Тема 8. Гендерні дослідження як галузь соціальної філософії

Поняття гендеру та гендерних досліджень. Актуальність та проблематика гендерних досліджень в сучасному світі. Основні концепції гендеру. Гендер та мікрополітики влади (К.Міллет).

Поняття гендерних ролей та стереотипів. Соціалізація як процес засвоєння гендерних ролей. Розподіл гендерних ролей в різних культурних та історичних середовищах: поняття гендерного дисплею. Основні гендерні ролі українського суспільства.

Поняття гендерних ролей та стереотипів. Основні чинники формування гендерних стереотипів. Роль ЗМІ у формуванні гендерних стереотипів.

ТЕМА 9 КОМУНІКАТИВНО-ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ.

Поняття комунікації в філософії. Види комунікації. Основні теорії комунікації. Межособистісна комунікація. Специфіка масових комунікації. Філософія, соціологія та психологія масової комунікації. Влада та мас-медіа

Структура навчальної дисципліни

Теми семінарських занять

Самостійна робота

Індивідуальне навчально-дослідницькі завдання

1. Що таке світогляд? Яку структуру він має?

2. Чим відрізняється філософський світогляд від інших типів світогляду і що в них є спільного?

3. Чи можна говорити про філософію як про науку? Чим вона відрізняється від інших наук?

4. Що спричинило виникнення філософії?

5. Які функції та значення філософії у житті суспільства?

6. Що означає вислів Геґеля “Філософія – це епоха, втілена у понятті”?

7. Як і чому у філософії з’явилася тема буття?

8. Як ви розумієте положення Гайдеґґера, що питання про буття, поставлене в античності, зумовило долю західного світу?

9. Як пов’язаний світогляд Нового часу з проблемою буття?

10. Яка доля проблеми буття в XX ст.?

11. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу і людини? В яких формах стверджується вона у культурі?

12. Який філософський зміст поняття “трансценденція”? Яким є його світоглядне значення?

13. Яку роль відіграє простір і час у світосприйнятті і світорозумінні, а також у процесі життєвого самовизначення людини?

14. Що нового дає сучасна наука для розуміння процесів розвитку?

15. 1.Як розуміти вислів, що “людина є більше, ніж вона про себе знає”?

16. В чому полягає криза особистості на межі XX-XXI ст?

17. Що означає деконструкція особистості що проводиться філософами-постмодерністами?

18. Чи має людина право на смерть?

19..Спробуйте змоделювати суспільство, в якому людина досягла практичного безсмерття.

19..Як співвідносяться за змістом поняття “буття” та “свобода”? Які існували погляди на їх співвідношення в історії філософії?

20. Який зміст поняття “відповідальність” і як воно співвідноситься з поняттям “свобода”?

21.Порівняйте за змістом поняття “духовність” і “душевність”.

22.Який зміст понять “ментальність” і “менталітет”. Яка їх роль у сучасній культурі?

23.Завдяки чому свідомість є цілісною системою?

24.Які головні ознаки свідомості?

25.Чи властива мова несвідомому?

26.В чому полягає взаємозв’язок свідомості та розуму?

27.У чому полягає особливість розвитку гносеології на сучасному етапі?

28.Чи є емпіризм та раціоналізм, інтуїція та дискурс протилежними формами пізнання?

29.Яка різниця між істиною та правдою?

30.Які концепції істини ви знаєте? У чому полягає принципова різниця між ними?

31.Які види пізнання, крім наукового, ви знаєте. Чим вони відрізняються від наукового пізнання? Що у них є спільного?

32.Що таке верифікація? Хто її запропонував і для чого?

33.У чому полягає історичність людського буття та якими є головні її виявлення?

34.Що таке традиція, якою є її роль у соціальному та індивідуальному бутті людини?

35.Якими є можливі способи включення людини в історію?

36.В чому полягає проблема сенсу історії? Які можливі варіанти її розв’язання?

37.Чи є прогрес в історії і що є його свідченням?

38.Що є духовними засадами насильства?

39.Чи відіграє культура якусь роль у ставленні людини до природи?

