Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Фразеологічні одиниці в синтаксично залежній та синтаксично автономній позиціяхСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Фраземи різних структурних модифікацій, виконуючи обставинну функцію, мають, відповідно до співвідносних з ними лексико-граматичних груп слів, певні диференційні, семантичні та формальні ознаки. Фразеологізми, співвідносні з прислівниками, можуть бути охарактеризовані як адвербіальні, зокрема способу дії: “ − З голими руками ми ніколи не ходимо, пане Клумак” (С. Скляренко); часу: “ − Та провчу ж, провчу, тітусю, так що до нових віників буде пам’ятати” (П. Загребельний); мети: “ Про людське око він пішов провести й поховати ще одного кленовчанина” (С. Скляренко) тощо. Обставинну функцію можуть виконувати також фразеологізми, які мають форму дієприслівникового звороту або ж становлять собою конструкції з компонентами хоч, як, мов: “І раптом Золтан Репаші власною персоною з’явився на подвір’ї Потокі, постояв, покрутивши носом, перед вікном...” (С. Скляренко); “ − Женихів у тебе, хвалить бога, як цвіту в городі, хоч греблю гати ” (Фр.сл., Т.І); “Це були вкрай образливі слова − воєводи й мужі руські сміялись, василіки сиділи, мов в рот води набрали ” (С. Скляренко). Фразеологічні одиниці, що виконують функцію обставин, мають, як правило, усталений порядок компонентів, а за семантикою та синтаксичною роллю співвідносяться з прислівниками. У фразеологізмах типу з дня на день, від зорі до зорі, утворених від рівноправних (відносно) лексем, не можна визначити стрижневі компоненти. Наприклад: “ Зо дня на день ростуть твої будови, Людської праці й розуму дива” (Фр.сл., Т.І); “Скрізь ллються слізоньки жіночі від зорі до зорі ” (Фр.сл., Т.І). Фраземи типу: без слів – “мовчки”; без пам’яті – “непритомний”; не з медом – “скрутно” становлять своєрідний розряд виразів, які мають цілісне значення, а за структурою є поєднанням одного повнозначного слова з одним чи кількома службовими словами: “І це, мабуть, без слів відчув Чакші...” (С. Скляренко); “Цілий тиждень лежав без пам’яті...” (С. Скляренко); “Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться?” (Фр.сл., Т.І). Обставинним фраземам властива широка семантична диференціація, причому кожна значеннєва група обставинних фразем має свої характерні особливості. Фраземи, вживані в об’єктній функції, з характерною для них експресивністю позначають об’єкт, на який спрямована дія, процес тощо. Синтаксичну роль додатка найчастіше виконують фразеологічні одиниці, співвідносні з іменними частинами мови, рідше − ті, в яких дієслівний компонент має форму інфінітива. Фразеологізми виконують роль як прямого, так і непрямого додатка. Фразеологічні одиниці у ролі прямого додатка можна кваліфікувати як продуктивне синтаксичне явище: “Каракоша переводив лихе око з коня на Лучука й назад” (П. Загребельний); “Дарина добре знала залізні Комаренкові правила...” (Фр.сл., Т.ІІ); “Ой, Никаноре, не смійся над людським горем, бо й свого завтрашнього дня не вгадаєш” (Фр.сл., Т.І). Фразеологічні додатки у формі знахідного відмінка, як і відповідні лексеми, не беруть участі у формуванні предикативного відношення між підметом і присудком, проте вони відіграють провідну роль у розмежуванні активних і пасивних структур. Фразеологічні одиниці у функції непрямих додатків бувають двох різновидів: безприйменникові і прийменникові. Широке коло об’єктних відношень виражається за допомогою прийменників, які здебільшого не входять до компонентного складу фразем: “Могла б про сміх крізь сльози Згадати я при сім...” (Фр.сл., Т.ІІ); “А я не женуся за легким хлібом, піду на 1-й (взвод)...” (Фр.сл., Т.