Розділ І. Історія філософії як основа філософсько-методологічної культури.

П Р О Г Р А М А

кандидатського іспиту з філософії
для аспірантів і здобувачів

 

 

 

 

Вінниця - 2012

Друкується за рішенням Вченої ради Вінницького національного аграрного університету, протокол №…. від ………….. 2012 року.

 

Філософія: Програма кандидатського іспиту для аспірантів і здобувачів.

Укладачі:

Ратніков В.С. – доктор філософських наук, професор кафедри філософії Вінницького національного технічного університету;

Колос О.В. – кандидат філософських наук, доцент кафедри історії України та філософії Вінницького національного аграрного університету.

 

Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів та здобувачів та методичні рекомендації адресовані аспірантам і здобувачам вченого ступеня кандидата наук у відповідній галузі.

 

Програма підготовлена з урахуванням типової програми кандидатського іспиту з філософії для аспірантів, стажистів і пошукачів затверджена ВАК України, протокол №10/2 від 25 березня 1993 р.

Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів і здобувачів обговорена і затверджена на засіданні кафедри історії України і філософії Протокол № 4 від «_11_» __жовтня___2012 р.

Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів і здобувачів затверджена на засіданні методичної ради Інституту післядипломної освіти Вінницького національного аграрного університету.

Протокол № від «______» _______________2012 р.

 

Рецензенти:

О.І. Хома – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Вінницького національного технічного університету.

К.І. Левчук – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Історії України та філософії Вінницького національного аграрного університету.

 

ВСТУП

Програма філософської підготовки аспірантів та здобувачів складена відповідно до необхідності удосконалення підготовки та атестації наукових та науково-педагогічних кадрів.

У програмі відображені основні вимоги до філософської підготовки аспірантів та здобувачів, які засвоїли вузівський курс філософії.

До форм філософської підготовки аспірантів та здобувачів входить: читання лекцій, проведення семінарських занять, консультацій, написання рефератів, складення кандидатських іспитів.

На читання лекцій аспірантам та здобувачам відводиться 16 годин, проведення семінарських занять – 16 годин, консультації – 20 годин. Окрім цього відведено час на рецензування рефератів – 3 години, проведення індивідуальних консультацій – 2 години, групових консультацій – 4 години, складення кандидатського іспиту – 1 година на кожного аспіранта та здобувача.

Головна мета кандидатського екзамену – це підсумкова перевірка набутих знань та уміння застосовувати їх як у науковому дослідженні, так і у практичній діяльності.

Аспірант чи здобувач на екзамені повинні розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:

- знання першоджерел та вміння використовувати їх зміст і основні ідеї при аналізі філософських проблем, а також проблем світового суспільного розвитку, соціальної практики і науки;

- володіння філософськими принципами та категоріями, вміння оперувати ними при викладанні філософського теоретичного матеріалу;

- вміння розібратися в суті філософської проблеми і виразити наслідки своєї роботи над нею в самостійному викладанні у формі реферату;

- вміння викладати свої погляди;

- здатність застосувати філософські знання у своїй галузі наукових досліджень, а також при розгляді питань внутрішнього та міжнародного життя країни в умовах переходу до ринкової економіки.

Кафедрою прийняті такі критерії оцінки знань.

1. “Відмінно” – заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне і глибоке знання курсу філософії в цілому, включаючи міцні знання основної та додаткової літератури. Ця оцінка передбачає вільну орієнтацію у філософській проблематиці профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові питання і питання по реферату повинні мати вичерпний характер.

2. “Добре” – передбачає наявність міцних знань у обсязі навчальної програми, знань основних джерел та матеріалів з додаткової літератури, корінних філософських проблем профілюючих наук.

3. “Задовільно” – означає, що той, хто складає екзамен, володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела та філософську проблематику профілюючої науки.

4. “Незадовільно” – виставляється при відсутності знань літературних джерел та основних проблем філософської науки.