40.Чи існує смисловий зв’язок між поняттями “буття”, “свобода”, “культура”?

41.Які ознаки роблять культуру спорідненою з технікою, а які роблять культуру і техніку принципово відмінними?

42.Які специфічні риси сучасної культури?

43.Якими є основні суперечності існування культури?

44.Які є найвідоміші концепції культури в філософії?

45. У чому полягає специфіка цивілізацій Заходу і Сходу?

Методи контролю

Навчальна дисципліна “Філософія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів.

1 модуль проводиться у ІУ семестрі

2 модуль – у У семестрі

Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, іспит.

11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Усна відповідь – 3–5 балів

Доповнення – 1–3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з „Філософії” і проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують тестові завдання, за які максимально можна отримати 15 балів. За усну відповідь 35 балів виставляється таким чином:

32-35 балів – „відмінно”

28-32 бали – „добре”

27- 20 балів – „задовільно”

19-10 балів – „достатньо”

9-0 балів – „незадовільно”

Таким чином, сумування письмового і усного опитування дає кількість балів підсумкового контролю.

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою

Ø максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів;

Ø при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Методичне забезпечення

1. Програма курсу (електронний варіант).

2. Плани семінарських занять (електронний варіант).

3. Питання до іспиту (електронний варіант).

4. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К.,2006.

5. Рейтингова оцінка знань студентів (електронний варіант).

6. Ільїн В., Кулагін Ю. Філософія. В 2-х ч. К., 2002, Т. 1. Ч. 1

7. Історія філософії у 2-х томах. За ред.. В.Ярошовця. К., 2007

8. Предмет і проблематика філософії. За заг. ред. М.Скринника.- Львів, 2001

9. Буслинський В.А. Скрипка П.І. Основи філософських знань. Підручник. Львів, 2004.

Базова

1. Аббаньяно М. Экзистенция как свобода // Вопр. филос. 1992. №8.

2. Бакулев Г. Массовые коммуникации: западне теории и концепции// www.bookshop.ua/asp/annot.asp?bid=4369395

3. Березин В.М. Массовая коммуникация: сущность, каналі, действие. М., 2003 //www.evartist.narod.ru/text7/62.htm

4. Бодрийяр Ж. Реквием по масс-медиа// www.highbook.narod.ru/philos/bodr_mm.htm

5. Гадамер Х-Г. Що є істина // Філософська та соціологічна думка. 1992. № 5.

6. Гелнер Е. Нації та націоналізм.//Націоналізм. Антологія. К.,2006. С. 156-170

7. Головко Б. Філософська антропологія.- К., 1997

8. Кант И. Понятие философии вообще // Кант И. Трактаты и письма. М., 1980

9. Касавин И.Т. Знание и его содержание // Вопросы философии 1988. № 9.

10. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Львів- Мюнхен, 1995, розд 1

11. Лосев А. Ф.О механизме течения времени // Вопросы философии, 1996. В.2

12. Маклюэн Г. Понимание медиа: внешние расширение человека //http//www. twirpx.com/file/174311

13. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990. С.14-24, 57-63.

14. Маритен Ж. Философия в мире. М., 1994.

15. Науменко Т. Социология массовых коммуникаций в структуре социоологического знания.//http//www. twirpx.com/file/174311

16. Нестеренко В. Вступ до філософії К., 1990

17. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. К., 1994

18. Ортега–и-Гассет. Что такое философия? М., 1991. С. 51-192.

19. Поппер К. Что такое диалектика // Вопр. философии. 1995. №1.

20. Рикер П. Человек как предмет философии. М., 1983.// http://travelliers.narod.ru/philosof5.html http://www.bim-bad.ru/biblioteka/article_full.php?aid=338

21. Сартр Ж.-П. Мухи. // Сартр Ж.-П. Вибране. К 2004 (ел. варіант)

22. Сміт Е. Територіальний та етнічний націоналізм. //Націоналізм. Антологія. К.,2006. С.495-499

23. Соловьев В. Исторические дела философии // Вопр. филос. 1988. №8.

