Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розрізняють три основних рівні суттєвості помилок.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Перший рівень - помилки, суми яких малі, а зміст (якісна сторона) незначна, тому вони не можуть вплинути на рішення користувачів інформації (наприклад, виявлені нестачі активів на незначну суму). Такі помилки у звітності вважаються несуттєвими. У цьому випадку надається позитивний аудиторський висновок. Другий рівень - суттєві помилки, що впливають на прийняття користувачем тих або інших рішень, однак, незважаючи на це зовнішню фінансову звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність і є релевантною (наприклад, установлення фактів наявності простроченої заборгованості в складі дебіторської або кредиторської заборгованості підприємства). У такому випадку аудиторський висновок буде містити застереження із вказівкою на кількісні і якісні характеристики даних помилок, тобто мати характер умовно-позитивного. Третій рівень - помилки в обліку й звітності, які ставлять під сумнів вірність і об'єктивність всієї звітної інформації в цілому. Покладаючись на таку перекручену інформацію (наприклад, перекручування інформації про фінансові результати діяльності, про величину власного капіталу), користувачі можуть прийняти в корені невірне рішення. При встановленні помилок, що відповідають цьому рівню, в аудиторському висновку приводиться аргументована негативна думка про стан обліку й фінансової звітності підприємства-замовника або дається відмова у висновку (при наявності додаткових мотивів - недостатність інформації для поглиблення аудиторських процедур, неетична поведінка замовника). Аудитор повинний брати до уваги дві сторони суттєвості в аудиті: кількісну та якісну. З якісної точки зору аудитор повинний використати своє професійне судження для того, щоб визначити носять чи не носять суттєвий характер виявлені в ході перевірки відхилення. З кількісної точки зору аудитор повинний оцінити, чи перевищують окремо або в сумі виявлені відхилення встановлений рівень суттєвості. Може визначатися абсолютна й відносна величина суттєвості (перша рідше). Відносна (релятивна) величина суттєвості визначається у відсотковому відношенні до відповідної (обраною самим аудитором) базової величині (загальна валюта балансу, прибуток до оподатковування, обсяг реалізації, сума чистих активів, товарообіг, вартість необоротних активів і ряд інших). Рівень суттєвості встановлюється на стадії планування й залежить від особливостей клієнта: § галузь функціонування; § розмір підприємства; § сума прибутку до оподатковування; § вартість оборотних коштів; § сума валюти балансу; § кредиторська заборгованість; § сума капіталу; § наявність умовних зобов'язань; § незвичайні статті у звітності та ін. Значення рівня суттєвості повинне бути в обов'язковому порядку відображено у меморандуму планування. Однак даний показник повинний враховуватися аудитором не тільки на етапі планування, коли визначається характер, час й обсяг процедур оцінки ризику та подальших аудиторських процедур, але й у процесі проведення перевірки й складання висновку. У випадку зміни рівня суттєвості в робочій документації обов'язково повинні бути факт зміни рівня суттєвості, нове його значення, що відповідають розрахункам й наведеній аргументації. Суттєвість та аудиторський ризик враховуються протягом всього процесу аудиту, особливо під час: Ø ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення[1]; Ø визначення характеру, змісту, часу й обсягу подальших аудиторських процедур[2]; Ø оцінки впливу невиправлених викривлень (за їх наявності) на фінансову звітність[3] та формулювання думки в аудиторському звіті[4]. Між суттєвістю й аудиторським ризиком існує зворотній взаємозв'язок, тобто, чим вище рівень суттєвості, тим нижче аудиторський ризик, і навпаки. Аудитор повинний враховувати зворотний взаємозв'язок між суттєвістю й аудиторським ризиком при визначенні характеру, розрахунку часу й обсягу аудиторських процедур. Наприклад, якщо після планування конкретних аудиторських процедур аудитор визначає, що прийнятний рівень суттєвості нижче, аудиторський ризик збільшується. Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор надасть невідповідний аудиторський висновок, якщо фінансова звітність є суттєво викривленою. Аудиторський ризик є функцією ризиків суттєвого викривлення та ризику невиявлення.
На замітку Я к показує досвід закордонної та вітчизняної аудиторської практики, при визначенні загального критерію суттєвості - гранично припустимого розміру помилок (ГПРП) існують певні проблеми. Це пов'язане з тим, що конкретні користувачі фінансової інформації можуть бути різними і, як правило, аудиторам заздалегідь їхній склад не відомий. Як відзначається в спеціальній літературі, Комітет з міжнародній аудиторській практиці не готовий запропонувати практикуючим аудиторам конкретні критерії суттєвості.
Аудитори України в контексті прийняття міжнародних стандартів у якості національних перейшли до обов'язкового застосування концепції суттєвості помилок. У відсутності конкретних критеріїв суттєвості аудиторські фірми ще тільки напрацьовують емпірично найбільш прийнятні підходи до рішення даної проблеми. Тому доцільно звернутися до закордонного досвіду аудиторської практики країн - родоначальників аудиту. Слід зазначити, що як у США, так і у Великобританії використовуються орієнтовні критерії суттєвості (табл. 4.7), оскільки їхнє конкретне встановлення залежить від масштабів діяльності клієнта, що, у свою чергу, накладає відбиток на використання розрахункових баз для визначення цього показника. Важливу роль тут також відіграють якісні сторони (характер) виявлених відхилень (помилок, порушень). Таблиця 4.7 Орієнтовні критерії суттєвості помилок у фінансовій звітності, %
Застосування розрахункових баз і критеріїв суттєвості аудиторськими фірмами залежить від прийнятої внутрифірмової політики їхньої діяльності, орієнтованої на особливості контингенту клієнтів, що обслуговуються. Так, розрахункові бази для визначення меж суттєвості залежно від галузі, у якій діє підприємство-замовник, можуть бути такими, як у таблиці 4.8. Таблиця 4.8
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.120.13 (0.009 с.) |