В основу програми покладена сучасна програма з філософії для аспірантів та здобувачів, яка розроблена Міністерством освіти і науки України. При складенні програми використано також досвід ряду вузів України, зокрема кафедри філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.

Оволодіння філософією та підготовка до складення кандидатського екзамену передбачає прослухування курсу лекцій з філософії, активну участь у роботі семінарів, написання реферату за обраною філософською темою, яка, як правило, пов’язана з профілем наукових інтересів слухачів. Лекційні та семінарські заняття проводяться з урахуванням того, що всі слухачі вивчали філософію в обсязі програми вузу.

Лекції, семінарські заняття та консультації розглядаються як необхідні форми допомоги аспірантам та здобувачам у їх самостійній роботі, яка виступає основним методом оволодіння філософськими знаннями.

Активна, системна робота аспірантів та здобувачів на семінарських заняттях, відвідання лекцій та якість реферату враховуються при складенні кандидатського екзамену з філософії.

Кандидатський екзамен не виступає самоціллю. Вивчення філософії складається з вміння розкрити найбільш загальні і разом з тим найбільш суттєві сторони та зв’язки об’єктивного світу.

Творче засвоєння філософії передбачає розгляд філософських положень у тісній єдності з теоретичними концепціями і матеріалами спеціальних галузей дослідження, з даними природознавства, технічних та гуманітарних наук, з урахуванням об’єктивного розвитку суспільства в цілому.

Реферат є письмовою філософсько-методологічною роботою, яку виконує аспірант чи здобувач, готуючись до складення кандидатського іспиту з філософії. Без позитивної письмової рецензії викладача кафедри Історії України і філософії на реферат аспірант чи здобувач до екзамену не допускаються.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчання обраної філософської проблеми, сучасної філософської літератури, а також оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат повинен бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творче використовувати філософські ідеї та положення для методологічного аналізу матеріалів науки, по якій спеціалізується аспірант чи здобувач. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без вказівок джерел літературних текстів не допускається.

Тема реферату обирається аспірантом чи здобувачем самостійно. Як правило, тема реферату повинна висвітлювати найважливіші філософсько-методологічні та світоглядні проблеми, пов’язані з науковою спеціальністю або темою дисертаційної роботи аспіранта чи здобувача. Тема та зміст реферату повинні бути погоджені з науковим керівником.

Реферат обов’язково повинен мати заголовок, план, вступ, основний зміст теми, висновок, а також список використаної літератури при підготовці і написанні реферату літератури.

План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з указанням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату розподіляється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ – найважливіший змістовий елемент реферату. Форма його – довільна, але в ньому повинні обов’язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій філософській проблематиці, оцінка ступеню і характеру розробки теми, зміст філософської проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формування мети і завдань філософського дослідження в рефераті, показ зв’язку обраної теми з науковою спеціальністю автора.

Основний зміст теми повинен являти собою самостійно виконане дослідження по проблемі, заявленої в назві реферату, узагальнення існуючої філософської літератури, або методологічну розробку філософської проблеми з вказівкою на її застосування у сферах наукових інтересів автора реферату.

У висновку – повинно даватись коротко резюме того, що викладено у основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне і світоглядне застосування викладеного в рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також вказати на ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.

Список використаної літератури повинен вказувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда по реферату. Список повинен включати в себе фундаментальні наукові праці і останні публікації по темі як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі. Використана література повинна знайти відображення в рефераті, проте не обов’язково шляхом прямого цитування.

В цілому текст повинен бути за обсягом 24 – 25 сторінок, надрукованих через 2 інтервали. Реферат повинен бути зброшурований, і мати титульний лист, на якому необхідно вказати: Вінницький національний аграрний університет найменування кафедри (кафедра Історії України і філософії), тему реферату, прізвище, ім’я та по батькові аспіранта чи здобувача, посаду, повне найменування установи, де працює автор, місто і рік написання реферату. На кафедру подається перший примірник за підписом автора і датою подання. Реферат повинен відповідати вимогам наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату (вірне цитування вихідних даних публікацій у відповідності з існуючими вимогами, звірені цитати).