24. Фукуяма Ф. Конец истории // Вопр. филос. 1990. №3.(ел. варіант)

25. Хайдеггер М. Что такое философия? // Вопр. филос. 1993. №8.

26. Хайдеггер М. Що таке метафізика // Зарубіжна філософія XX ст. в 6-ти кн. К., 1993. Кн. 6

27. Хантикка Я. Проблема истины в современной философии // Вопросы философии 1996. № 9.

28. Хантінгтон С. Захід: унікальність versus універсалізм // Філософська думка, 1990, 1-2

29. Хексле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности // Вопросы философии 1994. № 10.

30. Чанышев А.Н. Начало философии (разд. Философия и мировоззрение). М., 1982.

31. Чижевський Д. Філософія і національність // Філос. і соціол. думка. 1990. №10.

32. Шелер М. Положение человека в Космосе. // Проблема человека в западной философии. М.,1988.С. 57-65 // http://philos.omsk.edu/libery/index/indext01.htm

33. Шпенглер О. Закат Европы. М., 1995.Т.1 Гл.2. Разд. 1

Література додаткова

1. Адлер А. Понять природу человека. СПб., 1997.

2. Аренд Г. Становище людини. Л., 2000

3. Аристотель. Метафизика// Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

4. Арістотель. Політика. – К., 2000.

5. Арьес Человек перед лицом смерти.М., 1990

6. Бердяев Н.Философия свободы. М.,1989. Гл. 6.О христианской свободе.

7. Габермас Понятие индвидуальности //http://travelliers.narod.ru/philosof6.html

8. Габермас Ю.Структурні перетворення в сфері відкритості. Львів 2000

9. Ганна Арендт. Становище людини. – Львів, 1999

10. Гачев Европейские образі пространства и времени// http://travelliers.narod.ru/philosof1.html

11. Гелъвецій К. Про людину, її розумові здібності та її виховання. — К., 1994.

12. Гідденс Е. Соціологія. К.,1999 с.66-92, 230-337.

13. Гудінг Д., Дж.Леннокс. Людина та її світогляд. У 2-х т. К, 2007.

14. Гуревич П.С.Человек как предмет социально-философского анализа// Проблема человека в западной философии. М.,1988. С. 504-518 // http://philos.omsk.edu/libery/index/indext01.htm

15. Данилевский М.Я. Россия и Европа. М., 1991.

16. Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв.: В 2 т. — М., 1989.

17. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. К., 1991.

18. Дьякова Г, Трахтенберг А. Массовая коммуникация и проблема конструирования реальности. Анализ основних теоретических подходов.Екатеринбург 1999

19. Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1997.

20. Жизнь после смерти (Сборник). М., 1990.

21. Запад и Восток. Традиции и современность. Курс лекций для негуманитарных специальностей. М., 1993

22. Зиммель Философия культури. М..1996

23. Ильин В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. М., 1993.

24. Ільін В., Кулагін Ю.Філософія. В 2-х ч. К., 2002.ч.2

25. Камю А. Бунтівна людина // Твори У 3-х тт.. Т. 2. К. 2000

26. Камю А. Міф про Сізіфа // Зарубіжна філософія ХХ ст.

27. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях та некласичних інтерпретаціях. Львів 2003С. 425-429, 444-488

28. Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания. СПб., 1999.Разд. 1

29. Кашкин В. Введение в теорію коммуникации. Воронеж 2000

30. Кросбі Дж. Самісь людської особи як вона розкривається в моральній свідомості. // Досвід людської особи. Нариси з філософської антропології. Львів 2000.С.35-49

31. Кульчицький О. Основи філософії та філософічних наук. Львів-Мюнхен, 1995.

32. Кун Т. Структура научных революций. М., 1972

33. Макіавеллі Нікколо. Державець. К., 1998

34. Маритен Ж. О человеческом знании // Вопросы философии 1997. № 5.

35. Петровський Епістемологія. Львів1999. розд.3

36. Постмодернизм и культура // Вопросы философии 1993. № 3.

