Завідувач кафедри С та ГД та СР

Завідувач кафедри С та ГД та СР

О.М.Шерман

“___” _________ 20142 р.

План

Семінарського заняття з історії України

Тема № 3.2.

Соціально-економічне, церковне та культурне життя на українських землях

В складі Литви та Польщі

 

План

1. Соціально-економічні процеси в XIV – першій половині XVII ст.

1.1. Промисли та сільське господарство.

1.2. Розвиток міст. Магдебурзьке право.

1.3. Торгівля.

1.4. Соціальна структура населення.

1.5. Формування козацтва як стану.

2. Церковне життя.

3. Берестейська унія та її наслідки.

4. Культура України в ХІV – першій половині ХVІІ ст.

 

Рекомендовані теми рефератів

1. Цехова організація українських середньовічних міст.

2. Торгівля середньовічного Львова.

3. Формування фільварково-панщинної системи господарювання на українських землях.

4. Запорізька Січ у XVI – середині XVII ст.

5. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

6. Гетьман Михайло Дорошенко.

7. Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. під проводом К. Косинського та С. Наливайка.

8. Церковні братства – перші громадські організації українського православного міщанства.

9. Першодрукар Іван Федорович.

10. Полемічна література кінця XVI – середини XVII ст.

Тези відповіді

Документи і матеріали

Уривок з “Хроніки Львова” Дениса Зубрицького про будівництво та назви оборонних веж у Львові та передачу їх у відання ремісничих цехів (1445 р.)

 

Після закінчення в цьому році будування веж навколо міста роздано їх ремісничим цехам, від яких вони пізніше і дістали свої назви, з обов’язком, щоб кожний цех свою вежу утримував, обладнав її потрібною зброєю та амуніцією, [і] на випадок необхідності оборони міста збирався до своєї вежі і обороняв мури.

Веж було 17, а саме: 1) Краківська брама належала до кушнірів; 2) Якщо йти в напрямку церкви св. Марії, то там була вежа хутровиків, миловарів і бляхарів, яку звали Струмиловою; 3) мечників; 4) ткачів; 5) шапників та сідлярів; 6) за вірменами – пиво- та медоварів; 7) на розі домініканів – римарська; 8) мулярів, поворозників і токарів, яку пізніше, очевидно, звали Королівською; 9) шевська, звана Бернардинською; 10) гончарів і котлярів, що була між бернардинами і Галицькою брамою; 11) Галицька брама належала до кравців; 12) Золотницька, де тепер будинки № 301 і 362; 13) різників; 14) столярів, бондарів і стельмахів; 15) ковалів, слюсарів та голкарів; 16) крамарів, а 17-а – Пекарська, залишки якої в 1836 р. розвалено для будівництва театру Скарбка...

Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 23

Уривок з “Хроніки Львова” Варфоломія Зиморовича про будівництво вежі ратуші та брукування вулиць міста (1490 р.)

 

1490 роком завершено будівництво вежі ратуші, яку вкрито черепицею. Зверху на ній встановлено годинник з мелодійним боєм вагою 111 фунтів, щоб відраховувати ударами певні проміжки часу. Крім сурмача, сюди переводять спостерігача, що раніше ніс варту над Краківською брамою. Відтоді почали також вкривати бруківкою міські вулиці, які раніше вкривали дошками і колодами...

Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 28.

Постанова сейму Речі Посполитої про роздачу феодалам і шляхті земель

За Білою Церквою (1590 р.)

 

Вказали нам коронні чини, що від значних у наших державах просторів пустих земель, розташованих на кордоні за Білою Церквою, ніякої користі нема ні громадської, ні приватної, отже, як ці землі можна було б перетворити на корисні, аби не лежали пусті. Тому, внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу, встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу, а саме: Церехчемеровський [Трахтемирівський] монастир над Дніпром, Боришпільський із селищем Іванківським, городище Владирецьке [Володарське] і до нього селище Зволожжя, зване Велика Слобода; над рікою Россю, Рокитне над тою ж рікою і з Рокитнею – трьом особам, як їх привілеї свідчать. Також Гороша і Сліпорід, над рікою Неущю званою, при кордоні московському.

Історія України в документах і матеріалах. – Т. 3. – 1941. – С. 8).

Завідувач кафедри С та ГД та СР

О.М.Шерман

“___” _________ 20142 р.

План