ІІ). Функціонують додатки і у формі керованого дієслівного компонента фраземи − інфінітивні додатки. Фразеологізми в ролі інфінітивних додатків означають дію як об’єкт з характерною для них вторинною номінацією, на який спрямована інша дія: “Не треба вчити дітей ходити лихимробом ” (Фр.сл., Т.ІІ) тощо. Отже, фразеологічні одиниці у синтаксичній функції додатків є досить поширеним явищем у сучасній українській мові. Більш уживаними є фраземи, компоненти яких мають форму знахідного відмінка без прийменника. Вони конкретизують семантику відповідного дієслова, виступають у функції прямого додатка. Фраземи у ролі означень становлять собою різноструктурні одиниці, що характеризуються узагальненим категоріальним значенням якості. Фразеологічні означення − це синтаксично залежний від субстантивного виразу компонент формально-граматичної структури речення, який виражає непредикативну ознаку предмета (особи). З метою комунікативної актуалізації вони можуть виділятися позиційно та інтонаційно, тобто трансформуватися у відокремлені означення: “ Гостра на око, стара підгледіла...” (Фр.сл., Т.І). Фразеологічні одиниці можуть виконувати роль означення як узгодженого, так і неузгодженого. У функції узгодженого означення виступають лише фразеологізми з компонентами прикметникової парадигми. Такі фраземи здебільшого вступають у семантико-синтаксичні відношення з іменниками-назвами особи, характеризуючи різні її властивості, рідше вони виражають певні ознаки предмета, неособи, наприклад: “ Гарячий серцем, світлий головою, простий лицем, з усмішкою ясною, він (Бойченко) і тепер стоїть переді мною...” (Фр.сл., Т.І); “ Ні жива ні мертва Марія важко переводила подих...” (Фр.сл., Т.І). Функцію неузгодженого означення виконують фразеологізми, співвідносні за семантикою із прикметниками. Зі структурного погляду, вони являють собою прийменниково-іменникові сполуки: “Я не можу тут бути інженером зі сторони...” (Фр.сл., Т.ІІ); дієслівні конструкції: “Я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну” (Фр.сл., Т.І); іменникові конструкції: “Там були зовсім інші люди − безстрашні, кмітливі, на всі руки майстри ” (Фр.сл., Т.І) та ін. Фразеологічні одиниці, що мають оцінне значення, можуть функціонувати у структурі речення у ролі відокремленої прикладки: “ − В мене... може, десь видереться якась рідня − десята вода на киселі, − сказав Грицай” (Фр.сл., Т.І). Фразема у функції прикладки становить більш самостійний щодо означуваного члена компонент речення з інтонаційним відокремленням. Серед фразеологізмів, що займають синтаксично автономну позицію, можна виділити декілька їх різновидів: звертання, вставні та вставлені конструкції. Фразеологічні одиниці у ролі звертань виступають як назви адресата мовлення: “ Дурень набитий! Не міг об’явитися...” (Фр.сл., Т.І); “То чого ж ти, Хомо невірний, не напишеш...” (Фр.сл., Т.ІІ). Фразеологічні одиниці як вставні конструкції виражають ставлення до повідомлюваного з погляду достовірності, сумніву, припущення, способу оформлення думок тощо, наприклад: “ Одним словом, пане Клумак, ми ухвалили негайно скликати сейм...” (С. Скляренко). Фразеологічні одиниці функціонують і у ролі вставлених компонентів, які виражають додаткові повідомлення чи побіжні принагідні коментарі: “Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і − дай боже ноги!− мерщій хильки та хильки” (Фр.сл., Т.І). Поширеною функцією фразеологічних вставлених конструкцій є уточнення, роз’яснення або доповнення предметного змісту основного речення.
РОЗДІЛ II.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; просмотров: 229; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.91.223 (0.007 с.) |