Температура, вологість, теплове випромінювання у роб зоні

Група

Фізичне зусилля -пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці.

4 рівні фіз. зусилля: незначне, середнє, важке, дуже важке.

Група

Нервова напруга -полягає у складності розрахунків, високій відповідальності, інтелект. навантажені, особливих вимогах до якості або точності.

3 рівні нерв напруги: незначна, середня, підвищена.

Група

Темп роботи -розрах-ся через к-ть труд рухів за одиницю часу.

3 рівні:помірний, середній, високий.

Група

Роб положення - положення тіла людини щодо засобів виробництва.

4 види роб положення: обмежене, незручне, незручно-обмежене, дуже незручне.

Група

Монотонність роботи -передбачає багаторазовість повторення різноманітних короткочасних операцій, дій і циклів.

3 рівні: незначну, середню, підвищена.

Група

Температура, вологість, теплове випромінювання у роб зоні

1. незначне. 2. підвищене (знижене) 3. середнє. 4. високе 5. дуже високе.

Група

Забрудненість повітря розраховується через вміст домішок у 1 м3 або літрі повітря і вплив їх на організм людини.

Розрізняють 5 ступенів забрудненості повітря:

1. незначне. 2. середнє. 3. підвищене. 4. сильне. 5. дуже сильне.

Група

Виробничий шум розраховується частота циклу у Герцах, а сила – у Децибелах: 1. помірний. 2 підвищений. 3. сильний шум.

Група

Вібрація та поштовхи на робочому місці (3 рівні): 1. підвищені; 2. сильні; 3. дуже сильні.

Група

Освітленість у робочій зоні: 1. недостатня. 2. погана. 3. освітлююча.

 

 

Умови праці і фактори їх формування

Умови праці на виробництві досліджують щ метою виявлення ключових напрямків їх формування і покращення, а також у деяких випадках з метою компенсації працівникам. Компенсація здійснюється в грошовій і не грошовій формах

Грошова форма передбачає вищу з/п тільки у вигляді дотацій і бонусів

Не грошова форма: харчування, скорочений робочий день, путівки, подарунки, організоване робоче місце, мед огляд тощо

Напрямки вивчення умов праці,

- Технічний передбачає створення нової техніки, що забезпечує збереження здоров’я, мінімізацію витрат

- Технологічний передбачає впровадження нових технологій, режимів, що дозволяють виводити людей із в-в із шкідливих умов праці

- Соціальний психофізіологічний – полягає у оздоровленні виробництва та середовища, у підвищенні інтересу до роботи.

- Естетичний передбачає зміну світла, форми, які є у виробництві, які позитивно впливають на людину, і підвищують продуктивність праці.

Засоби індивідуального захисту людини

Засоби індивідуального захисту людини призначені для захисту її шкіри, обличчя, очей та органів дихання від дії радіації та шкідливих хімічних речовин.

Залежно від принципу дії, усі засоби індивідуального захисту поділяють на ізолюючи та фільтруючі.

Ізолюючи – це такі, які повністю ізолюють людину від чинників навколишнього середовища.

Фільтруючи – це засоби індивідуального захисту, які поглинають з повітря шкідливі домішки.

За способом виготовлення ЗІЗ поділюять на:

- Промислові – виготовлені заздалегідь

- Підручні – виготовляються населенням із матеріалів, які є в наявності.

За призначенням:

- Засоби захисту шкіри

- Очей

- Органів дихання

- Медичні засоби захисту

До засобів захисту органів дихання належать наступні фільтруючі засоби:

- Протигази (загальновійськові, цивільні, дитячі)

- Респіратори (промислові, для дорослих, дитячі)

- Найпростіші засоби захисту (ватно-марлеві пов’язки, протипилові тканинні маски)

 

Для того, щоб підвищити захисні властивості одягу використовують мильно-олійну емульсія.

Дії під час землетрусу

1. Зберігайте спокій та уникайте паніки

2. Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди

3. Головна небезпека, яка вам загрожує – це предмети та уламки, що падають.

4. Швидко залишіть будинки та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому чи другому поверсі.

5. Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

6. Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікна та важких предметів.

7. Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище 5-го поверху. Вихід буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть із ладу.

8. Вибігайте з будинку швидко але обережно, остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

9. Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

10. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем до припинення коливань.

11. Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та по можливості надайте допомогу.

 

НС воєнного характеру

Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

До сучасних засобів ураження відноситься зброя масового знищення (ЗМЗ), до якої відносяться: ядерна; хімічна; бактеріологічна; нові види зброї масового ураження.

Ядерна зброя

Серед сучасних видів зброї масового ураження однією з найнебезпечніших є ядерна.

Ядерною називають зброю, уражаюча дія якої базується на викорис­танні енергії, що виділяється у вигляді вибуху при ядерних перетвореннях.

Хімічна зброя

Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія якої ґрунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин.

До бойових токсичних хімічних речовин належать отруйні речови­ни (ОР) і токсини, які уражають організми людей і тварин, а також фіто токсиканти, які можуть застосовуватися під час війни для ураження сільськогосподарських рослин і лісових насаджень.

Біологічна зброя

Біологічна (бактеріологічна) зброя - це спеціальні боєприпаси і бойові заряди, які заповнені біологічними (бактеріологічними) засоба­ми, її уражаюча дія грунтується на використанні хвороботворних влас­тивостей мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків) і токсич­них продуктів їх життєдіяльності.

Сучасні екологічні проблеми

До основних сучасних екологічних проблем, що постають перед людиною відносяться: зростання населення планети, ерозія та забруднення ґрунтів, зростання великих міст, знищення лісів, нераціональне використання водних та енергетичних ресурсів, можливі зміни клімату, негативний вплив на біологічне різноманіття тощо.

До розвитку глобальної екологічної й тісно пов’язаної з нею соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели, образно кажучи, два „вибухи” – демографічний, тобто різке зростання чисельності населення за останнє століття, й промислово-енергетичний, а також причинені ними катастрофічні ресурсопоглинання й продукування відходів. За висновками експертів, некероване зростання населення планети – головна причина розвитку глобальної екологічної кризи, яка спричинила решту криз (виснаження ресурсів, забруднення геосфер, негативні кліматичні зміни тощо).

Одною з екологічних проблем є зростання кількості міст-гігантів, що стали найбільшими та найнебезпечнішими забруднювачами довкілля й згубниками природи, її „раковими пухлинами”.

Екологічною проблемою є і спустелювання. За даними ООН, понад 900 млн. чоловік проживають у посушливих зонах нашої планети, землі яких потерпають від спустелювання.

Екологічною проблемою є і загибель водних екосистем. Величезна кількість отруйних речовин, що накопичуються навколо міст, промислових центрів, виносяться поверхневими та ґрунтовими водами в річку, а звідти в моря й океани. До них додаються забруднювачі. Що переносяться вітром, нафтопродукти від аварій танкерів та від роботи нафтопромислів.

Останнім часом багато проблем у людства виникло також у зв’язку з безжалісною експлуатацією земельних угідь. У всьому світі швидкими темпами відбувається деградація й ерозія ґрунтів.

Величезну тривогу в світі викликає перезабруднення атмосфери шкідливими газами, що призводить до збільшення площ озонових „дір” та активації розвитку парникового ефекту.

Епідемічний паротит.

Епідемічний паротит (свинка, завушниця) — гостре інфекційне захворювання, яке характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням залоз внутрішньої секреції (слинних, статевих тощо) та нервової системи.

Збудник захворювання — вірус, для якого характерна висока контагіозність і мала стійкість у зовнішньому середовищі. Єдине джерело інфекції — хвора людина, яка виділяє вірус зі слиною (за 1—2 дні до появи ознак захворювання і протягом перших 5 днів хвороби). Шлях передання інфекції — повітряно-краплинний. Збудник хвороби нестійкий поза організмом, руйнується при нагріванні та ультрафіолетовому опроміненні

Епідемічний паротит уражає переважно дітей віком від 3 до 15 років, але може зустрічатися й у дорослих (від 16 до 30 років). Діти до 6 місяців і дорослі віком понад 50 років хворіють рідко, перші захищені завдяки материнським антитілам, другі — внаслідок перенесеного захворювання в дитинстві або в юності.

Проникнувши в організм, вірус розмножується в носоглотці і тоді проникає в слинні залози, де знаходить оптимальні умови для розмноження. Розвивається характерне запалення слинної привушної залози, через що обличчя стає одутлим зі своєрідними контурами.

Після перенесеного захворювання розвивається стійкий імунітет до хвороби.

Симптоми і перебіг захворювання

Інкубаційний період епідемічного паротиту триває від 11 до 23 днів. Є короткий продромальний (початковий) період, в якому визначають такі симптоми: слабкість, нездужання, біль у м’язах, головний біль, озноб, порушення сну та апетиту. Із розвитком запалення у слинній залозі з’являються ознаки її ураження: сухість у роті, позавушний біль, який посилюється під час жування та розмови.

Перебіг захворювання варіює від легкого до важкого. Залежно від цього температура тіла людини коливається від субфебрильних цифр до 40°С. Інтоксикація також залежить від ступеня тяжкості. Характерним проявом хвороби є ураження слинних залоз (частіше привушних). Сама залоза збільшується в розмірах, з’являється болючість під час дотику, особливо виражена спереду вуха, позаду мочки вуха і в ділянці соскоподібного відростка. Шкіра над запаленою залозою напружена, припухлість може поширюватися на шию і зберігається протягом 3—10 днів. Після проникнення в кров вірус паротиту досягає інших залозистих органів.

Профілактика паротиту

На кожен випадок захворювання подають термінове повідомлення. Хворих ізолюють на 9 днів. У дитячих закладах, де виявлено випадок захворювання, встановлюють карантин на 21 день. Дітей до 10 років, котрі мали контакт з хворим на епідемічний паротит вдома, не допускають у колектив з 11-го по 21-й день від моменту контакту. За цей період за ними встановлюють медичне спостереження. При відсутності протипоказань проводять екстрену імунізацію живою паротитною вакциною. Ослабленим дітям в епідемічному осередку можна ввести нормальний імуноглобулін, але він допомагає слабо. Дезінфекцію в осередку не проводять.

Донедавна для профілактики паротиту в Україні та світі здебільшого застосовували моновакцини. Наприкінці ХХ століття було створено комбіновані вакцини, доскладу яких входить паротитний компонент.

 

Постулати щастя

З точки зору психології, щастя - психологічний стан людини, при якому вона відчуває внутрішню задоволеність умовами свого буття, повноту і осмисленість життя, а також здійснення свого призначення.

Британські вчені розробили 10 досить простих «рецептів щастя»:

1. Щастя - не в тому, щоб брати, а в тому, щоб давати. У вільний час займіться роботою у благодійній організації на громадських засадах. Більше спілкуйтеся, згадайте про друзів, з якими останнім часом втратили контакт.

2. Займайтеся фіз. вправами - наприклад, здійснюйте пробіжку.

3. Зверніть увагу на світ навколо, приділіть час споглядання навколишньої природи.

4. Не припиняйте займатися самоосвітою (вивчити іноземну мову).

5. Ставте перед собою конкретні цілі і досягайте їх.

6. Нехай ваші поразки вчать вас виправляти помилки, підніматися і знову йти вперед.

7. Дотримуйтеся позитивного підходу: зосереджуйте на щасливі моменти свого життя.

8. Приймайте себе таким, яким ви є, не зациклюючись на власних недоліках.

9. Відчуйте себе частиною будь-якого співтовариства (клуб).

Нью-йоркс. психологи сформулювали 10 правил «золотих НЕ», дотримання яких здатне покращити життя:

1) Не робити поспішних висновків;

2) Не драматизувати;

3) Не придумувати правил;

4) Не користуватися стереотипами і не навішувати ярликів;

5) Не бути перфекціоністом;

6) Не узагальнювати;

7) Не приймати близько до серця;

8) Не йти на поводу в емоцій;

9) Не піддаватися апатії; 10) Не жити минулим.

