Національне буття в контексті державотворення.

Національне буття суспільства: сутність, структура і тенденції розвитку. Специфіка національного буття. Багатовимірність форм національного буття. Економічні засади національного буття. Етносоціальні чинники національного буття. Етнополітичне буття суспільства і особливості його прояву в Україні.

Державотворчі основи буття національного. Правове забезпечення розвитку національного буття. Духовні основи буття етнонаціонального. Етнонаціональні засади української культури.

Суб’єкти національного буття і особливості їх діяльності. Нація як суб’єкт буття. Творча діяльність етносу, нації як основа етносуспільного розвитку. Людина, етнічна індивідуальність як головний суб’єкт буття етнонаціонального. Особистісний вимір національного буття і багатогранність форм його самореалізації. Національне буття як єдність індивідуального і суспільного.

Діалектика етнічного і соціального в національном бутті. Єдність національного і загальнолюдського в функціонуванні національного буття. Національне буття як саморегульована система. Об’єктивні чинники розвитку буття національного. Суб’єктивні засади розвитку і збагачення національного буття.

Етнонаціональна єдність суспільства: основні критерії та напрямки стабілізації. Регіональне і загальнодержавне в етнонаціональному бутті. Централізовані та децентралізовані засади регулювання процесів розвитку національного буття.

Екологічне буття.

Смисл і специфіка екологічного буття. Багатоманітність і багатовімірність екологічного буття. Проблемність екологічного буття. Суспільне та індивідуальне екологічне буття, їхня взаємозалежність.

Осмислення наявних загроз людському і природному буттю. “Антропологічна катастрофа” (М.Мамардашвілі). Проблеми розробки стратегії виживання в третьому тисячолітті. Сучасні дискусії щодо світоглядних та релігійно-моральних засад ставлення людини до природи. Залежність між уявленнями людей про природу та їхнім практичним ставленням до неї. Масштаби людської діяльності і сучасна глобалістика. Колізії між цивілізацією і природою, буттям і розумом, природно-стихійним і соціально-керованими засадами. Соціально-екологічні закони (закони планетарної екології) Б.Коммонера. Осмислення колізії екологічного буття в дослідженнях теоретиків Римського клубу (Дж.Форрестер, М.Месарович, Я.Тінберген, Д.Габор та ін.).

Ідея самозбереження людства через самозміну, самовдосконалення людини (А.Печчеї). Коеволюція як сумісна (спільна) еволюція людини і природи. Розробка моделей способу життя в майбутньому. Рух до ноосфери як умова дальшого поступу людської цивілізації.

Екологічна культура як засіб самозбереження, саморегуляції людства в добу екологічних криз та катастроф. Екологічна культура, екологічна совість, екологічна етика та естетика взаємовідносин людини і природи.

Формування екологічної свідомості, екологічних цінностей, світоглядних екологічних парадигм. Екологізація виховання і освіти. Необхідність створення загальної системи екологічної просвіти в Україні.

Особистість у вимірах філософського аналізу.

Проблема особистості як складова частина загальнофілософського вчення про людину. Специфіка соціально-філософського дослідження проблеми особистості. Місце і роль соціальної філософії у вивченні проблеми особистості різними галузями сучасного наукового знання. Необхідність конкретно-історичного аналізу при розгляді проблеми особистості.

Взаємовідношення особистості і суспільства як центральна проблема соціальної філософії. Взаємовідношення особистості і суспільства в умовах тоталітарного і демократичного суспільного ладу. Питання налагодження гармонійних взаємозв’язків особистості і суспільства в незалежній Україні. Необхідність та засоби самоствердження особистості, подолання її відчуження від влади, власності, від створених її працею цінностей, включення її у громадянську діяльність. Роль Української національної держави у захисті прав та свобод, честі і гідності людини. Конституція України про права, свободи і обов’язки громадянина.

Взаємозв’язок понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Людина як біосоціальна істота. Індивід як представник людського роду. Єдність соціоприродного і соціального в індивіді. Індивідуальність як системна якість, що виражає неповторну, своєрідну єдність природних та соціальних рис людини. Особистість і суб’єктивність. Місце свідомо-вольових компонентів у структурі і поведінці особистості.