Аспіранти чи здобувачі, які навчаються в семінарських групах, подають реферат керівнику семінару згідно терміну, який обумовлений планом роботи групи, але не пізніше як за місяць до іспиту. За рішенням керівника семінарських занять реферати можуть бути подані на обговорення в семінарських групах. Здобувачі, які складають іспит екстерном, зобов’язані подати реферат на кафедру не пізніше як за місяць до іспиту.

Реферат та рецензія на нього розглядається на кафедрі. Можлива бесіда з автором по темі реферату. Якість реферату враховується при оцінці знань на кандидатському іспиті.

Кандидатські іспити приймаються організовано два рази на рік у вигляді сесії, продовженням один місяць кожна.

Екзамени проводяться відповідно до рішення екзаменаційної комісії за білетами. Для підготовки відповідні аспірант чи здобувач використовують екзаменаційні листки, які зберігаються після екзамену на протязі року.

Рівень знань оцінюється за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

На кожного здобувача заповнюється протокол екзамену, в який заносяться питання білету, а також питання, які були йому задані в процесі екзамену з актуальних проблем філософської науки і теми реферату з виставленими окремо оцінками та загальною оцінкою.

Тематичний план програми з філософії для складання кандидатського іспиту

РОЗДІЛ І

РОЗДІЛ ІІ

РОЗДІЛ ІІІ

Екологічне буття.

Смисл і специфіка екологічного буття. Багатоманітність і багатовімірність екологічного буття. Проблемність екологічного буття. Суспільне та індивідуальне екологічне буття, їхня взаємозалежність.

Осмислення наявних загроз людському і природному буттю. “Антропологічна катастрофа” (М.Мамардашвілі). Проблеми розробки стратегії виживання в третьому тисячолітті. Сучасні дискусії щодо світоглядних та релігійно-моральних засад ставлення людини до природи. Залежність між уявленнями людей про природу та їхнім практичним ставленням до неї. Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика. Колізії між цивілізацією і природою, буттям і розумом, природно-стихійним і соціально-керованими засадами. Соціально-екологічні закони (закони планетарної екології) Б.Коммонера. Осмислення колізії екологічного буття в дослідженнях теоретиків Римського клубу (Дж.Форрестер, М.Месарович, Я.Тінберген, Д.Габор та ін.).

Ідея самозбереження людства через самозміну, самовдосконалення людини (А.Печчеї). Коеволюція як сумісна (спільна) еволюція людини і природи. Розробка моделей способу життя в майбутньому. Рух до ноосфери як умова дальшого поступу людської цивілізації.

Екологічна культура як засіб самозбереження, саморегуляції людства в добу екологічних криз та катастроф. Екологічна культура, екологічна совість, екологічна етика та естетика взаємовідносин людини і природи.

Формування екологічної свідомості, екологічних цінностей, світоглядних екологічних парадигм. Екологізація виховання і освіти. Необхідність створення загальної системи екологічної просвіти в Україні.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література (першоджерела)

1. Аpистотель. Метафизика. - CПб.: К., 2002.- 826 с.

2. Аpістотель. Політика.- К.: Основи, 2000.- 238 с.

3. Адоpно, Теодоp В. Пpоблемы философии моpали / Пеp. с нем.

М.Л.Хоpькова. - М., 2000. - 238 с.

4. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. - М., 1989.

5. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М., 1993. - 458 с.

6. Бэкон Ф. Новый Органон // Соч.: В2 т.- Т. 1. - М., 1976.

7. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избр произв. -

М., 1989.

8. Вернадский В.И. Философская мысль натуралиста // Мир фило-

софии. - М., 1992.- 567 с.

