Наслідки забруднення навколишнього середовища

Наслідки забруднення атмосфери. Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами. Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись.

За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 млн т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50— 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря.

Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є: парниковий ефект; озонова дірка; кислотні дощі; смог.

Наслідки забруднення ґрунтів. У ґрунтах накопичуються метали, наприклад, залізо, ртуть, свинець, мідь тощо. Ртуть потрапляє у ґрунт з пестицидами та промисловими відходами. Значні кількості свинцю викидаються у атмосфері з вихлопними газами автомобілів. У кінцевому результаті сполуки свинцю з опадами потрапляють у ґрунти і водойми. У промислових районах вміст свинцю у ґрунтах у 25-27 разів вищий, ніж у сільськогосподарських. Підвищений вміст цих металів у ґрунтах веде до уповільненого росту рослин та зниження врожайності. Значна кількість відходів утворюється при видобуванні та збагаченні корисних копалин. На кожну тонну виробленого калійного добрива припадає 3-4 т галітових відходів. У місцях видобутку калійних руд накопичились сотні мільйонів тонн таких відходів, що містять в основному хлорид натрію.

На зрошуваних ґрунтах може виникнути небезпека засолення ґрунтів внаслідок неправильного поливу. Засолення - збільшення солоності ґрунту до рівня, що згубний для рослин, що відбувається внаслідок активного випаровування і транспірації поливних вод з паралельним накопиченням у ґрунті солей, які залишаються у ґрунтовому розчині. Тому зрошення вважають однією з форм спустошення.

 

Мислення і прийняття розумних рішень в екстремальних ситуаціях

Мислення - це процес пізнання, спрямований на розкриття загальних і суттєвих властивостей, ознак, предметів, явищ та зв'язків між ними. Здатність мислити - властивість людини. Вона дає нам можливість пізнавати те, що ми безпосередньо не спостерігаємо, передбачити хід подій, результати наших власних вчинків. Мислення має бути глибоким, послідовним, самостійним, критичним, швидким.

Потрапивши в надзвичайну ситуацію, потерпілі до підходу допомоги мають намагатися вижити самостійно, без будь-чиєї допомоги.

Для того, щоб прийняти більш або менш правильне рішення в екстремальній ситуації, необхідно, наскільки це можливо, зорієнтуватись, в яку ситуацію ви потрапили.

Головні особливості поведінки в екстремальній ситуації

Правильна оцінка ситуації -- перший крок до вирішення проблеми.

Постраждавши від нещасного випадку людина може поводитись згідно з однією з трьох форм поведінки в екстремальній ситуації. Це такі, як різке зниження організованості, різке гальмування активних дій та підвищення ефективності дій.

Значну роль у виживанні в екстремальних умовах відіграватимуть досить важливі фактори. До них належать так звані стресори виживання, які найнегативніше впливають на людський організм, на тривалість гранично допустимих термінів автономного існування, а саме: фізичний біль, холод, спека, спрага, голод, перевтома, самотність, страх.

Вяку б небезпечну ситуацію не потрапила людина, все одно безпека її життя і здоров'я, основним фактором є її психічний стан, можливість швидко організуватись до певних дій тощо.