Потреби, інтереси, ціннісні орієнтації особистості. Орієнтації особистості на самоствердження, самореалізацію, самодіяльність.

Регулятивна роль соціальних норм. Соціальні норми як засіб формування і утвердження особистості, реалізації її творчих можливостей, соціального контролю за її діями. Форми прояву демократичного і антидемократичного нормативного контролю.

Життєва позиція особистості та умови її формування. Активна і пасивна життєві позиції особистості.

Діяльність особистості та форми її прояву. Творча праця як головна форма прояву особистості, її вплив на формування і розвиток людських здібностей. Сутність творчості.

Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс людського життя. Суспільне та індивідуальне буття, їхній зв’язок і взаємозалежність.

Кінцевість індивідуального існування людини. Проблеми життя і смерті. Соціальна і біологічна довготривалість людського життя. Смерть і безсмертя. Сучасні дискусії щодо “права на смерть”. Смисл життя людини і людства. Форми духовно-практичного буття людини. Життєві цілі та ідеали. Ціннісні виміри людського життя. Повнота і щастя життя. Проблема виживання людини і людства в сучасних умовах.

Виховання особистості. Суб’єкти виховання. Цілі та види виховання. Суспільне виховання як необхідний засіб самозбереження і розвитку людства, його цивілізації, матеріальної і духовної культури. Самовиховання особистості. Його зв’язок з такими процесами як самоаналіз, самоспостереження, самооцінка, самоосвіта. Роль виховання у соціалізації, формуванні фізичних і духовних якостей людства, її світогляду, знань, переконань. почуттів, моральних установок. Необхідність конкретного підходу до виховання особистості.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література (першоджерела)

1. Аpистотель. Метафизика. - CПб.: К., 2002.- 826 с.

2. Аpістотель. Політика.- К.: Основи, 2000.- 238 с.

3. Адоpно, Теодоp В. Пpоблемы философии моpали / Пеp. с нем.

М.Л.Хоpькова. - М., 2000. - 238 с.

4. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. - М., 1989.

5. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М., 1993. - 458 с.

6. Бэкон Ф. Новый Органон // Соч.: В2 т.- Т. 1. - М., 1976.

7. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избр произв. -

М., 1989.

8. Вернадский В.И. Философская мысль натуралиста // Мир фило-

софии. - М., 1992.- 567 с.

9. Винниченко В. Відродження нації. - К., 1990.- 728 с.

10. Габеpмас, Юpґен. Стpуктуpні пеpетвоpення у сфеpі відкpитості:

дослідження категоpії “гpомадянське суспільство”. - Л., 2000. - 317 с.

11. Ґадамеp, Ганс-Ґеоpг. Істина і метод. Основи філософської гер-

меневтики: В2 т.- К., 2000. - 457 с.

12. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истоpии.- СПб.: Hаука, 2000. -

477 с.

13. Гегель Г. Наука логики: В3 т. - М., 1989.

14. Гельвеций К. О человеке // Соч.: В2 т. - Т. 2. - М., 1974.

15. Гоббс Т. Левиафан // Соч.: В2 т.- Т. 2. - М., 1991.

16. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. - К., 1991.

17. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. - М., 1997. - 743 с.

18. Данилевський Н.Я. Россия и Европа. - М., 1991.

19. Декаpт, Рене. Міpкування пpо метод: Щоб пpавильно

спpямовувати свій pозум і відшуковувати істину в науках. - К.: Тандем,

2001.- 101 с.

20. Джеймс, Вільям. Пpагматизм / Укp. пеp. П.Hасади. - К., 2000. -

142 с.

21.Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці.- К., 1970.- 378 с.

22. Дюркгейм Е. О разделении общественного труда. Метод социо-

логии.- М., 1991. - 417 с.

23. Енгельс Ф. Діалектика природи // МарксК., Енгельс Ф. Твори. -

Т. 20. - Б. м., б. р

24. Жильсон Э. Философ и теология. - М., 1995. - 189 с.