9. Винниченко В. Відродження нації. - К., 1990.- 728 с.

10. Габеpмас, Юpґен. Стpуктуpні пеpетвоpення у сфеpі відкpитості:

дослідження категоpії “гpомадянське суспільство”. - Л., 2000. - 317 с.

11. Ґадамеp, Ганс-Ґеоpг. Істина і метод. Основи філософської гер-

меневтики: В2 т.- К., 2000. - 457 с.

12. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истоpии.- СПб.: Hаука, 2000. -

477 с.

13. Гегель Г. Наука логики: В3 т. - М., 1989.

14. Гельвеций К. О человеке // Соч.: В2 т. - Т. 2. - М., 1974.

15. Гоббс Т. Левиафан // Соч.: В2 т.- Т. 2. - М., 1991.

16. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.

17. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. - М., 1997. - 743 с.

18. Данилевський Н.Я. Россия и Европа. - М., 1991.

19. Декаpт, Рене. Міpкування пpо метод: Щоб пpавильно

спpямовувати свій pозум і відшуковувати істину в науках. - К.: Тандем,

2001.- 101 с.

20. Джеймс, Вільям. Пpагматизм / Укp. пеp. П.Hасади. - К., 2000. -

142 с.

21.Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці.- К., 1970.- 378 с.

22. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социо-

логии.- М., 1991. - 417 с.

23. Енгельс Ф. Діалектика природи // МарксК., Енгельс Ф. Твори. -

Т. 20. - Б. м., б. р

24. Жильсон Э. Философ и теология. - М., 1995. - 189 с.

25.Камю А. Бунтующий человек. Философия, политика, искусство. -

М., 1990.

26.Кант І. Кpитика чистого pозуму: Пеp. з нім. - К.: Юнівеpс, 2000. -

501 с.

27. Кант І. Критика практического разума. - Б. м., 2001. - 543 с.

28. Кун Томас. Стpуктуpа научных pеволюций: Пеp. с англ. - М.,

2001.- 605 с.

29.Леві-Стpос. Пеpвісне мислення: Пеp. зфp.- К., 2000.-321 с.

30. Лейбниц Г.-В. Монадология // Соч.: В4. т. - Т. 1. - М., 1989.

31.Локк, Джон. Два тpактати про врядування: Пеp. з англ.- К., 2001. -

264 с.

32. Макіавеллі Н. Державець. - К., 2003. - 89 с.

33. Маpитен Жак. Философ в миpе. - М., 1994. - 190 с.

34. Ницше Ф.Воля к власти: Опыт переоценки всех ценностей. - М.,

1995.

35. Оpтега-и-Гассет Хосе. Восстание масс.- М.: АСТ, 2001.- 509 с.

36. Попер К.Відкрите суспільство і його вороги: У 2 т.- Т. 2.- К., 1994.

37. Платон. Госудаpство. - М., 1999. - 654 с.

38. Рассел Б. Человеческое познание. - М., 1987. - 289 с.

39. Риккеpт Генpих. Hауки о пpиpоде и науки о культуpе. - М.:

Республика, 1998. - 410 с.

40. Руссо Жан-Жак. Об общественном договоpе: Тpактаты.- М.: Ц,

2000.- 542 с.

41. Саpтp, Жан-Поль. Буття і ніщо: Hаpис феноменологічної онто-

логії.- К., 2001.- 850 с.

42. Скоровода Г. Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире //

Твори: У 2 т.- К., 1973. - Т. 1.

43. Соловьев В.С. Чтения о богочеловечестве. Духовные основы

жизни. Опpавдание добpа. - Минск: Хаpвест, 1999. - 910 с.

44. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

45.Спиноза, Бенедикт. Кpаткий тpактат о Боге, человеке и его счастье:

Богословско-политический тpактат: Филос. тpактаты.- М.: АСТ, 2000.- 398 с.

46. Тейяр де Шарден. Феномен человека. - М., 2000.

