Розрахункові бази для оцінки суттєвості помилок

№ з/п	Галузь	Розрахункова база
	Легка й харчова промисловість	Виторг від реалізації
	Торгівля	Виторг від реалізації
	Транспорт	Вартість основних коштів
	Нафто-, та газодобувна промисловість	Вартість основних коштів
	Інвестиційні компанії	Прибуток до оподатковування
	Малі підприємства будь-якої галузі	Валюта балансу
	Бюджетні організації	Відсоток від суми фінансування

Для складання попереднього судження щодо суттєвості помилок можливо використання наступних критеріїв (таблиця 4.9).

Таблиця 4.9

Дані для формування попереднього судження про суттєвість помилок, %

Розрахункова база	Попереднє судження про суттєвість помилок
мінімум, %	максимум, %
Виторг від реалізації	0,2	0,5
Прибуток до сплати податків
Прибуток після сплати податків
Вартість основних коштів		1,5
Валюта балансу	0,5
Сума бюджетного фінансування	1,5

 

 

Дії аудитора з визначення гранично припустимих меж суми помилок

 

Суттєвість помилки (передбачувана) повинна визначатися ще до складання меморандуму та плану аудиту. Далі з урахуванням установленої (певної) межі суттєвості помилки й величини аудиторського ризику не тільки плануються роботи з аудиту, але здійснюються аудиторські процедури, збираються аудиторські свідоцтва (докази), складається аудиторський висновок.

У процесі аудиту аудитор порівнює встановлену межу суттєвості з фактичними значеннями виявлених помилок і приймає рішення щодо їхньої суттєвості (або несуттєвості).

Визначаючи границю суттєвості помилок, аудитор повинний виходити з того, що в його обов'язок не входить підтверджувати абсолютну точність бухгалтерської звітності, він не ставить метою виявити помилку (він повинний зібрати достатню кількість інформації, оцінити її й сформувати власну думку).

В Україні, як і в більшості країн, єдиних правил і підходів до визначення рівня суттєвості не існує.

Однак досвід підказує, що застосовують два підходи: індуктивний і дедуктивний.

Суть індуктивного підходу полягає в тому, що спочатку визначається припустима суттєвість помилок по окремих статтях звітності, а потім на основі узагальнення – загальна величина суттєвості для звітності в цілому.

Дедуктивний підхід, навпаки, передбачає першочергове визначення загальної «сумарної» величини припустимої помилки у фінансових звітах, а потім розподіл її між конкретними статтями звітності.

При цьому варто враховувати важливість, матеріальність кожної статті, її вплив на вірність звітності, роль у процесі прийняття управлінських рішень.

Так, наприклад: помилки по статтях оборотних активів і короткострокових зобов'язань є більш значущими в порівнянні з помилками по статтях капіталу або довгострокових зобов'язань, оскільки перші визначають рівень ліквідності підприємства. Звідси межа суттєвості помилок по поточних активах і зобов'язаннях повинна бути набагато нижче в порівнянні з іншими статтями.

Отже, при низькому рівні суттєвості, аудитору необхідно реалізувати більшу кількість процедур (більше зібрати свідоцтв), чим при запланованому високому значенні суттєвості помилок.

 

На замітку

Аудитор не повинний погоджувати рівень суттєвості, що він установлює щодо конкретного підприємства-клієнта, конкретної перевірки. Це пояснюється тим, що тільки аудитор (АФ) відповідає за якість і наслідки аудиторської перевірки, а не клієнт. Аудитор на основі певної суттєвості визначає для себе рівень аудиторського ризику, кількість і види аудиторських процедур, порядок проведення аудиту.

 

Розглянемо послідовність дій аудитора по визначенню розміру гранично припустимих сум помилок виходячи з вимог Міжнародного стандарту аудиту (МСА) 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту».

Порядок оцінки рівнів суттєвості помилок у фінансовій звітності підприємства-замовника й послідовність дій аудитора проілюстровані на рисунку 4.7.

 

Рис. 4.7 - Послідовність оцінки рівнів суттєвості помилок у фінансовій звітності підприємства-замовника.

Зупинимося більш докладно на характеристиці кожного із зазначених блоків.

На основі встановлених меж суттєвості й розрахункових баз - показників фінансової звітності - розраховуються абсолютні значення суттєвості помилок по мінімальній і максимальній межах (табл. 4.10).

Таблиця 4.10