37. Проблема человека в современной западной философии. М., 1988.(ел. варіант)

38. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки. К., 1998

39. Сартр Ж-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Зарубіжна філософія ХХ ст.

40. Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994.(ел. варіант)

41. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1992.

42. Тоффлер Третя хвиля. К 2000 (ел варіант)

43. Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.(ел. варіант)

44. Хамитов Н. Пределы человеческого. К., 2001

45. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. СПб 2001

46. Чанышев А. Трактат о небытии // Вопр. философии. 1990. №10.(ел варіант)

47. Чудинов В. Проблема истины в философии. М., 1981.

48. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991. Гірц К Інтерпретація культури. К., 2001

Екзаменаційні питання з курсу „Філософія”

1. Онтологія як галузь філософського знання. Її об’єкт, предмет та основна проблематика.

2. Історичні варіанти онтології.

3. Категорія буття в історико-філософському контексті.

4. Філософське розуміння простору та часу.

5. Філософське розуміння руху.

6. Місце філософії у системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

7. Проблема істини у філософії.

8. Проблема розуміння у філософії.

9. Особливості наукового пізнання. Сцієнтизм та антисцієнтизм.

10. Історичні варіанти гносеології.

11. Особливості гносеології постмодерну.

12. Види, рівні та форми пізнання.

13. Рівні та форми наукового пізнання.

14. Наукова теорія: структура та функції у науковому пізнанні.

15. Місце інтуїції у пізнанні.

16. Розвиток наукового пізнання. Еволюція і революція в розвитку наукового пізнання.

17. Соціальні та внутрішньонаукові фактори розвитку науки. Інтерналізм та екстерналізм у науковому пізнанні.

18. Поняття методу та методології. Методи наукового пізнання.

19. Філософські методи пізнання.

20. Проблема пізнаваності світу в філософії. Скептицизм, агностицизм, релятивізм, об’єктивізм.

21. Емпіризм та раціоналізм в філософії.

22. Місце філософії природи в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

23. Людина і природа. Екологічна проблема у сучасному світі.

24. Історичні образи науки. Особливості сучасної постнекласичної науки.

25. Місце філософської антропології в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

26. Парадокси людської свободи.

27. Проблема життя і смерті в філософії.

28. Індивід – індивідуальність – особа – особистість.

29. Духовні аспекти буття людини.

30. Свідомість як атрибутивна ознака людського існування.

31. Структура свідомості. Свідоме та несвідоме.

32. Свідомість та самосвідомість.

33. Екзистенційні проблеми людського буття.

34. Проблема статі в філософії. Фемінізм як явище сучасної культури.

35. Місце філософії культури в системі філософського знання: предмет та основна проблематика.

36. Культура та цивілізація.

37. Динаміка культури. Традиції та новаторство.

38. Культура та пізнання.

39. Місце соціальної філософії в системі філософського знання, її об’єкт, предмет, основна проблематика.

40. Соціальна структура суспільства. Соціальні групи та їх типологія.

41. Філософське розуміння феномена суспільства.

42. Ґенеза соціальних спільнот: рід, плем’я, етнос, нація.

43. Процеси соціалізації та індивідуалізації в житті особи.

44. Місце філософії історії в системі філософського знання, її об’єкт, предмет та основна проблематика.

45. Проблеми сенсу історії в філософії історії.

46. Наука і суспільство. Етичні проблеми сучасної науки.

47. Філософія науки і техніки. Перспективи сучасного інформаційного суспільства.

48. Філософія історії про спрямованість історичного розвитку. Поняття проґресу. Перспективи розвитку людства.

49. Свідомість. Дух. Душа. Раціональне та ірраціональне в духовному житті суспільства.

50. Натурфілософія: античність і Відродження (порівняльний аналіз).

51. Скептицизм Юма та агностицизм Берклі.

52. Соціально-політичні вчення пізнього Відродження (Т. Мор, Кампанелла, Макіавеллі).

53. Проблема національної ідентичності. Націоналізм.

54. Специфіка філософського розуміння культури.

Автор _____________________ (Добропас І.О.)

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________2011 р.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология