Факторна забезпеченість України як передумова її МЕД

Факторна забезпеченість України як передумова її МЕД

Факторна забезпеченість України складається з багатьох компонентів: природно-ресурсний, соціально-демографічний, виробничий, аграрний, трудовий, рекреаційний, інформац та інші потенціали. За Сіті груп – У – 4 місце у світі по забезпеченню ресурсами. Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота). Визначальним фактором також є наявність великих покладів кам`яного вугілля. Варто відзначити поклади калійної, харчової солей,графіту, фосфоритів,топазу та ін. Важливе значення також мають родючі грунти У.Зручне географічне положення визначає зв»язки У з іншими країнами щодо транспортування, транспортних шляхів. Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення. Важливе значення має доступ до Чорного моря.Рекреаційні ресурси забезп відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, тобто слугують для регенерації здоров'я і підтримки працездат ності населення. Науково-технічний потенціал. Високий рівень освіченості, дешева робоча сила – привабливість трудових ресурсів.

Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота). Важливе значення також мають родючі грунти У.

Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України

Відомо, що Україна оголосила своїм стратегічним пріоритетом інтеграцію до ЄС. Для досягнення цієї мети необхідно всебічно розвивати торгові зв’язки з країнами ЄС, а також з державами Східної Європи, які мають невдовзі приєднатися до цього інтеграційного угруповання. Іншим пріоритетом України в її зовнішньоекономічній діяльності є Росія і інші країни колишнього СРСР, з якими Україна історично пов’язана тісними економічними зв’язками. У цих умовах їй належить вирішувати багато важливих проблем переходу до економіки відкритого типу. Насьогодні головними тоговими партнерами України залишаються Росія, Білорусь, Туреччина, Китай, Німеччина, Польща, США (на них приходиться більше 50% експорту). Фактори, що впливають на торгівлю між Україною і Росією: -обмеження Росією імпорту укр. тов. за рах. введення ПДВ (мито на цукор, горілчані вироби); -зниження обсягів вир-ва прод.товарів в Україні; -неплатоспроможність російських імпортерів; -низька конкурентоспромржність укр. прод. на рос. ринках (обумовлюється закупівлею енергоносіїв в Росії за світ. цінами). У країни Америки ми експортуємо товари з низьким рівнем обробки, т.я. сировину невигідно транспортувати на таку значну відстань (частка в експорті 4-6%). Частка країн Азії (23%) за останні 5 років зросла у 2р. за рахунок розширення експорту продукції машинобудування. Країни Африки – 4%. Негативні фактори розвитку зовнішньої торгівлі України: -низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг; -нерозвиненість базових інститутів ринкової економіки; -недосконалість механізмів державного регулювання; -нерозвиненість ринкової інфраструктури підтримки експорту.

Методи регулювання ЗЕД.

Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності поділяються на загальні та спеціальні.

Зазначимо, що загальними методами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є розвиток малих форм підприємництва, розкриття кордонів до входження фінансових інституцій, грошово-кредитне регулювання, антимонопольне регулювання, застосування технічних норм, норм пакування і маркування, норм санітарного і ветеринарного контролю.

Проте, пріоритетну роль у механізмі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні виконують спеціальні методи впливу на учасників ЗЕД. Основним інструментом такого впливу є імпортні й експортні митні збори. За допомогою зміни їх рівня держава має можливість змінювати характер імпорту і експорту в потрібних напрямах. Переваги митно-тарифного регулювання виявляються в тому, що, по-перше, це дуже гнучкий механізм, який дає змогу в мінімальних, середніх, максимальних розмірах впливати на експортно-імпортні потоки товарів.

По-друге, зміна митних тарифів дає можливість у різних напрямах впливати на стан імпорту і експорту різних видів товарів, збільшуючи, скорочуючи або стабілізуючи їх потоки. По-третє, митно-тарифне регулювання — це ринковий механізм, що дає змогу досягати поставлених цілей через вплив на економічні інтереси імпортерів та експортерів.

У процесі комплексного стимулювання збільшення виробництва продукції на експорт, окрім митно-тарифного механізму, використовуються і фінансові важелі. Ними можуть бути різні форми податкового заохочення товаровиробників-експортерів, що випускають конкурентоспроможну на світових ринках продукцію і з високою часткою доданої вартості, а також субсидії з державного і регіональних бюджетів, створення системи страхування експортних кредитів від комерційних і політичних ризиків, надання гарантійних зобов'язань з боку держави для кредитування експортних постачань.

Валютне регулювання як один із спеціальних методів регулювання ЗЕД означає, що держава може встановлювати певні вимоги до обов'язкового продажу певної частки експортної валютної виручки, коли вона надходить на банківські рахунки експортерів.

Наступний шлях державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності – це нетарифне її регулювання. Нетарифне регулювання є спеціальним методом регулювання ЗЕД. Воно передбачає використання таких спеціальних методів як квотування, ліцензування.

Експортний контроль як один із спеціальних методів регулювання ЗЕД застосовується для захисту національних інтересів країни, коли об'єктом зовнішньоторговельних операцій є різні види озброєнь, військової техніки або товарів подвійного призначення.

