Еволюція поглядів на сутність менеджменту

Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:

“управління”;

“менеджмент”;

“адміністрування”;

“керування” тощо.

Мистецтво управління:

особливостей власного характеру;

особливостей підлеглих;

особливостей відповідної сфери бізнесу.

Менеджери в організації

До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться: виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина, матеріали, фінанси, працівники тощо.

Зовнішнє середовище прямого впливу містить: постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки).

До зовнішнього середовища опосередкованого впливу включають: економічну, соціальну, політико-правову, технологічну, екологічну, міжнародну компоненти тощо.

менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації.

сфери менеджменту:

1виробничий менеджмент;фінансовий менеджмент;

2управління персоналом;

3управління дослідженнями та розробками;

4фінансовий облік;

5маркетинг;

6загальна адміністрація.

три рівні менеджменту:

вищий- відноситься невелика група основних керівників організації: президент (директор), віце-президенти (заступники), головний виконавчий директор.

Середній - належать керівники виробничих та функціональних підрозділів організації.

; нижчий- відносять керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо.

Міжособові ролі

- головний керівник

- лідер

- пов’язуюча ланка

Інформаційні ролі

- той, хто приймає інформацію

- той, хто розподіляє інформацію

- представник

Ролі, пов’язані зприйняттям рішень

- підприємець

- той, хто усуває порушення

- той, хто розподіляє ресурси

- той, хто проводить переговори

Якості, необхідні успішному менеджеру,

технічні здібності (здатність кваліфіковано, із знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці, технічні прийоми конкретної діяльності);

аналітичні здібності (здатність ідентифікувати ключові фактори тієї чи іншої ситуації, визначати їх взаємодію і ступінь важливості);

діагностичні здібності (здатність ставити діагноз проблем організації, тобто визначати їх симптоми та причини виникнення);

здатність взаємодіяти з людьми (здатність налагоджувати контакти та будувати стосунки із співробітниками організації);

концептуальні здібності (здатність усвідомлювати причинно-наслід-кові зв’язки в організації, бачити, яким чином можна скоординувати діяльність окремих частин організації, аби досягти поставлених цілей найбільш продуктивним способом).

ТЕМА 2. Еволюція управлінської думки

2. Ранні теорії менеджменту Класична теорія (підхід) менеджменту включає дві школи:

а) школу наукового управління;

б) адміністративну школу (класичну теорію організації).

Наукове управління було спрямоване на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці.

Засновниками школи наукового управління були Ф. Тейлор («Принципи наукового управління»,1911р.), Френк та Ліліан Гілбрет, Генрі Форд, Генрі Гантт.

Концепцію наукового управління сформулював Ф. Тейлор як необхідність послідовної реалізації наступних чотирьох кроків управління

1) аналіз робочої ситуації (у будь-якій робочій ситуації можна виділити три основні елементи - загальне завдання, робітники-виконавці, менеджер.

2) аналіз змісту загального завдання: розподіл загального завдання на більш дрібні задачі; визначення якостей та навичок, необхідних для їх виконання; визначення необхідної кількості робітників-виконавців;

3) підбір робітників для виконання окремих задач;

4) продовження управління - встановлення взаємозв’язків, планування, координація та узгодження дій усієї робочої групи.

Адміністративна школа (класична теорія організації) опрацьовувала підходи до удосконалення управління організацією в цілому.

Представники цієї школи (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард)

Метою їх досліджень було опрацювання «універсальних принципів» управління, дотримуючись яких організація досягатиме успіху.А. Файоль