Рослинність парків і скверів

 

У місті екскурсії і прогулянки з дітьми часто проводяться в парки і сквери. Це штучні угруповання рослин, в яких застосовуються закони садово-паркового мистецтва.

За характером проектування і розміщенням рослин, споруд, майданчиків, доріжок усі садово-паркові композиції поділяються на три основні групи, які часто називають садово-парковими стилями.

Регулярний, або класичний, стиль планування має такі ознаки: чіткий розподіл території на симетрично розташовані ділянки геометричної форми, геометрична форма квітників, застосування формованих (стрижених) дерев та кущів.

Другий планувальний стиль називається пейзажним, або ландшафтним. Його композиції ґрунтуються на принципі природних рослинних ландшафтів. Пейзажне планування характеризується наявністю звивистих доріжок, неправильної форми ділянок," квітників, вільним групуванням дерев, кущів і квітів.

Третя планувальна група передбачає поєднання як регулярних, так і ландшафтних елементів.

Тепер найбільше застосовується пейзажне планування, яке має переваги порівняно а регулярним завдяки своїй простоті і наближенню до живої природи. Пейзажне планування дозволяє використати будь-який рельєф і є більш цікавим в естетичному плані.

Основу паркових насаджень складають дерева,які висаджують масивами, групами, алеями або окремими поодинокими екземплярами дерев і кущів, особливо тими, які відрізняються декоративною кроною, оригінальним забарвленням тощо. Як правило, ландшафтні архітектори дуже широко використовують місцеві породи дерев, найкраще пристосовані до умов життя: дуб, липу, ялину, сосну, березу, горобину та ін. (інформація про них подана в розділі «Рослини лісу»). Доповнимо її деякими видами.

Серед хвойних дерев, характерних для нашої флори, досить часто висаджують модрину європейську. Це світлолюбне дерево з гарною, ажурною кроною. Ніжна м'яка хвоя, яка на зиму опадає, надає деревам декоративності. Під час весняних екскурсій і прогулянок можна привернути увагу дітей до світло-зеленої молоденької хвої, яка зібрана в пучечки. Разом з ними можна розглянути червонясті і зелені жіночі шишечки, розповісти дітям, що восени з них виростуть нові шишки. Влітку особливо гарно виглядають у парках модрини, що ростуть поодиноко. Вони пухнасті, розлогі. У вітряні дні гілки плавно коливаються, наче танцюють під музику природи. Доторкнувшись до хвої, діти відчують, що вона залишилася м'якою, порівняють її з хвоєю ялини. Не менш цікаві спостереження можна провести і восени, коли хвоя модрини рівномірно жовтіє і все дерево золотиться на сонці, і взимку, коли добре проглядаються всі гілки, густо вкриті дрібненькими шишечками. Вони визрівають у рік цвітіння і після висипання насіння залишаються ще 2—3 роки на гілках. Розповідаючи про значення цього дерева, слід підкреслити, що воно не тільки гарне, а й корисне. Деревина його дуже міцна, її застосовують у будівництві.

Серед паркових насаджень привертає увагу тополя. В Україні росте кілька видів тополь. Найбільш поширені тополя пірамідальна та тополя чорна (осокір).

Пірамідальна тополя — ошатне дерево з характерною вузько-пірамідальною кроною, через це його легко запам'ятовують діти. Чорна тополя характеризується широкою кроною, товстим стовбуром, темно-сірою тріщинуватою корою. Спостереження за тополями цікаво проводити протягом року. Рано навесні увагу дітей слід привернути до краси дерев, одягнутих червонуватими сережками (чоловічі квітки). Вони недовго тримаються на дереві і, опадаючи, застеляють навколо землю. Піднявши сережку і розглядаючи її з дітьми, слід звернути увагу на те, що вона складається з дрібненьких квіток. Тут же на землі діти побачать і луски — клейкі і пахучі, які вкривали бруньки з сережками. Тополі — дводомні дерева (у тополі пірамідальної здебільшого поширені чоловічі екземпляри). Після запилення на жіночих екземплярах тополі з'являються плоди — круглі коробочки. Наприкінці травня вони розкриваються і насіння починає розлітатися. У цей час можна показати дітям, як дрібненьке насіння тополі з чубчиком з сріблястих волосків легко підхоплюється і переноситься вітром. Багато зерноїдних пташок тоді ним ласують.

Влітку особливо цікаво привернути увагу до краси розвинутого дерева, порівняти листки. У тополі пірамідальної вони дрібніші, ніж у чорної, відзначити подібність їх — листки нагадують трикутнички. Після дощу подихайте повітрям біля тополі — воно має специфічний тополиний аромат, незрівняний ні з яким іншим. Восени листя тополь забарвлюється в жовтий колір, а часом і зелене листя стрімко падає на землю.

