. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. М.: Прогресс, 1971. С. 301–319.

3. Пирс Ч. Начала прагматизма. СПб.: Алетейя, 2000. 318 c.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 10.

 

Додаткова література

1. Дьюи Дж. Реконструкция в философии. М.: Логос, 2001. 162 с.

2. Ленін В. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повне зібрання творів: У 55 т. К.: Політвидав України, 1971. Т. 18. 490 с.

3. Ленін В. Філософські зошити // Повне зібрання творів: У 55 т. К.: Політвидав України, 1972. Т. 29. 756 с.

4. Современная западная философия. Словарь. М., 1991.

Питання для самоконтролю

1. Що таке класична і некласична істина?

2. Що таке об’єктивна, абсолютна та відносна істина?

3. Яка модель пізнання в гносеології прагматизму, за Ч. Пірсом?

4. Які методи закріплення прагматичної віри, за Ч. Пірсом?

5. Що таке інструменталістська істина та її критерії в прагматизмі?

Теми есеїв

1. У чому суть прагматичного методу, за В.Джемсом?

2. Охарактеризуйте метод реконструкції соціального досвіду, за Дж. Дьюї.

Тема 11. ПАРАДИГМИ РОЗВИТКУ НАУКИ:

КЛАСИЧНЕ, НЕКЛАСИЧНА, ПОСТНЕКЛАСИЧНА

 

1. Класична наука та її критерії. О. Конт.

2. Методологія класичної науки. Кумулятивна модель класичної науки.

3. Критерії некласичної науки, некумулятивна модель розвитку. Г. Башляр.

4. Плюралізм моделей наукових досліджень. Т. Кун. І. Лакатос.

5. Постнекласична парадигма науки. Г. Гакен. І. Пригожин. П. Фоєрабенд.

Основна література

1. Башляр Г. Новый рационализм. М.: Прогресс, 1987. С. 28–40.

2. Буданов В. О методологи синергетики // Вопр. философии, 2006. № 5. С. 84–93.

3. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 489–497.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 11.

5. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 257–275.

 

Додаткова література

1. Кун Т. Структура наукових революцій. Port-Royal: Академ-Прес, 2001. 226 с.

2. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки. М.: Академический Проект; Трикста, 2008. 475 с.

3. Нікітін Л. Віртуальна реальність як соціальне явище // Філософська думка. 1999. № 6. С. 43-57.

4. Поппер К. Логика и рост научного знания. М.: Прогресс, 1983. 604 с.

5. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 431 с.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які критерії класичної науки, за О. Контом?

2. Які критерії некласичної науки, за Ґ. Башляром?

3. Що таке парадигма? Яка її роль у наукових дослідженнях, за Т. Куном?

4. Які критерії постнекласичної науки, за І. Пригожиним?

5. Охарактеризуйте методологію постнекласичної науки, за П. Фоєрабендом?

Теми есеїв

1. Яку модель розвитку науки обґрунтував І. Лакатош? У чому її суть?

2. У чому суть віртуалізації науки? Які критерії віртуальної науки?

 

Тема 12. МЕТОДОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОГО

ПІЗНАННЯ ТА ЗНАННЯ

1. Традиційна герменевтика як методологія гуманітарного знання.

2. Філософська герменевтика та її специфіка.

3. Філософія мови О. Потебні.

4. Лінгвістична філософія та її проблематика.

5. Структуралізм як метод соціогуманітарного пізнання.

 

Основна література

1. Ґадамер Г.-Ґ. Людина і мова // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 276–285.

2. Ґадамер Г.-Ґ. Мова і розуміння // Рижак Л. Хрестоматія: Філософія як рефлексія духу. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. С. 286–304.

3. Дерида Ж. Сила та значення // У кн.: Дерида Ж. Письмо і відмінюваність. К.: Основи, 2004. С. 7–56.

4. Рижак Л. Філософія як рефлексія духу. Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. Розд. 12.

 

Додаткова література

1. Вільчинський Ю. Олександр Потебня як філософ. Львів: ЛДУ, 1995. С. 62–76.

2. Леві-Стросс К. Первісне мислення. К.: Український центр духовної культури, 2000. 324 с.

3. Потебня О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. 302 с.

4. Ярошовець В. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. К.: Знання України, 2004. 214 с.

 

Питання для самоконтролю:

1. Які принципи класичної герменевтики виокремив Ф. Шляєрмахер?

2. Що таке “розуміння”, за Ф. Шляєрмахером?

3. Яка специфіка філософської герменевтики, за М. Гайдеґером?

4. Які принципи філософської герменевтики сформулював Г. Ґадамер?

5. Яка проблематика лінгвістичної філософії, за Л. Вітґенштайном?

Теми есеїв

1. Які етапи еволюції структуралізму та його проблематики?

2. Охарактеризуйте зв’язок мови і мислення, за О. Потебнею.