Розділ ІV. Нормування праці та оплата праці

Фонд оплати праці, форми і системи, мінімальна оплата праці

Роботодавець зобов’язується:

4.1. Фонд оплати праці на 20__ рік визначити у розмірі __ відсотків від валових витрат по підприємству. У тому числі:

- фонд основної заробітної плати – не менше 70% від загальної суми фонду оплати праці;

- фонд натуральної оплати праці у розмірі __ (не більше відсотків виробленої продукції, якою буде виплачуватися натуроплата).

4.2. Фонд оплати праці збільшувати відповідно до збільшення обсягів виробництва (на кожен відсоток росту обсягів не менше, як на 1% збільшувати фонд оплати праці) та зростання індексу цін на споживчі товари і послуги, а також з урахуванням продуктивності праці, мінімальної заробітної плати (п. 7 ст. 65 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і Угоди»)

4.3. Здійснювати оплату праці на основі тарифної системи. Застосовувати такі форми і системи оплати праці:

- годинні тарифні ставки для робітників (підрозділи, види робіт);

- денні тарифні ставки для (підрозділи, види робіт);

- місячні оклади для висококваліфікованих працівників.

- відрядні розцінки (види робіт);

- колективну (бригадну) форму оплати праці (види робіт);

- акордну, інші форми та системи.

Визначення в колективному договорі форм і систем оплати праці вимагає ст. 15 Закону України «Про оплату праці».

Оплата за виконану роботу працівникам підприємства здійснюється за такими формами і системами:відрядна; відрядно-преміальна; погодинна; погодинно-преміальна; акордна, прогресивна, інші.

Запровадження та зміна форм і систем оплати праці здійснюється Роботодавцем за погодженням з Профкомом і доводиться до відома працівників не пізніше, як за 2 місяці (ст. 32 Кодексу законів про працю України).

4.4. З «__»_____ 20__ р. мінімальну тарифну ставку робітника за некваліфіковану працю за повністю виконану норму часу в нормальних умовах праці встановити у розмірі ____ грн. у розрахунку на місяць.

Необхідно враховувати рівень мінімальних гарантій, встановлених законодавством, Генеральною, регіональною, галузевою угодами.

Мінімальна тарифна ставка (оклад) для працівників, які виконують просту некваліфіковану роботу (гардеробник, кур'єр, та ін.), встановлюється у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати (ст. 8 Закону України «Про оплату праці»).

4.5. Встановити тарифну ставку робітника І розряду в розмірі ___ грн. (не менше за визначений Генеральною (перевищує розмір мін. Заробітної плати), галузевою, територіальною угодами).

4.6. Тарифні ставки та відрядні розцінки в розрахунку на місяць визначити з «__»______ 20__ р. виходячи з тарифної сітки (додаток 5).

4.7. Конкретні розміри посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців визначати на основі схеми посадових окладів (додаток 6).

4.8. За погодженням з Профкомом для окремих висококваліфікованих робітників застосовувати місячні оклади замість тарифних ставок (додаток 7).

(ст. 96 Кодексу законів про працю України).

4.9. Установити розміри тарифних ставок (окладів) працівників, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (додаток 8).

4.10. Встановити розміри тарифних ставок (окладів) працівників загальних (наскрізних) професій і посад (додаток 9).

4.11. Щорічно збільшувати на ____ % кількість працівників, які отримують заробітну плату, що перевищує прожитковий мінімум.

4.12. У зв'язку із зростанням індексу споживчих цін у відповідності із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» проводити індексацію заробітної плати (у межах фінансових можливостей).

4.13. Періодично (щокварталу, щопівроку) підвищувати розміри заробітної плати відповідно до зростання індексу споживчих цін, збільшення обсягів виробництва, підвищення продуктивності праці.

4.14. Розрахунок середньомісячної заробітної плати здійснювати згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 100.

4.15. Здійснення оплати праці нижче від норм, визначених Генеральною, галузевою або регіональною угодами на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців (застосування ст. 14 Закону України «Про оплату праці») реалізовувати виключно шляхом внесення змін до колективного договору підприємства.

4.15. Присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам та переведення їх на роботу більш високої кваліфікації здійснюється відповідно до Положення (додаток 10).

Нормування праці

Роботодавець зобов’язується:

4.16. Проаналізувати чинні норми і нормативи праці. Запровадження, зміну та перегляд норм праці (виробітку) проводити за погодженням з профкомом, не пізніше яз за 2 місяці попередивши працівників про причини таких змін та строки (ст. 85, 86 Кодексу законів про працю України).

Перегляд норм праці здійснюється тільки у зв'язку із зміною умов, на які вони були розраховані (атестація і раціоналізація робочих місць, впровадження нової техніки, технології і організаційно-технічних заходів, що забезпечують зростання продуктивності праці) (ст. 85 Кодексу законів про працю України).

4.17. Установити знижені норми виробітку для:

- інвалідів – на 20%;

- вагітних жінок – на 20%;

- молодих робітників, прийнятих на роботу після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, строкової військової служби, а також для тих, хто пройшов навчання безпосередньо па виробництві: у перші 3 місяці роботи – на ___ %; наступні 3 місяці – на ___ %.

(ст. 178, 193 Кодексу законів про працю України).

4.18. Застосовувати знижені на ___% норми:

- на період ___ місяців при освоєнні нових виробничих потужностей, нової техніки, технології, нових видів продукції;

- на період ___ місяців при невідповідності фактичних організаційно-технічних умов виробництва запроектованим у нормах і нормативах.

4.19. При освоєнні нових норм праці частину економії фонду оплати праці, одержаної в результаті зниження трудомісткості продукції, але не менше ___%, використовувати для додаткової оплати праці працівників на період освоєння ними нових норм (3-6 місяців).

4.20. Працівникам-ініціаторам зниження норм виробітку виплачувати одноразову винагороду (премію) у розмірі ___ грн.

4.21. Встановлювати разові норми часу та норми обслуговування при аварійних, випадкових та інших роботах, не передбачених технологією або планом.