Слід розповісти дітям, що тополя — цінне дерево, яке добре очищає повітря. Бджоли збирають з неї пилок і клей, дерево прикрашає наші парки, сквери, вулиці. Садять тополі біля берегів річок, для захисту берегів від руйнування. З деревини тополь, які дуже швидко ростуть, можна робити папір та будівельні матеріали.

Поряд з деревними насадженнями нашої флори в парках можна зустріти й інтродуковані види. Інтродукція — це цілеспрямована діяльність людини по введенню в культуру в даному природно-історичному районі рослин, що раніше в ньому не росли, або перенесення їх в культуру з дикої природи. Слід пам'ятати, що льодовиковий період у Європі сильно збіднив видовий склад дерев, кущів. Тому збагачення асортименту рослин за рахунок інтродукованих, наприклад американських, видів сприяє створенню більш виразних паркових насаджень, дає можливість ознайомитися зі світовою флорою.

Серед хвойних дерев у парках досить часто висаджують ялину колючу. Батьківщина її — гірські райони Північної Америки. Все привабливе в цій красуні: і густа конічна крона, і хвоя з сизуватим нальотом. Завдяки цінним декоративним якостям ялину колючу застосовують як для поодиноких, так і для групових посадок. Спостереження за нею слід проводити так само, як і за ялиною європейською.

Сосна Веймутова — з Північної Америки. На початку 18століття її було ввезено в Європу лордом Вермутом, і тепер вона росте по парках і скверах. Сосна досягає 30—40 м заввишки, має рівний стовбур з гладенькою зеленою корою, яка тільки під час старіння дерева тріскається, стає грубою. Надзвичайно гарна хвоя — голубувато-зелена, довга; м'яка. Шишки в неї, як і у сосни звичайної, визрівають па другий рік і насіння вилітає восени. Сосна Веймутова — невибаглива, швидкоростуча порода, полюбляє піщані вологі ґрунти. Знайомити дітей з цією сосною можна так само, як і з нашою сосною звичайною.

Серед інтродукованих дерев багато листяних. Знайомий всім кінський каштан походить з Балкан. Це гарне дерево з густою гіллястою кроною. Взимку діти легко пізнають дерево за великими, покритими клейкими лусочками бруньками. Навесні і влітку привернуть увагу гарні пальчастоскладні листки і білуваті з жовтими і червонуватими плямками квітки, зібрані у волоті. Наче свічки, прикрашають вони чудове дерево. Восени визрівають плоди, які діти люблять збирати для ігор. Каштани полюбляють поживний грунт. Розповідаючи дітям про значення дерева, підкреслюють його красу та лікарські властивості його плодів.

Катальпа — походить з Північної Америки. Дерево привертає увагу дітей великими світло-зеленими листками до ЗО см завдовжки і білими квітками, зібраними у волоті. Квітують катальпи у червні — липні, коли вже у парках немає інших квітучих дерев, що і важливо використати під час прогулянок. Восени визрівають плоди 45 см завдовжки, які тримаються на дереві всю зиму і надають йому оригінального вигляду.

Платан, або чинара, поширений у парках і скверах півдня України, походить з Балкан. Це могутнє дерево до 40 м заввишки, довговічне. Увагу дітей слід привернути до розлогої крони, яка дає багато тіні, та до гарних лопатевих листків. Восени визрівають цікаві плоди платану. На одній плодоніжці розташовується від 3 до 7 кульок, що надає дереву оригінального вигляду. Взимку платан легко впізнати за розлогою кроною та корою, що відшаровується великими лусками, залишаючи після себе жовті плями ниж­ньої кори. В травні цікаво роздивитися своєрідні квітки платану — кулеподібні голівки на довгих звисаючих квітконіжках. Платани досить вибагливі до тепла і якісного ґрунту. їх деревина ціниться і використовується для оздоблення меблів. Платан, висаджений у парку поодиноко серед газону, залишає враження могутнього і красивого дерева.

Часто в паркових насадженнях зустрічається дуб північний, що походить з Північної Америки. Це — могутнє дерево, що досягає 50 м заввишки з великими глибоко виїмчастими листками. Восени вони набувають яскравого червонуватого забарвлення. Це створює гарний декоративний ефект. Жолуді у цього дуба визрівають на другий рік після цвітіння, вони невеликі, кулясті, сидять у м'якій плоскій пелюстці. Дуб північний у молодому віці росте швидше, ніж європейський. Він не дуже вибагливий до ґрунтів. Розповідаючи дітям про значення цього дерева, слід звернути увагу на його цінність для окраси парків, скверів. Деревина його гарна і використовується так само, як і дуба звичайного, хоч і поступається за своїми якостями.

У південних районах України у паркових насадженнях часто зустрічається робінія, або біла акація. Батьківщина її — Північна і Центральна Америка. Вона була завезена понад 150 років тому і завдяки невибагливості до ґрунтів, посухостійкості широко розповсюдилася. Коріння робінії сягає у грунт 20—25 м завглибшки. Завдяки гарним духмяним квіткам, тривалому цвітінню, декоративним листкам робінія часто є об'єктом спостережень дошкільників. Навесні відмічають, що робінія прокидається пізніше, ніж інші дерева, пізніше розглядають її ніжні пахучі квітки, спостерігають, хто прилітає до квіток, як утворюються плоди. Восени на робінії, на відміну від інших дерев, майже не змінюється колір листків і після перших заморозків вони зеленими осипаються на землю. Підкреслюючи оригінальну красу дерева, доцільно розповісти дітям про те, що робінія — чудовий медонос, вона поліпшує навколо себе грунт (збагачує азотом). Квітки акації використовують для лікування. Листки і квітки з задоволенням поїдають усі свійські тварини.

Своєрідним виглядом у паркових насадженнях приваблює гледичія звичайна. Батьківщина її — Північна Америка, а назву вона одержала за іменем ботаніка Гледитсова. Це високе дерево, що досягає 45 м заввишки, з ажурною кроною і великими шипами, що розташовуються на стовбурі і гілках. Квітки дрібні, зеленуваті, зібрані у китицю. Дітей найчастіше вражають боби до 50 см завдовжки і довгі шипи. Розповідаючи дітям про дерево, слід підкреслити, що воно не тільки гарне, але й корисне. Бджоли збирають з квіток нектар і пилок, плоди використовуються для лікування, ціниться і деревина.

На півдні України в парках можна зустріти софору — дерево, що дико зростає в Китаї і Японії. Виглядає софора дуже ефектно, культивувати її почали у XIX ст. Це листопадне дерево з пірчастими гарними листками, схожими на листки робінії. Під час екскурсій доцільно звернути увагу дітей на духмяні жовтувато-білі квітки, зібрані у волоті до 25—30 см завдовжки, які приваблюють багато бджіл. Наприкінці літа на софорі добре помітні пло­ди — зеленувато-коричневі боби до 8 см завдовжки з перетяжками між насінням. Вони залишаються на дереві після опадання листя і надають йому оригінального вигляду. Насіння софори поїдають птахи, незважаючи на те, що всі частини цієї рослини отруйні. Проте його називають фабрикою здоров'я, бо при вмілому використанні ліками, виготовленими з дерева, можна вилікувати багато хворих.

Якщо у дітей виникне інтерес до рослини, треба розповісти, що софора не тільки окраса парку, а й зелена аптека. Як і робінія, вона поліпшує грунт.

Досить часто в паркових насадженнях зустрічається айлант, або китайський ясен. Батьківщина його — Японія, Китай, зустрічається в Індії, Австралії, де його листям вигодовують гусінь шовкопряда. Це струнке високе дерево з темно-сірою гарного малюнка корою і довгими перистими листками. Особливо гарне воно наприкінці літа, коли визрівають яскраво забарвлені жовті, рожеві і червоні крилатки, які різко виділяються на фоні темно-зеленого листя. Саме в цей час і може привернути увагу дітей це дерево.

Айлант дуже швидко росте і розмножується. За рік деревце, вирощене з насіння, може досягти 2—3 м заввишки. Воно любить світло, тепло. Листки айланта мають інсектицидні властивості, а гарна деревина використовується для поробок, оздоблювальних робіт.

Повсюди в парках і скверах України зустрічається клен сріблястий. Батьківщина його — Північна Америка. Це високе дерево з гарними п'ятилопатевими, глибоко розрізаними листками. Зверху вони зелені, знизу — сріблясто-білі. Цим і пояснюється назва дерева. Рано навесні, наприкінці березня — на початку квітня, можна спостерігати з дітьми цвітіння дерева, а вже в червні його крилатки визрівають і опадають. Восени дерево забарвлюється у жовті і жовтогарячі кольори. Клен сріблястий є окрасою наших парків і скверів. Деревина його, як і інших кленів, використовується для виготовлення меблів тощо.

Прикрашають наші парки і сквери декоративні яблуні і сливи. Деякі з них є в природній флорі нашої країни, деякі — інтродуковані. Однією з най декоративніших яблунь є яблуня рясноцвітна (батьківщина Японія). Краса її приверне увагу дітей не лише під час казково-пишного цвітіння, але й у період визрівання яскраво забарвлених плодів.

Завершуючи характеристику найбільш поширених дерев наших парків і скверів, додамо, що за умов роботи на Південному березі Криму вихователі мають змогу ознайомити старших дошкільників з іншими інтродукованими деревами — кипарисами, кедрами тощо.

Кущі в паркових насадженнях утворюють другий ярус рослин і, як у природних рослинних угрупованнях, створюють плавний перехід від високих деревних насаджень до відкритих просторів. Куші збагачують пейзаж фарбами, дають можливість ввести в сад чи парк великі кольорові плями, роблять зелені насадження затишними, добре захищають від пилу і шуму. Вони використовуються для створення композицій самостійних кущових груп, у вигляді узлісся в деревних насадженнях, для створення зелених огорож, для озеленення будівель, а також у вигляді окремих екземплярів на газонах, партерах. За декоративними якостями і характером застосування кущі умовно поділяються на три групи: декоративно-квітучі з красивим рясним цвітінням; виткі, чіпкі, лазячі; декоративно-листяні з красивою формою і забарвленням листя.

Найбільшу цікавість у дошкільнят викликають перші дві групи. Під час весняних екскурсій і цільових прогулянок у парки і сквери вихователі можуть показати дітям красу цвітіння форзиції, хеномелеса (айви японської), півонії деревовидної, таволги Вангутта, бузку.

Форзиція походить із Східної Азії — один з найбільш ранньоквітучих кущів. У середині квітня, коли дерева і кущі парків ще не покриті листям, саме доцільно привернути увагу дітей до краси форзиції, яка зацвітає золотисто-жовтими квітками, подібними до дзвоників. Вони рясно вкривають пониклі гілки. Листя на кущі з'являється пізніше. Вони виділяються світло-зеленим відтінком.

Хеномелес, або айва японська, походить з Китаю і Японії. Цвітінням цього гарного декоративного куща можна милуватися з дітьми з кінця квітня і в першій половині травня. Квітки великі надзвичайно яскравого і різноманітного забарвлення — коралового, червоного, рожевого. Вони вдало поєднуються з блискучими листками, які навесні мають бронзово-червоний відтінок. Влітку цікаво показати дітям, що на кущах виростають пахучі лимонно-жовті яблучка. Вони їстівні, з них варять смачне варення, роблять напої.

Слива китайська трилопатева зацвітає в кінці квітня — на початку травня до розкриття листків. її батьківщина — Китай. Не залишаться байдужими діти, розглядаючи ніжно-рожеві, подібні до мініатюрних троянд квітки, що розташовуються вздовж усієї довжини пагона. Слід підкреслити, що надзвичайно гарно виглядає квітуча слива на зеленому газоні. Рясне цвітіння куща триває 8—10 днів.

Півонія деревовидна походить з Китаю. Цей гарний кущ привабить дітей у травні яскравими великими (12—22 см діаметром) квітками різних кольорів — від білих до малинових з темною плямкою в основі пелюсток. Милуючись квітками, слід відзначити і красу гарних перистих листків.

Спостереження за цвітінням півоній цікаві ще й тим, що квітки, багаті на пилок і нектар, приваблюють комах. Тут можна розглянути з дітьми багатьох солодкоїжок — бджіл, джмелів, бронзівок тощо.

У травні в парках починають квітнути таволги, або спіреї. їх відомо до 90 видів переважно у помірному поясі північної півкулі.

За часом цвітіння всі таволги поділяються на дві групи: ранньоквітучі і пізно квітучі. У першої групи квітки у суцвіттях розміщені по всьому пагону, цвітіння дружне, але не досить тривале; у другої — квітки зібрані у волоті, щитки, цвітіння тривале. Квітки у ранньоквітучих видів білі, а у тих, що цвітуть влітку і восени, крім білих і рожевих, є червоні і темно-пурпурові.

З ранньоквітучих таволг в наших парках і скверах найбільш поширена таволга Вангутта (див. табл. V). Зацвітає кущ у травні і цвіте близько чотирьох тижнів. Проводячи в цей період екскурсії і цільові прогулянки, слід підкреслити красу ніжно зігнутих гілок, рясно вкритих білосніжними квітками, зібраними наче букетики; відзначити, поруч з якими кущами гарно виглядає таволга (особливо гарно у сполученні з квітучим бузком).

Бузок — широко відомий кущ, поширений у Південній Європі і Східній Азії. У нас зустрічаються чотири види. Світова колекція бузів нараховує близько 1300 видів. У парках і скверах бузок висаджують у вигляді поодиноких і групових посадок, у поєднанні з іншими кущами. Слід привернути увагу дітей до різноманітного забарвлення і форми квіток бузку, порівняти, де красивіше виглядає бузок — у поєднанні з іншими кущами чи поодиноко і чому? Наприкінці літа можна показати дітям плоди бузку, розповісти, що взимку ними люблять ласувати снігурі.

