Прогнозування небезпек та захист від їх дії

Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:

- оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстрем. ситуацій;

- очікувану силу впливу та механізми розвитку небезпеки (ураження);

- характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, твар. та росл.світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, госп.об'єкти);

- агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);

- періодичність виникнення небезп. та екстрем. ситуацій та їх динаміку;

- визначення величини збитків у випадку реалізації неб.та екстр. сит.

Оцінку потенційних збитків необхідно проводитина стадіях передпроектних та науково-дослідних розробок:

* при виборі пріоритетних заходів захисту конкр. ділянки території,

* при обгрунтуванні вибору варіантів розташування міського будівництва на територіях з екстрем. прир. умовами,

* при розробці генеральних планів міст, проектів забудови, пропозицій щодо розширення, реконструкції та техн. переозброєння підприємств,

* при розробці схем інженерного захисту територій.

Вибираючи варіант найбільш ефективних попереджувальних та запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (при відсутності можливості повного захисту).

Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на:

1) попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його на безпечну відстань;

2) захист людини від небезпеки шляхом застосування колект. та/чи індив. заходів захисту, а також страхування при роботах в небезп. зонах;

3) використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дозволяють автоматизувати та, роботизувати небезпечні виробництва, застосовувати дистанційне керування, автоматично приводити в дію засоби захисту, підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування;

4) розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на формування концепції безпеки та створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності;

5) проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;

6) розробку системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, планів щодо захисту населення у випадку стихійних лих, аварій, катастроф тощо;

7) забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання на належному рівні здоров'я людей.

Проблема захисту від небезп. природних та техногенних процесів, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту людей, будівель, підприємств і т. д. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи попереджувальних та захисних заходів, які спрямовані на охорону усієї сукупності об'єктів, що складають середовище життєдіяльності людини.

 

Постулати щастя

З точки зору психології, щастя - психологічний стан людини, при якому вона відчуває внутрішню задоволеність умовами свого буття, повноту і осмисленість життя, а також здійснення свого призначення.

Британські вчені розробили 10 досить простих «рецептів щастя»:

1. Щастя - не в тому, щоб брати, а в тому, щоб давати. У вільний час займіться роботою у благодійній організації на громадських засадах. Більше спілкуйтеся, згадайте про друзів, з якими останнім часом втратили контакт.

2. Займайтеся фіз. вправами - наприклад, здійснюйте пробіжку.

3. Зверніть увагу на світ навколо, приділіть час споглядання навколишньої природи.

4. Не припиняйте займатися самоосвітою (вивчити іноземну мову).

5. Ставте перед собою конкретні цілі і досягайте їх.

6. Нехай ваші поразки вчать вас виправляти помилки, підніматися і знову йти вперед.

7. Дотримуйтеся позитивного підходу: зосереджуйте на щасливі моменти свого життя.

8. Приймайте себе таким, яким ви є, не зациклюючись на власних недоліках.

9. Відчуйте себе частиною будь-якого співтовариства (клуб).

Нью-йоркс. психологи сформулювали 10 правил «золотих НЕ», дотримання яких здатне покращити життя:

1) Не робити поспішних висновків;

2) Не драматизувати;

3) Не придумувати правил;

4) Не користуватися стереотипами і не навішувати ярликів;

5) Не бути перфекціоністом;

6) Не узагальнювати;

7) Не приймати близько до серця;

8) Не йти на поводу в емоцій;

9) Не піддаватися апатії; 10) Не жити минулим.

Подібні поради, але більш узагальнені містяться в так званій методиці «Три любові: Люби те, що маєш; Люби свою справу; Люби ближніх своїх», тобто необхідно: 1) Насолоджуватися тим, що в тебе є; 2) Займатися улюбленою справою; 3) Будування відносин на основі любові.

Раціональне харчування

Рац. харчування – фізіологічне повноцінне харчування з урахуванням особливостей кожної людини, яке забезпечує постійний стан внутрішнього середовища організму, підтримує його життєві прояви, (ріст, розвиток, діяльність різних органів і систем), сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню опору організму людини інфекціям.

Раціональне харчування базується на таких законах:

І закон - дотримання рівноваги між енергією, яка надходить з їжею (калорії) та енергетичними затратами організму (джоулі). Основний енергетичний матеріал дають організму вуглеводи і жири. Білки використовуються головним чином як пластичні матеріали (будівельні), але їх надлишок також йде для отримання енергії.

ІІ закон – збалансованість між поступаючими в організм білками, жирами і вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами і баластними компонентами. Згідно цього закону, щоб зберегти здоров’я і вести повноцінне життя, людина потребує не конкретних продуктів, а в повному співвідношенні харчових речовин (майже 70), що в них знаходяться. Таку кількість цінних харчових компонентів мають різні продукти харч-ня: м’ясні, рибні, зернові, овочеві, фрукти, ягоди та інші.

ІІІ закон рац. харчування диктує слідуюче правило - різноманітність. Щоб бути гарним і здоровим, слід харчуватися різноманітною їжею.

ІV закон – дотримання режиму харчування. Це регулярність і оптимальний розподіл їжі протягом дня.

Рац. харч-ня сприяє збереженню здоров'я, опiрностi шкiдливим факторам навкол. середовища, високiй фiз. й розумовiй працездатностi, а також активному довголiттю.

Режим харчування включає час i кiлькiсть прийомiв їжi, iнтервали мiж ними, розподiл харчового рацiону за енергоємкістю, хiмiчним складом i масою по прийомах їжi.

Умови прийому їжi: вiдповiдна обстановка, сервiровка столу, вiдсутнiсть вiдволiкаючих вiд їжi факторiв.

Правильне харчування - перший ключ доздоров'яi доброгосамопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi.

Рац. харчування – правильно побудоване своєчасне постачання організму поживної їжі, що містить оптимальну кількість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму.

Протягом усього життя людини харчування залишається важливим фактором, має певний вплив як на фізичний, так і на нервово-психічний її розвиток.