Особливості розвитку спільних підприємств з точки зору інвестиційних процесів в Україні

СП-міжнародні господарські організації, які ведуть спільну виробничу, збутову, посередницьку та іншу діяльність за участю одного або кількох українських підприємств чи приватних осіб і одної або кількох іноземних фірм та характеризуються наявністю спільного майна, спільним управлінням та спільним розподілом прибутку і ризику. На сучасному етапі входження України в світові ринкові відносини СП є однією з найефективніших форм міжнародного економічного співробітництва. Оскільки завдяки залученню іноземного капіталу ця форма міжнародного співробітництва сприяє створенню додаткових каналів для притоку матеріальних та фінансових ресурсів, передумов послідовної її інтеграції до системи світових господарських зв’язків. СП є найбільш ефективною формою впровадження в країні нових технологій, сприяє покращенню постачання споживчих товарів, підвищення якості обслуговання продуктивності праці, економії ресурсів, збільшенню надходження іноземної валюти, заміщенню імпорту. Переваги СП: мінімальність ризику, потреба у менших витратах порівняно зі створенням власного підприємства. Недоліки СП: потреба у високодеталізованому розмежуванні прав та обов’язків сторін, закріпленому контрактно, проблеми в узгодженні управління.

Спільне підприємництво здійснюється у формах обміну технологіями й послугами з подальшим розподілом програм випуску продукції та її реалізації, а також у таких формах, як концесії, консорціуми, акціонерні товариства і компанії з виробничо-збутовою діяльністю, міжнародні економічні організації, спільні (змішані) підприємства і вільні економічні зони.

Питання фінансування посідає безперечно центральне місце у системі ресурсного забезпечення діяльності СП. Як показали результати дослідження, незмінним джерелом фінансування СП залишаються внески партнерів до ста тутного фонду, короткострокові та (рідше) довгострокові позики вітчизняних і зарубіжних кредиторів (це насамперед кредити банківських установ, а також попередня оплата за майбутні поставки продукції), Доволі перспективним дже релом фінансування може стати використання інвестиційних доходів іноземно го засновника від інших проектів, здійснюваних ним на території України (така практика поки що має місце лише на одному з досліджуваних СП). Щодо вико ристання прибутку, слід зазначити, що найчастіше іноземні партнери перека зують отримані доходи за кордон або купують товари за національну валюту для власних потреб. Розподіл прибутку між партнерами на усіх без винятку СП здійснюється у відповідності з частками у статутному фонді (капіталі)

Існують певні тенденції, які якісно характеризують розвиток СП в Україні: -переважання партнерів з країн, що розвиваються, за кількістю створених СП за розмірами іноземних інвестицій; -створення СП, як правило, на двосторонній основі; -орієнтація СП на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені та сферу послуг; -обережність західних партнерів щодо великих інвестицій, що зумовлена відсутністю надійних гарантій їх захисту, наявність прямого та побічного контролю за такими інвестиціями; -частка українських партнерів у статутном фонді коливається від 40-90% і в середньому дорівнює 55%; -активна участь у СП малих зарубіжних фірм, орієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій; -зосередження СП у промислових центрах і районах України, зокрема в м. Києві. СП використовуються не тільки для освоєння ринку приймаючої країни, а й з метою виходу на ринки сусідніх країн, або цілих регіонів світу.

Недостатня швидкість розвитку економічної системи на Україні багато в чому пояснюється несприятливим економічним кліматом. Звісно, спільні підприємства не ставлять на меті формування сприятливого інвестиційного клімату у макромасштабі, але, переслідуючи свої власні інтереси, вони позитивно впливають на інвестиційну сферу. Функціонування СП на Україні призводить до орієнтації не лише на програми з точковою або короткостроковою співдією, але й на більш тісні взаємовідносини.