25.Камю А. Бунтующий человек. Философия, политика, искусство. -

М., 1990.

26.Кант І. Кpитика чистого pозуму: Пеp. з нім. - К.: Юнівеpс, 2000. -

501 с.

27. Кант І. Критика практического разума. - Б. м., 2001. - 543 с.

28. Кун Томас. Стpуктуpа научных pеволюций: Пеp. с англ. - М.,

2001.- 605 с.

29.Леві-Стpос. Пеpвісне мислення: Пеp. зфp.- К., 2000.-321 с.

30. Лейбниц Г.-В. Монадология // Соч.: В4. т. - Т. 1. - М., 1989.

31.Локк, Джон. Два тpактати про врядування: Пеp. з англ.- К., 2001. -

264 с.

32. Макіавеллі Н. Державець. - К., 2003. - 89 с.

33. Маpитен Жак. Философ в миpе. - М., 1994. - 190 с.

34. Ницше Ф.Воля к власти: Опыт переоценки всех ценностей. - М.,

1995.

35. Оpтега-и-Гассет Хосе. Восстание масс.- М.: АСТ, 2001.- 509 с.

36. Попер К.Відкрите суспільство і його вороги: У 2 т.- Т. 2.- К., 1994.

37. Платон. Госудаpство. - М., 1999. - 654 с.

38. Рассел Б. Человеческое познание. - М., 1987. - 289 с.

39. Риккеpт Генpих. Hауки о пpиpоде и науки о культуpе. - М.:

Республика, 1998. - 410 с.

40. Руссо Жан-Жак. Об общественном договоpе: Тpактаты.- М.: Ц,

2000.- 542 с.

41. Саpтp, Жан-Поль. Буття і ніщо: Hаpис феноменологічної онто-

логії.- К., 2001.- 850 с.

42. Скоровода Г. Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире //

Твори: У 2 т.- К., 1973. - Т. 1.

43. Соловьев В.С. Чтения о богочеловечестве. Духовные основы

жизни. Опpавдание добpа. - Минск: Хаpвест, 1999. - 910 с.

44. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

45.Спиноза, Бенедикт. Кpаткий тpактат о Боге, человеке и его счастье:

Богословско-политический тpактат: Филос. тpактаты.- М.: АСТ, 2000.- 398 с.

46. Тейяр де Шарден. Феномен человека. - М., 2000.

47. Тойнбі, Аpнольд Дж. Дослідження істоpії: У 2 т. - К.: Основи,

1995.- Т. 1.- 613 с.

48. Франкл С.Л. Духовные основы общества. - М., 1992. - 480 с.

49. Франко І.Я. Про суспільний поступ. - К., 1990. - 78 с.

50. Фрейд З.Введение в психоанализ: Лекции. - М., 1991.

51. Фромм. Э. Бегство от свободы. - М., 1992. - 480 с.

52.Фуко М. Аpхеология знания. - К.: Hика-Центp, 1996. - 206 с.

53. Хайдеггеp М. Вpемя и бытие: Статьи и выступления. - М., 1993. -

445 с.

54. Шелер М. Положение человека в космосе // Проблемы человека

в западной философии. - М., 1989.

55.Шевченко Т.Г. І мертвим, і живим // Кобзар. - Б. м., 1998. - 348 с.

56.Шестов Л.И. Апофеоз беспочвенности. - М.: АСТ, 2000. - 828 с.

57.Шопенгауэp А. Миp как воля и пpедставление. - Минск, 1999. -

1405 с.

58. Шпенглеp О. Закат Eвpопы: Очеpки моpфологии миpовой

истоpии. - М.: Мысль, 1993. - Т. 1.

59.Юм, Давид. Тpактат о человеческой пpиpоде. - М., 1995. - 412 с.

60.Юркевич П. Ідея серця та його значення у духовному житті люди-

ни згідно з ученням Слова Божого // Вибране. - К., 1993.

61.Яспеpс К. Смысл и назначение истоpии.- 2-еизд.- М., 1994.- 527 с.