Розглядаючи способи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі, необхідно також відзначити довгострокове прогнозування, середньострокове й короткострокове оперативне планування, які забезпечуються за допомогою економічних інструментів, заходів кредитного і фіскального характеру, адміністративних і організаційно-правових форм, демонополізації ринкової конкуренції.

 

С. (за ISO) – встан-ня та заст.-ня правил з метою підпорядкування д-ті в певній галузі на користь та за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема, для дос-ня всебічної оптим. економії, за умов дотр-ня вимог тех.. безпеки. За СОТ Стандарт – це док., який затв-но визнаним органом і який виз-є призн-ні для заг. і багатократного викор-ня правила, інструкції

або хар-ки тов.. чи пов’язаних з ними вир. процесів або способів вир-ва, дотр-ня яких є необов’язковим. У. має гармон-ти свої норми станд-ії до умов СОТ до 2011 р. Зараз рівень гармоніз-ії укр.. стандартів з мнр. стан-ть 28%. 46% стандартів в У. було прийнято до 1980 р. (ГОСТи). Рег-ня станд-ії обов’язкове та необов’язкове. Обов’язкове в У.: технічні регламенти (ЗУ «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» 2005 р.). Добров. рівень: технол., ноу-хау, рецептура та шляхи, які обирають вир-ки задля дос-ня обов’язкових вимог безпеки. (стандарти в ЄС). Добров-ть стандартів є в ЗУ: «Про стандартизацію» (2001). Проте: більш-ть стандартів в У. є обов’язковими через недостатню кільк-ть Техн.регламентів. Стандарти в У. прийм-ся згідно директив Держспоживстандарту (в ЄС – неуряд.орг). Висновки: необхідно зробити: станд-ією не мають займ-ся орг.-ни держ. влади; стандарт має добров. хар-р, отже, не має затв-ся НПА; необх. визначити рівні безпеки для різних тов.. Реформи потрібні тому що: шкода екон.потенціалу У.; перешкоди на шляху впров-ня інновацій; складність техн.. рег-ня; неефект-ть норм мнр. правилам та принципам (ЄС та СОТ); неузгодж-ть законів (напр.., декрету 1993 р. «Про стандартизацію та сертифікацію» та ЗУ Про захист прав споживачів). В сер-му трив-ть отр-ня серт-тів в У. стан-ть 3 міс-1 рік, коштує від 2 тис. дол. до 8 тис. дол.. Також в У. існує обв’язкова с-ма сертифікації (в ЄС необов’язкова, обов’зкова тільки для небезпечних товарів).

України

Одним з найважливіших зовнішньополітичних партнерів України впродовж останніх роківзалишається Республіка Польща, відносини з якою носять характер стратегічного партнерства.Найбільш інтенсивними є взаємини у політичній сфері, що випливає як з характеру співробітництва між Україною та Польщею,так і зі спільності або подібності позицій з багатьох питань міжнарод ного життя.

Непересічне значення у цьому процесі має підтрима Польщею європейської та євроатлантичної інтеграції України. Українсько-чеські та українсько-словацькі відносини означені важливістю підтримання активного політичного діалогу на найвищому рівні, активною підтримкою офіційною Прагою і Братиславою європейського та євроатлантичного курсу нашої держави. Головування Чеської Республіки в ЄС у першому півріччі 2009 року створило сприятливі умови для поглиблення переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом щодо Угоди про асоціацію, створення зони вільної торгівлі та запровадження безвізового режиму. З урахуванням вступу Словаччини до Шенгенської зони, слід відзначити укладення Угоди між Україною та Словаччиною про місцевий прикордонний рух, положення якої спрямовані на поліпшення умов для забезпечення права громадян України на вільне пересування у прикордонній зоні обох держав. Українсько-хорватський діалог відбувався, головним чином, на євро інтеграційному напрямі, зокрема, у травні 2009 р. було підписано Меморандум про співробітництво і обмін досвідом між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справі європейської інтеграції у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції.

 

 

Факторна забезпеченість України як передумова її МЕД

Факторна забезпеченість України складається з багатьох компонентів: природно-ресурсний, соціально-демографічний, виробничий, аграрний, трудовий, рекреаційний, інформац та інші потенціали. За Сіті груп – У – 4 місце у світі по забезпеченню ресурсами. Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота). Визначальним фактором також є наявність великих покладів кам`яного вугілля. Варто відзначити поклади калійної, харчової солей,графіту, фосфоритів,топазу та ін. Важливе значення також мають родючі грунти У.Зручне географічне положення визначає зв»язки У з іншими країнами щодо транспортування, транспортних шляхів. Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення. Важливе значення має доступ до Чорного моря.Рекреаційні ресурси забезп відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності, тобто слугують для регенерації здоров'я і підтримки працездат ності населення. Науково-технічний потенціал. Високий рівень освіченості, дешева робоча сила – привабливість трудових ресурсів.

Ресурсами, що безпосередньо визначають експортну спеціалізацію та власне структуру економіки У. є залізна та марганцева руди та кольорові метели (значні запаси титату і золота). Важливе значення також мають родючі грунти У.