Проводячи прогулянки восени, в період зміни кольору листя, слід звернути увагу дітей на те, що листя бузку не міняє кольору і після приморозків опадає зеленим.

Кінець весни і початок літа наші парки і сквери прикрашають квітучі кольквіція, садовий жасмин, калина, дейція.

Кольквіція в період масового цвітіння надзвичайно гарна. її батьківщина Китай. Увагу дітей слід привернути до її дзвоникоподібних яскраво-рожевих і блідо-рожевих квіток, зібраних у китиці. Особливо вишукано виглядають поодинокі кущі на зеленому газоні.

Садовий жасмин походить з Північної Америки. Різні сорти жасмину широко застосовуються у паркових насадженнях, у групових посадках, особливо у поєднанні з трав'янистими півоніями і дельфіні умами, які цвітуть одночасно з садовими жасминами, у вигляді поодиноких кущів на зеленому газоні, для створення високих живих огорож. Підвівши дітей до квітучого куща, слід звернути їхню увагу на його вишукану красу:

«Придивіться, які гарні сніжно-білі квітки прикрашають кущ. їх так багато, що гілки згинаються, утворюючи ніби живий водоспад. А відчуваєте, як гарно пахнуть квітки? Навкруги все повітря напоєне їхнім ароматом. А як ви гадаєте, чому кущ такий пишний і так рясно цвіте? Звичайно, тому, що його посадили так, щоб його ніщо не затінювало, щоб він мав багато сонця. За ним догля­дають, поливають його, він дарує всім, хто приходить відпочивати у парк, свою красу й аромат».

Серед різних видів кущів, що прикрашають наші парки і сквери, вишуканістю цвітіння привертають увагу різні види калини. Особливо декоративна калина снігова куля. Розглядаючи з дітьми її квітки, зібрані у кулясті суцвіття, слід підкреслити, що спочатку вони зеленуваті, а потім стають сніжно-білими і прикрашають кущ.

Надзвичайно гарним кущем є дейція. її батьківщина Східна Азія. Квітнути кущ починає наприкінці травня і продовжує у червні. Одним з найкрасивіших видів дійній є дейція Лемуана. Безліч білих пуп'янків у період підготовки до цвітіння вкривають кущ наче сніжною крупою. А у розпал цвітіння він повністю вкритий білими квітками, наче піною.

Під час літніх прогулянок в парки і сквери вихователі повинні привернути увагу до цвітіння вейгели, пізно квітучих спіреї, троянд, скумпії, гортензії, гібіскуса, будлеї.

Вейгела походить зі Східної Азії (див. табл. V), привертає увагу рясним і тривалим цвітінням. Слід показати дітям красу досить великих, найчастіше рожевих, трубчасто-дзвоникоподібних квіток.

З різних видів таволги (спіреї) влітку приверне увагу таволга японська. Це гарний пишний кущ близько 1,5 м заввишки з рожевими або темно-рожевими квітками, зібраними у нитковидні суцвіття.

За трояндами — всіма улюбленими квітами — можна спостерігати протягом усього літа і восени, бо цвітіння їх повторюється декілька разів. Відзначаючи красу форм, кольорів, пахощі троянд, доцільно водночас повідомити дітям, що з пелюсток троянд виробляють пахучі речовини для духів, варять варення, використовують їх у медицині.

Скумпія — кущ нашої природної флори. Влітку він привертає увагу пишними волотями, забарвленими у різні відтінки пурпурового або рожевого кольору. Здалеку здається, що він огорнений рожевуватим серпанком. Приверне увагу цей кущ і восени, коли його шкірясті овальні листки набувають різних відтінків червоного кольору — від рожевого до темно-пурпурового.

Гортензія походить зі Східної Азії, Північної і Південної Америки. Кущ виділяється великими густими суцвіттями білих рожевих квіток. Особливо гарно виглядають гортензії у групових посадках або у вигляді поодинокого куща на газоні.

На півдні України парки і сквери прикрашає гібіск сирійський, який походить з Китаю. Надзвичайно гарно виглядають його великі (до 12 см діаметром) лійкоподібні, різноманітні за формою і забарвленням квітки, подібні до квітів мальви. Різноманітність їх забарвлення (білі, рожеві, червоні, пурпурові) дає можливість порівнювати, визначати найгарніший.

Наприкінці літа у парках і скверах, переважно на півдні України, починає цвісти будлеї, або осінній бузок (батьківщина Китай) (див. табл. V). Увагу дітей привернуть пониклі колосоподібні суцвіття лілуватих квіток з сильним пряним ароматом. Цікаво порівняти його з бузком звичайним, відмітити риси схожості і відмінності. Суворої зими кущ підмерзає, але досить швидко відростає і цвіте.

