Основні правила укладання договорів на надання аудиторських послуг

№	Правило	Характеристика
	Чітко з'ясовувати предмет угоди	Аудит фінансової звітності: огляд історичної фінансової інформації; перевірка прогнозної фінансової інформації; завдання з підготовки фінансової інформації; завдання по виконанню з’ясованих процедур стосовно фінансової інформації; консультаційні послуги
	Впевненість аудитора	Варто впевнитися, що замовник чітко представляє, що він очікує від аудитора й чи може аудитор виконувати ці вимоги й завдання
	Роз'яснення замовникові	Варто роз'яснити замовникові, що таке аудиторська гарантія, що не існує гарантії виявлення всіх суттєвих відхилень у ході аудиту й це одна з особливостей аудиту. Варто пояснити, що результатом аудиту в більшості випад-ків є професійна думка фахівця, що може не збігатися з думкою замовника або інших осіб, що перевіряють
	Текст договору складає аудитор	Проект договору варто складати самостійно й не підписувати договір, уважно не ознайомившись із його останнім варіантом, особливо, коли до нього вносилися зміни замовником
	Не допускати різне трактування	У тексті договору не можна допускати різне трактування його положень

 

репутації аудиторів. Доцільно детально описати послідовність реалізації процедур аудиту й надання аудиторського висновку та інших заключних документів. Права сторін у процесі аудиту, відповідальність аудитора у випадку відмови від продовження надання послуг з договору, конфіденційність і порядок розрахунків.

Залежно від поставленої в договорі мети аудиту та мети діяльності аудитора на об’єкт: проведення аудиту і надання послуг, результати можуть оформлятися довідками й висновками. Результати аудиту носять конфіденційний характер і не повинні розголошуватися. За розголошення таких даних аудитор несе відповідальність, передбачену договором.

Під час укладання договору особливу увагу варто звернути на положення щодо завдань, які будуть виконуватися в процесі перевірки. Їх варто сформулювати чітко й однозначно. У випадку, коли таких завдань буде дуже багато, їх можна винести в окреме доповнення.

Докладний опис всіх вимог, які пред'являє замовник до аудитора, допоможе надалі уникнути конфлікту між сторонами. У договір варто також включити обов'язки аудитора зберігати конфіденційність інформації, що він одержить у процесі проведення перевірки.

До початку проведення перевірки варто обумовити місце роботи аудиторів з документами. Можливі наступні варіанти роботи аудитора з документами:

1. Аудитори працюють у приміщенні замовника й, відповідно, документи не виносяться за межі його офісу. Такий варіант часто буває кращим для аудитора, оскільки в процесі роботи досить часто виникає потреба в уточненні окремих моментів у бухгалтера й керівника. Однак він може створити додаткові незручності для замовника.

2. Передача замовником всіх необхідних для перевірки документів

аудиторові. У цьому випадку виникає потреба в детальному описі переданих документів.

3. Ксерокопіювання необхідних документів і робота з ними в офісі аудиторської фірми при згоді клієнта. У цьому випадку ризик втрати документів мінімізується, але цей спосіб може бути неприйнятним при великих обсягах документації, необхідної для роботи.

Усе вищевикладене можна представити у вигляді алгоритму взаємовідносин між клієнтами та аудиторами (рис. 4.5).

 

 

 

Рис. 4.5 - Алгоритм взаємовідносин між клієнтами та аудиторами

Планування аудиторської діяльності

 

Згідно МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» метою аудитора є планування аудиту так, щоб його можна було виконати ефективно.

На замітку

Під плануванням аудиту варто розуміти розробку загальної стратегії виконання завдання і плану аудиту для зменшення аудиторського ризику до припустимо низького рівня.

Адекватне планування аудиту допомагає:

Ø приділити відповідну увагу важливим сферам аудиту;

Ø своєчасно ідентифікувати та вирішувати потенційні проблеми;

Ø належно організувати й управляти завданням з аудиту;

Ø обрати членів аудиторської групи із завданням, що мають відповідний рівень підготовки та компетенції;

Ø організувати нагляд за членами групи та координувати їх роботу.

