Документи, які встановлюють взаємовідносини між клієнтами та аудиторами

Планування аудиторської діяльності

Поняття суттєвості та несуттєвості помилок

Дії аудитора по визначенню межі максимально припустимих сум помилок

 

Міжнародні стандарти аудиту:

§ МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту»;

§ МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності»

§ МСА 230 «Аудиторська документація»;

§ МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності»;

§ МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища»;

§ МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту».

Основні етапи (стадії) процесу аудиту

 

Процес аудиту й надання супутніх йому послуг повинні здійснюватися впорядковано, у певній послідовності.

Аудит можна представити як технологічний процес, у якому необхідні процедури здійснюються у встановленому порядку. Сам процес повинний бути організаційно, інформаційно, методично й технічно забезпеченим.

 

На замітку

Логіка засвоєння сутності матеріалу даного питання може бути наступною. По-перше, потрібно визначитися із тлумаченням понять «етап» і «стадія». По-друге, систематизувати аудиторські процедури на кожному етапі аудиту й етапах процесу консультування.

 

Для правильного розуміння й адекватного вживання термінів «етап» і «стадія» варто звернутися до словника С.І. Ожегова, де відзначено, що «стадія - це період, розвитку будь-якого процесу; фаза - момент... зміни будь-чого».

Таким чином, термін «стадія» доречно застосовувати при визначенні періодів історичного розвитку, еволюції аудиту як явища, як галузі практичної діяльності. Щодо термінів «етап» і «фаза» то слушне пояснення їхньої сутності запропоновано професором А.М. Кузьмінським: «Кілька процедур утворять технічну фазу контролю, а фази - етап контрольного процесу» [23].

На підставі викладеного вище можна дійти висновку, що при поділі процесу аудиту на окремі складові, найбільш слушним буде застосування терміна «етап аудиту», «етап консультування».

Процес аудиту можна розділити на кілька основних етапів, а саме:

1. переддоговірний;

2. планування;

3. дослідницький (етап отримання аудиторських доказів);

4. заключний.

Взаємозв’язок аудиторських процедур за відповідними етапами наведено в таблиці 4.1.

Підготовчий етап складається з аудиторських процедур, пов'язаних з розробкою загального підходу до проведення аудиту, оцінкою ступеня ризику, встановленням планового рівня суттєвості, плануванням; закріпленням досягнутих домовленостей між аудиторською фірмою й замовником шляхом підписання необхідних документів.

Відповідно вимог МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» (Розділ ІІІ – Попередня робота за угодою) аудитор повинен до початку виконання поточного завдання з аудиту виконати наступні процедури:

- підтвердження об’єктивної можливості продовження співпраці з клієнтом та виконання конкретної угоди (МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності»);

- оцінка відповідності вимогам етики поведінки аудитора і відсутність загроз незалежності та неупередженості його суджень і думок (МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності»);

- підтвердження факту і рівня розуміння умов угоди (МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності»).

Таким чином, виконання попередніх робіт до початку виконання завдань на етапі планування допомагає аудитору і клієнту (замовнику) бути впевненими у відсутності проблем, які можуть негативно вплинути на взаємовідносини і приведуть до небажання співпрацювати.

Дослідницький етап (дослідницький). Це основний етап аудиту, що проводиться по завершенні звітного періоду й підготовки всіх необхідних форм річної фінансової звітності. Його сутність полягає в отриманні аудиторських доказів.

Залежно від рівня довіри до системи бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю підприємства-клієнта аудитор відповідно із планом аудиту визначає процедури дослідження інформації окремих статей балансу й показників інших форм звітності.

Під процедурою аудиту слід розуміти комплекс професійних дій визначених метою виконання завдань з аудиту і спрямованих на її досягнення шляхом отримання відповідних і достатніх доказів для формування неупередженого професійного судження.

Аудиторські докази отримуються за допомогою комплекса аудиторських процедур, які є елементами методики аудиту, за допомогою яких реалізуються методи, способи та прийоми аудиту (табл. 4.1).

На заключному етапі аудиту узагальнюються результати попередньо здійснених аудиторських процедур і складається аудиторський висновок. Іншими словами готується підсумкова аудиторська документація. На завершальній фазі заключного етапу обговорюється додаткова документація, що передається засновнику (клієнту); передається аудиторський висновок. Перелік аудиторських процедур у їх логічній послідовності на даному етапі наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1