Під час екскурсій в парки і сквери діти зустрінуться з виткими кущами (гліцинією, клема тисом, кампсисом, жимолостю каприфоллю, дівочим виноградом), які досить часто застосовуються для озеленення арок, перго, альтанок, парканів, стін будівель.

Влітку і восени увагу дітей можна привернути до дівочого винограду — чіпкого куша з блискучим листям. Дошкільників зацікавлять гіллясті вусики з присосками, якими кущ чіпляється до прямовисних стін (до висоти п'ятиповерхового будинку). Восени виноград забарвлюється у дуже яскраві червоні або пурпурові кольори. Після опадання листя стають помітними його дрібні плоди, які взимку поїдають птахи (особливо дрозди-горобинники).

Найбільше враження залишається у дітей від красиво квітучих витких кущів.

У травні у південних та південно-західних областях України уквітчується китицями бузкових квіток гліцинія. Гарні не лише квітки, але й перисті зелені листки. Після відцвітання починає визрівати насіння у стручках.

Привертає увагу у паркових насадженнях жимолость. Одна з них — каприфоль — цвіте у травні — червні. Слід показати дітям сидячі, мов на тарілочках, духмяні квітки, оригінальну форму листків і яскраво-оранжеві плоди, які починають визрівати у другій половині літа і прикрашають кущ не менше, ніж квітки.

Не можна не захопитися красою клема тисів, або ломиносів (див. табл. V). Увагу дітей під час прогулянок і екскурсій влітку слід звернути на красу, різноманітне забарвлення цих ліан, які висаджують для оформлення трельяжів, стіп тощо. Особливо гарні квітки клема тисів до 15 см діаметром, широко розкриті, різноманітного забарвлення. Клематиси цвітуть з червня до приморозків.

Багатьох вражає краса кампсису (див. табл. V). Кущ походить з Північної Америки, він досить часто, особливо на півдні, використовується для вертикального озеленення. Увагу дітей слід привернути до великих трубчасто-дзвоникоподібних оранжевих або червоних квіток, зібраних у суцвіття. Вони досить виразно виділяються серед перистого темно-зеленого листя.

Не можна уявити жодного скверу чи парку без квітів. Вони ніби завершують їх оформлення, підкреслюючи багатство форм, кольорів, різноманітність світу рослин. Квіткові рослини ваблять око, починаючи з ранньої весни і до пізньої осені. Під час екскурсій і прогулянок у парки і сквери в усі періоди року вони одні з найцікавіших об'єктів спостережень.

Трав'янисті квітково-декоративні рослини поділяються на багаторічні, дворічні і однорічні. Для створення безперервного цвітіння використовуються всі ці групи рослин.

Широко використовуються багаторічні рослини, більшість з яких є рослинами природної флори. Розглянемо їх залежно від початку цвітіння.

Квітень. На початку квітня в скверах і парках зацвітає шафран (в Україні у дикому стані зустрічаються в Криму, Карпатах). Особливо ефектно вони виглядають на рабатках, кам'янистих гірках. Розглядаючи білі, жовті, фіолетові квітки, що розкриваються біля самої землі на коротенькому стеблі, наче поспішаючи привітати весняне сонце, слід відмітити красу, різноманітність кольорів і подібність форм квіток, визначити, які з них найкрасивіші за забарвленням; розповісти, що так рано шафран починає цвісти тому, що у нього є в землі кулясті бульби з запасом поживних речовин. Рослини прикрашають наші парки, а перші комахи збирають з них пилок і нектар.

Досить часто на кам'янистих гірках можна показати дітям квітучий бадан. Рослина походить з Далекого Сходу і Середньої Азії, де росте на кам'янистих схилах. Кармінно-рожеві квітки бадану, зібрані у суцвіття, прикрашають парки. Не менш виразні і його блискучі, яскраво-зелені шкірясті округлі листки, зібрані у прикореневу розетку. Бадан запасає поживні речовини у товстих кореневищах.

У весняному вбранні парків і скверів часто використовуються підсніжники, проліски, білоцвіти (див. «Рослини лісів»).

Наприкінці квітня і в травні привертає увагу гадюча цибулька своїми синіми дрібними квітками, зібраними на китиці. Рослина росте в природних умовах у степовій зоні України.

Окрасою весняних парків і скверів є примули, або первоцвіти, багато з яких починає цвісти у квітні і продовжує у травні. Різноманітність забарвлення, форм суцвіть різних видів примул дає змогу вихователям порівнювати їх, визначати разом з дітьми найкрасивіші сполучення кольорів. На примулах цікаво спостерігати за першими весняними комахами.