47. Тойнбі, Аpнольд Дж. Дослідження істоpії: У 2 т. - К.: Основи,

1995.- Т. 1.- 613 с.

48. Франкл С.Л. Духовные основы общества. - М., 1992. - 480 с.

49. Франко І.Я. Про суспільний поступ. - К., 1990. - 78 с.

50. Фрейд З.Введение в психоанализ: Лекции. - М., 1991.

51. Фромм. Э. Бегство от свободы. - М., 1992. - 480 с.

52.Фуко М. Аpхеология знания. - К.: Hика-Центp, 1996. - 206 с.

53. Хайдеггеp М. Вpемя и бытие: Статьи и выступления. - М., 1993. -

445 с.

54. Шелер М. Положение человека в космосе // Проблемы человека

в западной философии. - М., 1989.

55.Шевченко Т.Г. І мертвим, і живим // Кобзар. - Б. м., 1998. - 348 с.

56.Шестов Л.И. Апофеоз беспочвенности. - М.: АСТ, 2000. - 828 с.

57.Шопенгауэp А. Миp как воля и пpедставление. - Минск, 1999. -

1405 с.

58. Шпенглеp О. Закат Eвpопы: Очеpки моpфологии миpовой

истоpии. - М.: Мысль, 1993. - Т. 1.

59.Юм, Давид. Тpактат о человеческой пpиpоде. - М., 1995. - 412 с.

60.Юркевич П. Ідея серця та його значення у духовному житті люди-

ни згідно з ученням Слова Божого // Вибране. - К., 1993.

61.Яспеpс К. Смысл и назначение истоpии.- 2-еизд.- М., 1994.- 527 с.

 

П Р О Г Р А М А

кандидатського іспиту з філософії
для аспірантів і здобувачів

 

 

 

 

Вінниця - 2012

Друкується за рішенням Вченої ради Вінницького національного аграрного університету, протокол №…. від ………….. 2012 року.

 

Філософія: Програма кандидатського іспиту для аспірантів і здобувачів.

Укладачі:

Ратніков В.С. – доктор філософських наук, професор кафедри філософії Вінницького національного технічного університету;

Колос О.В. – кандидат філософських наук, доцент кафедри історії України та філософії Вінницького національного аграрного університету.

 

Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів та здобувачів та методичні рекомендації адресовані аспірантам і здобувачам вченого ступеня кандидата наук у відповідній галузі.

 

Програма підготовлена з урахуванням типової програми кандидатського іспиту з філософії для аспірантів, стажистів і пошукачів затверджена ВАК України, протокол №10/2 від 25 березня 1993 р.

Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів і здобувачів обговорена і затверджена на засіданні кафедри історії України і філософії Протокол № 4 від «_11_» __жовтня___2012 р.

Програма кандидатського іспиту з філософії для аспірантів і здобувачів затверджена на засіданні методичної ради Інституту післядипломної освіти Вінницького національного аграрного університету.

Протокол № від «______» _______________2012 р.

 

Рецензенти:

О.І. Хома – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Вінницького національного технічного університету.

К.І. Левчук – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри Історії України та філософії Вінницького національного аграрного університету.

 

ВСТУП

Програма філософської підготовки аспірантів та здобувачів складена відповідно до необхідності удосконалення підготовки та атестації наукових та науково-педагогічних кадрів.

У програмі відображені основні вимоги до філософської підготовки аспірантів та здобувачів, які засвоїли вузівський курс філософії.

До форм філософської підготовки аспірантів та здобувачів входить: читання лекцій, проведення семінарських занять, консультацій, написання рефератів, складення кандидатських іспитів.

На читання лекцій аспірантам та здобувачам відводиться 16 годин, проведення семінарських занять – 16 годин, консультації – 20 годин. Окрім цього відведено час на рецензування рефератів – 3 години, проведення індивідуальних консультацій – 2 години, групових консультацій – 4 години, складення кандидатського іспиту – 1 година на кожного аспіранта та здобувача.