У плануванні беруть участь партнер та ключовий персонал групи відповідно завдання, що дозволяє отримати користь від їх досвіду і знань, підвищити ефективність і якість процесу планування.

Планування є не окремою процедурою (фазою) процесу аудиту, а швидше безперервною і інтерактивною дією, яка часто починається після виконання попереднього вивчення бізнесу клієнта і продовжується до завершення виконання завдання з аудиту (див. рис. 4.6.).

 

 

Рис. 4.6 - Місце планування в загальній схемі процесу аудиту

Метою планування робіт є концентрація уваги аудиторської фірми (аудитора) на основних об'єктах аудиту й питаннях, що мають відношення до консалтингу, компіляції бухгалтерського обліку, його відновленні й т.д.

 

На замітку

У ході планування аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання з аудиту, на основі якої, формуються меморандум планування і детальний план аудиту.

 

Загальна схема підготовки, планування й проведення робіт з аудиту схематично представлене на рис. 4.6. Вона дає поняття про місце планування в загальній схемі аудиторського процесу.

На етапі попереднього планування аудитором вивчається доступна йому інформація про підприємство клієнта, узгоджуються з керівництвом клієнта основні організаційні питання проведення робіт, формується робоча бригада для його проведення.

Всі роботи попереднього (стратегічного) планування формалізовано можна представити в такий спосіб (табл. 4.4.)

Таблиця 4.4

Етапи планування

Етап	Види робіт
Етап 1	Згода клієнта й укладання договору
Етап 2 Попереднє планування Знання бізнесу клієнта	Визначення мети й завдань аудиту Ціль: вираження незалежної думки щодо вірності й об'єктивності інформації, відбитої у фінансовій звітності Завдання: § збір загальних даних (інформації) про бізнес клієнта; § вивчення системи бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю; § визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; § збір аудиторських свідоцтв і їхній аналіз.
Етап 3 Попереднє планування	Оцінка існуючого середовища суб'єкта Внутрішні фактори системи: управління, облік і внутрішній контроль, виробництво, фінансова діяльність, діяльність персоналу. Зовнішні фактори системи: економічні, політичні, соціальні, юридичні.
Етап 4	Формування меморандуму планування
Етап 5	Розробка плану аудиту
Етап 6	Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиту
Етап 7	Коректування меморандуму й плану протягом усього процесу аудиту

Перед прийняттям завдання аудитор повинний вивчити галузь, структуру власності, управлінський персонал і діяльність суб'єкта господарювання (клієнта), що підлягає аудиту.

Процес одержання знань про бізнес клієнта регламентується МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища».

У процесі аудиту ці знання поновлюються й постійно поповнюються. Джерела одержання уявлень про бізнес клієнта досить різноманітні, і в цілому їх можна класифікувати як:

§ інформацію, отриману із зовнішнього середовища, що оточує діяльність клієнта: офіційна статистика, оглядові матеріали, професійні журнали й т.д.;

§ інформацію, отриману з документів, підготовлених безпосередньо клієнтом: протоколи засідань, фінансові звіти за попередні роки; інструкції з організації бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю; бізнес-плани;

§ інформацію, що формує сам аудитор у процесі спілкування з персоналом клієнта, внутрішніми аудиторами (якщо є така служба) і з аудитором, що проводив аудит раніше.

Контакт із аудитором, що проводив аудит раніше, повинний бути дозволений новому аудиторові. Інформація, отримана від попереднього аудитора, є інформацією з основного джерела.

Отриману інформацію про бізнес клієнта використовують для його оцінки. Аудитор повинний довести результати цієї оцінки до своїх асистентів (помічників).

