Несприятливі метеорологічні явища

 

Грози в Україні спостерігаються переважно з квітня по вересень, на узбережжях морів — у жовтні, листопаді, зимою грози бувають дуже рідко. Середня кількість гроз на рік 25—30, у південних районах кількість їх зменшується до 15—20, а у гірських ра­йонах зростає до 30—40. Інтенсивні і тривалі грози найчастіше спостерігаються під час проходження атмосферних фронтів.

Найбільша кількість днів з грозами спостерігається влітку, коли найбільше прогрівається підстилаюча поверхня, внаслідок чого створюються найсприятливіші умови для формування грозових хмар. Грози найчастіше відбуваються після полудня (з 15 год.), Середня тривалість їх 2 год. У більшості випадків вони супроводять ся зливами, інколи градом.

Явище грози викликає у дошкільників значний інтерес і потребує доступного пояснення і ознайомлення з правилами поведінки під час грози. Дошкільникам важко пояснити фізичну суть грози, проте потрібно розповісти, що гроза часто відбувається після жарин сухої погоди. Люди можуть передбачати грозу за барометром І уникати її руйнівних наслідків за допомогою громовідводів.

Перед наближенням грози слід показати, як клубочаться хмари, міняється колір неба. Слід навчити дітей спокійно прибирати Іграшки і заходити в приміщення. Спостерігаючи блискавку і слухаючи грім, добре загадати дітям загадки: «Летить стріла вогняна і ніхто її не спіймає»; «Шило-покотило попід небесами ходило, і полями говорило», пов'язуючи їх з живодайною, але часто руйнівною силою грози, її небезпекою для життя людини.

Неприпустимо виходити з дітьми на прогулянки і екскурсії, коли передбачається гроза. Якщо ж вона розпочалася раптово і захопила дітей у лісі, не можна ховатися під високими деревами. Краще цей час перебути під кущами.

Після грози на ділянці доцільно розглянути зміни, що сталися і природою. Під час виснажливої спеки після гроз, що супроводжуються зливами, рослини наче оживають, але часом зливи викликають шкідливі процеси — змивають поверхневий родючий шар ґрунту.

Град в Україні у середньому на рік буває 1—2 дні, у горах і (і днів, у степових районах його часто не буває зовсім. Найчастіше він випадає у травні — червні. Випадання граду, як правило, супроводжується значним зниженням температури повітря (на 6-8°С). Град завдає значної шкоди сільському господарству.

Град завжди викликає у дітей великий інтерес. «Розсипався горошок на сімдесят доріжок, ніхто його не підбере»,— загадує дітям вихователь загадку і пов'язує з нею бесіду про шкідливість граду для рослин. З старшими дошкільниками можна роздивитися градину, розколовши її. Град формується у потужних хмарах вертикального розвитку, де градина переміщується у висхідних течіях повітря, доки не подолає силу опору і не впаде на землю.

Тумани в Україні найчастіше бувають у холодний період року (особливо в грудні — лютому).

Утворення туману взимку зумовлюється охолодженням теплого вологого повітря, що надходить з Атлантичного океану та Чорного моря, значний вплив мають також місцеві умови — рельєф, температура і вологість повітря.

Протягом року найбільша кількість днів з туманами характерна для Карпат і Кримських гір (понад 120 днів), а також для території, що простяглася широкою смугою від Донецького кряжа на захід через усю Україну; найменше туманів буває на узбережжі Чорного моря, особливо у Криму (15—30 днів). Знайомлячи до­шкільників з туманом, слід наголосити на тому, що це маленькі краплинки води, які зависли в повітрі. Туман може виникати з серпанку і розсіюватися, переходячи в серпанок. Загадати загадку: «Не дід, а сивий, не спить, а стелиться, вкриває землю й океан, а зовуть його... туман».

Спостерігаючи за туманом, слід наголосити на шкідливих наслідках його для повітряного, автомобільного та інших видів транспорту через зниження видимості. Потрібно також розповісти про те, що у житті рослин туман відіграє позитивну роль як джерело вологи.

Приморозки в Україні спостерігаються навесні і восени, коли вторгнення холодних мас повітря та охолодження земної поверхні викликають зниження температури повітря до 0°С вночі. На півночі та в гірських районах країни вони спостерігаються до кінця травня і пізніше, на Півдні — до середини квітня. На Південному березі Криму з кінця березня температура повітря майже не буває нижчою за 0°С.

Перші осінні приморозки у долинах Карпат та на півночі настають переважно у другій половині вересня, на півдні — у середині жовтня, на узбережжях морів — наприкінці жовтня — на початку листопада.