Головна мета кандидатського екзамену – це підсумкова перевірка набутих знань та уміння застосовувати їх як у науковому дослідженні, так і у практичній діяльності.

Аспірант чи здобувач на екзамені повинні розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:

- знання першоджерел та вміння використовувати їх зміст і основні ідеї при аналізі філософських проблем, а також проблем світового суспільного розвитку, соціальної практики і науки;

- володіння філософськими принципами та категоріями, вміння оперувати ними при викладанні філософського теоретичного матеріалу;

- вміння розібратися в суті філософської проблеми і виразити наслідки своєї роботи над нею в самостійному викладанні у формі реферату;

- вміння викладати свої погляди;

- здатність застосувати філософські знання у своїй галузі наукових досліджень, а також при розгляді питань внутрішнього та міжнародного життя країни в умовах переходу до ринкової економіки.

Кафедрою прийняті такі критерії оцінки знань.

1. “Відмінно” – заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне і глибоке знання курсу філософії в цілому, включаючи міцні знання основної та додаткової літератури. Ця оцінка передбачає вільну орієнтацію у філософській проблематиці профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові питання і питання по реферату повинні мати вичерпний характер.

2. “Добре” – передбачає наявність міцних знань у обсязі навчальної програми, знань основних джерел та матеріалів з додаткової літератури, корінних філософських проблем профілюючих наук.

3. “Задовільно” – означає, що той, хто складає екзамен, володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела та філософську проблематику профілюючої науки.

4. “Незадовільно” – виставляється при відсутності знань літературних джерел та основних проблем філософської науки.

В основу програми покладена сучасна програма з філософії для аспірантів та здобувачів, яка розроблена Міністерством освіти і науки України. При складенні програми використано також досвід ряду вузів України, зокрема кафедри філософії гуманітарних наук філософського факультету Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.

Оволодіння філософією та підготовка до складення кандидатського екзамену передбачає прослухування курсу лекцій з філософії, активну участь у роботі семінарів, написання реферату за обраною філософською темою, яка, як правило, пов’язана з профілем наукових інтересів слухачів. Лекційні та семінарські заняття проводяться з урахуванням того, що всі слухачі вивчали філософію в обсязі програми вузу.

Лекції, семінарські заняття та консультації розглядаються як необхідні форми допомоги аспірантам та здобувачам у їх самостійній роботі, яка виступає основним методом оволодіння філософськими знаннями.

Активна, системна робота аспірантів та здобувачів на семінарських заняттях, відвідання лекцій та якість реферату враховуються при складенні кандидатського екзамену з філософії.

Кандидатський екзамен не виступає самоціллю. Вивчення філософії складається з вміння розкрити найбільш загальні і разом з тим найбільш суттєві сторони та зв’язки об’єктивного світу.

Творче засвоєння філософії передбачає розгляд філософських положень у тісній єдності з теоретичними концепціями і матеріалами спеціальних галузей дослідження, з даними природознавства, технічних та гуманітарних наук, з урахуванням об’єктивного розвитку суспільства в цілому.

Реферат є письмовою філософсько-методологічною роботою, яку виконує аспірант чи здобувач, готуючись до складення кандидатського іспиту з філософії. Без позитивної письмової рецензії викладача кафедри Історії України і філософії на реферат аспірант чи здобувач до екзамену не допускаються.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчання обраної філософської проблеми, сучасної філософської літератури, а також оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат повинен бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творче використовувати філософські ідеї та положення для методологічного аналізу матеріалів науки, по якій спеціалізується аспірант чи здобувач. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без вказівок джерел літературних текстів не допускається.

Тема реферату обирається аспірантом чи здобувачем самостійно. Як правило, тема реферату повинна висвітлювати найважливіші філософсько-методологічні та світоглядні проблеми, пов’язані з науковою спеціальністю або темою дисертаційної роботи аспіранта чи здобувача. Тема та зміст реферату повинні бути погоджені з науковим керівником.