Перелік досліджуваних питань при оцінці бізнесу клієнта досить широкий, однак основні з них зводяться до наступного:

§ загальні економічні фактори: інфляція, політика уряду (грошова, фінансово-кредитна, система оподатковування, курси валют);

§ умови, що роблять вплив на бізнес клієнта: ринок і конкуренція, комерційний ризик (високі технології, висока мода), несприятливі умови (зниження попиту, значна конкуренція);

§ н айважливіші відомості про клієнта: управління й структура власності (організаційно-правова форма, структура капіталу, структура управління, мета філософія, стратегічні плани, придбання компаній, їхнє злиття, джерела фінансування, відомості про Раду директорів і управлінський персонал, відношення до системи внутрішнього контролю);

§ найважливіші відомості про діяльності клієнта: продукція, ринки, постачальники, витрати й вид діяльності (продукція, постачальники, покупці, структура боргів і зобов'язань);

§ фінансові показники;

§ умови, в яких складається фінансова звітність (зовнішні фактори, які впливають на управлінський персонал у процесі підготовки фінансових звітів);

§ характеристика нормативно-правової інформації, що регулює діяльність клієнта.

На етапі попереднього планування аудиторові необхідно встановити:

§ забезпечення всіх передумов (умов) незалежності аудитора;

§ попередню оцінку ризику системи внутрішнього контролю;

§ розмір необхідної вибірки (вибіркове дослідження);

§ попередню оцінку власного ризику;

§ попередній розрахунок витрат часу на аудит;

§ попередній розрахунок власних можливостей.

Після завершення всього комплексу підготовчих робіт, одержання достатнього обсягу попередньої інформації про діяльність клієнта й здійснення необхідних процедур по визначенню ризику аудиторської діяльності й границі суттєвості помилок – аудитор може становити загальну стратегію виконання завдання з аудиту, на основі якої формується меморандум планування.

Загальна стратегія аудиту встановлює обсяг, час і напрям аудиту, що допомагає в розробці детальнішого плану аудиту.

Розробка загальної стратегії аудиту включає:

1. визначення характеру завдання, що вплине на визначення його обсягу (наприклад, застосована концептуальна основа фінансової звітності, специфічні вимоги галузі до звітності і місцезнаходження підрозділів суб'єкта господарювання);

2. уточнення цілей аудиторського завдання для планування часу аудиту і визначення характеру необхідного інформування (наприклад, кінцевих термінів представлення проміжної і річної звітності, ключові дати очікуваного інформування управлінського і найвищого управлінського персоналу);

3. розгляд важливих чинників, які визначають головні напрями зусиль групи із завдання (наприклад, визначення відповідних рівнів істотності, попередня ідентифікація областей з підвищеним ризиком істотних спотворень, ідентифікація останній подій в діяльності суб'єкта господарювання після звітної дати і тому подібне).

Згідно МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» аудитор повинен задокументувати вибір загальної стратегії аудиту у вигляді м еморандуму, де будуть описані ключові рішення щодо обсягу, часу та порядку проведення аудиту.

Меморандум планування аудиту може включати наступні розділи і положення (табл. 4.5.).

Таблиця 4.5

Меморандум планування аудиту

Розділи	Положення
1. Об'єм аудиторської перевірки	концептуальна основа фінансової звітності, на основі якої готувалася фінансова інформація, що підлягає

 

Продовження таблиці 4.5

	аудиту;
	специфічні вимоги галузі до звітності (наприклад, звіти, які встановлені регуляторними органами галузі);
	очікуване покриття аудитом дочірніх підрозділів суб'єкта господарювання (з урахуванням характеру управління ними і впливу на порядок консолідації звітності);
	характер сегментів бізнесу (з урахуванням можливих спеціальних завдань);
	наявність служби внутрішнього аудиту і ступінь довіри до її роботи;
	вплив інформаційних технологій на аудиторські процедури (з урахуванням можливого використання комп'ютерних методів аудиту);
	характер можливого використання персоналу клієнта у ході перевірки.
2. Цілі надання звітності, терміни аудиту і необхідне інформування	графік надання звітності суб'єктом господарювання (наприклад, дата надання проміжній і кінцевій звітності);
	організація зустрічей з найвищим управлінським персоналом для обговорення характеру, обсягу та термінів аудиторської роботи;
	обговорення з найвищим управлінським персоналом очікуваного типу і термінів представлення звітів та висновків, іншого інформування;
	терміни проведення перевірки якості виконаної роботи членами аудиторської групи;
	необхідність інформування третіх сторін з урахуванням відповідальності за надання законодавчо встановлених або контрактних звітів.
3. Напрям аудиту	встановлення істотності спотворень при плануванні з урахуванням можливого її перегляду в процесі виконання аудиторської перевірки;
	області аудиту, де ризик істотних спотворень є вищим;
	вплив оцінених ризиків істотних спотворень фінансових звітів в цілому на напрям аудиту, нагляд і перевірку якості роботи;
	відбір групи за завданням (з урахуванням особи, яка

Продовження таблиці 4.5

	здійснюватиме контроль якості виконання завдання) і розподіл аудиторської роботи між членами групи;
	складання бюджету завдання (з урахуванням часу, необхідного для перевірки областей, де ризики істотних спотворень можуть бути вищими);
	спосіб доведення до членів групи зобов'язань по дотриманню принципів професійного скептицизму і професійної етики;
	докази прихильності управлінського персоналу до створення і функціонування надійної системи внутрішнього контролю (з урахуванням областей, де можна покладатися на внутрішній контроль);
	важливі бізнес - події, що впливають на суб'єкт господарювання (наприклад, зміни в інформаційних технологіях і бізнес – процесах; зміни ключового управлінського персоналу; придбання, злиття, продаж або ліквідація частини бізнесу);
	важливі події в галузі (наприклад, зміни в нормативних актах галузі або нові вимоги до звітності).

Далі аудитор повинен розробити план аудиту для зменшення аудиторських ризиків до прийнятно низького рівня.

План аудиту є більш деталізованим, ніж загальна стратегія аудиту, оскільки він включає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які повинні виконуватися членами групи за завданням для отримання достатніх і відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторської ризиків до прийнятно низького рівня.

План аудиту є підтвердженням відповідності планування і виконання аудиторських процедур, які затверджуються перед виконанням робіт аудиторською групою.

План аудиту включає:

Ø опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, достатніх для оцінки ризиків істотних спотворень;

Ø опис характеру, часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні тверджень до кожного істотного класу операцій.

План подальших аудиторських процедур відображає рішення, прийняте аудитором відносно тестування операційної ефективності контролю, а також характеру, часу та обсягу запланованих процедур по суті, інші аудиторські процедури, які необхідно виконати для забезпечення відповідності професійним стандартам. Зразок Плану аудиту наведень у таблиці 5.7.

Таблиця 4.6

План аудиту

Підприємство-клієнт _______________________________________________

Період аудиту «______»_____________ 200__р.

Кількість годин____________________________________________________

Директор АФ ______________________________________________________

Склад робочої групи________________________________________________

Запланований АР___________________________________________________

Запланована суттєвість помилок______________________________________

 

№	Перелік аудиторських процедур по етапах аудиту	Періоди здійснення процедур	Виконавець	Способи та прийоми перевірки	Аудиторські свідоцтва	Найменування робочих документів	Контроль виконання	Примітка
	Загальне ознайомлення з підприємством-клієнтом
1.1
1.2
	Аудит стану внутрішнього контролю та довіри до внутрішнього аудиту
2.1
2.2
	Аудит статутного капіталу клієнта ….... і т.д.
	Складання аудиторського звіту й висновку, і передача їхньому замовникові
	Передача аудиторського досьє в архів аудиторської фірми

 

Директор аудиторської фірми ____________________ ___________

^{(підпис) (дата)}

Керівник групи аудиторів__________________ _________ ^{(підпис) (дата)}