Діагностика станів у дисфункциональній родині

Виділяють 4 основних стану дисфункціональної родини:

1. Стан глобальної сімейної незадоволеності.

2. Стан непосильної фізичної й психічної напруги.

3. Стан сімейної тривоги.

4. Стан сімейної провини.

Стан глобальної сімейної незадоволеності

Виникає, якщо відбувається різка розбіжність між усвідомлюваними або неусвідомлюваними очікуваннями людини стосовно родини й реальним сімейним життям. Є одні очікування а відбувається інше. Наслідком цього є усвідомлюване або неусвідомлений стан фрустрації. Це породжує фрустраційну поведінку членів родини, спрямовану на те, щоб ситуацію змінити. Якщо цього не відбувається, то тоді це може приводити до хворобливих порушень і психологічним проблемам.

1-й тип - усвідомлена незадоволеність. Її діагностика проста. Є відкрите визнання одним або двома подружжям, що сімейне життя їх не задовольняє. При цьому обов'язково є вказівка на те, що сімейне життя не відповідає мінімальним вимогам. Вони свідомо визнають помилковість висновку свого шлюбу. Що ж заважає розійтися? Як правило згадується якась важлива обставина, яка заважає негайно розійтися (діти, матеріально - побутові труднощі, думка навколишніх та ін.) Часто така незадоволеність поєднується з гострим або хронічним конфліктом між членами родини або систематичними конфліктами, що у свою чергу породжує виражені агресивні нотки. Практично ніякі потреби членів родини не задовольняються. Подібний тип порушень гранично ясний.

2-й тип - неусвідомлювана (слабо або погано усвідомлювана) незадоволеність - набагато більш складний тип. Спочатку виражається відносною задоволеністю сімейним життям. Разом з тим незадоволеність виявляється побічно в процесі подальшої бесіди. Є кілька варіантів:

1. Через опис почуттів і станів, які погранично примикають до прямої незадоволеності. Це нудьга, безбарвність життя, відсутність радості, ностальгічні спогади про те, як усе було гарне спочатку. У цьому випадку рушійним мотивом для збереження сімейного життя стають не потреби або почуття, а необхідність. Поступово виявляється, що родина живе з останніх сил.

2. Вам можуть скаржитися на різні приватні сторони сімейного життя (усе б було гарно, якби жили окремо), поведінка дітей, проведення вільного часу та ін. У ситуації такого варіанта часто можуть виникати феномени тещі, тестя та ін. Із цього стає ясно, що ця приватна сторона сімейного життя різко перебільшується.

3. Феномен краплі дьогтю. Мова йде про якусь об'єктивно другорядну проблему, яка в даній родині розростається до космічних масштабів і серйозно знижує задоволеність сімейних відносин. Це можуть бути відносини із проживаючими разом родичкою або розбіжності в організації сімейного життя.

4. Інший феномен - це наростання фрустрації одного члена родини або обох (мої нерви здають). Приводиться об'єктивна причина того, чому ця нервовість з'явилася. Ця нервовість і говорить про порушення дуже глибинних потреб людини.

При неусвідомлюваній незадоволеності спочатку можуть бути періоди зовні безконфліктні, протягом яких відбувається наростання фрустрації - емоційний вибух і навіть розрив. При цьому такий стереотип сімейних відносин з погляду стабільності родини є небезпечним. Ці вибухи нерідко приводять до руйнування родини. Під час емоційного розриву хтось із подружжя зустрічається з можливістю заново організувати родину або раптом відкриває для себе, що він увесь час був нещасливий. Подружжя або вертаються в родину, або усвідомлення свого животіння й повний розрив - виявляється можна бути й щасливим. Для одного з них (частіше жінки) або обох виникає легка депресія, пригніченість, залежність від алкоголю.