Реферат обов’язково повинен мати заголовок, план, вступ, основний зміст теми, висновок, а також список використаної літератури при підготовці і написанні реферату літератури.

План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з указанням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату розподіляється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ – найважливіший змістовий елемент реферату. Форма його – довільна, але в ньому повинні обов’язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій філософській проблематиці, оцінка ступеню і характеру розробки теми, зміст філософської проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формування мети і завдань філософського дослідження в рефераті, показ зв’язку обраної теми з науковою спеціальністю автора.

Основний зміст теми повинен являти собою самостійно виконане дослідження по проблемі, заявленої в назві реферату, узагальнення існуючої філософської літератури, або методологічну розробку філософської проблеми з вказівкою на її застосування у сферах наукових інтересів автора реферату.

У висновку – повинно даватись коротко резюме того, що викладено у основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне і світоглядне застосування викладеного в рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також вказати на ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.

Список використаної літератури повинен вказувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда по реферату. Список повинен включати в себе фундаментальні наукові праці і останні публікації по темі як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі. Використана література повинна знайти відображення в рефераті, проте не обов’язково шляхом прямого цитування.

В цілому текст повинен бути за обсягом 24 – 25 сторінок, надрукованих через 2 інтервали. Реферат повинен бути зброшурований, і мати титульний лист, на якому необхідно вказати: Вінницький національний аграрний університет найменування кафедри (кафедра Історії України і філософії), тему реферату, прізвище, ім’я та по батькові аспіранта чи здобувача, посаду, повне найменування установи, де працює автор, місто і рік написання реферату. На кафедру подається перший примірник за підписом автора і датою подання. Реферат повинен відповідати вимогам наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату (вірне цитування вихідних даних публікацій у відповідності з існуючими вимогами, звірені цитати).

Аспіранти чи здобувачі, які навчаються в семінарських групах, подають реферат керівнику семінару згідно терміну, який обумовлений планом роботи групи, але не пізніше як за місяць до іспиту. За рішенням керівника семінарських занять реферати можуть бути подані на обговорення в семінарських групах. Здобувачі, які складають іспит екстерном, зобов’язані подати реферат на кафедру не пізніше як за місяць до іспиту.

Реферат та рецензія на нього розглядається на кафедрі. Можлива бесіда з автором по темі реферату. Якість реферату враховується при оцінці знань на кандидатському іспиті.

Кандидатські іспити приймаються організовано два рази на рік у вигляді сесії, продовженням один місяць кожна.

Екзамени проводяться відповідно до рішення екзаменаційної комісії за білетами. Для підготовки відповідні аспірант чи здобувач використовують екзаменаційні листки, які зберігаються після екзамену на протязі року.

Рівень знань оцінюється за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

На кожного здобувача заповнюється протокол екзамену, в який заносяться питання білету, а також питання, які були йому задані в процесі екзамену з актуальних проблем філософської науки і теми реферату з виставленими окремо оцінками та загальною оцінкою.

Тематичний план програми з філософії для складання кандидатського іспиту

Розділ І. Історія філософії як основа філософсько-методологічної культури.

1. Філософія, її гуманістичний смисл і пізнання.

2. Філософія стародавності. Зародження основних парадигм філософствування.

3. Філософія середньовічна. Її особливості.

4. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

5. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

6. Філософсько-гуманістична думка Українського Ренесансу.

7. Західноєвропейська філософія Нового часу.

8. Києво-Могилянська академія і філософія Просвітництва.

9. Німецька класична філософія. Її вплив на вітчизняну філософську думку.

10. Виникнення класичних філософських вчень в ХІХ ст. Марксизм. Філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

11. Українська філософія ХІХ – ХХ ст. у контексті світової філософської думки.

12. Світова філософія ХХ століття.