У квітні — травні зацвітають гіацинти (у природних умовах зустрічаються в Середній Азії). Елегантно виглядають білі, рожеві, жовті, сині дзвоникоподібні квітки поруч з соковитими блискучими видовженими листками. Слід звернути увагу дітей на сильний аромат квіток, який приваблює багато весняних комах; розповісти дітям, що раннє цвітіння зумовлено наявністю поживних речовин у цибулинах.

Тюльпани і нарциси — одні з найвідоміших садових декоративних рослин (є в природній флорі України) — прикрашають наші парки і сквери з кінця квітня. Увагу дітей слід привернути до різноманітних форм, розмірів, кольорів цих чудових рослин. Як і у решти цибулинних рослин, їх ранній розвиток зумовлюється запасом поживних речовин у цибулинах.

Оригінальною весняною рослиною є фритилярія, або рябчик. Дикі її форми є в природній флорі України. Не можуть не здивувати її померанцеві або червонуваті дзвоникоподібні квітки, що звисають з-під верхівки зеленого листка. Фритилярія — цибулинна рослина і досить раннє її цвітіння (наприкінці квітня) пов'язане з використанням запасів поживних речовин.

Вражає цвітіння флоксів шиловидних. Ця дерниста низькоросла рослина з лежачими стеблами, вкритими темно-зеленими шилоподібними листками, в травні – перетворюється на чудовий килим ніжних рожевих, лілових, білих відтінків. Особливо ефектно виглядає рослина на кам'янистих гірках.

Травень. У парках, і скверах цвітуть доронікум, діцентра, аквілегії, купальниці, півники, маки східні.

Золотаві кошики квітів доронікум у природній флорі України зустрічаються в Карпатах, особливо привітно виглядають на фоні молодої зелені. Цвіте рослина протягом травня, у зв'язку з чим можна неодноразово милуватись нею.

Оригінальні квітки має діцентра (див. табл. VI). Походить рослина з Китаю, Кореї. В народі її називають «розбите серце» за її серцеподібні, яскраво-рожеві з білим центром квітки. Красу рослини доповнює розсічене світло-зелене листя на довгих черешках. Висаджують її найчастіше на газонах у напівтінистих місцях. За таких умов діцентра рясно цвіте 60—70 днів.

Аквілегія (див. табл. VI) — багаторічна рослина природної флори України. Своєрідністю відзначаються її квітки з довгими шпорками. Вражає різноманітність забарвлення форм садових аквілегій, одержаних шляхом гібридизації,— білі, рожеві, лілові, часто з двокольоровим віночком. Відмітивши з дітьми своєрідність будови квітки, її забарвлення, слід підкреслити і красу її ажурного, сизувато-зеленого листя, простежити, які комахи відвідують рослину. Аквілегія є лікарською рослиною.

Купальниці європейська і азіатська, — рослини природної флори України і Сибіру. Не залишають байдужими вони тих, хто милується їх золотисто-жовтими або жовтогарячими (у купальниці азіатської) квітками, подібними до балабончиків. Висаджені в парку групами вони чарують своєю красою.

Півники у дикому стані зустрічаються скрізь в Україні і відзначаються примхливою формою квіток і різноманітністю забарвлення. У парках і скверах вирощуються різноманітні сорти, одержані шляхом гібридизації. Гарно виглядають півники, висаджені вздовж алей, групами, в композиції з іншими рослинами.

Мак східний привертає увагу великими червовими або рожевими квітками діаметром 10—12 см. Уся рослина вкрита щетинками, листки гарні, перисто-розсічені; дуже ефектна у груповій і поодинокій посадці. Слід звернути увагу дітей на те, що у його великих квітках знаходять поживу численні комахи.

У травні в парках починають цвісти півонії. В дикому стані вони зустрічаються на території України, але у парках вирощують гібридні сорти. Квітки, півоній на довгих квітконосах бувають прості, махрові,. На пів махрові з різноманітним забарвленням. Це і надає півоніям у груповій посадці особливої краси. Червень. Наші, парки і сквери в червні зустрічають відвідувачів цвітінням королиць, люпину, лілій, лілійника, кореопсиса, дельфінію, монарди, гайлардій.

Королиця росте повсюди в Україні, в парках і скверах вирощують королицю велике квіткову. її цікаво порівняти з королицею дикорослою, відмітити її красу.

Яскраво виглядає у групових посадках люпин (див. табл. VI). Батьківщина рослини — Північна Америка. Привабливі, яскраві, різноманітного забарвлення квітки розташовані у видовжених суцвіттях. Цвітіння люпину триває ціле літо, але якщо його своєчасно обрізують.