Приморозки завдають значної шкоди сільському господарству, особливо навесні, в період вегетації рослин. Для запобігання та зменшення інтенсивності застосовують полив ґрунту, димові завіси, різноманітні укриття. Старших дошкільників, особливо у сільській місцевості, треба познайомити з деякими заходами, які використовують проти приморозків.

Ожеледиця утворюється у холодний період року при температурі нижче 0...—З °С. Найчастіше вона буває на Донецькому кряжі, Приазовській височині (на рік приблизно ЗО днів), а також у Карпатах та Кримських горах. Загальна тривалість ожеледиці коливається від 15 хв. до 15 діб, середня — близько 12 год.

Середня товщина намерзлого льоду 7—11 мм, максимальна до 100 мм (на височинах) та 200 мм (у горах). Утворення шару льоду понад 20 мм, особливо під час сильного вітру, завдає значної шкоди господарству (обриваються проводи і т. д.).

Під час ожеледиці діти люблять поковзатися. Слід привернути увагу дітей до шкідливості цього явища не тільки для людей (транспортні аварії, падіння), але й для природи — внаслідок намерзлого льоду ламаються гілки дерев, багатьом птахам і звірам важко добувати корм. У такі дні слід виявляти особливу турботу про пташок, які залишаються зимувати і прилітають на територію дитячого садка.

Хуртовини в Україні найчастіше спостерігаються у січні — лютому. Річна кількість днів з хуртовинами зменшується від 20— 25 днів на північному сході країни до 3—5 днів на південному заході. На Донецькому кряжі 25—29 днів з хуртовинами, у Крим­ських горах — близько 35 днів. У Закарпатті та на Південному березі Криму в окремі зими хуртовин не буває.

Дні з хуртовинами несприятливі для прогулянок з дітьми через можливість переохолодження. В ці дні слід більше проводити рухливих ігор та ігор з вітром. Спостереження за хуртовиною доцільно пов'язати з загадками: «Вовком виє, завиває, кучугури намітає», «Рукавом махнув — дерево зігнув». Прислухатися до звуків, поставити запитання: «Чому сніг нерівномірно лягає на землю? Чому його більше на певних ділянках?». Розповісти про можливу шкідливість хуртовини для господарства — змітає сніг з полів, оголюючи їх, про небезпеку хуртовини для тварин, людини.

Суховії в Україні спостерігаються у квітні — вересні, з максимумом у серпні. Виникають при підвищенні температури повітря понад +25 °С, зниженні відносної вологості до 30% і швидкості вітру понад 5 м/с.

На території країни є два осередки з великою кількістю сухо­віїв: на півдні (Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька й Херсонська області та степові райони Криму) і на сході (Луган­ська, Донецька області). Середня кількість днів з суховіями в цих районах становить 25—ЗО, в окремі роки 50—60.

Під час суховіїв слід звернути увагу дітей на шкідливість для розвитку рослин недостатньої кількості вологи, необхідності орга­нізовувати поливання рослин.

Пилові, або чорні, бурі виникають під час посушливої погоди й сильних вітрів внаслідок розвіювання сухого шару ґрунту. В Укра­їні пилові бурі бувають переважно у березні — вересні, взимку ли­ше 1—2 рази на десятиріччя. Найчастіше пилові бурі спостерігаються у степовій зоні — в середньому 3—8 днів на рік, у районі Херсона — Дніпропетровська — Мелітополя до 9—12 днів. На північному заході країни вони бувають рідко. Тривалість пилових бурі коливається від чверті години до кількох діб. Пилові бурі вимикають найчастіше влітку, але найбільшої шкоди посівам вони завдають навесні.

Посухи. Тривала нестача опадів під час підвищення температури повітря у теплий період року зумовлює виникнення посух — весняних, літніх, осінніх. Весняні посухи спостерігаються у квітні — червні найчастіше на півдні Херсонської області; літні посухи — (у липні — серпні) переважно в прибережних районах та на півночі Криму. Осінні посухи (у вересні — жовтні) найхарактерніші для південних районів Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.

В Україні посухи повторюються кожні 2—3 роки, завдаючи значної шкоди сільському господарству, особливо навесні в період інтенсивної вегетації рослин.

Для боротьби з посухами, пиловими бурями, суховіями застосовують захисні лісонасадження, снігозатримання, спеціальну обробку ґрунту для затримання вологи, зрошування, сівбу в оптимальні строки, застосування посухостійких сортів сільськогосподарських культур, а також раціональний розподіл сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов.