Порядок виплати заробітної плати

Роботодавець зобов’язується:

4.43. Заробітну плату у грошовому виразі (у гривнях) виплачувати ___ числа за першу половину місяця, ___ числа остаточний розрахунок.

Виплата здійснюється двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

4.44. Розмір заробітної плати за першу половину місяця становить (50% посадового окладу (тарифної ставки) або інше) за погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких-представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника” (ч.3 ст. 115 КЗпП України редакція від 23.09.10).

4.45. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітну плату виплачувати напередодні. Заробітну плату за грудень поточного року виплачувати до закінчення місяця. (ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 Кодексу законів про працю України).

4.46. Забезпечити виплату заробітної плати за весь період щорічної відпустки працівникам не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку відпустки (ст. 21 Закону України «Про відпустки»).

4.47. Частину заробітної плати, нарахованої у грошовій формі, але не більше ніж ___% від середньомісячного заробітку виплачувати натурою.

4.48. При кожній виплаті заробітної плати працівникам видавати розрахункові листки про суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї (ст. 110 Кодексу законів про працю України).

4.49. У разі виникнення на підприємстві, в установі, організації заборгованості із заробітної плати, складати за погодженням з Профкомом графіки її погашення (додаток 17).

Розробляти заходи, направлені на погашення боргів із заробітної плати.

4.50. У разі затримки виплати заробітної плати на вимогу Профкому надавати інформацію про наявність коштів на рахунках підприємства (ст. 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»), а на вимогу працівника – відомості про нараховану і невиплачену йому заробітну плату (ст. 31 Закону України «Про оплату праці»).

4.51. Здійснювати компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з затримкою термінів її виплати згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

 

Профком зобов'язується:

4.52. Представляти і захищати інтереси працівників підприємства у сфері оплати праці (ст. 247 Кодексу законів про працю України).

4.53. Регулярно контролювати розподіл та використання коштів фонду оплати праці, вносити пропозиції і вживати заходів до їх найбільш раціонального використання.

4.54. Здійснювати контроль за дотриманням на підприємстві законодавства з оплати праці, своєчасною виплатою заробітної плати (ст. 248 Кодексу законів про працю України).

4.55. Аналізувати рівень середньої заробітної плати на підприємстві, у галузі, регіоні, готувати пропозиції щодо вдосконалення оплати праці.

4.56. Проводити перевірки нарахування працівникам заробітної плати, розмірів і підстав утримань з неї.

4.57. Розглядати на засіданнях Профкому за участю представника адміністрації (не рідше одного разу в квартал) питання стану оплати праці на підприємстві та виконання зобов’язань колдоговору з питань оплати праці.

4.58. У випадку порушень законодавства про оплату праці інформувати відповідну галузеву обласну профспілкову організацію та обласну раду профспілок.

Розділ V. Охорона праці

Роботодавець зобов'язується:

Роботодавець визнає, що реалізація конституційного права працівника на охорону його життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, а також на безпечні та здорові умови праці входить в її обов’язки і вона несе відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Роботодавець здійснює свої повноваження у питаннях охорони праці повністю у відповідності до Закону України «Про охорону праці», КЗпП України, нормативно-правових актів та даного Колективного договору.

Роботодавець несе матеріальну відповідальність за заподіяння шкоди робітникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, що пов’язані з виконанням ним трудових обов’язків, а також за моральну шкоду, яку заподіяно потерпілому у разі фізичного чи психічного впливу небезпечних та шкідливих умов праці.

Роботодавець не несе матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду працівникові, якщо шкода заподіяна не з її провини і умови праці не є причиною моральної шкоди.

Забезпечення безпечних умов праці є обов'язком роботодавця.

Працівники мають право відмовитися від дорученої роботи, при якій створюється ситуація, небезпечна для їхнього життя і здоров'я, якщо такі умови прямо не передбачені трудовими договорами (контрактами), а також для життя і здоров'я інших людей і навколишнього середовища.

Працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

- додержувати зобов'язань щодо охорони праці;

- співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу;

- виконувати інші вимоги з питань охорони праці.

Працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.

Працівники зобов'язуються використовувати надані їм у користування (розпорядження) транспортні засоби, техніку й інше майно власника тільки в службових цілях.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі тримісячного заробітку (ст.6 Закону України „Про охорону праці”).

 

Роботодавець зобовязаний:

5.6. Забезпечувати створення в кожному підрозділі і на робочому місці умов праці згідно вимог нормативно-правових актів, а також забезпечує додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці (ст.13 Закону України „Про охорону праці”).

5.10. Здійснювати фінансування заходів з охорони праці для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

5.14. Організовувати проведення розслідувань та обліку нещасних випадків відповідно до вимог положень про розслідування (ст.22 Закону України „Про охорону праці”).

 

5.15. Інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення, а також про виконання вимог нормативних актів щодо безпеки праці (ст.23 Закону України „Про охорону праці”).

Представник трудового колективу зобов'язується:

5.17. Здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов.

 

Працівникі зобов'язуються:

5.18. Дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання робіт. Знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, користуватися засобами колективного і індивідуального захисту (ст.14 Закону України „Про охорону праці”).