ІІ. Підготовка до семінарських занять

 

Семінарське заняття у вищій школі – це активна форма навчального процесу, яка передбачає обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей, повідомлень, участь у дискусіях, виступи з доповненнями до виступів своїх колег.

На семінарських заняттях студенти поглиблюють знання, набуті на лекціях і під час самостійної роботи, вчаться критично аналізувати документи і матеріали, полемізувати, обстоювати власні погляди, набувають навичок публічних виступів з найбільш важливих проблем курсу „Історія України”.

Структурно семінар має такі складові:

1. Вступне слово викладача, де він визначає актуальність проблем, винесених на семінарське заняття, їх зв’язок з питаннями, що вивчалися раніше, формулює основні завдання заняття.

2. Основна частина семінару – бесіда – де у різних формах і з допомогою різних методів обговорюються поставлені питання.

3. Заключна частина, де керівник семінару підводить підсумки заняття та оцінює рівень підготовки студентів, виставляє бали, дає завдання на наступне заняття.

Підготовка студента до семінарського заняття починається із детального ознайомлення з темою та планом заняття. Наступним етапом при підготовці до семінару має бути пошук джерел та літератури. Кафедра допомагає студентам у цьому плані, розробляючи методичні вказівки, що містять план до вивчення теми та список рекомендованої літератури. Окрім вказаної літератури студент може самостійно підібрати інший матеріал, користуючись каталогами бібліотеки університету чи іншими бібліотеками міста.

Зібравши потрібний матеріал, студент повинен його прочитати повністю, визначити провідні ідеї в прочитаному, можливо навіть написати їх у вигляді плану і тільки після цього почати конспектувати прочитане. Початкове опрацювання усіх знайдених матеріалів (джерел, наукової літератури та навчальних посібників) дасть можливість зекономити час на їх конспектування, а також зібрати з різних джерел матеріал до одного питання в одному місці конспекту, що допоможе порівняти думки, аргументи, позиції різних науковців.

Дуже часто з метою економії часу студент конспектує текст при першому читанні джерела. Однак при такому опрацюванні матеріалів кожний абзац тексту буде видаватися важливим, доведеться багато писати, а потім знову перечитувати написане і виділяти в ньому маркерами головне і другорядне. Ще однією вадою такого конспектування є те, що матеріал до одного питання з різних джерел буде розпорошений по всьому конспекту і це не дозволить оперативно відреагувати на запитання викладача.

У конспекті для семінарських занять поля повинні становити приблизно 1/3 частину сторінки (десь 5-6 см). На більшій частині сторінки конспектується основний матеріал, на полях – матеріал, отриманий при обговоренні питань на семінарі чи з консультацій викладача.

Форми проведення семінарського заняття можуть бути різні.

Доповідна форма. Кожний студент групи готує доповідь з кожного питання семінарського заняття. Час доповіді не повинен перевищувати 10 хв. Після закінчення доповіді студентові-доповідачу колеги групи ставлять додаткові питання, а тоді починається обговорення із залученням всієї групи.

Семінар-диспут (колоквіум). Така форма передбачає короткі питання викладача і короткі відповіді студентів, окремо з проблем, що виносяться на семінарське заняття.

Форма прес-конференції. Згідно з такою формою проведення занять на першу парту сідають 3-4 студенти, яким інші студенти групи ставлять питання з визначеної проблеми. На друге питання заняття відповідають інші 3-4 студенти, на третє – інші 3-4 і т.д. Така форма заняття передбачає добру підготовленість групи.

Використовуються й інші форми проведення семінарських занять.

При проведенні семінарських занять роль викладача полягає, перш за все, в умінні спрямувати дискусії студентів у відповідне до теми русло, залучити до обговорення якомога більше студентів, корегувати саму полеміку, а не виступати самому доповідачем певних питань заняття.