Окрасою парків є лілії, що зустрічаються у природній флорі. Досить поширена лілія шафранна, квітки якої забарвлені в оранжево-червоний колір, прямостоячі, великі, зібрані у зонтикоподібне суцвіття.

Ніжністю, витонченістю форм, ароматом приваблюють білі лілії. Королівська лілія відзначається великими білими дзвоникоподібними квітками з жовтуватим відтінком всередині і рожевуватим ззовні.

Досить часто у паркових насадженнях зустрічається лілійник. Це рослина природної флори Сибіру і Далекого Сходу. Дуже привабливо виглядає лілійник, висаджений між деревами, на узліссях парків. Це треба підкреслити під час спостережень. Численні широкі лінійні листки, оранжеві, жовті лійкоподібні квітки надають рослині гарного вигляду. Через тривалість цвітіння, тіньовитривалість вони досить широко використовуються у паркових насадженнях.

Сонячними килимками на зеленому фоні газону здаються групи з кореопсису. Це досить високі рослини з прямостоячими гіллястими стеблами. Кошики квіток на довгих квітконіжках золотисто-жовті, ошатні. Зацвітають кореопсиси з кінця червня і цвітуть до приморозків.

Дельфіній у природі зустрічається в Сибіру, на Далекому Сході, Це висока рослина з квітками, зібраними у довгі густі китиці до 1 м завдовжки. Квітки своєрідної форми, різні за кольором — сині, голубі, рідше білі, є окрасою парків. Дельфіній добрий медонос і на його квітках добре спостерігати різних перетинчастокрилих комах.

У червні починають квітнути гайлардій, батьківщиною яких є Америка. Особливою яскравістю відрізняються суцвіття гайлардії, й яких поєднуються жовті, червоні, коричневі кольори. На це гар­монійне поєднання фарб слід звернути увагу малят.

Липень. У парках і скверах продовжується цвітіння вже описаних рослин і одночасно починають цвісти монарди, рудбекії, флокси, канни, астильби, функції.

Монарда (див. табл. VI), що рясно цвіте у липні — серпні, вражає дітей своїми яскравими червоними квітками, зібраними у голівки і розташованими наче двома поверхами. Квітки, листя рослини духмяні, приваблюють до себе багатьох комах. Тож розглядаючи цю цікаву рослину, вихователь має розповісти, що вона не лише прикрашає парк, а й годує комах і, крім того, використовується як лікарська рослина.

Різноманітні рудбекії у парках висаджують найчастіше біля кущів. З легкістю діти запам'ятовують назву «золоті кулі» — різновидність рудбекій, золотаві пишні суцвіття якої мають кулясту форму. Походить рослина з Північної Америки.

Незабутнє враження справляє на дітей цвітіння флоксів волотистих (походять з Америки). Увагу дітей слід привернути до різного забарвлення квітів — білого, коралового, рожевого, бузкового, лілового — та гарної форми. Дати відчути своєрідний запах квітучих рослин, спостерігати, чи багато комах прилітає до квітів.

Досить часто у парках і скверах висаджують канни, батьківщина яких Бразилія. Вони не зимують у відкритому ґрунті і кореневища їх зберігають взимку у приміщеннях. Це рослини з овальними блискучими листками і великими жовтими або червоними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття. Цвітіння їх починається з липня і продовжується до осені.

Привабливо виглядають у групових посадках астильби, які в природних умовах зустрічаються на Далекому Сході. Витончені перисті листки їх гарно поєднуються з волоттю дрібних квіток різних відтінків — від кремового, рожевого, лілового до червоного.

У тінистих місцях парків і скверів часто висаджують функції (див. табл. VI). У природному стані ці рослини ростуть на Далекому Сході. Функція ланцетолиста часто використовується як бордюр на рослина. Блідо-фіолетові квітки, розташовані на квітковій стрілці, з'являються у липні — серпні. Гарно виглядають гібридні функції з строкатим забарвленням листя.

У групових посадках використовуються функції з широкими овальними світло-зеленими блискучими листками, які у липні — серпні уквітчуються білими духмяними лійкоподібними квітами, зібраними на квітконосі.

У липні — серпні у парках пишно цвітуть жоржини. Батьківщина їх Центральна Америка (Мексика, Гватемала, Колумбія). Кількість сортів жоржин величезна, що й дає вихователям можливість ознайомити дітей з різноманітністю їх форм, забарвленням, оцінити красу цих квітів.

Зрідка у парках і скверах висаджують гладіолуси. Вони зустрічаються у природній флорі України, однак у декоративному садівництві вирощуються гібридні гладіолуси африканського походження. Надзвичайно різноманітне забарвлення гладіолусів, примхливість, витонченість їхніх форм зумовлює можливості вихователів під час проведення спостережень. Гладіолуси, як і жоржини, не зимують