Подібні поради, але більш узагальнені містяться в так званій методиці «Три любові: Люби те, що маєш; Люби свою справу; Люби ближніх своїх», тобто необхідно: 1) Насолоджуватися тим, що в тебе є; 2) Займатися улюбленою справою; 3) Будування відносин на основі любові.

Раціональне харчування

Рац. харчування – фізіологічне повноцінне харчування з урахуванням особливостей кожної людини, яке забезпечує постійний стан внутрішнього середовища організму, підтримує його життєві прояви, (ріст, розвиток, діяльність різних органів і систем), сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню опору організму людини інфекціям.

Раціональне харчування базується на таких законах:

І закон - дотримання рівноваги між енергією, яка надходить з їжею (калорії) та енергетичними затратами організму (джоулі). Основний енергетичний матеріал дають організму вуглеводи і жири. Білки використовуються головним чином як пластичні матеріали (будівельні), але їх надлишок також йде для отримання енергії.

ІІ закон – збалансованість між поступаючими в організм білками, жирами і вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами і баластними компонентами. Згідно цього закону, щоб зберегти здоров’я і вести повноцінне життя, людина потребує не конкретних продуктів, а в повному співвідношенні харчових речовин (майже 70), що в них знаходяться. Таку кількість цінних харчових компонентів мають різні продукти харч-ня: м’ясні, рибні, зернові, овочеві, фрукти, ягоди та інші.

ІІІ закон рац. харчування диктує слідуюче правило - різноманітність. Щоб бути гарним і здоровим, слід харчуватися різноманітною їжею.

ІV закон – дотримання режиму харчування. Це регулярність і оптимальний розподіл їжі протягом дня.

Рац. харч-ня сприяє збереженню здоров'я, опiрностi шкiдливим факторам навкол. середовища, високiй фiз. й розумовiй працездатностi, а також активному довголiттю.

Режим харчування включає час i кiлькiсть прийомiв їжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоємкістю, хiмiчним складом i масою по прийомах їжi.

Умови прийому їжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд їжi факторiв.

Правильне харчування - перший ключ доздоров'яi доброгосамопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi.

Рац. харчування – правильно побудоване своєчасне постачання організму поживної їжі, що містить оптимальну кількість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму.

Протягом усього життя людини харчування залишається важливим фактором, має певний вплив як на фізичний, так і на нервово-психічний її розвиток.

 

Група

Фізичне зусилля -пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці.

4 рівні фіз. зусилля: незначне, середнє, важке, дуже важке.

Група

Нервова напруга -полягає у складності розрахунків, високій відповідальності, інтелект. навантажені, особливих вимогах до якості або точності.

3 рівні нерв напруги: незначна, середня, підвищена.

Група

Темп роботи -розрах-ся через к-ть труд рухів за одиницю часу.

3 рівні:помірний, середній, високий.

Група

Роб положення - положення тіла людини щодо засобів виробництва.

4 види роб положення: обмежене, незручне, незручно-обмежене, дуже незручне.

Група

Монотонність роботи -передбачає багаторазовість повторення різноманітних короткочасних операцій, дій і циклів.

3 рівні: незначну, середню, підвищена.

Група

Температура, вологість, теплове випромінювання у роб зоні

1. незначне. 2. підвищене (знижене) 3. середнє. 4. високе 5. дуже високе.

Група

Забрудненість повітря розраховується через вміст домішок у 1 м3 або літрі повітря і вплив їх на організм людини.

Розрізняють 5 ступенів забрудненості повітря:

1. незначне. 2. середнє. 3. підвищене. 4. сильне. 5. дуже сильне.

Група

Виробничий шум розраховується частота циклу у Герцах, а сила – у Децибелах: 1. помірний. 2 підвищений. 3. сильний шум.

Група

Вібрація та поштовхи на робочому місці (3 рівні): 1. підвищені; 2. сильні; 3. дуже сильні.

Група

Освітленість у робочій зоні: 1. недостатня. 2. погана. 3. освітлююча.