Економіка - сфера діяльності людей, де створюються та використовуються життєві блага для задоволення людських потреб.

Щоб нормально існувати, людина повинна мати їжу, питво, одяг, взуття, житло, меблі, транспортні засоби, комунікації, машини і механізми, побутові прилади, видовища, інформацію, захист від голоду та хвороб і безліч інших речових і неречових життєвих благ, які створюються в економіці.

Однак це не єдине розуміння економіки. Поняття «економіка» застосовується не лише для позначення сфери створення і використання життєвих благ, а й для визначення сукупності відносин між людьми у виробництві, розподілі, обміні та споживанні життєвих благ, тобто сукупності економічних відносин, а також як назва науки, щодосліджує економічне життя людсй_.

Економіка як господарська сфера має складну структуру. Це, передусім, національна економіка, або народне господарство, що поділяється на галузі, види виробництва та територіальні господарські комплекси. Окремі, відносно самостійні територіальні частини національної економіки можна трактувати економікою регіону, або регіональною економікою. Первинною ланкою економіки є підприємства (фірми), де й створюються усі життєві блага. Підприємства, у залежності від виду життєви; благ, які вони виробляють, чи місця виробництва групуються у галузі та територіальні комплекси тощо.

Національні економіки, що поєднуються взаємними господарськими зв'язками, утворюють глобальну, або світову, економіку.

Однак поняття «економіка» як господарська сфера охоплює не лише виробництво як процес створення життєвих благ.

Вона включає також їх розподіл, обмін і споживання. Життєві блага, створені у виробництві, проходять досить тривалий шлях до споживання через розподіл і обмін. Виробництво, розподіл, обмін і споживання життєвих благ утворюють тісно переплетені, взаємозумовлені, але усе ж відносно самостійні сектори економіки. У виробництві блага створюються, однак для споживання вони спочатку повинні розподілитися і обмінятися. Розглянемо це на гіпотетичному (умовному), але усе ж реальному прикладі.

Припустимо, що в економіці, як і колись було за прадавніх часів, відсутні гроші. Блага не можна купити чи продати, їх можна тільки обміняти, щоб одержати інші блага, необхідні для споживання. Тепер уявимо собі окреме підприємство, яке випускає, наприклад, відеокасети. Колектив працівників даного підприємства у виробництві створює певну кількість касет, у розподілі визначається частка кожного у створеному продукті, тому кожен отримує якусь кількість відеокасет. Однак відеокасети не можуть втамувати усі життєві запити працівників. Тому останні обмінюють відеокасети у сфері обміну на потрібні їм життєві блага. І тільки після цього відбувається споживання.

Зв'язок виробництва і споживання виявляється і через те, що частина благ - так звані виробничі блага - споживаються людьми не безпосередньо. Зокрема, такі блага, як сировина, електроенергія для машин, паливо, вантажні автомобілі, верстати та виробниче обладнання тощо, споживаються у виробництві. Це - виробниче споживання. Водночас, інша частина благ - такі, як їжа і одяг, розваги і житло, видовища і книги, електроенергія для телевізора чи пральної машини тощо, або так звані споживчі блага — споживаються людьми безпосередньо у особистому споживанні.

Життєві блага здійснюють свій рух, який можна назвати кругообігом благ, через усі сфери - від виробництва до споживання. При цьому створюються умови для повторення процесу виробництва, що називають його відтворенням. Постійне і безперервне відтворення включає не тільки повторення виробництва, але й розподілу, обміну та споживання також. Це стає запорукою вічного та безупинного руху економіки, основою прогресу людської цивілізації.

Економіка в цілому утворює каркас людської цивілізації, який утримує усі інші сфери діяльності людей - подітику та ідеологію, культуру мораль, науку і духовну сферу тощо. Люди можуть дозволити собі займатися політикою чи спортом, релігійною чи благочинною діяльністю, досліджувати планету в цілому, її океани та космічний простір, писати вірші і вивчати історію, народжувати та виховувати дітей, задумуватися над сенсом життя чи іншими морально-етичними проблемами тільки тому, що відповідні матеріальні передумови, цього визрівають в економіці. При цьому рівень політичного, соціального, духовного, культурного, науково-технічного розвитку людського соціуму (суспільства) цілком та повністю визначається рівнем розвитку економіки.