Економіка існує задля людини, а діяльність людини утворює економіку.

Політична економія вивчає конкретні прояви людського фактора тільки у контексті економічної (господарської) діяльності людини, насамперед у виробництві господарських і споживчих благ.

 

Лекція 2.

 

1. Людські потреби та їх особливості.

2. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору.

3. Економічний продукт.

4. Предмет і функції політичної економії.

5. Методологія політичної економії.

6. Економічні категорії, закони і принципи.

 

1. Людські потреби та їх особливості.

Економіка виникла, функціонує і розвивається задля задоволення усієї різноманітності потреб людини.

Потреби — поняття, що відображають ставлення людей до умов їх життєдіяльності. Потреби характеризуються відчуттям нестачі певних благ, бажанням володіти ними, щоб здолати це відчуття.

Потреби людей утворюють цілу ієрархію. Особливе місце у ній займають економічні потреби. Автори популярного підручника «Економікс» дають таке визначення економічних потреб: «Потреби - це бажання споживачів придбати та використати товари і послуги, котрі приносять їм задоволення (користь)» (Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс. В 2-х томах. -М Республика, 1992. - Т.1. - С.36).

Різноманітні потреби можна систематизувати і класифікувати - на-самперед за їх суб'єктами.

За своїми суб'єктами потреби поділяються на індивідуальні (особисті) - потреби у споживчих благах (у кожної особи вони мають кількісні і якісні особливості, втамовуються специфічним набором споживчих благ); колективні (зокрема, потреби колективу працівників підприємства кваліфікованому керівництві, відповідних умовах праці, сприятливому гральному кліматі, високих заробітках тощо); суспільні (наприклад, потреби у соціальному захисті, економічному зростанні, забезпеченні роботою і таке інше).

Крім того, можна виділити потреби суб'єктів економіки - домашніх господарста (сімей), підприємств (фірм) і держави.

Домашні господарства є власниками виробничих ресурсів (праці, капіталу, природних ресурсів і підприємницьких здібностей), тому вони мають потребу у їх найраціональнішому застосуванні; підприємства (фірми) потребують зростання рентабельності (доходності) виробництва, двищення конкурентоздатності своїх товарів; держава відображає потребу в економічній цілісності, зростанні своїх доходів (бюджету), сплаті податків та багато іншому.

За об'єктами людські потреби поділяються насамперед на фізіологічні (у їжі, питві, одязі, житлі, продовженні роду тощо), які породжуться біологічною сутністю людини, і соціальні (потреби у спілкуванні,)праці, освіті, інформації, охороні здоров'я, творчості, самовираженні тому подібні), що породжуються соціальною суттю людини.

Виділяють також потреби матеріальні (у матеріальних благах) і духовні (у духовних благах) тощо.

Наведена класифікація багато в чому дуже умовна. Зокрема, особистості, колективні і суспільні потреби значною мірою перекриваються, тобто співпадають. А те, що ще вчора не було першочерговою потребою і вважалося предметом розкоші, нині стало предметом першої необхідності (зокрема, телевізор, персональний комп'ютер чи мобільний телефон). Те, що є предметом розкоші для однієї сім'ї, для іншої - з високим достатком є предметом нагальної необхідності (приміром, басейн чи тенісний корт).

Людина намагається втамувати передусім найнагальніші свої потреби, що стає рушійним мотивом її господарської поведінки. Однак, коли одні потреби втамовуються, на черзі виникають інші. Старі, уже задоволені потреби перестають відігравати мотиваційну роль, а програму людської діяльності визначають нові, ще не задоволені запити. Отже, потреби визначають зміст майбутньої господарської діяльності людини, а результат цієї діяльності повинен задовольняти потреби на прийнятному рівні.

З економічними потребами людини пов'язані її економічні інтереси, тобто усвідомлені людьми економічні потреби. Економічні інтереси є спонукальним мотивом виробництва, вони реалізуються у господарській діяльності людей. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця - прибуток, для банкіра - процент, для землевласника -рента. Інтереси покупця і продавця перетинаються у ціні певного блага, однак інтерес першого полягає у її зниженні, а другого - у зростанні. Інтерес виробника знаходиться у зростанні доходу від реалізації благ, які він виробляє, інтерес споживача - у зниженні витрат на придбання благ та їх кількості.

Уся сукупність потреб впливає на виробництво, кількість і номенклатуру створених у ньому благ. Це зумовлює зміни у виробництві, адже потреби мінливі, старі змінюються новими, тобто потреби зумовлюють зміни у виробництві. Але не лише потреби впливають на виробництво, останнє породжує усе нові і нові потреби (зокрема, тільки після появи холодильника чи пральної машини у виробництві у них з'явилася масова потреба).

Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва та зміни у його змісті, а виробництво - розширення (зростання) потреб. Так відбувається економічний розвиток: потреби та виробництво «підштовхують» одне одного у своєму поступальному русі.

В економіці діє закон безмежного зростання потреб.

Поскільки в економіці діє закон безмежного зростання потреб людей, то і виробництво зростатиме безмежно. Цимвизначається роль потреб у виробництві.

Головна властивість потреб - їх невтолимість і буквальна безмежність.

Невтолимість і буквальна безмежність властива будь-яким людським потребам - особистим чи колективним, фізіологічним чи соціальним, потребам домашніх господарств чи підприємств. Потреби невтолимі тому, що їх не можна втамувати усі одразу, а безмежні тому, що з'являють ся усе нові й нові потреби, і так буде вічно, поки існуватиме людство, а люди матимуть потреби. Водночас, можливості у задоволенні потреб наштовхуються на обмеженість (рідкісність) виробничих ресурсів.